Ухвала суду № 29749680, 13.12.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 грудня 2012 р.Справа № 2-а-12983/09/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Зуєвої Л.Є.

за участю секретаря судового засідання - Тулби О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги приватного акціонерного товариства «Херсонський завод гумотехнічних виробів»ё державної податкової інспекції у м. Херсоні на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 січня 2010 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Херсонський завод гумотехнічних виробів» до державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування актів індивідуальної дії, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2009 року, ПАТ «Херсонський завод гумотехнічних виробів» звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкових повідомлень-рішень від 10 лютого 2009 року № 0000612301/0, № 0000622301/0, 0000602301/0.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновки податкового органу про порушення підприємством податкового законодавства є помилковими, оскільки: грошова оцінка земельної ділянки засвідчена податковою карткою землекористувача та встановлена станом на 01 січня 2000 року та уточнювалась на коефіцієнт індексації за методикою, передбаченою КМ України; після отримання належним чином оформлених податкових накладних, до складу податкового кредиту було віднесено суму ПДВ, що була виключена із складу податкового кредиту на підставі акта попередньої перевірки за 2004-2006 роки; до складу валових витрат правомірно було віднесено суму ПДВ по придбаному легковому автомобілю.

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення де зазначив, що грошову оцінку земельної ділянки проведено у 1999 році, а тому коефіцієнт індексації необхідно застосовувати починаючи з 1999 року; підприємством до складу податкового кредиту віднесено суму ПДВ без підтверджуючих документів; віднесення до складу валових витрат суми ПДВ по придбаному легковому автомобілю суперечить пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств».

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду, від 27 січня 2010 року, адміністративний позов АТЗТ «Херсонський завод гумотехнічних виробів» задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення від 10 лютого 2009 року № 0000622301/0, № 0000612301/0. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції ПАТ «Херсонський завод гумотехнічних виробів» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення про повне задоволення позовних вимог, з зазначенням в мотивувально-описовій частині рішення про те, що ДПІ у м. Херсоні при винесенні податкового повідомлення-рішення № 0000612301/0 неправомірно не враховані валові витрати підприємства у розмірі 103.679,58 грн. і які відображені в розділі 05.2 декларації з прибутку за 1 півріччя 2007 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Державна податкова інспекція у м. Херсоні подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення в частині задоволених вимог та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 04 листопада 2008 року по 23 січня 2009 року, Державною податковою інспекцією у м. Херсоні було проведено планову виїзну перевірку ПАТ «Херсонський завод гумотехнічних виробів» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 30.06.2008 року.

За наслідками перевірки було складено акт № 399/23-8/05516932 від 30 січня 2009 року, яким встановлено порушення ПАТ «Херсонський завод гумотехнічних виробів»:

- внаслідок неправильного застосування коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки занижено плату за землю на 3670,44 грн. (за 2007 рік на 2444, 96 грн. та 1-ше півріччя 2008 року на 829,31 грн.);

- у червні 2007 року неправомірно віднесено до складу валових витрат витрати на сплату податку на додану вартість (далі - ПДВ) при придбанні легкового автомобіля на суму 19833,33 грн.; безпідставно відображено валові витрати 2006 року в сумі 103679,57 грн. у складі валових витрат ІV кварталу 2007 року; введено в експлуатацію об'єкт І групи «котельня» без законних на те підстав, що призвело до завищення амортизаційних відрахувань на суму 14327 грн. За даними порушеннями Товариству донараховано податку на прибуток на суму 29342 грн.

- у жовтні 2007 року до складу податкового кредиту віднесено без підтверджуючих документів ПДВ в сумі 2775,27 грн.

Вирішуючи справу в частині визначення сум земельного податку, судом першої інстанції застосував положення статей 2 та , згідно з яким, плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Грошова оцінка земельної ділянки щороку за станом на 1 січня уточнюється на коефіцієнт індексації, порядок проведення якої затверджується Кабінетом Міністрів України.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 29 червня 2000 року, позивач отримав у Херсонському земельному кадастровому центрі Податкову картку землекористувача, у якій йому було зроблено розрахунок вартості земельної ділянки та ставки земельного податку. Із даної картки вбачається, що станом на 29.06.2000 року вартість земельної ділянки складала - 1.016.278,86 грн., а ставка земельного податку - 10.162,79 грн.

10.01.2008 року, Державне агентство земельних ресурсів України у своєму листі № 14-22-6/55 зазначає, що нормативну грошову оцінку земель станом на 01.01.2008 року за 2007 рік необхідно індексувати на коефіцієнт індексації 1,028. Для забезпечення справляння платниками земельного податку та орендної плати за земельні ділянки у 2008 році грошова оцінка земель населених пунктів, яка проведена за вихідними даними станом на 01.04.1996 року підлягає індексації станом на 01.01.2008 року на коефіцієнт 2,623, який визначається виходячи з добутку коефіцієнтів індексації за 1996-2007 роки. Даний лист адресовано ДПА України та головним управлінням земельних ресурсів в областях, яких зобов'язано для забезпечення інформування власників землі та землекористувачів про коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель за 2007 рік, опублікувати лист у засобах масової інформації.

16.07.2009 року управління Держкомзему у місті Херсоні надіслало ДПІ у м. Херсоні лист № 01-814 про те, що у податковій картці землекористувача - АТЗТ «Херсонський завод гумотехнічних виробів» від 29.06.2000 року грошова оцінка земельної ділянки розрахована без врахування коефіцієнта індексації за 1999 рік.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на обов'язок позивача при розрахунку земельного податку, починаючи із 2000 року, враховувати коефіцієнт індексації за 1999 рік, оскільки, отримавши розрахунок вартості земельної ділянки станом на 2000 рік, підприємство правомірно вважало, що вартість земельної ділянки станом на 2000 рік, розрахована із урахуванням коефіцієнту за 1999 рік.

Лист Держкомзему не є нормативно-правовим актом, а тому не може бути підставою для донарахування сум земельного податку.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем вимог пп. 5.2.1, 5.3.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме, до складу валових витрат позивачем включені суми податку на додану вартість, сплачені при придбанні легкового автомобілю «Hundai Sonata» в сумі 19.833,33 грн., що призвело до завищення валових витрат.

Для легкових автомобілів, крім таксі, призначених для використання в господарський діяльності як основні фонди, у ЗУ «Про податок на додану вартість» передбачену окрему норму. Абзацом другим пп. 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 заборонено відносити до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, сплачену при купівлі легкового автомобіля (крім таксі), що включається до складу основних фондів. таку суму відносять до складу валових витрат.

Підпунктом 5.3.3 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що не включаються до складу валових витрат витрати на сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт, послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вищезазначені Закони припускають неоднозначне, множинне трактування порядку формування валових витрат при здійсненні господарських операцій з придбання легкового автомобіля та можливості віднесення сплачених сум ПДВ по цих операціях до валових витрат, тобто виникає конфлікт інтересів.

Згідно з п.п. ст. 4 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Вирішуючи спір в частині завищення позивачем амортизаційних відрахувань на суму 14.327,00 грн. за умови неправомірності введення в експлуатацію об'єкту "котельня", суд встановив, що відповідно до інвентарної картки обліку основних фондів та акту приймання газового обладнання для проведення комплексного випробування об'єкт І групи основних фондів підприємства "бойлерна" був реконструйований та введений в експлуатацію як "котельня", а тому посилання відповідача на обов'язковість погодження такого вводу з відповідними службами та інспекціями є необгрунтованим.

Суд першої інстанції правильно зазначив , визначення відповідачем податкового зобов'язання тільки за штрафними санкціями без визначення основного платежу є неправомірним.

Доводи апеляційної скарги Державної податкової інспекції у м. Херсоні не спростовують висновків суду першої інстанції, а тільки повторюють доводи заперечень проти заявленого позову.

Крім того, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ «Херсонський завод гумотехнічних виробів» також не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В силу пп. 7.2.6. п. 7.2 ст. 7 цього закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з пунктами 2 та 4 Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України від 30.06.2005 року № 244, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2005 року за № 770/11050 (далі - Порядок) особами, зареєстрованими як платники податку на додану вартість ведеться Реєстр, який є формою для запису (реєстрації) отриманих та виданих податкових накладних.

Як зазначає сам позивач, в реєстрах отриманих накладних спірні податкові накладні не були відзначені за індивідуальними ознаками, а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що не можуть бути прийняті до уваги твердження позивача щодо включення у рядок 33 та до відповідних граф суми 2775,27 грн. за податковими накладними, які не прийняті попередньою перевіркою від 07.06.2009 року, оскільки на підставі такого запису в Реєстрі неможливо зробити висновок із яких саме податкових накладних утворена ця сума. А також чи мають відношення до цієї суми податкові накладні, до яких були внесені виправлення за наслідками перевірки.

Доводи апеляційної скарги позивача про те, що перевіряючи відмовились приймати до уваги первинні документи, що підтверджують формування валових витрат не може бути прийнято до уваги, оскільки таке твердження не підтверджено належними доказами.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст. 200, ст. 206, ст. 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги приватного акціонерного товариства «Херсонський завод гумотехнічних виробів», державної податкової інспекції у м. Херсоні залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 січня 2010 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Херсонський завод гумотехнічних виробів» до державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкових повідомлень-рішень від 10 лютого 2009 року № 0000612301/0, № 0000622301/0, 0000602301/0 залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.

суддя /підпис/ Димерлій О.О.

суддя /підпис/ Зуєва Л.Є.