Постанова № 29755492, 27.02.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2013 р. Справа №805/121/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12:15 годин.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Галатіної О.О.

при секретарі Зайцевій Я.О.

за участю:

представника позивача - Костенко Н.І.

представника відповідача - Телятінової І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» до Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.12.2012 року № 0000642200, суд -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.12.2012 року № 0000642200.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність донарахування податковим органом податкових зобов'язань з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням № 0000642200 від 21.12.2012 року. Вказане рішення прийняте на підставі акту перевірки від 07.12.2012 року № 2854/22/32276912. Даний акт складено за результатами документальної позапланової виїзної перевірки Державного підприємства «Орджонікідзевугілля», щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ «Белпліт» за період з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року.

Перевіркою було встановлено, порушення позивачем: п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого Державне підприємство «Орджонікідзевугілля», занижено податок на додану вартість на суму 84196,20 грн. за березень 2010 року, внаслідок включення до складу податкового кредиту за відповідний податковий період сум ПДВ по придбаним ТМЦ (дизельного палива) у ТОВ «Белпліт». Такий висновок податковий орган робить виходячи з наявності ознак нікчемності угоди, укладеної між позивачем та ТОВ «Белпліт».

Позивач не згодний з такими висновками податкового органу, а також з рішенням прийнятим відповідачем, оскільки всі спірні операції відображені в бухгалтерському обліку позивача з підтвердженням їх здійснення по всіх необхідних рахунках. Окрім цього, позивач посилається на те, що усі витрати по виконанню угоди, яку відповідач вважає такою, що не спрямована на реальне настання правових наслідків, повністю підтверджуються первинними документами.

Посилаючись на вказані обставини позивач просить суд, визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000642200 від 21.12.2012 року.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував та пояснив, що податкове повідомлення-рішення прийняте у зв'язку з порушенням позивачем вимог податкового законодавства. В ході проведення перевірки ТОВ «Белпліт» по ланцюгу постачання було встановлено, що ТОВ «Белпліт», у якого позивач придбав паливо, придбало ТМЦ (паливо) у ПП «Пінгвін 2007», а ПП «Пінгвін 2007» у свою чергу у ТОВ «БРФ». Як було встановлено в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України між даними ПП «Пінгвін 2007» з ТОВ «БРФ» встановлено розбіжність за березень 2010 року на суму ПДВ 113804,71 грн. ТОВ «БРФ» має стан - припинено, але не знято з обліку. Декларації з податку на прибуток підприємства з дати реєстрації підприємства по теперішній час до ДПІ у Київському районі м. Донецька ТОВ «БРФ» не надавалися, відомості про наявність основних фондів на підприємстві відсутні. Саме з цього зроблені висновки про безтоварність усіх вказаних угод. Посилаючись на вказані обставини, представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити позивачу у задоволені позову повністю.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Позивач, Державне підприємство «Орджонікідзевугілля» - є юридичною особою, зареєстрований виконавчим комітетом Єнакієвської міської ради Донецької області.

7 грудня 2012 року Єнакієвською об'єднаною державною податковою інспекцією Донецької області Державної податкової служби було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платниками податків ТОВ «Белпліт» за період з 01.03.2010 року по 31.03.2010 року.

За наслідками перевірки було складено акт від 07.12.2012 року № 2854/22/32276912.

Перевіркою встановлені наступні порушення:

- п. 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», результаті чого ДП «Орджонікідзевугілля» завищено валові витрати за 1 квартал 2010 року на суму 42098 грн., внаслідок включення до складу валових витрат операцій по придбанню дизельного палива від ТОВ «Белпліт», які є безтоварними;

- п. 7.4.1 п. 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ДП «Орджонікідзевугілля» занижено податок на додану вартість на суму 84196,20 грн. за березень 2010 року, внаслідок включення до складу податкового кредиту за відповідний податковий період сум ПДВ по придбаним ТМЦ (дизельного палива), операції з придбання яких є безтоварними.

За наслідками перевірки та на підставі акту перевірки податковим органом було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000642200 від 21.12.2012 року, згідно з яким позивачу донараховано податок на додану вартість в сумі 84196 грн. та штрафу у сумі 42098 грн.

Що стосується обставин, які були підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення № 0000642200 від 21.12.2012 року судом встановлено наступне.

Як вбачається з акту перевірки, відповідач зазначає, що в порушення зазначених вимог закону підприємством сформовано податковий кредит та валові витрати за операціями по виконанню правочину, укладеного з ТОВ «Белпліт», який відповідно до ч.1, 5 ст.203, п.1 ст.215, ст.228 ЦК України є нікчемним.

В ході проведення перевірки ТОВ «Белпліт» по ланцюгу постачання податковими органами було встановлено, що ТОВ «Белпліт», у якого позивач придбав паливо придбало ТМЦ (паливо) у ПП «Пінгвін 2007», а ПП «Пінгвін 2007» у свою чергу у ТОВ «БРФ». Згідно з системою автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України між даними ПП «Пінгвін 2007» з ТОВ «БРФ» встановлено розбіжність за березень 2010 року на суму ПДВ 113804,71 грн.

Крім того, було встановлено, що ТОВ «БРФ» має стан - припинено, але не знято з обліку. Декларації з податку на прибуток підприємства з дати реєстрації підприємства по теперішній час до ДПІ у Київському районі м. Донецька ТОВ «БРФ» не надавалися, відомості про наявність основних фондів на підприємстві відсутні. Саме з цього зроблені висновки про безтоварність усіх вказаних угод.

Разом з тим, суд не приймає такі доводи податкового органу та посилання на нікчемність правочину з огляду на таке.

Судом було встановлено, що між позивачем та ТОВ «Белпліт» було укладено договір від 18 січня 2010 року про постачання палива.

У відповідності до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вищевказаного Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

На підтвердження товарності вказаної угоди позивач надав до суду договір від 18 січня 2010 року, податкові та видаткові накладні, реєстр отриманих та виданих податкових накладних, журнал-ордер.

На підтвердження транспортування товару позивачем до суду були надані товарно-транспортні накладні, в яких було вказано вантажовідправником ТОВ «Белпліт», а Вантажоодержувачем ДП «Орджонікідзевугілля» СП «Управління матеріально-технічного постачання».

Матеріалами справи також підтверджується факт оплати товару (палива), по виконанню умов договору від 18 січня 2010 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Белпліт» на суму 120 тис. грн.

Судом було також встановлено, що позивач використовував паливо у власній господарській діяльності. В подальшому паливо, що придбалось за договором від 18 січня 2010 року Структурним підрозділом «Управління матеріально-технічного постачання» ДП «Орджонікідзевугілля» передавалось іншим структурним підрозділам, а саме, Структурному підрозділу «Автобаза» та Структурному підрозділу «Ремонтно-механічний завод» ДП «Орджонікідзевугілля».

Вказане підтверджується податковою накладною, видатковими накладними, наказами на відпуск палива та довіреностями, виданими уповноваженим особам на відпуск палива.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі акти, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Надані первинні бухгалтерські документи, повністю спростовують доводи податкового органу, щодо нікчемності угоди від 18 січня 2010 року, укладеної між позивачем та ТОВ «Белпліт».

Суд також не приймає посилання відповідача на нікчемність цієї угоди та приписи ст. 215 ЦК України, з огляду на те, що згідно ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Згідно ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

У відповідності до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

З аналізу Акту перевірки та заперечень відповідача проти позову вбачаються обставини, які на думку відповідача свідчать про нікчемність вказаного договору, а саме:

- розбіжність в співставлених даних у розрізі контрагентів;

- відсутності у контрагента ТОВ «Белпліт» по ланцюгу постачання ТОВ «БРФ» достатніх виробничих потужностей для здійснення діяльності.

Що стосується відсутності основних засобів та потужностей у контрагента ТОВ «Белпліт» по ланцюгу постачання, суд зазначає, що в судовому засіданні відповідачем не було надано документів, які б підтвердили, що у договорах, укладених між контрагентами позивача було передбачено, що товар (паливо) мав бути виготовлений або зберігатися саме на виробничих потужностях цього підприємства. Відповідачем не доведено, що продаж вказаного товару вимагав від контрагента позивача наявності виробничих потужностей та певних основних засобів саме у власності.

Суд не бере до уваги розбіжності виявлені у даних інших контрагентів позивача при їх співставленні, оскільки в даному випадку будь-яке порушення спричиняє відповідальність та негативні наслідки лише для особи - порушника. Підприємство не може відповідати за будь-які неправомірні дії своїх контрагентів.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Як вбачається з матеріалів справі, а ні у відношенні позивача, а ні у відношенні керівника ТОВ «Белпліт» не було порушено кримінально справу та не виносився вирок, щодо встановлення вини вказаних осіб.

Посилання відповідача на недійсність правочину, тобто його укладення без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою отримання певної преференції, зокрема, права на формування податкового кредиту та формування валових витрат, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Таким чином, відповідачем не було доведено, що сторони, укладаючи господарські зобов'язання, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позовні вимоги шляхом скасування податкового повідомлення-рішення.

На підставі ст. 94 КАС України, суд присуджує до стягнення з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору, що документально підтверджені.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» до Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 21.12.2012 року № 0000642200 - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Єнакієвської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби від 21.12.2012 року № 0000642200.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 27 лютого 2013 року.

Повний текст постанови складено 4 березня 2013 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Суддя Галатіна О.О.