Ухвала суду № 29750312, 21.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2013 р.Справа № 2-а-9118/09/1570

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Катаєва Е. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Зуєвої Л.Є.

- Романішина В.Л.

за участю секретаря судового засідання - Тулби О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Одеській коньячний завод» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, треті особи Державна податкова інспекція у Болградському районі Одеської області, ВАТ «Харчовик» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2009 року, ПАТ «Одеській коньячний завод» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001071620/0 від 17 грудня 2008 року, яким ПАТ «Одеській коньячний завод» визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 894.944,18 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що в період з 21 листопада 2008 року по 04 грудня 2008 року, Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі була проведена документальна виїзна позапланова перевірка ПАТ «Одеській коньячний завод» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ВАТ «Харчовик» за період з 17 травня 2006 року по 04 грудня 2008 року.

За твердженням позивача, висновок податкового органу, про порушення ПАТ «Одеській коньячний завод» п.п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» є помилковим, оскільки формування податкового кредиту з податку на додану вартість було здійснено на підставі належним чином оформлених ВАТ «Харчовик» податкових накладних № 446/6 від 30.11.2006 року, № 460/7 ввід 06.12.2006 року. Та обставина, що ВАТ «Харчовик» застосувала у формуванні своєї податкової звітності інші податкові накладні є порушенням податкового законодавства саме ВАТ «Харчовик». Пояснення генерального директора ВАТ «Харчовик», про направлення вимоги про заміну податкових накладних, передачу нових податкових накладних працівнику бухгалтерії позивача не підтверджено належними доказами. Крім того, законодавство взагалі не передбачає можливості відкликання виписаних податкових накладних.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2009 року, до участі у справі в якості третіх осіб на боці відповідача було залучено ВАТ «Харчовик» та ДПІ у Болградському районі Одеської області.

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення де зазначив, що за домовленістю ВАТ «Харчовик» та ПАТ «Одеській коньячний завод» було прийнято рішення про оформленні податкових накладних по кожній видатковій накладній із-за розбіжностей у визначенні відсотків міцності відвантаженого виноматеріалу. В зв'язку з чим, замість податкових накладних № 446/6 від 30.11.2006 року, № 460/7 ввід 06.12.2006 року ВАТ «Харчовик» були виписані податкові накладні на кожну операцію з поставки товару., які були передані ПАТ «Одеській коньячний завод». Вимога ВАТ «Харчовик» про повернення податкових накладних № 446/6 від 30.11.2006 року, № 460/7 ввід 06.12.2006 року не була виконана. У разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної покупець мав право, в порядку пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», звернутись до ДПІ з скаргою на дії свого контрагента, що не було зроблено.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду, від 20 січня 2010 року, адміністративний позов ПАТ «Одеській коньячний завод» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001071620/0 від 17 грудня 2008 року, яким ПАТ «Одеській коньячний завод» визначене податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 894.944,18 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Спеціалізована Державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Одесі подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Частинами 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В силу ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Судом встановлено, що в період з 21 листопада 2008 року по 04 грудня 2008 року, Спеціалізованою Державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Одесі була проведена документальна виїзна позапланова перевірка ПАТ «Одеській коньячний завод» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ВАТ «Харчовик» за період з 17 травня 2006 року по 04 грудня 2008 року.

За наслідками перевірки було складено акт № 558/16-2/00412056/139 від 08 грудня 2008 року, яким встановлені порушення ПАТ «Одеській коньячний завод» п.п. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, за грудень 2006 року, на загальну суму 596.629,45 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 558/16-2/00412056/139 від 08 грудня 2008 року, Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі було прийнято податкове повідомлення-рішення рішення № 0001071620/0 від 17 грудня 2008 року, якими ПАТ «Одеській коньячний завод» визначено податкове зобов'язання за податком на додану вартість в сумі 894.944,18 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 596.629,45 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 298.314,73 грн.

Судом встановлено, що 17 травня 2006 року, між ПАТ «Одеській коньячний завод» та ВАТ «Харчовик» було укладено договір № 223/В/14-06, за умовами якого ВАТ «Харчовик» зобов'язано поставити покупцю виноматеріал коньячний в кількості та на умовах передбачених договором. На виконання умов договору ВАТ «Харчовик» поставлено виноматеріал коньячний, а ПАТ «Одеській коньячний завод» прийняло обумовлену кількість продукції та здійснило розрахунок за поставлений товар.

За результатами здійснення господарської операції, ВАТ «Харчовик» було виписано податкові накладні № 446/6 від 30.11.2006 року на суму 2.562.091,69 грн., у т.ч. ПДВ 427.015,28 грн. та № 460/7 від 06.12.2006 року на суму 1.017.685,03 грн., у т.ч. ПДВ 169.614,17 грн. На підставі зазначених податкових накладних позивачем було сформовано податковий кредит.

Згідно з пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно п.п. 7.4.5. ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сумм цього податку до складу податкового кредиту.

З аналізу вищенаведених норм випливає, що отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Законом встановлено, що відсутність податкової накладної є підставою для не включення до складу податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість. Спеціальним Законом також не передбачена відповідальність платника податку за порушення його контрагентом вимог законодавства, як і не передбачена залежність права покупця на віднесення суми податку на додану вартість до податкового кредиту із правильністю відображення продавцем здійсненої операції в своєму податковому обліку.

З урахуванням вищевикладеного, висновки ДПІ щодо порушення позивачем пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість» є необґрунтованими, оскільки позивачем включено до складу податкового кредиту суми, підтверджені податковими накладними з урахуванням вказаних норм.

Суд критично оцінює висновок ДПІ щодо порушення Закритого акціонерного товариства «Одеській коньячний завод» пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», оскільки вказана норма є диспозитивною і передбачає право, а не обов'язок платника податку, у разі відмови з боку постачальника товарів (робіт, послуг) надати податкову накладну, додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника. Відмова контрагентів позивача не була встановлена, з зв'язку з чим, підстави для подання скарги були відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про те що та обставина що ВАТ «Харчовик» податкових зобов'язань за зазначеними податковими накладними не виконало, а склало замість зазначених інші податкові накладні, які відобразило в податковому обліку, не може впливати на обсяг податкових зобов'язань платника податку - ПАТ «Одеській коньячний завод», оскільки передбачене ст. 4 ЗУ «Про податок на додану вартість» коригування суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача здійснено не було.

Суд першої інстанції правильно зазначив, що єдиним способом коригування таких показників є складання та виписування розрахунку коригування до податкової накладної, механізм та форма складання якого визначені Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим Наказом ДПА України від 30 травня 1997 року N 165.

За таких обставин, суд вважає що в діях саме ВАТ «Харчовик» є порушення податкового законодавства, оскільки останнє не мало права відображати у власному податковому обліку податкові накладні інші, ніж ті, що вже були виписані та передані на адресу отримувача товарів - ПАТ «Одеській коньячний завод», а мало право провести їх коригування шляхом розрахунку коригування за формою, затвердженою Наказом ДПА України від 30 травня 1997 року N 165 та надання такого розрахунку на адресу отримувача товарів.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 200, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Одеській коньячний завод» до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, треті особи Державна податкова інспекція у Болградському районі Одеської області, ВАТ «Харчовик» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.

суддя /підпис/ Зуєва Л.Є.

суддя /підпис/ Романішин В.Л.