Рішення № 29772927, 05.03.2013, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №294/11/13-ц Головуючий у 1-й інст. Мельничук О.О.

Категорія 35 Доповідач Трояновська Г. С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

Головуючого - судді Трояновської Г.С.,

суддів Миніч Т.І., Забродського М.І.,

при секретарі Ямковій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Житомирській області в інтересах держави в особі Ягодинської сільської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди

за апеляційною скаргою Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Житомирській області в інтересах держави в особі Ягодинської сільської ради на рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 1 лютого 2013 року,-

в с т а н о в и л а:

У грудні 2012 року Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Житомирській області в інтересах держави в особі Ягодинської сільської ради звернулось до суду з вказаним позовом та просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Ягодинської сільської ради заподіяну ним шкоду в сумі 2552 грн. В обґрунтування вимог зазначало, що відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до ч.4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення за те, що він незаконно виловлював рибу забороненим колючим знаряддям лову «драчем».

Рішенням Чуднівського районного суду Житомирської області від 1 лютого 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Ягодинської сільської ради 638 грн. у порядку відшкодування завданої шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища та судовий збір в розмірі 214,60грн.

В апеляційній скарзі Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Житомирській області в інтересах держави в особі Ягодинської сільської ради просить скасувати рішення суду та ухвалити нове по суті позовних вимог. Зазначає, що відповідно до Бюджетного кодексу України кошти розподіляються між рівнями місцевих бюджетів та зараховуються на відповідні рахунки відкриті в Головних управліннях казначейства. Вказує, що згідно ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища підлягає компенсації в повному обсязі. Посилається на те, що районним судом не враховано те, що законодавством не передбачено зменшення розміру шкоди завданої внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи постановою Чуднівського районного суду від 27 листопада 2012 року відповідача ОСОБА_1 було визнано винуватим у вчиненні правопорушення передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП у зв»язку із незаконним виловом 18.10.2012 року на поверхневій водоймі в с. Борятин Романівського району забороненим знаряддям лову «драчем» риби вагою 20 кг / 8 коропів та 2 карасів/ а.с.4/.

На підставі ч.4 ст. 61 ЦПК України суд обґрунтовано вважав, що вказана обставина не підлягає доказуванню.

Суд також дійшов правильного висновку, що внаслідок неправомірних дій відповідача навколишньому природному середовищу спричинено матеріальну шкоду на суму 2552грн., що підтверджується розрахунком збитків, проведеним згідно такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 року № 1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів» /а.с.6/.

Відповідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Положеннями ч.1 ст.1192 ЦК України визначено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Частиною 1 ст.69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відтак на підставі наведених норм закону відповідач зобов»язаний відшкодувати майнову шкоду завдану рибним ресурсам держави його неправомірними діями.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності надходять до державного бюджету, а 70 відсотків коштів - до спеціального фонду місцевих бюджетів, в тому числі - 50 - до сільського бюджету, що визначено ч. 2 ст.69 Бюджетного кодексу України, а тому дійшов висновку про стягнення з відповідача 50 відсотків заподіяної ним шкоди в дохід сільського бюджету.

Проте повністю погодитись з таким висновком не можна, зважаючи на наступне.

Суд у рішенні зіслався на ст.11 Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» відповідно до якої джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2013 рік у частині доходів є надходження, визначені частиною 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України, тобто 30 відсотків грошових стягнень за шкоду , заподіяну законодавством про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності надходять до державного бюджету, а 70 відсотків коштів надходять до спеціального фонду місцевих бюджетів.

Однак, як вбачається із позовної заяви управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Житомирській області просило стягнути з відповідача заподіяну ним шкоду на рахунок Ягодинської сільської ради із зазначенням відповідних банківських реквізитів, призначення платежу - відшкодування за завдану шкоду навколишньому природному середовищу.

Відповідно до п.3.9 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.08.2012 року №938, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 вересня 2012 року № 1569/21881, платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України, закону про Державний бюджет України та рішення місцевої ради розподіляються між загальним та спеціальним фондами цього бюджету, зараховуються на відповідні рахунки, відкриті в Головних управліннях Казначейства.

Кошти, які розподіляються між загальним і спеціальним фондами місцевих бюджетів, що надійшли за день (з урахуванням повернень), розподіляються Головними управліннями Казначейства між загальним та спеціальним фондами місцевих бюджетів за встановленими нормативами відповідного бюджету.

За результатами розподілу платежів між загальним та спеціальним фондами місцевих бюджетів засобами програмного забезпечення у регламентованому режимі проводиться перерахування розподілених коштів на відповідні рахунки.

Відповіднно до п.3.10 вказаного Порядку платежі, що розподіляються між рівнями місцевих бюджетів, зараховуються на відповідні рахунки, відкриті в Головних управліннях Казначейства.

Кошти, які підлягають розподілу між рівнями бюджету у кінці дня за встановленими нормативами розподіляються між рівнями місцевих бюджетів і засобами програмного забезпечення зараховуються до загального фонду та спеціального фонду відповідних місцевих бюджетів.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги в цій частині, оскільки враховуючи призначення платежу та за допомогою існуючого програмного забезпечення, органи казначейської служби самостійно розподіляють кошти, внесені на рахунок сільської ради між державним бюджетом і відповідними місцевими бюджетами, що виключає необхідність самій фізичній особі чи органу самостійно визначати пропорції в сумі заподіяної шкоди та вносити її на три різні рахунки.

Стягнення заподіяної шкоди у такий спосіб не є виходом за межі позовних вимог.

Визначаючи розмір стягнутої з відповідача заподіяної шкоди, суд першої інстанції виходив з його матеріального становища та положень ч.4 ст.1193 ЦК України, відповідно до яких суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду.

Так, в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 визнав розмір заподіяної ним шкоди, однак просив розстрочити суму платежів, що можливо на стадії виконання рішення суду. Він також пояснив, що проживає разом зі своєю бабою, періодично їздить на заробітки, на обліку в центрі зайнятості не перебуває, є працездатним.

Відповідно до ч. 4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

А тому з урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що шкода завдана рибному господарству неправомірними діями відповідача підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

З огляду на викладене рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 209,218,303,307,309,313,314,316,317,319,324,325 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Житомирській області в інтересах держави в особі Ягодинської сільської ради задовольнити.

Рішення Чуднівського районного суду Житомирської області від 1 лютого 2013 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Ягодинської сільської ради заподіяну ним шкоду в сумі 2552грн. на рахунок отримувача: Ягодинська сільська рада, ЄДРПОУ 38042450, р/р 33113331700156, МФО 811039 в ГУДКСУ у Житомирській області, призначення платежу - відшкодування за завдану шкоду навколишньому природному середовищу.

В частині стягнення суми судового збору рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Судді