Постанова № 29764066, 04.03.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" березня 2013 р. Справа № 5027/954/2012

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Скрипчук О.С.

Матущака О.І.

при секретарі Гуньці О.П.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Старкс» без номера від 01.02.2013 року (вх. № 48 від 08.02.2013 року)

на ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 29.01.2013 року

у справі №5027/954/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Старкс», м. Біла Церква, Київська область

до Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ

про усунення перешкод у користуванні майном

та за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ, в особі філії АТ «Укрексімбанк», м.Чернівці

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Старкс», м. Біла Церква, Київська область

про стягнення заборгованості та відшкодування витрат в сумі 1537564,34 грн. та зобов'язання повернути майно

За участю представників :

від позивача (по первісному позову): не з'явився (належно повідомлений);

від відповідача (по первісному позову): Тимощук Р.М., представник (довіреність в матеріалах справи).

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст. 20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

Розпорядженням В.о. голови Львівського апеляційного господарського суду від 19.02.2013 року (знаходиться в справі) змінено члена колегії суддів.

Причини відкладення розгляду справи викладено в ухвалі суду від 20.02.2013 року.

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 29.01.2013 року у цій справі (суддя Скрипничук І.В.) частково задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банку України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» в м. Чернівці (надалі ПАТ «Держаний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк») про забезпечення зустрічного позову. Накладено арешт на грошові суми, що належать Товариства з обмеженою відповідальністю «Старкс» (надалі ТОВ «Стракс») у розмірі ціни позову 1537564,34 грн. (включаючи суму судового збору), що обліковуються на рахунках ТОВ «Старкс», відкритих у: ПУАТ «Фідобанк» (№2600700019216 - українська гривня; №26045006192716 - українська гривня) АТ «Укрексімбанк» (№26003010055061 - українська гривня; №26054000155061 - українська гривня). В решті вимог, викладених у заяві про забезпечення позову та доповненні до неї про накладення арешту на все майно ТОВ «Старкс», що знаходиться на території цілісного майнового комплексу за адресою м. Хотин, вул. Незалежності, 49 а, яке не включено до переліку, що міститься в листі ТОВ «Старкс» від 04.01.2013 року за вих. №1418, відмовлено за безпідставністю.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ «Старкс» оскаржило її в апеляційному порядку в частині задоволеної заяви про забезпечення позову. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, апелянт зазначає, що матеріали справи не містять доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування обраного виду забезпечення позову. Також скаржник зазначає про безпідставність тверджень Банку щодо порушення умов Договору щодо сплати орендної плати з серпня 2012 року, оскільки ТОВ «Старкс» в серпні 2012 року здійснило два платежі в якості орендної плати. Окрім цього, апелянт зазначає, що Договір не містить Додатку №3, що позбавляє ТОВ «Старкс» можливості виконати умови Договору про належне оформлення та документування факту повернення майна через відсутність узгодженої форми Акту приймання-передачі. Апелянт також зазначає, що 02.11.2012 року відповідачем здійснюються перешкоди у користування позивачем орендованим майном. Також скаржник зазначає, що у випадку задоволення позову Банку, Банк зможе звернути стягнення на безпідставно утримуване ним майно ТОВ «Старкс» на суму більше 6000000 грн., що перевищує суму позовних вимог. Апелянт просить ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову повністю.

Відповідач по первісному позову у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що вид забезпечення позову застосовано до майнового спору, а сам арешт накладено на кошти, які обмежуються розміром суми зустрічних позовних вимог та судових витрат, а отже, заходи забезпечення позову є співмірними із заявленими позовними вимогами. Окрім цього, Банк зазначає, що ТОВ «Старкс» порушено умови Договору в частині сплати орендної плати за користування орендованим майном; прострочення оплати почалося з серпня 2012 року. Також ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» зазначає, що апелянтом не дотримано договірних зобов'язань щодо утримання в належному стані орендованого майна. Також Банк звертає увагу суду, що ТОВ «Старкс» є недобросовісним боржником, оскільки ухиляється від виконання обов'язків, покладених на нього Договором оренди.

Представник апелянта явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, однак, надав суду заяви про розгляд справи без участі його представника, апеляційну скаргу підтримав.

Представник ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в судовому засіданні щодо задоволення апеляційної скарги заперечила з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, а також повідомила суд, що рішенням Господарського суду Чернівецької області від 22.02.2013 року у справі №5027/9554/2012, яким відмовлено у задоволенні первісного позову ТОВ «Старкс» до ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» про усунення перешкод у користуванні майном та задоволено зустрічний позов про стягнення з ТОВ «Старкс» на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість за договором оренди майна банку №1 від 27.06.2012р. в сумі 1054907,00 грн. (орендна плата - 1002000,00 грн., пеня за несвоєчасну сплату орендних платежів - 36346,70 грн., штрафні санкції за неповернення майна - 16560,00 грн.), витрати в розмірі 482657,64 грн., пов'язані із утриманням у належному стані орендованого майна та 30751 грн. судового збору.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст.101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.01.2013 року ухвалою Господарського суду Чернівецької області у цій справі, при вирішенні питання про вжиття заходів до забезпечення позову, накладено арешт на грошові суми, що належать ТОВ «Старкс» у розмірі ціни позову 1537564,34 грн., що обліковуються в зазначених в ухвалі банківських установах.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі ст. 67 ГПК України, позов забезпечується:- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; - забороною відповідачеві вчиняти певні дії; - забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; - зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; - зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Як вбачається з апеляційної скарги, сам апелянт вказує про наявність у нього майна на суму понад 6000000 грн.; в той же час ухвалою суду накладено арешт на грошові кошти в сумі 1537564,34 грн., яка відповідає розміру зустрічних позовних вимог ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» до ТОВ «Старкс», що не призведе до зупинення господарської діяльності апелянта.

Окрім цього, наявність рішення Господарського суду Чернівецької області від 22.02.2013 року у цій справі про стягнення з ТОВ «Старкс» 1537564,64 грн. за неналежне виконання Договору оренди та відшкодування 30751 грн. підтверджує правильність вжитого місцевим господарським судом заходу до забезпечення позову. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, покладних в основу оскаржуваної ухвали.

Зважаючи на викладене, місцевий господарський суд зробив правомірний висновок про забезпечення позову та правильно застосував ст.66 ГПК України, обравши заходи до забезпечення позову, які відповідають положенням ст.67 ГПК України.

Твердження апелянта щодо незаконності оскаржуваного судового акту не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Таким чином, суд апеляційної інстанції зробив висновок, що ухвала суду першої інстанції у даній справі є законною та обґрунтованою, а тому її слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Також суд апеляційної інстанції, враховуючи положення ст.ст. 49, 105 ГПК України, зробив висновок про те, що витрати за подання апеляційної скарги слід покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 103, 105, 106 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Чернівецької області від 29.01.2013 року у справі №5027/954/2012 року без змін.

2. Судові витрати за розгляд справи в апеляційному порядку покласти на ТОВ «Старкс».

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повний текст постанови складено 05.03.2013 року

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Скрипчук О.С.

Матущак О.І.