Рішення № 2976031, 07.02.2008, Апеляційний суд Запорізької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-320/08 Головуючий у 1-й інстанції: Матяш О.В.

Суддя-доповідач: Боєва В.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2008 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Боєвої В.В.

Суддів: Бабак A.M., Полякова О.З.

При секретарі: Винник І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок» в особі Запорізької філії ЗAT «УМЗ» - в особі представника Горбатюк Олени Євгеніївни на заочне рішення Ленінського районного суду міста Запоріжжя від 15 листопада 2007 року по справі за позовом Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок» в особі Запорізької філії ЗАТ «УМЗ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги мобільного зв'язку,

ВСТАНОВИЛА:

В липні 2007 року Закрите акціонерне товариство «Український мобільний зв'язок» в особі Запорізької філії ЗАТ «УМЗ» звернулося до суду із позовом про стягнення заборгованості за послуги мобільного зв'язку.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що 21.10.2005 року ЗАТ «УМЗ» уклало з відповідачем договір № 2507746 на надання послуг мобільного телефонного зв'язку, а також Додаткову угоду до договору.

Для використання телефону відповідачу було надано телефонний номер, а також особовий рахунок НОМЕР_1, за яким проводились розрахунки за надані послуги мобільного зв'язку.

За змістом п.3.1. Договору рахунки за надані послуги абонент зобов'язаний оплатити в термін до п'ятнадцятого числа місяця наступного за розрахунковим.

Однак виставлені відповідачу рахунки за період з 01.11.2006 року по 25.02.2007 року відповідачем не сплачені по теперішній час.

25.02.2007 року договір з відповідачем було розірвано автоматично.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача 818  грн. 47 коп. - всю суму заборгованості, а саме: 84  грн. 59 коп. - основний борг, 700  грн. 80 коп. -договірна санкція за договором, 3  грн. 15 коп. - розмір пені з 16.02.2007 року по 25.07.2007 року, 33  грн. 08 коп. - сума несплачених зборів до ПФУ), а також 51  грн. - витрати по сплаті державного мита, 30  грн. - витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, а разом 899  грн. 47 коп.

 2

Заочним рішенням Ленінського районного суду міст Запоріжжя під 15 листопада 2007 року

позовні вимоги Закритою акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок її особі Запорізької філії ЗАТ «УМЗ» задоволено час і копо.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЗАТ «Український мобільний зв'язок заборгованість за надані послуги зв'язку за період з 01. 11.2006 року по 25.02.2007 року в сумі 84  грн. 59 коп., 33 грн. 08 коп. - суму несплачених зборів до Пенсійного Фонду України, а всього 117 гри. 67 кон, , и також витрати по оплаті державного мита в сумі 51 гри. і 30 грн. - витрати на Інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього стягнуто 198  грн. 67 коп.

В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ЗАТ «УМЗ» в особі Запорізької філії ЗАТ «УМЗ» - в особі представника Горбатюк О.Є., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, просить скасувати вказане рішення в частині відмови в стягненні договірної санкції та пені за невиконання грошових зобов'язань, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути з відповідача 700 грн. 80 коп. - суму договірної санкції та пеню за невиконання грошових зобов'язань в розмірі 2  грн. 21 коп.

Дослідивши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з п. 3 та п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення суду є невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального чи

процесуального права.

Суд першої інстанції, ухваливши заочне рішенням і задовольнивши позов частково, невірно застосував відповідні норми матеріального права, що потягло за собою невідповідність висновків суду обставинам справи.

Так, суд першої інстанції виходив з того, що є безпідставним посилання позивача на п. 1.1 та 1.2 Додаткової угоди про зобов*язання відповідача сплатити договірну санкцію за час, коли договір було розірвано.

Проте, статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 жовтня 2005 року між ЗАТ „УМЗ" та відповідачем було укладено Договір № 2507746 про надання послуг мобільного зв'язку та Додаткову угоду до нього про надання послуг мобільного зв*язку (а.с. 5-6), згідно з якими на абонента (тобто, ОСОБА_1 ) покладено певні грошові зобов*язанння у вигляді сплати договорної санкції та пені у разі порушення умов Договору та Додаткової угоди до нього. Таким чином, правочин, укладений між сторонами с. правомірним, даний правочин є зобов*язанням, а правові наслідки порушення зобов*язання встановлено статтями 549-551, 611, 623-624 ЦК України .

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В частині 1 статті 624 ЦК України зазначено: якщо за порушення зобов*язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення договірної санкції і пені висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та вимогам матеріального права, тому рішення суду першої інстанції на підставі п.3 та п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК підлягає скасуванню в цій частині з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог про стягнення договірної санкції і пені.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

3

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв'язок" в особі Запорізької філії "Український мобільний зв'язок" - в особі представника Горбатюк Олени Євгенівни - задовольнити.

Заочне рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15 листопада 2007 року по цій справі в частині відмови в задоволенні позову щодо стягнення договірної санкції і пені скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення наступного змісту:

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства "Український мобільний зв'язок" (на р/р №26008526 в АППБ "Аваль" м. Київ, МФО 300335, код 14333937) договірну санкцію у сумі 700  грн. 80 коп. та пеню за невиконання грошового зобов*язання в розмірі 2  грн. 21 коп.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.