Постанова № 29765516, 28.02.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 лютого 2013 р. Справа №805/796/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09:50

Донецький окружний адміністративний суд у складі

судді Шинкарьової І.В.,

при секретарі судового засідання Заднепровської В.О.,

за участю представників сторін

від позивача: Одот І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості перед бюджетом по штрафним санкціям,-

встановив:

Позивач, Маріупольська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості перед бюджетом по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 7160,00 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що станом на 20 грудня 2012 року відповідач має заборгованість перед бюджетом у сумі 7160,00 грн., яка виникла згідно рішення про застосування фінансових санкцій від 05 вересня 2012 року №000004/2204/НОМЕР_1. Відповідно до наданої заяви про зменшення позовних вимог, заборгованість позивача перед бюджетом станом на 01 лютого 2013 року складає 5000,00 грн. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником в строки, визначені ПК України, визнається сумою податкового боргу платника податків. Відповідно до ст. 59 ПК України, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені законом строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкову вимогу. Позивачем відповідачу було надіслано податкову вимогу №126 від 28 вересня 2012 року.

Податковий борг відповідачем до теперішнього часу не погашено, що суперечить ст. 67 Конституції України, у зв'язку з чим просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Державного бюджету Україну штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 5000,00 грн. на р/р №31117104700054.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. До суду надійшла заява від відповідача про розгляд справи без його участі. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 зареєстрована фізичною особою - підприємцем Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 19 грудня 2005 року, номер запису про державну реєстрацію 22740000000008506, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, про що свідчить Свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця (а.с.7), перебуває на податковому обліку в Маріупольській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби з 20 грудня 2005 року за №4257, що підтверджено довідкою про взяття на облік форми 4-ОПП (а.с.5).

Судом встановлено, що позивачем була проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій. Перевіркою встановлено порушення пунктів 1, 2, 12 ст.3 Закону України «Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ч.11 ст.15, ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». За наслідками перевірки складений акт перевірки від 22 серпня 2012 року №0029/05/19/22/НОМЕР_1 (а.с.15). За результатами акту перевірки позивачем прийняте рішення про застосування фінансових санкцій від 05 вересня 2012 року №000004/2204/НОМЕР_1 на суму 8500,00 грн. за продаж алкогольних напоїв без наявності відповідної ліцензії та здійснення продажу алкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років, яке надіслано відповідачу для ознайомлення та підпису (а.с.13,14). Дане рішення не оскаржувалося ні в адміністративному, ні в судовому порядку, про що є пояснення від 27 лютого 2013 року №4867/10/10-013.

Відповідачем сума грошового зобов'язання повністю не сплачена, у зв'язку з чим виникла заборгованість у сумі 5000,00грн., про що свідчить зворотній бік облікової картки платника станом на 01 лютого 2013 року.

Пунктом 110.1 статті 110 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема: фінансову відповідальність (пп. 111.1.1 п. 111.1 ст. 111 ПКУ).

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з Податковим кодексом України та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені (п. 111.2 ст. 111 ПКУ).

Відповідно до п. 113.3 ст. 113 Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Постановою Кабінету міністрів України від 02.06.2003 року № 790 затверджено Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі - Порядок № 790).

Так, згідно п. 5.цього Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:

акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;

результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

У разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду (п. 10 Порядку № 790).

Податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання ( пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

З огляду на зазначене, оскільки застосовані до відповідача фінансові санкції (штраф) не сплачені в установлені строки, таке зобов'язання є податковим боргом.

Наведені розрахунки відповідають положенням законодавства, фактичним обставинам справи та відповідачем не спростовані.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов'язання.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З метою погашення податкового боргу відповідачу була вручена податкова вимога від 28 вересня 2012 року №126, яка була надіслана рекомендованим листом та отримана. (а.с.11).

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли, про що свідчать матеріали справи.

Приписами Податкового кодексу України встановлені обов'язки платників податків, такі як, виконання законних вимог контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів.

Згідно зі п. 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно зі статтею 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Беручи до уваги те, що сума податкового боргу відповідачем у встановлені законодавством строки повністю не сплачена, наявність вказаної заборгованості підтверджені матеріалами справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд дійшов висновку що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості перед бюджетом по штрафним санкціям у розмірі 5000,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1) на користь Державного бюджету Україну штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у розмірі 5000,00 грн. на р/р №31117104700054, одержувач Маріуп. УК/Орджон. Р-н/21081100, код отримувача 37989721, банк одержувача - ГУ ДКСУ у Донецькій області, код банку одержувача - МФО 834016, код платежу 21081100.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 28 лютого 2013 року в присутності представника позивача.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.