Постанова № 29771888, 27.02.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2013 р. Справа № 804/2286/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЖукової Є.О. при секретаріЧерпак А.Ю. за участю: представника позивача відповідача Карпової Г.О. ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до ФФізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 11 178,97 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

11.02.2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, в якій позивач просить стягнути суму податкового боргу по податку на додану вартість з платника податку - фізичної особи ОСОБА_4 (код НОМЕР_1) у сумі 11 207,97 грн. та зарахувати на р/р 31114029700008, код бюджетної класифікації 14010100 (державний бюджет) отримувач: УДК у Красногвадійському районі м.Дніпропетровська ГУДКУ у Дніпропетровській області; код 37989253, банк отримувача: ГУДКУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровська, МФО 805012.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 зареєстрована Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 14.12.2005 року та взята на облік як платник податків Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, що підтверджується довідкою Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, яка міститься в матеріалах справи.

Станом на момент подачі позовної заяви сума заборгованості, нарахованої відповідно податкових декларацій та податкових повідомлень - рішень, з урахуванням нарахованої в автоматичному режимі пені, складає 11 207,97 грн. Податковий борг перед бюджетом підтверджується довідкою про заборгованість, копіями карток особового рахунку платника, декларацій з податку на додану вартість та корінців податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, станом на 11.02.2013 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 має заборгованість перед бюджетом на суму 11 207,97 грн.

Ухвалою суду від 12.02.2013 року провадження по справі було відкрито та справу призначено до розгляду.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та обґрунтував їх наступним.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (код НОМЕР_1) перебуває на податковому обліку у Державної податкової служби у Красногвардіському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

В процесі здійснення господарської діяльності та на виконання вимог чинного законодавства України Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 подавала до податкового органу декларації з податку на додану вартість, в яких задекларувала суми податку, що належить сплатити до бюджету, які відповідачем вчасно сплачені не були. В свою чергу податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення щодо відповідача, якими нараховані штрафні санкції за порушення строків сплати податкових зобов'язань, а також нарахована пеня в автоматичному режимі.

Згідно п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори у встановлені строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Керуючись п.6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181 № 2181-III податковим органом, у зв'язку із порушенням строків сплати заборгованованості із податку на додану вартість, сформовано податкову вимогу № ј від 09.01.2009 року, яка отримана відповідачем 16.02.2009 року, та другу податкову вимогу № 2/893 сформовану 17.06.2009 року, яка отримана відповідачем 06.09.2009 року.

Згідно п.60.6 ст. 60 Податкового кодексу України, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Оскільки на протязі 2009-2012 року позивачем повністю не було погашено заборгованість , законодавством передбачено формування лише двох податкових вимог.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти заявленого адміністративного позову та надав пояснення, викладені у вигляді незгоди із неправдивими доводами від 20.02.2013 року, в яких зазначив наступне.

За податковими деклараціями, наданими позивачем, була проведена сплата самостійно узгоджених сум, в підтвердження чого до суду надані копії платіжних документів.

Нараховану суму пені та відсотку штрафу роз'яснено відповідачу не було та не надано роздруківку, незважаючи на звернення з проханням Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до позивача. Із вказаною сумою у позовній заяві відповідач не згодна, адже вважає, що сплата проводилась вчасно.

Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби було складено акт ревізії, проти висновків якого відповідач заперечувала. Із зверненням про зменшення суми штрафу відповідач звернулась до Державної податкової адміністрації м.Київа та, вказане зі слів відповідача, звернення було задоволено та зменшено суму штрафу.

На думку відповідача поведінка податкового органу є упередженою стосовно дій Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, та полягає у тому, що податковий орган не надає відповідей на звернення, податкова навмисне загубила або вилучила бланки звітності та стверджує, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 їх навіть не здавала.

Відповідач у своїх запереченнях також вказує на те, що згодна сплатити «справедливий та реальний борг», але ж не вказану суму у позовній заяві податковим органом. Борг у сумі 11 207,97 грн. позивач вважає нарахованим несправедливо, адже були здійсненні відповідні проплати.

20.02.2013 року судом було зобов'язано сторін по справі зробити звірку розрахунків з бюджетом та надати Акт звірки взаємних розрахунків в наступне судове засідання.

За результатами проведеної звірки було вказано заперечення відповідача відповідно до сум, вказаних Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Також на виконання вимоги суду про розрахунок заборгованості на час розгляду справи відповідачем надано розрахунок нарахованих та сплачених сум, з якого вбачається що сума заборгованості складає 11 178,97 грн. з урахуванням сплати 03.01.2013 року 29,0 грн.

Судом були досліджені наступні письмові докази: копія довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ОСОБА_4 серії НОМЕР_2; копія довідки про взяття на облік платника податків Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 від 23.11.1999 року НОМЕР_3; копія свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 серії НОМЕР_4; копія корінця другої податкової вимоги форми «Ф2» від 17.06.2009 року № 2/893 та докази її отримання; копія корінця першої податкової вимоги форми «Ф1» від 09.01.2009 року № 1/4 та докази її отримання; копія корінця податкового повідомлення-рішення; копія акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додані вартість від 13.08.2012 року № 938/17-145/НОМЕР_1; корінець податкового повідомлення-рішення від 31.08.2011 року № 0005571701; копія листа про направлення податкового повідомлення-рішення від 14.09.2011 року № 20605/10/17-334; копія листа про направлення податкового повідомлення-рішення від 31.08.2011 року № 19439/10/17-334; податкові декларації з податку на додану вартість; зворотній бік облікової картки відносно відповідача; копії платіжних доручень; копія акту про результати документальної невиїзної перевірки Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 від 17.08.2011 року № 2716/17-316/НОМЕР_1; копія актів звіряння з податку на додану вартість за 2008-2012 роки.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 зареєстрована Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 14.12.2005 року та взята на облік як платник податків Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, що підтверджується довідкою Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, яка міститься в матеріалах справи.

Станом на 27.02.2013 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 має заборгованість перед бюджетом у сумі 11 178,97 грн.

Відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби було складено податкову вимогу № ј від 09.01.2009 року, яка була отримана 16.02.2009 року відповідачем, що підтверджується матеріалами справи.

Однак, позивач не сплатив у встановлені Податковим кодексом строки суми податкових зобов'язань по податку на додану вартість по деклараціям з ПДВ.

Згідно п.п. 14.1.175 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг-сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого зобов'язання.

У зв'язку з тим, що на протязі 2009-2012 років фізична особа-підприємець повністю податковий борг не погашала, а лише сплачувала частину боргу, податковим органом було направлено дві вимоги про сплату боргу. Вказані податкові вимоги не були оскаржені ні в адміністративному, ні в судовому порядку. При цьому позивач зазначив, що на адресу податкового органу повідомлення про оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку у строки, передбачені для оскарження рішень контролюючих органів, не надходило. Згідно наданих пояснень відповідача, правом на звернення до суду за відновленням його порушених прав відповідач не скористався.

Таким чином, згідно ст.56 Податкового кодексу України на час звернення податкового органу процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення вважається закінченою, а грошові зобов'язання за даним податковим повідомленням-рішенням - узгодженими.

Платіжні доручення, надані відповідачем, підтверджують факт сплати боргу. Проте у разі наявності у платника податків податкового боргу орган державної податкової служби зобов'язаний зараховувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надходять у рахунок погашення податкового боргу платника податків, відповідно до ст. 95 Податкового кодексу України.

Відтак, платником податків у період з 2009 року по 2012 рік здійснювалося погашення боргу, який виник до 30.07.2011 року в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу відповідно п.7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181 № 2181-III та п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України.

Оцінюючи докази, наявні в матеріалах справи та надаючи оцінку поясненням сторін, наданим в судовому засіданні, суд зазначає наступне.

Суд критично ставиться до тверджень відповідача щодо необґрунтованості заявленої до стягнення суми з посиланням на виникнення боргу у 2008 році з вини ТОВ «Преміум групп» та своєчасну сплату задекларованих сум податку на додану вартість на протязі 2010-2012 років, а також неодноразові звернення ФОП ОСОБА_4 до центральних органів державної влади з проханням скасувати суму боргу, що виникла з вини зазначеної вище юридичної особи, як не сприймає і визначення вказаних в Акті звірки сум штрафних санкцій як бездокументарних та несправедливих виходячи з недоведеності відповідачем будь-якими належними доказами в розумінні ст.70 КАС України вчасної та в повному обсязі сплати задекларованих сум податкових зобов'язань з ПДВ, починаючи з 2008 року та враховуючи відсутність факту адміністративного чи судового оскарження наведених в обґрунтування адміністративного позову податкових повідомлень-рішень та податкових вимог відповідачем, про що відповідач не заперечував в судовому засіданні.

Аналогічно критичне ставлення викликає у суду обґрунтування своєї позиції з боку відповідача наявністю заперечень по акту від 17.08.2011 року № 2716/17-316/НОМЕР_1 «Про результати документальної невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з питань дотримання вимог р.V Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755- VI «Податок на додану вартість» за період з 01.04.2011 року по 30.04.2011 року», які, за словами відповідача є, але не були предметом розгляду ні в порядку адміністративного, ні в порядку судового оскарження.

Також суд не приймає у якості беззаперечного доказу правомірності дій з боку відповідача щодо несплати зазначеної у заявленому адміністративному позові суми заборгованості факт скрутного фінансового становища відповідача та, з його слів, неможливість сплати вказаної в позові суми на даний час, оскільки наявність зазначених обставин не звільняють ФОП ОСОБА_4 як від вчасної сплати задекларованих самостійно сум податкових зобов'язань, так і штрафних санкцій за несвоєчасну та не в повному обсязі сплату задекларованих зобов'язань відповідно до норм чинного податкового законодавства України.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд, згідно зі ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача, викладених у заявленому адміністративному позові та підтвердження їх доказами, з боку позивача, а також про відсутність з боку відповідача спростування доводів позивача, що виключає у суду наявність правових підстав для відмови в задоволенні зазначеного адміністративного позову.

За таких підстав, суд вважає, що адміністративний позов Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 11 1788,97 грн. є таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення коштів за податковим боргом у сумі 11 178,97грн.- задовольнити повністю.

Стягнути суму податкового боргу з податку на додану вартість з платника податку-фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (код НОМЕР_1) у сумі 11 178, 97 грн. та зарахувати на р/р 31114029700008, код бюджетної класифікації 14010100 (державний бюджет) отримувач: УДК у Красногврдійському районі м.Дніпропетровська ГУДКУ у Дніпропетровській області; код 37989253, банк отримувача: ГУДКУ у Дніпропетровській області м.Дніпропетровська, МФО 805012.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України .

Повний текст постанови складено 05 березня 2013 року

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили Суддя Є.О. Жукова 05.03.2013 року Є.О. Жукова