Постанова № 29754475, 28.02.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

28 лютого 2013 р. № 13492/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Зінченко А.В.

При секретарі -Алавердян Е.А.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство, звернувся до суду з позовом до Ізюмської ОДПІ Харківської області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000511721 від 07.11.2012 року, яким підприємству донараховано податку на доходи фізичних осіб в розмірі 4171,88 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 2,00 грн.

Свій позов позивач обґрунтував тим, що Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією в Харківській області була проведена документальна планова виїзна перевірка Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства з питання повноти і своєчасності нарахування та внесення до бюджету податку на доходи фізичних осіб, збору за першу реєстрацію транспортних засобів за період з 01 жовтня 2010 року по 30 червня 2012 року. За результатами перевірки був складений акт перевірки № 775/2220/24673063 від 24 жовтня 2012 року.

У відповідності до даного акту перевіркою було встановлено, що позивачем в січні 2011 року коли було проведено списання простроченої (понад 3-х років) кредиторської заборгованості фізичних осіб, що виникла через отримання вказаними фізичними особами послуг з водопостачання та водовідведення без оплати, мало виконувати всі обов'язки податкового агента щодо сум, які списані, а саме включити суму списаної кредиторської заборгованості одержувачів послуг до складу їх оподаткованого доходу, утримати з неї податок на доходи фізичних осіб, перерахувати податок до бюджету та надати податковому органу розрахунок за ф. № 1 ДФ про такі надані доходи та утримати з них податок.

Внаслідок не віднесення вищезазначених доходів фізичних осіб сумою 23640 грн. 64 коп. до категорії загальних місячних оподаткованих доходів підприємством занижено базу оподаткування всього на суму 27812 грн. 54 коп. та податок на доходи фізичних осіб на суму 4171 грн. 88 коп. чим порушено п. 164.1 ст. 164, абз. "є" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п.п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 , пп. "а" п. 171,2 ст. 171 Податкового кодексу України.

07 листопада 2012 року ДПІ було винесене податкове повідомлення-рішення № 0000511721 про стягнення з Ізюмського КВВКП 4171 грн. 88 коп. податку на доходи фізичних осіб та 2 грн. 00 коп. штрафних санкцій.

Позивач вважає, що винесене рішення є неправомірним, а тому підлягає скасуванню в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не прибув, але надав до суду клопотання, в якому просив позов задовольнити та розглядати справу за його відсутності.

В судове засідання представник відповідача не прибув, але надав до суду клопотання, в якому зазначив, що зазначене податкове повідомлення - рішення повністю відповідає вимогам діючого податкового законодавства, просив в задоволенні позовних вимог відмовити та розглядати справу без участі представника ДПІ.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи вищевикладене, суд відповідно до ст. 128 КАС України ухвалив проводити судовий розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини.

Ізюмське комунальне виробниче водопровідно-каналізаційне підприємство взяте на податковий облік в Ізюмській ОДПІ Харківської області ДПС і станом на даний час перебуває на обліку в Ізюмській ОДПІ Харківської області ДПС.

Матеріалами справи підтверджено, що Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією в Харківській області була проведена документальна планова виїзна перевірка Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства з питання повноти і своєчасності нарахування та внесення до бюджету податку на доходи фізичних осіб, збору за першу реєстрацію транспортних засобів за період з 01 жовтня 2010 року по 30 червня 2012 року. *

За результатами перевірки був складений акт перевірки № 775/2220/24673063 від 24 жовтня 2012 року.

У відповідності до даного акту перевіркою було встановлено, що позивачем в січні 2011 року коли було проведено списання простроченої (понад 3-х років) кредиторської заборгованості фізичних осіб, що виникла через отримання вказаними фізичними особами послуг з водопостачання та водовідведення без оплати, мало виконувати всі обов'язки податкового агента щодо сум, які списані, а саме включити суму списаної кредиторської заборгованості одержувачів послуг до складу їх оподаткованого доходу, утримати з них податок на доходи фізичних осіб, перерахувати податок до бюджету та надати податковому органу розрахунок за ф. № 1 ДФ про такі надані доходи.

Внаслідок не віднесення вищезазначених доходів фізичних осіб сумою 23640 грн. 64 коп. до категорії загальних місячних оподаткованих доходів підприємством занижено базу оподаткування всього на суму 27812 грн. 54 коп. та податок на доходи фізичних осіб на суму 4171 грн. 88 коп. чим порушено п. 164.1 ст. 164, абз. "є" п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п.п. 164.2.19 п. 164.2 ст. 164 , пп. "а" п. 171,2 ст. 171 Податкового кодексу України.

07 листопада 2012 року ДПІ було винесене податкове повідомлення-рішення № 0000511721 про визначення податкового зобов'язання Ізюмському КВВКП в сумі 4171 грн. 88 коп. податку на доходи фізичних осіб та 2 грн. 00 коп. штрафних санкцій.

Суд не погоджується з висновком Ізюмської ОДПІ Харківської області ДПС з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Матеріалами справи підтверджено, що в період з 14 грудня 2010 року по 26 січня 2011 року на Ізюмському КВВКП проводилась планова ревізія фінансово-господарської діяльності за період з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та за завершений звітний період 2010 року.

Ревізію проводило міжрайонний контрольно-ревізійний відділ в Ізюмському та Борівських районах Контрольно-ревізійного управління в Харківській області.

За результатами проведення ревізії був складений акт №113-20/012 від 26 січня 2011 року та "Позивачем" була отримана вимога № 113-15/174 від 01 лютого 2011 року відповідно до якої міжрайонне КРВ в Ізюмському та Борівському районах вимагало від "Позивача" усунути виявлені недоліки.

18 жовтня 2012 року листом № 1353 від 18 жовтня 2010 року підприємство повідомило ДПІ, що дебіторська заборгованість по розрахунках з населенням на суму 23640 грн. 64 коп. була списана на за балансові рахунки за результатами ревізії фінансово-господарської діяльності міжрайонного КРВ в Ізюмському та Борівському районах.

Суд вказує, що заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких строк позовної давності минув, визнається безнадійною заборгованістю відповідно до пп. 14.1.11 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України.

Безнадійна дебіторська заборгованість Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства в сумі 23640,64 грн., яка стала такою в силу закінчення строку позовної давності, в січні 2011 року списана підприємством у бухгалтерському обліку на витрати з відображенням запису : Дт 944 рахунку «Сумнівні та безнадійні борги» - Кт 361 рахунку «Розрахунки з вітчизняними покупцями».

Якщо для підприємства - постачальника послуг дана заборгованість є дебіторською, то для фізичних осіб - споживачів послуг вона - кредиторська.

Суд зазначає, що пунктом 164.1 ст.164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ зі змінами та доповненнями унормовано, що загальний оподатковуваний дохід платника податку на доходи фізичних осіб - це будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Кінцевий перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (оподатковуваного) доходу, або, інакше, не підлягають оподаткуванню, приведений у ст.165 Податкового кодексу України .

До складу загального оподатковуваного доходу платника податку належать: доходи, отримані платником податку як додаткове благо у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку (абз. «е» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України); інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу (пп. 164.2.19 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-УІ зі змінами та доповненнями).

При дослідженні матеріалів справи, судом встановлено, що підставою для донарахування податку стали висновки перевіряючих про те, що якщо Ізюмське комунальне виробниче водопроводно - каналізаційне підприємство надало послуги з водопостачання і водовідведення власникам (наймачам, орендарям) житлових і нежитлових приміщень (суб'єктам користування послуг), а останні їх не оплатили, після закінчення строку позовної давності утворена заборгованість фізичних осіб - споживачів послуг відноситься до загального місячного оподатковуваного доходу і підлягає оподаткуванню за ставкою, встановленою п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України.

Також, ДПІ в акті перевірки посилається на пп. 14.1.47 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, згідно з яким додатковим благом є кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковий агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Суд вказує, що відповідно до пп. «а» п.171.2 ст. 171 Податкового кодексу України під особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб з інших, ніж заробітна плата, є, зокрема, для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні податковий агент.

Податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно - правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати,утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік^ подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу (пп. 14.1.180 п.14.1 ст.14).

Але, суд вважає за необхідним вказати, що згідно п.п. 164.2.7. п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року.

Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.

Таким чином дохід фізичної особи, одержаний у зв'язку з невиконанням своїх цивільно-правових зобов'язань, є доходом отриманим не від податкового агента, і підлягає оподаткуванню у складі загального річного оподаткованого доходу такого платника податків.

Суд приходить до висновку, що в даному випадку, враховуючи вищевказане, Відповідач неправомірно визначив Ізюмське КВВКП - податковим агентом, та зобов'язав його сплатити податок з доходів фізичних осіб.

Суд вказує, що відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення.

Таким чином суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, так як вони є документально та нормативно обґрунтованими, законними та правомірними.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Ізюмського комунального виробничого водопровідно-каналізаційного підприємства до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000511721 від 07.11.2012 року винесене Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією Харківської області ДПС.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Суддя А.В. Зінченко