Постанова № 29768907, 27.02.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2013 р. Справа № 804/2066/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗахарчук Н. В. при секретаріКухар В.В. за участю: представника позивача представника відповідача Шепетовська К.С. Волошин А.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Підприємство Дніпродзержинської колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №34" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

06 лютого 2013 року Державне підприємство "Підприємство Дніпродзержинської колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №34" (далі - позивач) звернулось до адміністративного суду з позовною заявою до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі - відповідач), в якій просить визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 15 січня 2013 року №0000061502.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що згідно податкових декларацій і платіжних доручень за жовтень і листопад 2010 року, суми податкових зобов'язань були сплачені в строк, передбачений законодавством для сплати даного податку, що підтверджується платіжними дорученнями за зазначений період без затримки і порушень граничного строку сплати податкових зобов'язань, тому нарахування штрафних санкцій на підставі порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання податку на додану вартість і податкове повідомлення - рішення від 15 січня 2013 року № 0000061502, є безпідставним.

Позивач з податковим повідомленням - рішенням № 0000061502 від 15 січня 2013 року не згоден та вважає його незаконним і таким, що прийнято з порушенням приписів законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив в задоволенні адміністративного позову відмовити, пояснюючи свою позицію тим, що позивач порушив граничний строк сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, а тому податкове повідомлення - рішення винесено на законних підставах та не підлягає скасуванню.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи осіб, які беруть участь у справі, та оцінивши їх у сукупності, суд вважає необхідним даний позов задовольнити в повному обсязі з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість.

За результатами камеральної перевірки складено Акт від 25 грудня 2012 року №5358/453/15-230/08679712, на підставі якого прийнято податкове повідомлення - рішення від 15.01.2012 року № 0000061502, яким Державному підприємству "Підприємство Дніпродзержинської колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №34" донараховано суму грошового зобов'язання у розмірі 20 % у сумі 34 129 грн. 00 коп.

Відповідно до висновків камеральної перевірки, викладених в Акті від 25.12.2012 р. №5358/453/15-230/08679712 «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість» встановлено порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість визначеного п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, та на підставі ст..126 Податкового кодексу України, за затримку на 692 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 170645, 00 грн. Державне підприємство "Підприємство Дніпродзержинської колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №34" зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20 % у сумі 34 129 грн. 00 коп. за платежем: податок на додану вартість 14010100.

Згідно з розрахунком штрафних санкцій за порушення платіжної дисципліни позивача по податку на додану вартість до вищезазначеного податкового повідомлення - рішення, а також Акту камеральної перевірки, на підставі якою було винесено податкове повідомлення - рішення, датою сплати податкових зобов'язань за жовтень і листопад 2010 року вважаться вересень, жовтень і листопад 2012 року.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачем за жовтень та листопад 2010 р. до відповідача було самостійно надано податкові декларації з податку на додану вартість.

Відповідно до платіжного доручення №131 від 29.11.2010 р. позивачем в графі «призначення платежу» вказано «перераховується податок на додану вартість за жовтень 2010 р.», а в платіжному дорученні №273 від 23.12.2010 р. позивачем в графі «призначення платежу» вказано «перераховується податок на додану вартість за листопад 2010 р.».

Таким чином, судом встановлено, що позивачем на виконання податкового законодавства вчасно та в повному обсязі в жовтні та листопаді 2010 р. погашено податковий борг.

Однак, не заперечуючи проти зазначеної сплати позивача, представник відповідача надав суду письмові заперечення та зазначив, що вказані сплати позивача за податок на додану вартість були самостійно зараховані відповідачем в рахунок погашення боргу позивача на підставі Наказу ДПА України від 13.11.2002 року №540, яким затверджено Податкове роз'яснення щодо черговості погашення та окремих питань стягнення сум податкового боргу пунктом 1 якого,зокрема, зазначено: «кошти, що надійшли на сплату зобов'язань з податку, збору (обов'язкового платежу), спрямовуються на погашення податкових зобов'язань з того самого платежу у порядку календарної черговості настання граничних термінів їх сплати. Така черговість погашення діє незалежно від волі платника податків та стосується як самостійно розрахованих платником податків податкових зобов'язань, так і податкових зобов'язань, розрахованих контролюючим органом.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з гл. 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з гл. 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з п. 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного слідує, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин, самостійне зарахування Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області сплачених позивачем сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування коштів до бюджету, є неправомірним.

Враховуючи той факт, що позивачем вчасно сплачено податкові зобов'язання у повному обсязі, прийняте Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області податкове повідомлення рішення від 15 січня 2013 року № 0000061502, не ґрунтується на вимогах закону, внаслідок чого є протиправними та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, суд вважає, що під час проведення перевірки Державного підприємства "Підприємство Дніпродзержинської колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №34", податковий орган діяв не у спосіб, що передбачений законом; при прийнятті оскарженого рішення відповідач діяв не обґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Тим самим, відповідачем порушено основні засади діяльності органу влади, що встановлено судом відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України.

Частина 1 статті 71 КАС України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, суд доходить висновку, з огляду на те, що позивачем вчасно сплачено податкові зобов'язання у повному обсязі, прийняте Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області податкове повідомлення рішення від 15 січня 2013 року № 0000061502, не ґрунтується на вимогах закону, внаслідок чого є протиправними та підлягає скасуванню.

На підставі викладеного суд вирішив задовольнити позовні вимоги Державного підприємства "Підприємство Дніпродзержинської колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №34" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 15 січня 2013 року № 0000061502.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Отже, документально підтверджені позивачем судові витрати - судовий збір сплачений згідно платіжного доручення №107 від 29.01.2013 р. в сумі 341, 29 грн. підлягає стягненню з Державного бюжету України на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства "Підприємство Дніпродзержинської колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №34" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 15 січня 2013 року №0000061502.

Присудити з Державного бюджету Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Підприємство Дніпродзержинської колонії Управління Державної пенітенціарної служби України у Дніпропетровській області №34" судовий збір в розмірі 341, 29 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 04 березня 2013 року

Суддя Н.В. Захарчук