Рішення № 29773535, 05.03.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/6

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "05" березня 2013 р. Справа № 906/138/13-г

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А. ,

за участю представників сторін:

від позивача: Пеньківська Т.П., довіреність від 13.02.2013р.,

Бовсунівський В.Г., довіреність від 13.02.2013р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирекопроект" (м.Житомир)

про стягнення 2623,70грн.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 2623,70грн., з яких: 2502,62грн. основного боргу, 100,85грн. пені та 20,23грн. 3% річних. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається, що відповідач не провів оплату за поставлений товар на підставі договору поставки №8/10/1 від 08.10.2012р.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, зазначених в позовній заяві, на виконання вимог ухвали суду від 18.02.2013р. надали довідку, в якій повідомляють, що заборгованість відповідача станом на 05.03.2013р. не змінилась та становить 2623,70грн. (а.с.66).

Відповідач письмового відзиву на позовну заяву не надав, його представник в судове засідання не з'явився. В адресованому господарському суду клопотанні від 04.03.2013р. представник відповідача повторно просить відкласти розгляд справи, посилаючись на неможливість прибути в судове засідання у зв'язку із відрядженням (а.с.68).

Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи, суд відхиляє його як необґрунтоване. При цьому суд враховує, що Господарський процесуальний кодекс України, визначає обов'язок суду розглянути клопотання, а не в обов'язковому порядку задовольнити його; відкладення розгляду справи можливо згідно норм ГПК України (ст.77), саме, у разі коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, та не ставиться в залежність від наявності клопотання сторони тощо. Крім того, ухвалою суду від 18.02.2013р. розгляд справи вже відкладався за клопотанням відповідача, однак відповідач повторно не направив свого представника в судове засідання, також із заявами до господарського суду про ознайомлення з матеріалами справи не звертався, хоча з часу порушення провадження у справі пройшло більше місяця. Протягом зазначеного часу відповідач мав можливість для реалізації своїх прав, як відповідача по справі, зокрема, для ознайомлення з матеріалами справи та надання письмового відзиву. Суд враховує, що відповідач без поважних причин не скористався своїми правами, також відповідач не був позбавлений права направити в судове засідання іншого представника, надати суду витребувані документи, та довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх можливих заперечень.

Суд вважає, що такі дії відповідача, спрямовані на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист праві людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи,08 жовтня 2012 року між "ТОВ Український папір" (Постачальник, позивач) та ТОВ "Житомирекопроект" (Покупець, відповідач) укладено Договір поставки №08/10/1 (а.с.18-20), за умовами якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язався прийняти та оплачувати: папір, канцтовари, картриджі, бланки та миючі засоби, в асортименті, а також оплачувати послуги по заправці картриджів та ремонту оргтехніки, в порядку та на умовах, визначених даним договором (п.1.1 договору).

Розділом 4 договору встановлено, що покупець на підставі рахунка-фактури, складеного постачальником, проводить оплату поставленого товару, або послугу, у розмірі 100% протягом 10 календарних днів з моменту поставки.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 2502,62грн., що підтверджується видатковими накладними №Ж-01095 від 08.10.2012р., №Ж-01111 від 11.10.2012р., №Ж-01112 від 11.10.2012р. (а.с.21-23).

Відповідач свої зобов'язання по оплаті товару не виконав , в зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість у розмірі 2502,62грн., яка на час розгляду справи не змінилась.

24.12.2012р. на адресу відповідача позивачем надіслано претензію 350/юр/12 з проханням сплатити заборгованість в термін до 04.01.2013 року (а.с.14-17).

Відповідач залишив претензію позивача без відповіді та реагування, чим спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вже зазначалось, четвертим розділом договору визначено, що оплата товару здійснюється протягом 10 календарних днів з моменту поставки.

Судом встановлено, що відповідач не оплатив отриманий у позивача товар.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 2502,62грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання грошових зобов'язань на підставі пункту 6.2 договору 100,85грн. пені.

Відповідно до пункту 6.2 договору, за несвоєчасну оплату поставленого товару, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення оплати , від несплаченої суми.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Перевіривши розрахунок пені (а.с.11), суд вважає його обґрунтованим, оскільки пеня в сумі 100,85грн. нарахована відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства України.

Також позивач просить господарський суд на підставі ст.625 ЦК України стягнути з відповідача за прострочення грошового зобов'язання 20,23грн. 3% річних

Згідно ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням індексу інфляції та нараховані 3% проценти річних.

Перевіривши розрахунок 3% річних (а.с.12), суд вважає його обґрунтованим, оскільки 20,23грн. 3% річних нараховані відповідно до вимог чинного законодавства України.

Згідно з вимогами ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доводів позивача не спростував.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню на суму 2623,70грн., з яких: 2502,62грн. основного боргу, 100,85грн. пені та 20,23грн. 3% річних.

Судовий збір покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирекопроект" (10014, м. Житомир, вул.Рильського, 9, офіс 507-А, код 36072368)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український папір" (04073, м.Київ, Куренівська, 2-Б, код 25394112)

- 2502,62грн. основного боргу;

- 100,85грн. пені;

- 20,23грн. 3% річних;

- 1720,50грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення.

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати: 2 прим.

1- в справу

2- відповідачу (рек. з повід.)