Ухвала суду № 29753755, 19.02.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-2593/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Качур І.А. Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: секретаря: за участю:Федорової Г.Г., Вівдиченко Т.Р., Федотова І.В., Каленюк О.Ю., представників апелянта - Шуневич В.В., Шаповала А.О., представника позивача - Кукоби О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 вересня 2012 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРАГОН ЕСЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДРАГОН ЕСЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 21.11.2011 року № 0033461510.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 вересня 2012 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДРАГОН ЕСЕТ МЕНЕДЖМЕНТ», задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 21.11.2011 року №0033461510.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ДРАГОН ЕСЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» є юридичною особою, зареєстрованою Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією 22.02.2006 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Серії А00 № 059658.

03 листопада 2011 року службовою особою ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було проведено камеральну перевірку уточненої декларації з податку на прибуток ТОВ «ДРАГОН ЕСЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» за ІІ квартал 2011 року, в ході проведення якої було встановлено завищення позивачем від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 1 498 778,00 грн., у зв'язку з порушенням вимог п. 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

На підставі акту перевірки № 3669/15-127/33936496 від 03.11.2011 року, ДПІ у Голосіївському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.11.2011 року № 0033461510, яким ТОВ «ДРАГОН ЕСЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1 498 778,00 грн.

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач розпочав процедуру його адміністративного оскарження.

За результатами розгляду первинної скарги, ДПА у м. Києві було прийнято рішення від 26.01.12 року № 754/10/25-114, відповідно до якого скаргу позивача було залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 21.11.2011 року № 0033461510 - без змін.

За результатами розгляду скарги позивача, ДПС України було прийнято рішення від 16.02.2012 року № 2839/6/10-2415, відповідно до якого скаргу позивача було залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва від 21.11.2011 року № 0033461510 та рішення ДПА у м. Києві від 26.01.12 року № 754/10/25-114 - без змін.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів визначено ст. 150 Податкового кодексу України.

Так, п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим, згідно п. 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, п. 150.1 ст. 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

- якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Апелянт зазначає, що у зв'язку із вступом у силу розділу III Податкового кодексу України облік у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, крім того, що виник за наслідками діяльності у першому кварталі 2011 року у відповідності до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Однак, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України застосування розділу III «Податок на прибуток підприємств» починається з 1 квітня 2011 року.

Згідно ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (який діяв у 1 кварталі 2011 року) (далі - Закон № 334/94-ВР), об'єкт оподаткування визначений як прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на:

- суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону;

- суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону 334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (- сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону 334/94-ВР, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році норми цього пункту діяли з урахуванням особливостей, встановлених абзацами 1, 2 п. 22.4 ст. 22 Закону № 334/94, відповідно до якого у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 01.01.2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Форма податкової декларації з податку на прибуток підприємства, що використовувалася платниками податку починаючи з другого кварталу 2011 року, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 28 лютого 2011 року № 114, відповідно до якої у рядку 06.6 зазначеної податкової декларації з податку на прибуток підприємства підлягало відображенню, зокрема, від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року.

Тобто у другому кварталі 2011 року до рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 28 лютого 2011 року № 114, підлягало перенесенню в повному обсязі від'ємне значення рядку 08 декларації з податку на прибуток підприємства за перший квартал 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, вищезазначена законодавча норма не містить.

При цьому, формою декларації з податку на прибуток підприємства, яка діяла у першому кварталі 2011 року не передбачено окремо виділення прибутку за перший квартал, та окремо за попередні роки. Рядок 11 декларації з податку на прибуток прямо передбачає включення сум прибутку, що підлягає оподаткуванню за підсумками першого кварталу, у ТОВ «ДРАГОН ЕСЕТ МЕНЕДЖМЕНТ», цей рядок має від'ємне значення, тобто за підсумками роботи у першому кварталу 2011р. підприємство мас збитки, які підлягають включенню до валових витрат за II квартал поточного року.

З матеріалів справи вбачається, що в декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011 року позивачем в рядку 04.9 задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року в розмірі 1 863 155,00 грн. Об'єкт оподаткування за 1 квартал 2011 року відображений в рядку 08 мав від'ємне значення та склав 1 498 778,00 грн. Збитки в розмірі 1 498 778,00 грн. було включено позивачем до рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року

Колегія суддів не погоджується з думкою апелянта про те, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 року без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з попередніх періодів, оскільки тлумачення положень п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкта оподаткування у 1 кварталі 2011 року сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2 кварталу 2011 року.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Відповідно до ст. 4 Податкового кодексу України, податкове законодавство ґрунтується на принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу.

Згідно п. 7.3 ст. 7 Податкового кодексу України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Перелік витрат, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку, зазначений у ст. 139 Податкового кодексу України. Цей перелік є вичерпним та не містить такого поняття як «від'ємне значення об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 рік».

Також, колегія суддів звертає увагу на наявну в матеріалах справи копію постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.04.2011 року (справа № 2а-16259/10/10), якою встановлена правомірність формування валових втрати позивача у періодах до 2011 року та на підставі яких обраховувалось від'ємне значення об'єкта оподаткування, що було відображено у податковій декларації ТОВ ДРАГОН ЕСЕТ МЕНЕДЖМЕНТ» за ІІ квартал 2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянтом не було надано до суду належних та допустимих доказів правомірності прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності заявлених позивачем вимог, які є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами та є такими, що підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 вересня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 вересня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Суддя: Суддя: Г.Г. Федорова Т.Р. Вівдиченко І.В. Федотов Повний текст ухвали складено та підписано - 25.02.13р.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Федотов І.В.