Рішення № 29760241, 01.03.2013, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 01.03.2013

№ 320/1741/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2013 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Горбачової Ю.В.,

при секретарі - Сюсель О.В.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 600 гривень, щомісячно, але не менше 30% встановленого прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання заяви до суду та до повноліття дитини.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

При цьому позивачка зазначила, що після розірвання шлюбних відносин з відповідачем, а саме з січня 2012 року, дитина проживає з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач почав надавати матеріальну допомогу з січня 2013 року, однак у недостатньому розмірі, оскільки її витрати на утримання, виховання та розвиток дитини є значно більшими. Так, за її підрахунками, тільки на розвиток дитини щомісяця нею витрачається близько 400 гривень, куди входять : оплата за відвідування дошкільного закладу, танцювального та співочого гуртків, репетитора з підготовки дитини до школи та придбання необхідних для цих занять знарядь. Крім того, позивачка зазначила, що у 2012 році вона зверталася до відповідача з проханням надати матеріальну допомогу на лікування дитини, однак, відповідач відмовив їй в цьому, мотивувавши відсутністю грошей. Оскільки на даний час відповідач постійно ніде не працює, та має нерегулярний дохід, вона просить стягнути з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 600 гривень, щомісяця до досягнення дитиною повноліття.

Відповідач ОСОБА_2 позов визнав частково та надав суду письмові заперечення в яких зазначив, що з січня 2013 року він надає позивачці добровільну допомогу на утримання дитини у розмірі 300-500 гривень. Крім грошових коштів відповідач надає іншу допомогу у вигляді продуктів харчування, іграшок та одягу. Тому просить суд задовольнити частково позов та стягнути аліменти на утримання доньки у розмірі 350 гривень, щомісячно, але не менше 30% встановленого прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання заяви до суду та до повноліття дитини.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 визнав той факт, що з січня 2012 року він з позивачкою не проживає однією родиною та після розірвання шлюбних стосунків їх спільна дитина проживає з позивачкою. Протягом 2012 року він добровільно аліменти позивачці не сплачував, оскільки не має постійної роботи та доходу. З січня 2013 року він по можливості перераховує позивачці аліменти, так, у січні перерахував 316,8 грн., а у лютому - 504,9 грн. Вважає, що позивачка просить завелику суму аліментів та він не зможе виплачувати щомісяця по 600 грн., оскільки в нього немає постійної роботи. Відповідач також не оспорював ті обставини, що позивачка займається розвитком дитини та дитина відвідує дитячий садок, гуртки та репетитора. Однак, згоден виплачувати позивачці 400 грн. щомісяця на утримання дитини.

Вислухавши позивачку, доводи відповідача та дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають неповнолітню доньку: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження.

Шлюбні відносини між сторонами припинені з січня 2012 року. Після припинення шлюбних стосунків вони разом не проживають. Дитина залишилася проживати з позивачкою та знаходиться на її утриманні.

Вказані факти також визнані сторонами та не потребують доказування.

Відповідач протягом 2012 року добровільно не надавав матеріальної допомоги на утримання дитини, а з 2013 року став надавати, але в розмірі, що позивачка вважає недостатнім для нормального утримання дитини.

Суд погоджується з доводами позивачки про визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, оскільки відповідач не має постійної роботи, а його випадкові заробітки приносять йому мінливий дохід, про що він сам не заперечував.

Доводи відповідача, наведені ним у письмових запереченнях та у судовому засіданні, щодо зменшення розміру аліментів, які заявлені позивачкою, суд вважає безпідставними, оскільки відсутність у відповідача постійної роботи не є об'єктивною обставиною, яка перешкоджає йому утримувати дитину. До того ж, він не має на утриманні будь-яких інших осіб та не навів суду об'єктивних підстав, які б перешкоджали йому влаштуватися на постійну роботу самостійно чи через органи зайнятості населення.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх дітей.

З цього випливає, що на батьків дитини покладені однакові обов'язки щодо виховання та утримання дітей.

Суд враховує, що розмір аліментів, визначений позивачкою (600 грн.), дорівнює половину від прожиткового мінімуму для дитини від 6 до 18 років, який встановлений законодавством на даний час (1210 грн.), а тому суд вважає вказану позивачкою суму аліментів обґрунтованою.

За правилами СК України, рішенням суду кошти на утримання дітей присуджуються у частці від доходу матері або батька або у твердій грошовій сумі.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими та законними вимоги позивачки про стягнення з відповідача аліментів на дитину у твердій грошовій сумі в розмірі 600 гривень, щомісячно.

Разом з тим, суд вважає безпідставною вимогу позивачки про визначення розміру аліментів у розмірі не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки нею заявлено вимогу про стягнення з відповідача аліментів у твердій грошовій сумі відповідно до вимог ст. 184 СК України.

Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.184 СК України.

Згідно ч.2 ст. 184 СК України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Задовольняючи позовні вимоги, суд вважає необхідним відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі, визначеному Законом України «Про судовий збір».

Стягнення аліментів слід здійснювати відповідно до вимог ч.1 ст.191 СК України з дня звернення позивачки до суду з даним позовом, тобто з 11 лютого 2013 року та до досягнення дитиною повноліття.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 180-191СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Костянтинівка, Мелітопольського району, Запорізької області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженки м. Мелітополя Запорізької області, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 600 (шістсот) гривень, щомісячно, починаючи з 11 лютого 2013 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до 27 вересня 2024 року.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Костянтинівка, Мелітопольського району, Запорізької області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 229 гривень 40 на р/р № 31215206700013, ЕДРПОУ 34676932 банк ГУДКУ в Запорізькій області, МФО 813015.

Рішення в частині стягнення місячного платежу аліментів підлягає негайному виконанню.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ: Ю.В. Горбачова