Ухвала суду № 29774288, 28.02.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-10002/12/14/0170

28.02.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дудкіної Т.М.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В. ) від 25.10.12 у справі № 2а-10002/12/14/0170

за позовом Колективного підприємства Пересувна механізована колона №39 (вул.Північна,буд.1,Красноперекопськ,Автономна Республіка Крим,96000)

до Красноперекопської об'єднаної Державної податкової інспекції АР Крим (вул. Північна, 2,Красноперекопськ,Автономна Республіка Крим,96000)

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Колективне підприємство Пересувна механізована колона №39 звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АРК про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000022203 від 28.08.2012 року та № 0000012203 від 28.08.2012 року.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.10.2012 року позов Колективного підприємства Пересувна механізована колона №39 - задоволено.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Красноперекопської об'єднаної Державної податкової інспекції АР Крим № 0000022203 від 28.08.2012 року та № 0000012203 від 28.08.2012 року.

Також судом вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.10.2012 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що підприємством обґрунтовано включено у валові витрати суму витрат у розмірі 2640,00 грн. по операціям з придбання товарів з ПП "Комманд" за 2010 рік та правомірно сформований кредит з цим же контрагентом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що працівниками Красноперекопською об'єднаною державною податковою інспекцією на підставі направлень № 317/22-03, № 318/22-3 від 03.08.2012 року було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Колективного підприємства «Пересувна механізована колона - 39» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійснені фінансово-господарських операцій з ПП «Комманд» за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року.

За результатами перевірки було складено акт № 956/23-04/01271505 від 15.08.2012 року, у якому встановлено порушення:

- п.п. 3.1.1 п. 3.1, п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7, п.п. 7.7.1 п. 7.7. Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 2 113 грн., у тому числі: за жовтень 2010 року у сумі 2 113 грн.;

- п. 5.1, п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97 із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, всього у сумі 2640 грн., у тому числі за:2010 рік у сумі 2640 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 15.08.2012 року № 956/22-03/01271505 та з урахуванням заперечень позивача на акт перевірки 28 серпня 2012 року Красноперекопською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення:№ 0000022203 про нарахування грошових зобов'язань у сумі 3169,50 грн., у т.ч. 2113,00 грн. податкових зобов'язань з ПДВ та 1056,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій, та № 0000012203 про нарахування грошових зобов'язань у сумі 3960,00 грн., у т.ч. 2640 грн. податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств та 1320,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Судом першої інстанції встановлено, що Красноперекопською ОДПІ отримано акт від 06.04.2012 року № 32/22/37081766 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Комманд», код за ЄДРПОУ 37081766, з питань правомірності проведення господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року».

Як вказано у акті перевірки, КП «ПМК № 39» використав право на валові витрати та на податковий кредит з ПДВ від ПП «Комманд» на підставі видаткових та податкових накладних, оформлених не уповноваженою на те особою, без мети реального настання правових наслідків та з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків. Таким чином, ДПІ прийшла до висновку, що виписані ПП «Комманд» на адресу КП «ПМК № 39» первинні документи не можуть бути підставою для підтвердження господарських операцій і не можуть мати юридичної сили та доказовості.

Перевіряючи судове рішення першої інстанції, його відповідальність приписам ст. 159 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п.1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (що діяв на час виникнення спірних правовідносин т податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду.

Згідно з п.п.7.2.6 п.п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року N 969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Отже, отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

У п.3.1 ст.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" було визначено, що об'єктом оподаткування був прибуток, який визначався шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону, на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно з п.4.1. ст. 4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (який діяв на час проведення перевірки позивача) під валовим доходом визначалась загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду. До складу валового доходу включались , зокрема, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг) , доходи від операцій, передбачених ст.7 зазначеного закону ( п.п. 4.1.1 та п. 4.1.3) .

Статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що валовими витратами виробництва та обігу була сума будь-яких витрат платника податку у грошовій , матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбавалися (виготовлювалися) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до положень п. 5.2. ст.5 Закону до складу валових витрат включались, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), а також суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.

П.п. 5.3.9 п.5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначав, що не належали до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення та зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Уразі знищення або зіпсування зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів.

Підставою для віднесення витрат до складу валових є вказівка Закону на таку можливість та підтвердження таких витрат відповідними документами.

Разом з цим правилами ведення податкового обліку жоден перелік документів, які повинні підтверджувати валові витрати, не передбачений.

Вимоги до первинних документів визначені ст. ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"№996-XIV від 16.07.1999р. та Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.

Таким чином, у спірному випадку необхідними умовами для віднесення витрат на придбання будівельних матеріалів до складу валових витрат є:

- видаткова накладна

- податкова накладна,

- рахунок -фактура

- платіжне доручення.

Отже, наявність відповідних документів бухгалтерського обліку засвідчують факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, що є підставою для виникнення права платника податку на включення відповідних сум до складу валових витрат.

Судом першої інстанції встановлено, що 01 жовтня 2010 року між позивачем та Приватним підприємством «Комманд» було укладено договір № 385 на поставку товару, а саме: запірна арматура, комплектуючі до трубопроводів, люки, ливневки.

Умовами договору визначено асортимент, кількість та вартість товару, а також порядок оплати та надання належно оформлених накладних і податкових накладних на партію товару.

Колегією суддів безперечно встановлено, що КП "Пересувна механізована колона-39" отримало від ПП "Комманд" товар на загальну суму 12675,00 грн., у тому числі ПДВ на суму 2112,грн.

Оплата товару здійснена на підставі рахунка № 664 від 05.10.2010 року, відповідно платіжного доручення № 117 від 06.10.2010 року на загальну суму 12 675,00 грн.

Таким чином, позивачем надані документи, які свідчать про те, що він в повному обсязі сплатив на користь постачальників товарів (послуг) їх вартість , в тому числі ПДВ.

Доказів протилежного судом не добуто, відповідачем не надано.

Судом першої інстанції безперечно встановлено використання позивачем у господарській діяльності товару, отриманого від ПП "Комманд", отриманий товар установлений по вул. Мичуріна у м. Красноперекопськ, що підтверджується актом виконаних робіт за ф. КБ-3, КБ-2В, підсумковою відомістю ресурсів (витрати по факту) за замовленням Департаменту регіонального розвитку і комунального господарства Красноперекопської міської ради на підставі договору підряду № 26 від 18.08.2010 року.

Суд першої інстанції вірно посилався на те, що акт перевірки не містить будь-якого документального підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин позивача по взаєморозрахункам з ПП "Комманд" за жовтень 2010 р., які мали бути дослідженими перевіряючими під час проведення перевірки; висновки відповідача не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку, що є порушенням пункту 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавств, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12. 2010 №984 (далі Наказ № 984), згідно якого факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про включення позивачем до складу податкового кредиту суму у розмірі 2112,50 грн. на підставі податкової накладної, отриманої від ПП "Комманд" від № 823 від 06.10.2010 року, оскільки позивачем дотримані вимоги пп. 7.4.1 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість" щодо обґрунтованості формування податкового кредиту та, як наслідок, про відсутність порушень щодо його заниження у розмірі 2112,50 грн. та суми валових витрат у розмірі 2640,00 грн. по операціям з придбання товарів з ПП "Комманд" за 2010 рік

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправного нарахування позивачеві штрафних санкцій, оскільки таке нарахування було здійснено в зв'язку з помилковим висновком податкового органу про порушення позивачем вимог п.п. 3.1.1 п. 3.1, п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7, п.п. 7.7.1 п. 7.7. Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 5.1, п.п. 5.3.9. п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано визнав протиправними та скасував спірні податкові-повідомлення рішення, повно з'ясувавши обставини справи та правильно застосувавши норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновкам суду першої інстанції не спростовують.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про безпідставність доводів апеляційної скарги, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби- залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.10.12 у справі № 2а-10002/12/14/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.М. Дудкіна

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.М. Дудкіна