Рішення № 29752340, 05.03.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 1490/6011/12 05.03.2013 05.03.2013 05.03.2013

Провадження № 22ц/784/344/13 Суддя по 1-й інстанції - Біцюк А.В.

Категорія 37 Доповідач апеляційного суду - Шолох З.Л.

Рішення

Іменем України

5 березня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Шолох З.Л., ,

суддів - Локтіонової О.В., Самчишиної Н.В.,

при секретарі судового засідання - Орельській Н.М.,

за участю позивача ОСОБА_2 та його представника - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 28 листопада 2012 року у справі за

позовом

ОСОБА_2 до Троїцько - Сафонівської сільської ради, Казанківської районної державної адміністрації Миколаївської області, товариства з обмеженою відповідальністю «Сафонівське» про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування,

встановила:

У липні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Троїцько - Сафонівської сільської ради, Казанківської райдержадміністрації, товариства з обмеженою відповідальністю «Сафонівське» про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Він вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько - ОСОБА_4, який був колгоспним пенсіонером колгоспу імені Щорса Казанківського району, яке в подальшому було перейменовано в КСП імені Щорса.

26 жовтня 1995 року зазначене сільськогосподарське підприємство отримало державний акт на право колективної власності на землю.

Однак, до списку осіб, які мали право на отримання сертифікату на земельну частку ( пай), його батько не був включений.

Посилаючись на те, що він своєчасно прийняв спадщину після смерті батька, однак лише у 2011 року дізнався про те, що батько мав право на земельну частку (пай), позивач просив про задоволення його позову.

Троїцько - Сафонівська сільська рада не заперечувала проти задоволення позову.

Казанківська райдержадміністрація, заперечуючи проти позову, посилалась відсутність підстав для його задоволення, у тому числі й на пропуск позовної давності.

Рішенням Казанківського районного суду Миколаївської області від 28 листопада 2012 року відмовлено у задоволенні позовних вимог в зв'язку з пропуском строку позовної давності.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просив його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позов.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які брали участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що він без поважних причин пропустив трирічний строк позовної давності, передбачений ст. 71 ЦК України 1963 року (чинного на час виникнення спірних правовідносин) для захисту порушеного права.

Між тим, погоджуючись з правовими наслідками розгляду спору, колегія не погоджується з підставами відмови у позові, на які послався суд першої інстанції.

Так, відповідно до Указу Президента України від 8 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) набули всі особи, які входили до складу КСП на момент паювання землі і яких внесено до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Зокрема, до таких осіб відносяться і пенсіонери, які раніше працювали в КСП і залишилися його членами.

Успадкування права на земельний пай здійснюється за загальними правилами про спадкування.

Як встановлено ст. 548 ЦК України 1963 року, чинного на час виникнення спірних правовідносин, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв.

За змістом ст. 549 ЦК України 1963 року спадкоємець визнається таким, що прийняв спадщину, як у разі подання ним у шестимісячний строк відповідної заяви до державної нотаріальної контори, так і в разі фактичного вступу в управління або володіння спадковим майном (його частиною).

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Як вбачається із матеріалів справи, проживаючи в АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер ОСОБА_5, який є батьком позивача.

Обґрунтовуючи позов, позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що його батьку належало та ним успадковане право на земельну частку (пай).

Так, матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_4 у 1995 року оформився на пенсію за віком як пенсіонер колгоспу імені Щорса Казанківського району, яке було реорганізовано в КСП імені Щорса.

26 жовтня 1995 року КСП імені Щорса отримало державний акт на право колективної власності на землю ( а.с. 30-47).

Проте, в додатку до державного акту, яким є список осіб - членів сільськогосподарського підприємства, які мали право на відповідну частку цієї землі, ОСОБА_4 не був внесений, а тому не включений і до списку осіб на отримання сертифікату на земельну частку (пай).

Документом, що посвічує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією.

Отже, батько позивача за свого життя не був внесений в список, що додається до акта про право колективної власності на землю, тому не набув права на земельну частку (пай), який згідно із законодавством може бути успадкований.

Якщо члени КСП не були внесені до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, то їх спадкоємці не мають права на земельний пай.

Тому вимоги позивача є безпідставними, а його право на спадкування земельної частки (пай) не порушено.

У випадку, коли суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів установить, що право позивача, про захист якого він просить, не порушено, постановлюється рішення про відмову в задоволенні позову саме із цих підстав, а не через пропуск строку позовної давності. Оскільки правила про позовну давність застосовуються лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права.

На зазначене, суд першої інстанції не звернув уваги, а тому допустив помилку.

До того ж, доводи позивача про те, що він прийняв спадщину після смерті батька, відповідно до вимог ч. 1 ст. 549 ЦК України 1963 року, оскільки вступив в управління або володіння спадковим майном, також не підтверджуються матеріалами справи.

Із довідки Троїцько-Сафонівської сільської ради від 18 липня 2011 року вбачається, що на день смерті ОСОБА_4 позивач постійно проживав та був зареєстрований в АДРЕСА_1. (а.с.10).

Проте доказів того, кому належить вказаний будинок (чи є вказаний будинок спадковий майном) у справі немає.

Тоді як спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилась, матеріали справи не містять доказів наявності будь-якого спадкового майна після його смерті (а.с. 48).

Враховуючи викладене, рішення районного суду підлягає скасуванню на підставі п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог за їх необгрунтованістю, а не за пропуском строку позовної давності.

Керуючись ст. ст. 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Казанківського районного суду Миколаївської області від 28 листопада 2012 року скасувати та ухвалити нове.

Відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Троїцько - Сафонівської сільської ради, Казанківської районної державної адміністрації Миколаївської області, товариства з обмеженою відповідальністю «Сафонівське» про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржене у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді: