Постанова № 29768936, 19.02.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 р. Справа № 804/1492/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коренева А.О.,

при секретарі Пасічник Т.В.,

за участю

представника позивача - Чалої В.В.,

представника відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасметалстіл» до Криворізької центральної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.12.12 №0000352201, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ «Кривбасметалстіл», звернувся до суду з позовом до Криворізької центральної МДПІ Дніпропетровської області ДПС про визнання противоправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.12.12 №0000352201. На обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуване рішення винесене на підставі акту перевірки твердження та висновки якого не відповідають дійсності. Всі первинні документи за взаємовідносинами між позивачем та контрагентами ПП «Пластпромбізнес» (податковий кредит з ПДВ на суму 232 358 грн.) та ФОП Мосін, ТОВ «Автоцентр Україна» ТОВ «СКЦ Злат» ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», ДП «Придніпровська залізниці» (податковий кредит з ПДВ всього на суму 17 642 грн.) є в наявності та відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», податкові накладні вмістять всі необхідні реквізити, видані вказаними контрагентами позивача. Крім того, позивачем зазначено, що чинним законодавства України не передбачено автоматичне визнання останньої в ланцюгу угоди недійсною/нікчемною тільки на підставі того, що попередні угоди мають нібито ознаки нікчемності. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених в позові.

Відповідач, Криворізька центральна МДПІ Дніпропетровської області ДПС, свого уповноваженого представника в судове засідання не направив. До суду надійшло клопотання про перенесення розгляду справи з причин супроводження представником податкового органу іншої справи в Дніпропетровському апеляційному адміністративному суді. Як вбачається з Розписки, ухвала Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.13 про відкриття провадження у справі, якою повідомлено про дату судового засідання та зобов'язано МДПІ надати заперечення проти позову та відповідні письмові докази, отримана податковим органом 07.02.13 (а.с.76). Станом на дату розгляду справи заперечень проти позову та документів в обґрунтування законності оскаржуваного рішення відповідачем до суду не надано.

З огляду на положення ч.4 ст. 128 КАС України, враховуючи ненадання МДПІ письмових доказів на підтвердження поважності причини неприбуття в судове засідання представника відповідача (повістки про виклик до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, витяг із штатного розпису в підтвердження наявності однієї штатної одиниці в юридичному відділі МДПІ), суд вважає за можливе здійснити судовий розгляд справи за відсутність відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, на підставі наявних в ній доказів.

Вивчивши доводи позову, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд при винесені постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Судовим розглядом справи встановлено, що відповідачем відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Крівбасметалстіл» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.10 по 30.09.12. Результати перевірки оформлені відповідним Актом від 21.12.12 №5430/220/33873515 (а.с.9-39). Проведеною перевіркою встановлено, зокрема, порушення позивачем пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, пп.7.4. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.187.1 ст.187, п.44.1, п.44.6,ст..44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 402 436 грн. Визначена податковим органом занижена сума ПДВ є наслідком встановлення МДПІ в ході перевірки заниження позивачем податкового кредиту, в тому числі, за березень 2012р. в сумі 232 357 грн. (за взаємовідносинами з ПП «Пластпромбізнес») та в сумі 17 642 грн. (за взаємовідносинами з ФОП Мосін, ТОВ «Автоцентр Україна» ТОВ «СКЦ Злат» ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», ДП «Придніпровська залізниці»). Висновки щодо заниження позивачем податкового кредиту в означеній сумі зроблені з огляду на висновки акту перевірки від 15.11.12 №617/221/34358860 щодо ПП «Пластпромбізнес», відповідно до якого договори з контрагентами покупцями є нікчемними, а також з огляду на відсутність у позивача податкових накладних від означених контрагентів-продавців.

З посиланням на згаданий акт перевірки позивача податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.12.12 №0000352201, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 375 000 грн., з яких сума основного платежу дорівнює 250 000 грн., сума штрафних санкцій - 125 000 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесеного на підставі такого висновку спірного акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на наступному.

Як встановлено судом, позивач в березні 2012р. включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені в ціні придбаних у ПП «Пластпромбізнес»), ремонтних робіт, на підставі належним чином оформлених податкових накладних (а.с.87-100). В матеріалах справи наявні відповідний договір субпідряду №01-03-02 від 01.03.12 (а.с.80-84), акти прийняття виконаних робіт, податкові накладні (а.с.85-100). На момент виписки на адресу позивача вказаних податкових накладних його постачальник був зареєстрований як платник податку на додану вартість, про що мав відповідне Свідоцтво (а.с.78-79), що не заперечується відповідачем за актом перевірки. Зі змісту податкових накладних вбачається, що вони, на виконання вимог п.201.10 ст. 201 ПК України, з урахуванням положень п.11 підрозділу 2 розділу ХХ ПК України, включені до Єдиного реєстру податкових накладних.

Також судом встановлено, що позивач в березні 2012р. включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені в ціні придбаних товарів у ФОП Мосін (сума ПДВ 5 120 грн.), ТОВ «Автоцентр Україна» (сума ПДВ 11 709,88 грн.), ТОВ «СКЦ Злат» (сума ПДВ - 800грн.), ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» (сума ПДВ 3,55 грн.), ДП «Придніпровська залізниці» (сума ПДВ 8,08 грн.) на підставі наявних належним чином оформлених податкових накладних (а.с.41-45,63, 65, 64, 70). Відповідачем не заперечується факт реєстрації вказаних контрагентів позивача платниками податків на додану вартість на момент виписки таких накладних. Доказів ненадання позивачем посадовим особам МДПІ в ході перевірки означених податкових накладних відповідачем до суду не надано.

За правилами, визначеними п 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст.198 ПКУ). Положення ст.198.2 ст.198 ПКУ визначають, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Одночасно законодавцем застережено, що не можуть бути віднесені до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

З огляду на наведені положення податкового кодексу, враховуючи наявність відповідних первинних документів за взаємовідносинами позивача з ПП «Пластпромбізнес» та ФОП Мосін, ТОВ «Автоцентр Україна», ТОВ «СКЦ Злат», ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», ДП «Придніпровська залізниці», порушень в оформлені яких чи невідповідності вимогами ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» судом не встановлено, відповідачем не зазначено, а також наявність податкових накладених, оформлених відповідно до вимог ст. 201 ПК України, що вказує на фактичність здійснення позивачем та ПП «Пластпромбізнес», ФОП Мосін, ТОВ «Автоцентр Україна», ТОВ «СКЦ Злат», ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго», ДП «Придніпровська залізниці» спірних господарських операцій, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на податковий кредит за вказаними операціями всього на суму 250 000 грн., а відтак включення позивачем суми ПДВ за відповідними податковими накладеними в розмірі 250 000 грн. до складу податкового кредиту за березень 2012р. є правомірним.

Суд також зазначає, що податкове законодавство не ставить в залежність податковий облік (стан) певного платника податку від інших осіб, від фактичної сплати контрагентом податку до бюджету, від перебування постачальника за юридичною адресою, а також від його господарських та виробничих можливостей. Питання віднесення певних сум податку на додану вартість до податкового кредиту поширюється виключно на окремо взятого платника та не залежить від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

Що стосується посилань відповідача на Акт перевірки ПП «Пластпромбізнес», яким визначена нікчемність договорів з покупцями, то суд зважує на таке. Відповідно до ст. 228 ЦК України нікчемним є правочин, який порушує публічний порядок, тобто спрямований на незаконне заволодіння майном держави. Поряд з цим, за змістом ч.2 ст. 215 ЦК України головною підставою вважати правочин нікчемним є його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки. Вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину. Відповідно до ч.2 ст. 71 КА України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Податковим органом не надано документальних підтверджень відсутності фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірним договором, наявності факту узгодженості його дій з ПП «Пластпромбізнес» з метою незаконного отримання податкових вигод або обізнаності позивача з такими діями постачальника.

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що спірне податкове повідомлення-рішення відповідача не узгоджується з вимогами податкового законодавча, у зв'язку з чим підлягає скасуванню як протиправне. Беручи до уваги наведене, позовні вимоги ТОВ «Кривбасметалстіл» підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати противоправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької центральної міжрайонної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області ДПС від 21.12.12 №0000352201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кривбасметалстіл» (код ЄДРПОУ - 38032416) витрати по сплаті судового збору в сумі 2 294 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений 22.02.13.

Суддя А.О. Коренев