Постанова № 29762361, 05.03.2013, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 року Справа № 803/306/13-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Александрової М.А.,

розглянувши в місті Луцьку в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості із сплати фінансових санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі Волинської області (УПФУ в місті Ковелі та Ковельському районі) звернулося з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості із сплати фінансових санкцій у розмірі 170 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та в порушення пункту 4 частини другої статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції Закону, чинній на час виникнення спірних правовідносин) не подавала звітності за 2007 рік територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом. Відповідно до рішення УПФУ в місті Ковелі та Ковельському районі від 30 січня 2012 року № 110 за несвоєчасне подання звітності органам Пенсійного фонду до відповідача були застосовані фінансові санкції у розмірі 170 грн., які в добровільному порядку відповідачем не сплачені. На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача фінансову санкцію в сумі 170 грн.

В судове засідання представник позивача не прибув, проте позивач подав до суду письмове клопотання № 1622/09-22 від 04 березня 2013 року про розгляд справи за відсутності його представника (а.с.24).

Відповідач в судове засідання не прибув, 28 лютого 2013 року поштове відправлення із повісткою, направлене на адресу відповідача, повернулося з відміткою відділення зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с.17-23).

Згідно із частиною 11 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Згідно із частиною четвертою статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини шостої статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Як передбачено частиною першою статті 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, оскільки позивач подав до суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності, а відповідач не прибув в судове засідання, хоча належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, тому розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів, без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що відповідач фізична особа-підприємець ОСОБА_1, правовий статус якої підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи- підприємця серії НОМЕР_2 від 04 жовтня 2007 року (а.с.9), зареєстрована в УПФУ в місті Ковелі та Ковельському районі як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за реєстраційним номером НОМЕР_1 (а.с.8).

Станом на 13 лютого 2012 року за відповідачем рахується заборгованість зі сплати фінансових санкцій у розмірі 170 грн., застосованих до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відповідно до рішення начальника УПФУ в місті Ковелі та Ковельському районі від 30 січня 2012 року № 110 про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності до органів Пенсійного фонду України (а.с.7), яке вручене ОСОБА_1 30 січня 2012 року. Вказане рішення про застосування фінансових санкцій страхувальником не оскаржене, сума санкцій добровільно не сплачена. Дана обставина підтверджується карткою особового рахунку відповідача (а.с.8).

Згідно із пунктом 1 статті 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (в редакції Закону, чинного до 01 січня 2011 року) страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці, зокрема, фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 17 даного Закону страхувальники зобов'язані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Пунктом 5 частини дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із частиною п'ятнадцятою статті 106 цього ж Закону строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року № 2464-VI, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, тобто запроваджено інший порядок загальнообов'язкового державного соціального страхування, в тому числі пенсійного.

Згідно з пунктом 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього ж Закону стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Таким чином, оскільки рішення начальника УПФУ в місті Ковелі та Ковельському районі від 30 січня 2012 року № 110 про застосування фінансових санкцій до відповідача в сумі 170 грн. 00 коп. є чинним та у встановленому законом порядку не скасоване, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати фінансових санкцій у розмірі 170 грн., щодо наявності та розміру якої відповідачем не подано до суду письмових заперечень, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по фінансових санкціях у вказаному розмірі підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Ковелі та Ковельському районі заборгованість із сплати фінансових санкцій у розмірі 170 грн. (сто сімдесят гривень).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.А.Александрова