Рішення № 29769180, 05.03.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

______________

Справа №: 105/965/12Головуючий суду першої інстанції:Холкіна Г.І.№ провадження: 22-ц/190/1555/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Онищенко Т. С.

"05" березня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Онищенко Т.С. Суддів:Даніла Н.М., Куриленка О.С. При секретарі:Кутелія Я.Т. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Кримхліб» про відшкодування майнової та моральної шкоди за участю третьої особи - ОСОБА_7 за апеляційною скаргою ОСОБА_6 в особі представника - ОСОБА_8 на рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 06.12.2012, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_6 24.07.2012 звернувся до суду з даним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що його матір - ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в результаті ДТП, що сталося з вини водія Джанкойського хлібокомбінату ОСОБА_7, який керував автокарою підприємства, внаслідок чого йому завдана матеріальна шкода в розмірі 7 741,90 грн., а також заподіяна моральна шкода, розмір якої він оцінює в сумі 80 000 грн. /арк. с. 1-2/.

Рішенням Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 06.12.2012 відмовлено ОСОБА_6 в задоволенні даного позову /арк. с. 46-47/.

Не погодившись з даним судовим рішенням, позивач - ОСОБА_6 в особі представника подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення по справі - про задоволення заявлених вимог, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права /арк. с. 52-54/.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених у суді першої інстанції вимог, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем ОСОБА_6 неправомірно пред'явлені вимоги щодо стягнення з відповідача ПАТ «Кримхліб» матеріальної і моральної шкоди.

Колегія суддів не погоджуються з таким вирішенням спору в повному обсязі, виходячи з наступного.

Положеннями Цивільного о кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (стаття 11).

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (стаття 15).

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди (стаття 16).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 23).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (стаття 1166).

Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (стаття 1167).

Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків статті (стаття 1172).

Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (стаття 1187).

Матеріалами справи встановлено, що позивач - ОСОБА_6 є рідним сином ОСОБА_9, що підтверджується свідоцтвом про народження /арк. с. 8/.

ІНФОРМАЦІЯ_3 матір позивача - ОСОБА_9 померла /арк. с. 6/ при наступних обставинах.

ІНФОРМАЦІЯ_3 приблизно о 09-00 год. водій Джанкойського хлібокомбінату ОСОБА_7, управляючи технічно справною автокарою цього підприємства і рухаючись по тротуару на вул. Інтернаціональній 173 в м. Джанкой, не переконався в безпеці рухи і скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_9.

В результаті цього ДТП ОСОБА_9 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, від яких ІНФОРМАЦІЯ_3 остання померла. Завдані в результаті даного ДТП ОСОБА_9 тяжкі тілесні ушкодження знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням її смерті.

Зазначені обставини смерті ОСОБА_9 та вина ОСОБА_7 у скоєні злочину, передбаченого частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого), встановлені вироком Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 19.02.2010 /арк. с. 9-10/, який набрав законної сили 08.04.2010 /арк. с. 11-12/, і відповідно до частини 4 статті 61 Цивільного процесуального кодексу України доказуванню при розгляді даної цивільної справи не підлягають.

Також, даним судовим вироком встановлено, що ОСОБА_7 скоїв вказаний злочин, будучи водієм Джанкойського хлібокомбінату та управляючи автокарою цього підприємства.

Джанкойський хлібокомбінат є структурним підрозділом ПАТ «Кримхліб».

Неправомірними діями працівника відповідача (ОСОБА_7.) під час виконання своїх трудових обов'язків (водія), пов'язаних безпосередньо з використанням джерела підвищеної небезпеки (управління автокарою підприємства), в результаті яких сталася смерть ОСОБА_9, позивачеві, як сину загиблої, завдана матеріальна і моральна шкода, яка полягає в наступному.

Позивачем були понесені витрати на проїзд з м. Новий Уренгой до м. Джанкой і назад - з м. Джанкой до м. Новий Уренгой (з місця свого проживання до місця смерті матері, а також назад) на загальну суму 7 741,90 грн.

Так, проїзд позивача ОСОБА_6 з м. Новий Уренгой до м. Джанкой підтверджується двома сплаченими квитками на літак загальної вартістю 12 285 російських рублів (6 340 російських рублів, що становить вартість квитка на літак маршрутом м. Новий Уренгой - м. Москва, + 6 485 російських рублів, що становить вартість квитка на літак маршрутом м. Москва - м. Сімферополь), що за офіційно встановленим курсом НБУ (10 російських рублів - 2,5017 грн.) складає 3 208,43 грн. (12 285 / 10 * 2,5017) /арк. с. 13-14/.

У свою чергу, проїзд позивача ОСОБА_6 з м. Джанкой до м. Новий Уренгой підтверджується двома сплаченими квитками загальної вартістю 4 533, 47 грн. (1 071,12 грн., що становить вартість квитка на потяг маршрутом м. Джанкой - м. Москва, + 13 840 російських рублів, що становить вартість квитка на літак маршрутом м. Москва - м. Новий Уренгой та за офіційно встановленим курсом НБУ (10 російських рублів - 2,5017 грн.) складає 3 462, 35 грн. (13 840 / 10 * 2,5017) /арк. с. 15-16/.

Колегія суддів погоджується з тим, що необхідність цих витрат ОСОБА_6 була пов'язана із проїздом на похорони матері - ОСОБА_9 в м. Джанкой.

Верховний Суд України у постанові Пленуму «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992 зазначив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо). Не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з володільцем цього джерела (шофер, машиніст, оператор і т.ін.).

Суди повинні мати на увазі, що крім загальних підстав, відповідальність юридичної особи настає лише у випадках, коли особа, з вини якої заподіяна шкода, знаходиться з даною організацією в трудових відносинах, і шкода, заподіяна нею у зв'язку з виконанням трудових (службових) обов'язків, незалежно від того, постійним, сезонним, тимчасовим за трудовим договором чи на інших умовах вона була працівником цієї організації.

Колегія суддів погоджується з тим, що позивачеві крім матеріальної шкоди завдана і моральна шкода, яка полягає в душевних і психічних стражданнях, викликаних раптовою і непоправною втратою матері, внаслідок її загибелі в результаті ДТП, тяжкість вимушених у зв'язку з цим змін в його житті, інші негативні явища у зв'язку з цим, зокрема не можливість відновлення стосунків з близькою і рідною для нього людиною.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. За моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах.

При визначенні розміру моральної шкоди, що підлягає відшкодуванню, колегія суддів приймає до уваги критерії ступеня близькості загиблої і позивача, який є рідним сином ОСОБА_9

Враховуючи ступень, характер і об'єм душевних страждань позивача, у зв'язку із смертю його матері в результаті ДТП, глибину його психологічної травми, викликаною раптовою і непоправною втратою близької для нього людини, та тяжкість вимушених у зв'язку з цим змін в його житті, а так само виходячи з принципів розумності і справедливості, колегія суддів вважає необхідне стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 80 000 грн.

За таких обставин, пред'явлений позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Задовольняючи позов, колегія суддів виходить з вимог частини 1 статті 1172 і статті 1187 Цивільного кодексу України, а також положення Постанов Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» №6 від 27.03.1992 і «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995, відповідно до яких шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується як особою, яка володіє транспортним засобом, так і юридичною особою, працівник якої під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків завдав таку шкоду. Отже, відповідач - ПАТ «Кримхліб» повинен відшкодувати завдану позивачеві шкоду (матеріальну і моральну), як власник джерела підвищеної небезпеки, а також як юридична особа, працівник (ОСОБА_7.) якої під час виконання своїх трудових обов'язків завдав таку шкоду.

Доводи ПАТ «Кримхліб», які полягають в тому, що позивач мав можливість приїхати на похорони матері не літаком, а потягом і це було б значно дешевше, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідачем в порушення вимог частини 1 статті 60 Цивільного процесуального кодексу України не надано належних і допустимих доказів у підтвердження таких заперечень, зокрема матеріали справи не містять будь-яких відомостей про наявність і кількість маршрутів потягів в цьому напрямку, а так само їх вартість та графік руху в цей період року.

Окрім цього, колегія суддів вважає за необхідне прийняти до уваги, що цей виїзд позивача був пов'язаний з раптовою загибеллю його матері та йому необхідно було прибути в м. Джанкой у певний час у зв'язку з її похованням, а не із запланованими заходами, які не обмежені часом на їх проведення.

Доводи ПАТ «Кримхліб», які полягають в тому, що позивач не проживав разом з матір'ю, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки це не свідчить про відсутність близьких стосунків та не може бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Заперечення ПАТ «Кримхліб», які полягають в тому, що позивач не мав життєвих стосунків зі своєю матер'ю не підтверджені належними і допустими доказами доказами (матеріали справи не містять відомостей, що позивач не спілкувався зі своєю матір'ю, не любив її та не піклувався про неї, або про те, що вони не підтримували стосунків чи такі стосунки були давно зіпсовані) та не ґрунтуються на моральних засадах суспільства, у зв'язку з чим підлягають відхиленню.

Окрім цього, допитані свідки (ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_13.) підтвердили, що між позивачем та його померлою матір'ю існували близькі стосунки рідних людей, позивач любив свою мати, піклувався про неї, надавав матеріальну допомогу, а її раптова загибель завдала йому душевні та психічні страждання, що підтверджується техничним записом судових засідань від 07.11.2012 і 28.11.2012 та не спростовано відповідачем жодними доказами.

Той факт, що ОСОБА_6 не був визнаний потерпілим по кримінальній справі та не пред'являв позов в порядку кримінального судочинства не позбавляє його права на звернення з вимогами про відшкодування матеріальної і моральної шкоди в порядку цивільного судочинства в межах строку позовної давності, який не сплинув на даний час.

Суд першої інстанції не врахував вищезгаданих обставин і дійшов до помилкового висновку про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до статей 307, 309 Цивільного процесуального кодексу України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є: невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

За таких обставин, рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 06.12.2012 підлягає скасуванню з ухваленнях нового рішення по справі - про задоволення заявлених позовних вимог.

У зв'язку з задоволенням позову, колегія суддів вирішує питання щодо розподілу судових витрат, виходячи з наступного.

Положеннями Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни

позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4).

За подання до суду позовної заяви майнового характеру судовий збір підлягає сплаті за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати (підпункт 1 пункт 1 частини 2 статті 4).

За подання позовної заяви немайнового характеру судовий збір підлягає сплаті за ставкою 0,1 розмір мінімальної заробітної плати (підпункт 2 пункт 1 частини 2 статті 4).

За подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір підлягає сплаті в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви (пункт 2 частини 2 статті 4).

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (частина 3 статті 6).

Позовна заява і апеляційна скарга по даній справі пред'явлені до суду першої інстанції і до апеляційного суду відповідно в 2012 році.

Саттею 13 Закону України «Про Державний бюджет на 2012 рік» на 1 січня 2012 року встановлено розмір мінімальної заробітної плати в сумі 1 073 грн.

Отже, за подання позовної заяви по даній справі до суду першої інстанції судовий збір повинен був сплачений: за вимогами майнового характеру - в розмірі 214, 60 грн. (7 741,90 грн. х 1% = 77,42 грн., що менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати) і за вимогами немайнового характеру /про відшкодування моральної шкоди/ - в розмірі 107,30 грн. (0,1 розмір мінімальної заробітної плати), а всього 321,90 грн.

У свою чергу, за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір повинен був сплачений в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягало сплаті при поданні позовної заяви, тобто в сумі 160,95 грн. (321,90 грн. х 50%).

Відповідно до частини 3 статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

За таких обставин, враховуючи задоволення позову в повному обсязі, а також, те, що позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, колегія суддів стягує з відповідача в дохід держави судовий збір в розмірі 482,85 грн. (321,90 грн. за пред'явлення позову + 160,95 грн. за подання апеляційної скарги).

Враховуючи викладене і керуючись статтями 303, 307, 309, 313-314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 в особі представника - ОСОБА_8 задовольнити.

Рішення Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 06.12.2012 скасувати.

Ухвалити по даній справі нове рішення.

Позов ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Кримхліб» про відшкодування майнової та моральної шкоди за участю третьої особи - ОСОБА_7 задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Кримхліб» (юридична адреса: Україна, АР Крим, 95013, м. Сімферополь, вул. Севастопольська 51-А; п/р 26006013000713 в АТ «Сбербанк Росії», МФО 320627, ЄДРПОУ 00381580, ІПН 003815801095) на користь ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Джанкой; зареєстрований і проживає за адресою: АДРЕСА_1; тимчасово проживає за адресою: АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у відшкодування майнової шкоди - 7 741,90 грн. (сім тисяч сімсот сорк одна грн. дев'яносто коп.) та у відшкодування моральної шкоди - 80 000 грн. (вісімдесят тисяч грн.).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Кримхліб» в дохід держави судовий збір в розмірі 482,85 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді