Постанова № 29750565, 27.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2013 р.Справа № 2-а-3750/11/1470

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Сівєлькіної С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Миколаївської області Державної податкової служби (раніше Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві) на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» (раніше Відкритого акціонерного товариства «Вадан ярдс Океан») до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві про скасування податкового повідомлення рішення,

В С Т А Н О В И В :

06 травня 2011 року Публічне акціонерне товариство «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача №0000353600 від 08.04.11 р. про зменшення йому суми бюджетного відшкодування на 137 907, 30 гривень (а.с. 4-15 т. 1).

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на те, що ним виконані всі вимоги Закону України «Про податок на додану вартість», але відповідачем протиправно зменшені суми бюджетного відшкодування за травень, червень, липень, серпень та жовтень 2010 року.

Відповідач позов не визнав та пояснив, що прийняв спірне рішення, оскільки вважає, що податковий кредит позивача сформований на підставі податкових накладних, виданих підприємствами, у ланцюгах постачальників яких є підприємства з ознаками фіктивності та неможливістю підтвердити сплату ними цього податку в бюджет.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року позов був задоволений. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків №00003536/0 від 08.04.11 р. про зменшення ВАТ «Вадан ярдс Океан» суми бюджетного відшкодування на 137907,30 гривень (а.с. 85-87 т. 2).

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Вадан Ярдс Океан» зареєстрований в якості суб'єкта підприємницької діяльності виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 19.01.95. Основними видами діяльності ВАТ «Вадан Ярдс Океан» є будування та ремонт суден, функціонування інфраструктури водного транспорту, організація перевезення вантажів.

Актом невиїзної документальної перевірки ВАТ «Вадан ярдс Океан» №328/36/14307653 від 25.03.11 р., складеним відповідачем, визнано неправомірним включення позивачем до бюджетного відшкодування 137907,30 гривень, у тому числі за травень 2010 р.- 37616,92 гривень, за червень 2010 р.- 7638,43 гривень, за липень 2010 р. - 26752,19 гривень, за серпень 2010 р. - 24332,93 гривень, за жовтень р. - 2010 41566,83 гривень (т. 1 а.с. 47).

При цьому підставою для зняття зазначених сум з бюджетного відшкодування підприємству, на думку податкового органу, є те, що у ланцюгах постачальників (другий-четвертий ланцюг) є такі підприємства як ТОВ «Ярдінс», ТОВ ПП «Леомарін», ТОВ «Академія сварки», ТОВ «Никтехногаз», ТОВ «Шип арматура», ТОВ ТД «Укрцветмет», які не виконують свої податкові зобов'язання, мають ознаки фіктивності.

Апеляційним судом додатково встановлено, що 25.03.2011 р. підприємство зареєструвало зміну найменування на Публічне акціонерне товариство «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» (а.с. 54-55 Т. 2).

08 квітня 2011 року на підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняте оскаржуване податкового повідомлення-рішення №000353600 від 08.04.11 р. про зменшення Публічному акціонерному товариству «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» суми бюджетного відшкодування на 137 907, 30 гривень.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Суд першої інстанції вірно зазначив, що п. 1.7, 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, а бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Положення підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» містять в собі вимоги щодо процедури заповнення податкової накладної, яку платник податків зобов'язаний надати покупцю.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно припису підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Пункт 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» платника податку визначає як особу, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з пунктом 10.2 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість» платники податку, визначені у пунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Таким чином суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Крім того чинним законодавством України не встановлено обов'язку покупця сплачувати ПДВ ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність з негативними наслідками саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставною для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній мав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого кредиту.

Зазначена правова позиція також викладена у постановах Верховного Суду України від 01.06.10 за позовом ПП «Армавір»до ДПІ у Печерському районі м. Києва, від 19.11.10 у справі за позовом ВАТ «Кременчуцький завод технічного вуглецю»до Кременчуцької ОДПІ, від 31.01.11 за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат»до Мукачівської ОДПІ, а також у Рішенні Європейського суду з прав людини від 22.01.09 по справі «Булвес» проти Болгарії.

Як вірно враховано судом першої інстанції, позивач по справі відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1, підпункту 7.7.2 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97-ВР виконав обов'язкові умови для виникнення права у платника податку на бюджетне відшкодування, а саме:

- податковий кредит був сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних за фактично придбаний товар з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

- позивач сплатив на користь постачальників вартість товару з урахуванням суми ПДВ, яка була заявлена ним в подальшому до відшкодування;

- позивач відповідно до закону мав належним чином оформлені декларації з ПДВ та заяву про повернення сум бюджетного відшкодування.

Позивачем надані суду видаткові накладні, податкові накладні від ТОВ «Ярдінс», ТОВ ПП «Леомарін», ТОВ «Академія сварки», ТОВ «Никтехногаз», ТОВ «Шип арматура», ТОВ ТД «Укрцветмет» за травень-жовтень 2010 року, що підтверджують отримання позивачем товару (послуг), який ним використовувався в господарській діяльності та банківські виписки, які свідчать, що отриманий товар позивачем оплачено (т.1 а.с. 108-253, т. 2 а.с. 1-53).

Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки висновки відповідача є помилковими, внаслідок чого спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не довів та не обґрунтував. В свою чергу позивач довів апеляційному суду протиправність прийнятого відповідачем рішення.

Колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Водночас колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права при прийнятті постанови - в резолютивній частині постанови зазначений невірний номер податкового повідомлення-рішення, що підлягає скасуванню та назва позивача, а саме: зазначений помилковий №00003536/0 від 08.04.11 р. про зменшення ВАТ «Вадан ярдс Океан» суми бюджетного відшкодування замість правильного №0000353600 від 08.04.11 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування на 137 907, 30 гривень Публічному акціонерному товариству «Миколаївський суднобудівний завод «Океан».

Відповідно до ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно по суті вирішив справу, але допустив порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим оскаржувана постанова підлягає зміні.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 201, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві Миколаївської області Державної податкової служби -задовольнити частково.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 липня 2011 року - змінити.

Викласти резолютивну частину постанови наступним чином:

Позов Публічного акціонерного товариства «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 08 квітня 2011 року №0000353600 про зменшення бюджетного відшкодування на 137 907, 30 гривень Публічному акціонерному товариству «Миколаївський суднобудівний завод «Океан».

В іншій частині постанову залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення постанови апеляційного суду в повному обсязі.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов