Постанова № 29766890, 04.03.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2013 р. Справа№ 5011-2/17695-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коршун Н.М.

суддів: Алданової С.О.

Пашкіної С.А.

за участю представників:

від позивача: Голоднюк О.Г. - представник за довіреністю;

від відповідача: Приходько Я.В. - представник за довіреністю;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія"

на рішення Господарського суду м. Києва від 10.01.2013 року

у справі №5011-2/17695-2012 (суддя Домнічева І.О.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія

"Уніка"

до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-

страхова компанія"

про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 3 576,25 грн.

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про відшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 3 576,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» (яка є правонаступником Закритого акціонерного товариства «КРЕДО-КЛАСИК») на підставі договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 011062/4007/0000079 від 20.02.2009 р. внаслідок настання страхового випадку -дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування внаслідок пошкодження автомобіля «Субару Форестер», реєстраційний номер АA 2786 ІС, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність водія автомобіля "Міцубісі", реєстраційний номер АІ 7490 ВТ, якого визнано винним у скоєні ДТП, застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВС/9603082), а тому обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди покладається на відповідача.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.01.2013 року у справі № 5011-2/17695-2012 позов задоволено частково, а саме стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" (м. Київ, вул. Фрунзе, 40; ідентифікаційний код 20602681) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (м. Київ, вул. Кіквідзе, 14-В; ідентифікаційний код 20033533) 3 066 (три тисячі шістдесят шість) грн. 25 коп. виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу та 1 379 (одна тисяча триста сімдесят дев'ять) грн. 99 коп. судового збору. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, як таким, що прийнято при неповному з'ясуванню обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт, посилається на те, що позивачем не було проведено автотоварознавчого дослідження та не було визначено збитків, розміру відшкодування.

Позивачем надано відзив до апеляційної скарги, в якому він проти її вимог заперечує та просить суд залишити її без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.02.2009 р. між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" (яка є правонаступником Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "КРЕДО-КЛАСИК", Позивач, Страховик) та Мухаметдіновим Олегом Ангамовичем (Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу (Договір страхування), за яким було застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки "Субару", реєстраційний номер АА 2786 ІС (Застрахований автомобіль).

За приписами ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 980 ЦК України визначено, що предметом договору страхування можуть бути, зокрема, майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування).

Як встановлено ч. 1 ст. 8 Закону України "Про страхування", страховим ризиком визначається певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Встановлено, що 14.08.2009 року в м. Києві на вул. Мельникова, сталася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобіля "Міцубісі", реєстраційний номер АІ 7490 ВТ, під керуванням Михновецького Юрія Васильовича та Застрахованого автомобіля під керуванням Мухаметдінова О.А. Наведене підтверджується розгорнутою довідкою ДАІ про дорожньо-транспортну пригоду.

Відповідно до Постанови Шевченківського районного суду м. Києва від 22.09.2009 року по справі № 3-10313/09, Михновецького Юрія Васильовича було визнано винним у вчиненні вищевказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

В силу ст. 988 ЦК України встановлено, що страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Дана норма кореспондується з п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування".

Як свідчать матеріали справи, а саме Розрахунок аварійного комісара, вартість матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП, власнику Застрахованого автомобіля складає 4 326,25 грн.

На підставі Страховий акту № 00027645 від 23.03.2010 року та Наказу № 3732 від 23.03.2010 року позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 3 576,25 грн. (за вирахуванням франшизи у розмірі 750,00 грн.), що підтверджується видатковим касовим ордером від 14.02.2012 року.

Матеріали справи свідчать про те, що цивільно-правова відповідальність водія Михновецького Юрія Васильовича, який є винним у ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" на підставі Полісу І типу № ВС/9603082, при цьому ліміт відповідальності за полісом по майну - 25 500,00 грн., франшиза - 510грн.

Відповідно до п. 38.1.3. ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до особи, яка заподіяла шкоду навмисно.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, судова колегія прийшла до висновку про те, що після виплати страхового відшкодування Страхувальнику до позивача перейшло право вимоги до відповідальної особи.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 28.08.2012 року про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 06.12.2011 року у справі № 23/279.

Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність Михновецького Юрія Васильовича, який є винним у ДТП, була застрахована Приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія", судова колегія дійшла висновку про те, що відповідальною особою перед Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" за відшкодування страхової виплати є Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» (яка є правонаступником Закритого акціонерного товариства «КРЕДО-КЛАСИК»).

Судова колегія не приймає до уваги посилання апелянта на те, що позивачем не було проведено автотоварознавчого дослідження та не було визначено збитків, розміру відшкодування, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було здійснено страхове відшкодування на підставі ремонтної калькуляції №27645 застрахованого автомобіля, дані якої відповідають встановленим в п. 4.4. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року. Зміст ремонтної калькуляції не суперечить умовам чинного законодавства про оціночну діяльність, оскільки калькуляція складалась на основі комп'ютерної програми Audatex, яка рекомендована п. 59 додатку 8 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів.

Крім цього, реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику, є саме платіжні доручення про виплату, при цьому розмір виплати встановлюється страховим актом, складеним з врахуванням умов Договору страхування.

Аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України в Постанові № 42/92 від 23.08.2011 року.

Як встановлено вище, позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 3 576,25 грн. (за вирахуванням франшизи у розмірі 750,00 грн.), що підтверджується видатковим касовим ордером від 14.02.2012 року.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи встановлені вище обставини, судова колегія дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення місцевого господарського суду, яким позов задоволено частково, відповідає чинному законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Судом першої інстанції вірно покладено судовий збір за подання позовної заяви, в порядку ст. 49 ГПК України, на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на рішення Господарського суду м. Києва від 10.01.2013 року залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 10.01.2013 року у справі № 5011-2/17695-2012 - без змін.

3. Матеріали справи № 5011-2/17695-2012 повернути до Господарського суду м. Києва.

Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Коршун Н.М.

Судді Алданова С.О.

Пашкіна С.А.