Рішення № 29754226, 25.02.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-70/15813-2012 25.02.13За позовом: Рівненського обласного центру зайнятості, м.Київ

до: Приватного малого підприємства "Квант-А", м.Київ

про: розірвання договору підряду та стягнення 70 100,00 грн.

Головуючий суддя: Капцова Т.П.

Судді: Васильченко Т.В.

Куркотова Є.Б.

Представники :

від позивача: Бессольніков П.В. -пред. за довір.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Рівненський обласний центр зайнятості звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного малого підприємства "Квант-А" про розірвання договору підряду №96 від 07.06.11р. та стягнення з відповідача 70 100,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у встановлений Договором підряду в капітальному будівництві №96 від 07.06.2011р. строк, роботу в повному обсязі не виконав, лист позивача №12-2480 від 02.08.2012р. про розірвання Договору підряду в капітальному будівництві №96 від 07.06.2011р., передачу будівельного майданчика та будівельних матеріалів, придбаних за рахунок авансу, залишив без відповіді. Залишок авансу, сплаченого позивачем відповідачу у 2011 році в розмірі 70 100,00 грн., відповідачем повернуто позивачу не було, у зв'язку з чим, позивач звернувся з позовом до суду про розірвання договору підряду та стягнення 70 100,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.12р. порушено провадження у справі №5011-70/15813-2012 та призначено розгляд справи на 10.12.12р.

У судове засідання 10.12.12р. з'явилися представники позивача. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки повноважного представника суд не повідомлено.

У судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять календарних днів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.12р. продовжено розгляд справи на п'ятнадцять календарних днів та відкладено розгляд справи на 21.01.13р.

У судове засідання 21.01.12р. з'явився представник позивача. Через канцелярію суду представником позивача подано додаткові документи для долучення до матеріалів справи. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки повноважного представника суд не повідомлено.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.01.2013р. призначено колегіальний розгляд справи № 5011-70/15813-2012.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 21.01.2013 року визначено склад суду для розгляду справи №5011-70/15813-2012 - Капцова Т.П. (головуюча), судді: Васильченко Т.В., Куркотова Є.Б.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.13р. справу № 5011-70/15813-2012 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді - Капцової Т.П., суддів: Васильченко Т.В., Куркотова Є.Б. та призначено розгляд справи на 25.02.13р.

У судове засідання 25.02.13р. представник позивача з'явився та надав пояснення по справі. Представником позивача через канцелярію суду подано докази оплати судового збору, а саме платіжне доручення №330 від 15.02.2013р.

Представник відповідача у судове засідання 25.02.13р. не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив.

В матеріалах справи містяться рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, які свідчать про те, що відповідачем 19.11.12р. та 19.12.12р. були отримані ухвала суду про порушення провадження по справі від 12.11.12р. та ухвала суду про відкладення розгляду справи від 10.12.12р., у зв'язку з чим, відповідач був повідомлений та обізнаний про розгляд справи судом.

З огляду на те, що ухвала суду про порушення провадження у справі від 19.11.12 року та ухвала суду про відкладення розгляду справи від 19.12.2012 р. були надіслані судом за адресою відповідача, зазначеною в позовній заяві, яка збігається з адресою відповідача, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач вважається повідомленим та обізнаним про розгляд справи судом (ст.64 ГПК України).

Оскільки відповідач не з'явився в судове засідання 25.02.13р., не зважаючи на належне повідомлення про час та місце судового засідання, суд на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами та доказами.

25.02.2013р. у судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені ним позовні вимоги.

У судовому засіданні 25.02.2013р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Судом, у відповідності до вимог ст. 81-1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

ВСТАНОВИВ:

07.06.2011р. між позивачем (замовник) та відповідачем (підрядник) укладено Договір підряду в капітальному будівництві №96 від 07.06.2011р. (далі - Договір).

Відповідно до п.1. Договору, замовник доручив, а підрядник взяв на себе зобов'язання забезпечити відповідно до проектної документації та умов Договору виконання робіт з реконструкції адміністративної будівлі з добудовою приміщень та влаштуванням мансардового поверху Гощанського районного центру зайнятості.

Згідно з п.3 Договору, склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені проектною документацією, яка є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 9 Договору, договірна ціна робіт визначається на основі приблизного кошторису, що є невід'ємною частиною договору, і складає 3667276,00 грн.

Згідно з п.53 Договору, замовник протягом 3 днів з дня підписання договору надає підряднику аванс для придбання матеріалів у розмірі 30 % від обсягу річного фінансування по даному об'єкту, затвердженого Державним центром зайнятості.

Відповідно до п.5 Договору, початок та закінчення будівельних робіт визначається календарним графіком виконання робіт, який є невід'ємною частиною Договору.

Згідно п.4 Договору, підрядник зобов'язався розпочати виконання робіт протягом 10 календарних днів з дня виконання замовником зобов'язань щодо передачі дозвільної документації та сплати авансу і завершити виконання робіт згідно календарного графіка виконання робіт (додаток 1).

Відповідно до п.7 Договору, строки виконання робіт (будівництва об'єкта) можуть змінюватися із внесенням відповідних змін у Договорі у разі виникнення обставин, передбачених п.19 Загальних умов.

Відповідно до п.49 Договору, розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватись з урахуванням положень Загальних умов на підставі актів виконаних робіт форм КБ-2в та КБ-3 проміжними платежами в міру виконання робіт за кожний місць.

Відповідно до п.74 Договору, договір набуває чинності з моменту його укладення та діє до 31.12.2012р., але будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Судом встановлено, що на виконання п.53 Договору позивачем на рахунок відповідача перераховано аванс у розмірі 347786,70 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1980 від 25.06.2011 р.

Відповідно до Плану фінансування будівництва, що є Додатком № 2 до Договору, фінансування робіт з реконструкції приміщення Гощанського РЦЗ у 2011 році здійснюється у розмірі 1 159 289,00 грн.

Як вбачається з Календарного графіку виконання робіт з реконструкції приміщення Гощанського РЦЗ, роботи з реконструкції приміщення Гощанського РЦЗ у 2011 році повинні бути виконані в повному обсязі у термін до 01.10.11 року.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідачем було виконано у 2011 році роботи, обумовлені Договором, на суму 277 736,40 грн., що підтверджується:

- Актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011р. № 1 від 19.09.11р. на суму 11760,00 грн.,

- Актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2011р. №2 від 19.09.2011р. на суму 94406,40 грн.;

- Актом приймання виконаних будівельних робіт за серпень №3 від 19.09.2011р. на суму 5714,40 грн.;

- Актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року №4 від 20.09.2011р. на суму 58003,20 грн.;

- Актом приймання виконаних будівельних за жовтень 2011 року №5 від 03.10.2011р. на суму 53047,20 грн.;

- Актом приймання виконаних будівельних за листопад 2011 року №6 від 19.12.2011р. на суму 54805,20 грн.

Враховуючи строки виконання робіт, встановлені Календарним графіком виконання робіт з реконструкції приміщення Гощанського РЦЗ та план фінансування будівництва, що є додатками до Договору, суд приходить до висновку, що відповідач у 2011 році повинен був виконати роботи на суму 1 159 289,00 грн.

Як вказує позивач, відповідачем роботи у вересні 2011 року на суму 1 159 289,00 грн. виконано не було, у зв'язку з чим, позивач просить суд розірвати Договір та стягнути з відповідача суму невідпрацьованого авансу в розмірі 70 100, грн.

Відповідно до ч. 1. ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.

Дослідивши Договір, укладений між сторонами, судом встановлено, що за своєю правовою природою вказаний Договір є договором підряду.

Відповідно до ч.1 ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів того, що на виконання умов Договору ним у термін до 01.10.11р. були у повному обсязі виконані передбачені до виконання у 2011 році роботи, обумовлені Договором.

За таких підстав, суд приходить до висновку, що, не зважаючи на належне виконання позивачем зобов'язання щодо перерахування авансу у 2011р., відповідачем повний обсяг робіт у 2011 році не виконано.

В матеріалах справи містяться листи позивача (лист №12-1245 від 11.04.12р., №12-1442 від 26.04.12р.), згідно з якими позивачем повідомлялось відповідача про те, що роботи, передбачені Договором, фактично не виконуються з листопада 2011 року, у зв'язку з чим, позивачем пропонувалось скоригувати календарний план будівництва та фінансування по об'єкту.

Вказані листи було отримано відповідачем, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, однак, в матеріалах справи не містяться доказів того, що відповідачем було надано відповідь на листи позивача і сторонами договору було здійснено коригування календарного плану будівництва та фінансування по об'єкту.

Листом №12-2490 від 02.08.2012р. позивач повідомив відповідача про розірвання Договору підряду в капітальному будівництві №96 від 07.06.2011р. на підставі п.68 Договору та пропонував почати процес передачі будівельного майданчика та будівельних матеріалів, що закуплені відповідачем для проведення робіт на даному об'єкті за рахунок авансу, наданого позивачем, на суму 70 100,00 грн.

Судом встановлено, що лист №12-2490 від 02.08.2012р. про розірвання договору відповідачем отримано 09.08.12р., що підтверджується долученим позивачем до матеріалів справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно п. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 188 Господарського кодексу України передбачено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Отже, за змістом наведених норм, розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Повноваження сторони на одностороннє розірвання договору можуть бути встановлені законом або безпосередньо в договорі.

Позивач листом №12-2490 від 02.08.2012р. повідомив відповідача про розірвання Договору підряду в капітальному будівництві №96 від 07.06.2011р. на підставі п.68 Договору.

Відповідно до п.68 Договору, замовник має право ініціювати розірвання Договору, якщо підрядник за своєї вини, допустив відставання темпів виконання робіт від передбачених графіком на 30 днів.

Як передбачено в Календарному графіку виконання робіт з реконструкції приміщення Гощанського РЦЗ, відповідач повинен був виконати роботи до 01.10.11р. на суму 1 159 289,00 грн.

Судом встановлено, що фактично відповідачем у 2011 році виконано робіт на суму 277736,40 грн., у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що відповідачем допущено відставання від передбачених графіком темпів виконання робіт більше ніж на 30 днів, що, з огляду на п. 68 Договору є підставою для розірвання Договору.

Відповідно до п.71 Договору, у разі якщо рішення про розірвання Договору приймається відповідно до умов пунктів 66 та 68, Договір вважається розірваним з дня одержання іншою стороною повідомлення про таке рішення.

Судом встановлено, що лист позивача №12-2490 від 02.08.2012р. про розірвання Договору підряду в капітальному будівництві №96 від 07.06.2011р. отримано відповідачем 09.08.12р., що підтверджується долученим позивачем до матеріалів справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Згідно п. 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

З огляду на те, що право позивача розірвати Договір, у випадку відставання підрядника на 30 днів від темпів виконання робіт, передбачених графіком, визначено пунктом 68 Договору, а також, враховуючи, що лист позивача №12-2490 від 02.08.2012р. про розірвання Договору підряду в капітальному будівництві №96 від 07.06.2011р. отримано відповідачем 09.08.12р., суд приходить до висновку, що Договір №96 від 07.06.2011р., з врахуванням положень п.71 Договору, є розірваним з 09.08.12р.

Таким чином, на час подання позивачем позовної заяви про розірвання Договору підряду в капітальному будівництві №96 від 07.06.2011р., останній вже є розірваним, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що на момент звернення позивача до суду предмет спору в частині розірвання договору був відсутній.

Відповідно до частини 3 п. 4.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 р. припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Отже, оскільки Договір підряду в капітальному будівництві №96 від 07.06.2011р. є розірваним з 09.08.12р., а позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про розірвання Договору 06.11.12р., і на час звернення Договір було розірвано, то у задоволенні позовних вимог в цій частині необхідно відмовити.

Відповідно до п. 2 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Частиною 3 ст. 1212 ЦК України встановлено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Судом встановлено, що позивачем перераховано відповідачу у 2011 році аванс в розмірі 347786,70 грн. за Договором підряду в капітальному будівництві №96 від 07.06.2011р., відповідачем виконано роботи у 2011 році на суму 277 736,40 грн., у зв'язку з чим, сума неосвоєного відповідачем авансу у 2011 році складає 70 050,30 грн.

З огляду на те, що Договір підряду в капітальному будівництві №96 від 07.06.2011р. було розірвано, відпала підстава набуття відповідачем коштів у сумі невикористаної частини авансу, що складає 70 050,30 грн. Таким чином, в силу положень ст.1212 ЦК України, невідпрацьовані грошові кошти, отримані відповідачем в якості авансу за Договором, підлягають поверненню відповідачу у розмірі 70 050,30 грн. З огляду на те, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача 70 100,00 грн. авансу, доведеними є вимоги про стягнення з відповідача авансу в розмірі 70 050,30 грн., вимоги в частині стягнення з відповідача суми невідпрацьованого авансу підлягають частковому задоволенню в розмірі 70 050,30 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, суд виходить з наступного.

Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про розірвання договору підряду та стягнення з відповідача 70 100,00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру розмір судового збору становить 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Подана позивачем до Господарського суду м. Києва позовна заява про розірвання договору підряду та стягнення з відповідача 70 100,00 грн. має одночасно майновий і немайнових характер.

Таким чином, розмір судового збору за подання позивачем 08.11.12р. до Господарського суду м. Києва позовної заяви про розірвання договору підряду та стягнення з відповідача 70 100,00 грн., становить 2 682,50 грн. (1609,50 грн. + 1073 грн.).

При зверненні до Господарського суду м. Києва з вказаним позовом позивачем судовий збір сплачено не було, оскільки, як зазначив позивач, відповідно до пп.18 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звільнено від сплати судового збору.

Позовна заява була прийнята Господарським судом міста Києва до розгляду.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що відповідно до п. 20 статті 5 Закону України «Про судовий збір», органи праці та соціального захисту населення звільняються від сплати судового збору за подання позовів щодо призначення і виплати всіх видів державної соціальної допомоги, компенсації, виплат та доплат, установлених законодавством. В той же час, даний спір не відноситься до зазначеної категорії спору.

Посилання відповідача на пункт 18 статті 5 Закону України «Про судовий збір» як на підставу звільнення від сплати судового збору є помилковим, оскільки на підставі даного пункту від сплати від сплати судового збору звільняються Пенсійний фонд України та його органи, органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального захисту інвалідів і його відділення, а не органи Державного центру зайнятості Міністерства соціальної політики України.

За таких підстав, Рівненський обласний центр зайнятості не звільнений від сплати судового збору за подання даного позову до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до п. 3.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо передбачені у пунктах 2, 3, 4, 5 і 6 частини першої статті 63 ГПК підстави повернення позовної заяви виявлено господарським судом після прийняття позовної заяви до розгляду, справа підлягає розглядові по суті. У разі необхідності розгляд справи може бути відкладено (стаття 77 ГПК), зокрема, з метою: одержання необхідних доказів чи обґрунтованого розрахунку стягуваної (оспорюваної) суми; надіслання відповідачеві чи іншим особам, які беруть участь у справі, копій позовних матеріалів. Повне найменування і поштові адреси сторін може бути з'ясовано безпосередньо у судовому засіданні. Не сплачені у встановленому порядку та розмірі суми судового збору можливо стягнути за результатами розгляду справи.

За таких підстав, не сплачені у встановленому порядку та розмірі суми судового збору підлягають стягненню за результатами розгляду справи.

З огляду на те, що позивачем через канцелярію суду 25.02.2013р. було подано платіжне доручення №330 від 15.02.2013р. про сплату судового збору у розмірі 2475,00 грн., а за подання даного позову, як було встановлено судом, судовий збір повинен бути сплачений у розмірі 2 682,50 грн., недоплачена позивачем сума судового збору у розмірі 207,50 грн. підлягає стягненню з позивача в дохід Державного бюджету України.

Одночасно з цим, відповідно до ч.1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Витрати позивача по сплаті судового збору в частині вимог позивача про розірвання Договору покладаються на позивача; в частині вимог про стягнення з відповідача 70 100,00 грн. авансу - покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного малого підприємства "Квант-А" (03127, м.Київ, вул.Героїв Оборони, буд.10, код ЄДРПОУ 20573270) на користь Рівненського обласного центру зайнятості (33013, м.Рівне, вул.Кавказька, буд. 9А, код ЄДРПОУ 05430879) 70 050 (сімдесят тисяч п'ятдесят) грн. 30 коп. - суми боргу та 1608 (одну тисячу шістсот вісім) 36 коп. - суми судового збору.

3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.

4.Стягнути з Рівненського обласного центру зайнятості (33013, м.Рівне, вул.Кавказька, буд. 9А, код ЄДРПОУ 05430879) в дохід Державного бюджету України недоплачену суму судового збору у розмірі 207 (двісті сім) грн. 50 коп.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 04.03.13р.

Головуючий суддя: Капцова Т.П.

Судді: Васильченко Т.В.

Куркотовав Є.Б.