Рішення № 29769210, 28.02.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

______________

Справа №: 106/11797/2012Головуючий суду першої інстанції:Ружицька Т.В.№ провадження: 22-ц/190/1598/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Дралло І. Г.

"28" лютого 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Дралла І.Г., Суддів:Білоусової В.В., Іващенко В.В., При секретарі:Гранковській О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в АР Крим до ОСОБА_6 про стягнення грошевої суми, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 21 січня 2013 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Управління державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в АР Крим звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості перед Державою, яка виникла внаслідок транспортування та зберігання належного йому автомобіля.

Вимоги мотивовані тим, що 24 червня 2007 року був тимчасово затриманий транспортний засіб - автомобіль «ЗАЗ-968МГ», реєстраційний номер НОМЕР_1, шляхом транспортування евакуатором для зберігання на спеціальний майданчик тимчасового затримання, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Затримання автомобіля було здійснено внаслідок того, що автомобіль в аварійному стані був покинутий власником. Згідно даних реєстраційної картки власником транспортного засобу є ОСОБА_6, який був повідомлений щодо необхідності забрати свій автомобіль та оплатити витрати, пов'язані з його зберіганням. Проте він не вжив відповідних заходів стосовно повернення транспортного засобу, у зв'язку з чим виникла заборгованість по оплаті зберігання належного йому автомобілю в сумі 7770 гривень 00 копійок, яка нарахована відповідно до спеціального наказу Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 5 жовтня 2007 року №369/1105/336 «Про затвердження розмірів плати за надання послуг органами та підрозділами Міністерства внутрішніх справ та порядку їх справляння». Зберігання автомобіля відповідача призводить до значних витрат по утриманню вказаного автомобілю та спричиняє суттєву шкоду Управлінню ДАІ ГУ МВС України в АР Крим, оскільки кількість та площа спеціальних майданчиків є обмеженою. Позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості у розмірі 7770 гривень 00 копійок та відшкодування судових витрат.

Рішенням Євпаторійського міського суду АР Крим від 21 січня 2013 року позовні вимоги задоволені.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в АР Крим заборгованість у розмірі 7770 гривень 00 копійок та на відшкодування судових витрат 1550 гривень. Також стягнутий судовий збір 214 гривень 60 копійок на користь Держави.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, при висновках суду, які не відповідають фактичним обставинам. Зокрема апелянт посилається на те, що не було правових підстав для постановки автомобіля на спеціальну стоянку, він не притягувався до адміністративної відповідальності, автомобіль знаходився у володінні іншої особи на підставі довіреності. Також посилається на безпідставне стягнення відшкодування судових витрат 1550 гривень.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в АР Крим суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги обґрунтовані та засновані на законі. Відповідно до ч.3,4 ст.265-2 КУпАП, транспортний засіб може бути тимчасово затриманий на строк до вирішення справи про адміністративне правопорушення, але не більш трьох днів з моменту такого затримання. Після закінчення триденного строку тимчасового затримання транспортного засобу особа має право звернутися за отриманням тимчасово затриманого транспортного засобу, таке звернення особи є обов'язковим для його виконання незалежно від стадії вирішення справи про адміністративне правопорушення. Відповідач за поверненням належного йому транспортного засобу не звертався. Листом від 31 липня 2012 року йому було повідомлено про необхідність сплатити за зберігання автомобіля.

Відповідно до ст..954 ЦК України, до зберігання, що здійснюється на підставі закону, застосовуються положення глави 66 ЦК України.

Згідно ч.3 ст. 946 ЦК України, якщо поклажодавець після закінчення строку договору зберігання не забрав річ, він зобов'язаний внести плату за весь фактичний час її зберігання.

Згідно сумісного наказу Міністерства внутрішніх справ України та Міністерств фінансів України від 16 липня 2001 року за №549/333/147, що був чинним на період за який заявлено вимоги про стягнення плати за зберігання, розмір плати за зберігання транспортних засобів на спеціальних майданчиках і стоянках Державної автоінспекції складав за зберігання одного транспортного засобу 17 грн.10 коп., за першу добу, 10 грн.00 за кожну наступну добу, за доставку, зокрема з використанням спеціальних транспортних засобів, затриманих або технічно несправних транспортних засобів до місця зберігання (за 1 км), встановлено плату в розмірі 6 гривень 26 копійки. Згідно розрахунку за строк зберігання транспортного засобу з 24 червня 2007 року по 31 грудня 2011 року, загальна сума заборгованості складає 16545 гривень 88 копійок. Проте з урахуванням строку позовної давності, за період з 15 листопада 2009 року по 31 грудня 2011 року, тобто за 777 діб в результаті бездіяльності відповідача, виникла заборгованість у розмірі 7770 гривень, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та наданим сторонами доказам в порядку правил статей 10, 11, 60 ЦПК України.

Відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 не спростовують висновків суду першої інстанції та не є підставами для скасування або зміни рішення суду в частині стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок транспортування та зберігання автомобіля.

Так, довід апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки цей довід є необґрунтованим. Судом повно та всебічно з'ясовані фактичні обставини і ухвалено судове рішення яке відповідає фактичним обставинам у справі, наданим сторонами доказам та нормам матеріального права. Суд першої інстанції правильно та обґрунтовано врахував всі обставини справи і дійшов вірного висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та засновані на законі.

Посилання апелянта на те, що автомобілем володів на підставі довіреності ОСОБА_8 суд апеляційної інстанції до уваги взяти не може, оскільки згідно реєстраційного свідоцтва власником автомобіля є ОСОБА_6 Крім того дія довіреності закінчилася 11 березня 2009 року, а сума боргу за зберігання автомобіля стягується з листопада 2009 року.

Довід апелянта про те, що він не знав місцезнаходження автомобіля, суд також до уваги взяти не може, оскільки згідно правил статті 319 ЦК України власність зобов'язує. Тобто власник автомобіля повинен зберігати його в належному стані. У даному випадку автомобіль був покинутий власником в аварійному стані в місті Євпаторія, у зв'язку з чим був евакуйований на спеціальний майданчик для зберігання. З моменту закінчення дії довіреності ОСОБА_6 був повинний з'ясувати місцезнаходження автомобіля і прийняти міри щодо його належного зберігання.

Довід апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права суд апеляційної інстанції до уваги взяти не може. Судом першої інстанції правильно визначені правовідносини, які виникли між сторонами та застосовані норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, зокрема статті 319, 322, 946, 954 ЦК України.

При цьому, посилання ОСОБА_6 на те, що він не притягувався до адміністративної відповідальності, не є підставою для відмову у позові, оскільки у даному випадку виникли правовідносини з приводу відшкодування витрат на зберігання автомобіля за період з 15 листопада 2009 року.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки згідно правил статті 309 ч.3 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування рішення суду якщо ці порушення призвели до неправильного вирішення справи.

У даному випадку немає підстав вважати, що справу вирішено неправильно.

Інших доводів, які б свідчили про те, що рішення суду в частині стягнення заборгованості не відповідає вимогам статті 213 ЦПК України, апеляційна скарга не містить.

Разом з тим, стягуючи на користь позивача на відшкодування витрат пов'язаних з наданням правової допомоги, судом не враховано, що позивачем не надано доказів того, що така правова допомога була оплачена позивачем і підлягає компенсації. В судовому засіданні представник позивача пояснив, що УДАІ ГУ МВС України в АР Крим не понесло фактичних витрат на правову допомогу, а такі витрати понесені особою, яка надала правову допомогу. Проте позовні вимоги стосуються саме відшкодування витрат на правову допомогу за правилами статті 88 ЦПК України. Севастопольська філія ДП МВС України «Інформ-Ресурси» з позовними вимогами щодо відшкодування витрат на правову допомогу позивачу до суду не зверталася.

У зв'язку з вищенаведеним рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення судових витрат 1550 гривень з ухваленням в цієї частині нового рішення про відмову у стягненні на користь УДАІ ГУ МВС України в АР Крим 1550 гривень судових витрат, у зв'язку з чим апеляційна скарга задовольняється частково.

В іншій частині рішення суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 21 січня 2013 року скасувати в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь УДАІ ГУ МВС України в АР Крим судових витрат в розмірі 1550 гривень і ухвалити в цієї частині нове рішення, яким відмовити у стягненні з ОСОБА_6 на користь Управління Державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в АР Крим судових витрат 1550 гривень.

В іншій частині рішення Євпаторійського міського суду АР Крим від 21 січня 2013 року залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді

Дралло І.Г. Білоусова В.В. Іващенко В.В.