Ухвала суду № 29759573, 05.03.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 103/61/2012 Головуючий суду першої інстанції:Янін І.А. № провадження: 22-ц/190/100/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Онищенко Т. С.

"05" березня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Онищенко Т.С. Суддів:Даніла Н.М., Куриленка О.С. При секретарі:Кутелія Я.Т.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання недійсними державних актів про право власності на земельні ділянки за участю третьої особи - відділу Держкомзему у Бахчисарайському районі АР Крим, за зустрічним позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6, прокурора Бахчисарайського району АР Крим в інтересах ОСОБА_6 про відшкодування вартості одержаного за недійсним правочином та відшкодування моральної шкоди за участю третьої особи - відділу Держкомзему у Бахчисарайському районі АР Крим, за апеляційними скаргами ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в особі представника - ОСОБА_8 на рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 11.10.2012, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_6 в грудні 2011 року (відправлено поштою) звернулася до суду з даним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що Державні акти серії ЯД №620013 від 19.11.2007 і ЯД №620012 від 19.11.2007 є недійсними, оскільки отримані ОСОБА_7 на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасовано, у зв'язку з чим у відповідача відсутнє законне право на земельні ділянки за вказаними актами /арк. с. 2-3/.

До початку розгляду справи по суті відповідач - ОСОБА_7 звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_6 про відшкодування вартості одержаного за недійсним правочином і відшкодування моральної шкоди та з урахуванням наданих у подальшому уточнень просив зобов'язати ОСОБА_6 повернути йому в натурі будівельний ліс (оциліндрована колода д-180 см) у кількості 35 куб. м, а у разі відсутності такого майна стягнути з ОСОБА_6 на його користь вартість цього майна в розмірі 84 000 грн., а також відшкодувати моральну шкоду в розмірі 10 730 грн. /арк. с. 39-43, 81-83/.

Рішенням Бахчисарайського районного суду АР Крим від 11.10.2012 позов ОСОБА_6 і зустрічний позов ОСОБА_7 задоволено частково /арк. с. 148-149/, а саме:

- визнано недійсним державний акт серії ЯД №620013 від 19.11.2007 про право власності на земельну ділянку площею 11,8655 га на території Голубінської сільської ради Бахчисарайського району АР Крим для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 0120481900:11:001:0358, виданий на ім'я ОСОБА_7;

- в решті позову ОСОБА_6 відмовлено;

- стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 судовий збір в сумі 94,10 грн.;

- стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 20 230 грн., а також судовий збір в розмірі 214,60 грн.;

- в решті позову ОСОБА_7 відмовлено.

Не погодившись частково з вказаним рішенням суду, позивач за зустрічним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 20 230 грн. з ухваленням в цій частині нового рішення по справі - про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 суми в розмірі 84 000 грн., посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права /арк. с. 157-159/.

Також, позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_6, не погодившись частково з вказаним рішенням суду, подала в особі представника апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_7 з ухваленням в цій частині нового рішення по справі - про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_7, посилаючись на неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок неправильної дослідження та оцінки доказів, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права /арк. с. 188-190/.

Рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 11.10.2012 в частині часткового задоволення первісного позову ОСОБА_6, а також відмови у задоволенні зустрічних вимог ОСОБА_7 про відшкодування моральної шкоди особами, які беруть участь у справі в апеляційному порядку не оскаржено.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, прокурора, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та заявлених у суді першої інстанції вимог, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги є необґрунтованими і підлягають відхиленню з наступних підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до статей 213, 214 Цивільного процесуального кодексу України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи частково зустрічний позов ОСОБА_7, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності заявлених вимог в частині стягнення з ОСОБА_6 вартості лісоматеріалів в розмірі 20 230 грн.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з таким вирішенням спору та вважає, що судом першої інстанції повно і правильно встановлені всі дійсні обставини справи за зустрічним позовом, яку вирішено згідно з законом в цій частині.

Матеріалами справи встановлено, що 02.04.2004 між ОСОБА_7 та ОСОБА_6 було укладено договір міни, відповідно до умов якого сторони домовилися про наступний обмін: ОСОБА_6 передає ОСОБА_7 сертифікат КМ №0212440 на земельний пай площею 3,09 умовних кадастрових одиниць, розташований на ділянках Голубінської селищної ради Бахчисарайського району, оцінювальною вартістю 20 179 грн., а ОСОБА_7 приймає вказаний сертифікат в обмін на його еквівалентну вартість - будівельний ліс у кількості 35 м3, вартістю 578 грн. на 1 м3, що становить 20 230 грн.

Відповідно до накладної №59 від 02.04.2004, ОСОБА_6 отримала від ОСОБА_7 будівельний ліс у кількості 35 м3, вартістю 578 грн. на 1 м3, на загальну суму 20 230 грн.

Рішенням Бахчисарайського районного суду АР Крим від 13.08.2007 визнано дійсним даний договір міни.

Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 15.09.2009 скасовано рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 13.08.2007 і ухвалено нове рішення, яким відмовлено ОСОБА_7 в задоволенні позову.

Скасовуючи вказане судове рішення, апеляційна інстанція виходила з нікчемності даного правочину.

Положеннями Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (стаття 216).

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином (стаття 1212).

Пред'явлючи зустрічний позов з урахуванням наданих у подальшому уточнень, ОСОБА_7 просив зобов'язати ОСОБА_6 повернути йому в натурі пило-лісо матеріали (оциліндрована колода д-180 мм) у кількості 35 (тридцять п'ять) куб.м, отримані за недійсним правочином, впродовж 10 днів з моменту ухвалення цього судового рішення, а в разі неможливості такого повернення - стягнути з ОСОБА_6 на його користь вартість одержаного за недійсним правочином в сумі 84 000 грн.

Однак, належних і допустимих доказів у підтвердження отримання ОСОБА_6 від ОСОБА_7 саме пило-лісо матеріалів (оциліндрована колода д-180 мм) позивачем за зустрічним позовом суду не надано, а надана суду накладна №59 від 02.04.2004 підтверджує факт отримання ОСОБА_6 від ОСОБА_7 будівельного лісу в кількості 35 м3 (вартістю 578 грн. на 1 м3 на загальну суму 20 230 грн.).

Отже, враховуючи пояснення представника ОСОБА_6 про відсутність у останій будівельного лісу у кількості 35 (тридцять п'ять) куб.м, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 вартості будівельного лісу в розмірі 20 230 грн.

За таких обставин, судом першої інстанції правильно встановлені факти, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, правовідносини та норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини і ухвалено рішення по справі в цій частині на підставі доказів, наданих сторонами в порядку правил Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно зі статтею 308 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги ОСОБА_6, зміст яких полягає в тому, що вона не отримувала від ОСОБА_7 за договором міни будівельний ліс, виходячи з наступного.

По-перше, апелянтом ОСОБА_6 не надано жодних доказів у підтвердження того, що у накладній №59 від 02.04.2004 підпис виконаний не нею, а іншою особою. Колегією суддів роз'снювалося представникові ОСОБА_6 право на призначення почеркознавчої експертизи, однак такого клопотання не заявлялося, а відповідно до частини 1 статті 143 Цивільного процесуального кодексу України суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі, тобто суд позбавлений можливості призначити експертизу за власної ініціативи.

По-друге, як вбачається з оглянутих колегією суддів матеріалів цивільної справи 2-2145/2007, коли в 2007 році ОСОБА_7 звертався до суду з позовом до декілька відповідачів, в т.ч. і до ОСОБА_6, про визнання дійсними договорів міни сертифікатів про право на земельні частки (паї), визнання недійсними державних актів та визнання права власності на земельні ділянки, то він зазначив, що 02.04.2004 між ним та відповідачами, в т.ч. ОСОБА_6, були укладені договори міни сертифікатів про право на земельні частки (паї), за умовами яких він передав відповідачам будівельний ліс, в т.ч. ОСОБА_6 вартістю 20 230 грн., а ОСОБА_6 у свою чергу не заперечувала проти цих обставин (в т.ч. отримання нею від ОСОБА_7 будівельного лісу на суму 20 230 грн. за накладною №59 від 02.04.2004 в обмін на сертифікат) і визнала такий позов, про що надала відповідну письмову заяву.

Матеріали цивільної справи не містять жодних належних і допустимих доказів у підтвердження шахрайських (або інших незаконних дій, в т.ч. числі пов'язаних з підробкою документів) ОСОБА_7, на які посилається ОСОБА_6

Посилання апелянта ОСОБА_6 та її представника на те, що в даний час порушена кримінальна справа відносно ОСОБА_7 не мають правового значення при розгляді даної справи, оскільки відповідно до встановленої презумпції невинності ніхто не може бути визнаний винним в скоєнні злочину без наявності відповідного вироку суду, що набрав законної сили, а такий вирок на час розгляду справи, як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції, відсутній. Крім цього, апелянтом ОСОБА_6 та її представником не надано жодного доказу у підтвердження цієї обставини.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги ОСОБА_7, оскільки деревні матеріали можуть бути різними, наприклад: у вигляді круглих лісоматеріалів з шпони, матеріалів з розпиляної і подрібненої (потім склеєною) деревини, бруси чотирьохбітові або двохкантні, дошки обрізи, бруски, рейки, заготівлі тощо.

Належних і допустимих доказів у підтвердження отримання ОСОБА_6 від ОСОБА_7 саме пило-лісо матеріалів (оциліндрована колода д-180 мм) позивачем за зустрічним позовом суду не надано, а надана суду накладна №59 від 02.04.2004 підтверджує факт отримання ОСОБА_6 від ОСОБА_7 будівельного лісу в кількості 35 м3 (вартістю 578 грн. на 1 м3 на загальну суму 20 230 грн.).

Матеріали цивільної справи не містять жодних доказів у підтвердження того, що отриманий ОСОБА_6 за накладною №59 від 02.04.2004 будівельний ліс ідентичний зазначеним у рахунку №00137 від 30.04.2012 пило-лісо матеріалам (оциліндрована колода д-180 мм), а судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Інші доводи апеляційних скарг ОСОБА_7 та ОСОБА_6 не спростовують висновків суду першої інстанції щодо часткового задоволення зустрічного позову та не є безумовними підставами для скасування рішення суду.

На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають відхиленню, оскільки рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного та керуючись статтями 303, 304, 307-308, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги ОСОБА_7 та ОСОБА_6 в особі представника - ОСОБА_8 відхилити.

Рішення Бахчисарайського районного суду АР Крим від 11.10.2012 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді: