Постанова № 29749679, 06.12.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2012 р.Справа № 2-а-9043/10/1570

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Єщенка О.В.

суддів - Димерлія О.О.

- Зуєвої Л.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансавто» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансавто» до державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2010 року, товариство з обмеженою відповідальністю «Укртрансавто» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 серпня 2010 року № 0000742350/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що висновок акту перевірки про порушення позивачем вимог пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 ЗУ "Про податок на додану вартість" щодо завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є помилковим, оскільки платник може самостійно прийняти рішення про зарахування належної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; сума податку на додану вартість була фактично сплачена постачальникам.

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення де зазначив, що , що податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування неправомірним та таким, що не підлягає скасуванню, оскільки відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», якщо в майбутніх податкових періодах та до його перевірки платник податків самостійно виявляє помилки в раніше поданій податковій декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Тому, якщо платником до початку його перевірки самостійно виявлено заниження бюджетного відшкодування внаслідок недекларування ним оплаченої частини від'ємного значення, такий платник може подати уточнений розрахунок і довідку за той період, у якому в нього виникло право на бюджетне відшкодування (коли фактично була оплата), задекларувавши в них виправлені показники. У разі, якщо платник податку не дотримувався цих вимог та не включав оплати попередніх періодів в розрахунок суми бюджетного відшкодування у відповідному звітному періоді, то така несвоєчасно заявлена сума від ємного значення визнається сумою заниженого бюджетного відшкодування, від відшкодування якої добровільно відмовляється платник податку. Таким чином, як вважає відповідач, суб'єкт господарювання завищив суму бюджетного відшкодування в розмірі 318678 грн., а саме ТОВ «Укртрансавто», що є позивачем по справі, заявлено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, шляхом надання основної декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за період з листопада 2009 року по грудень 2009 року після здійснення виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства ТОВ «Укртрансавто ЛТД»за період з 12.06.2008 року по 31.12.2009 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду, від 18 лютого 2011 року, у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансавто» відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртрансавто» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким у задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що в період з 22 липня 2010 року по 04 серпня 2010 року, Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси було проведено позапланову виїзну перевірку приватного товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансавто ЛТД» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за травень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось за період з листопада 2009 року по грудень 2009 року.

За наслідками перевірки було складено Акт № 9292/23-512/35898931 від 11 серпня 2008 року, яким встановлено порушення вимог пп. 7.7.2, пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість», п. 17.2 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», внаслідок чого підприємством було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування у сумі 318.678,00 грн. за травень 2010 року.

На підставі висновків акту перевірки Державною податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000742350/0 від 26 серпня 2010 року, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування 318.678,00 грн.

Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції зазначив, що згідно довідки, щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, залишок від'ємного значення складає 406.964,00 грн. (Т.1 а.с.196). Дане від'ємне значення підлягає включенню до податкового кредиту наступного податкового періоду (Т.1 а.с.196).

Як вбачається з розрахунку суми бюджетного відшкодування (Т.1 а.с.191) ТОВ «Укртрансавто» задекларував залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (Т.1 а.с.191).

Пп. 7.7.2 п. 7.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З аналізу вищенаведеної норми вбачається, що попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, тому визначення суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, може здійснюватись за будь-який попередній податковий період, а не лише за період, який передує звітному.

Пунктами 5.11, 5.12 Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року №166 встановлено, якщо за результатами поточного звітного (податкового) періоду платником податку визначено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, сума визначеного від'ємного значення враховується у зменшення суми податкового боргу за попередні звітні (податкові) періоди з податку на додану вартість, у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону, а решта зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подається Розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість).

Бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) (підпункт 5.12.2 пункту 5.12 Порядку).

На виконання зазначених вимог, позивачем було надано розрахунок суми бюджетного відшкодування до декларації з податку на додану вартість за травень 2010 року, яким визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню - 318.678,00 грн. (т. 2 а.с. 202).

Матеріалами справи підтверджується, що сума, яка була заявлена позивачем до бюджетного відшкодування являла собою від'ємне значення з податку на додану вартість, яка була фактично повністю сплачена постачальникам товарів, робіт та послуг та ця сума раніше не заявлялась позивачем до бюджетного відшкодування. В силу пп. 7.7.2 У «Про податок на додану вартість» дає позивачу право на відповідне бюджетне відшкодування.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо добровільної відмови позивача від добровільного отримання суми заниження як бюджетного відшкодування.

Так, в силу пп. 7.7.7. ЗУ «Про податок на додану вартість», якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Як вбачається з матеріалів справи таке рішення податковим органом не приймалось.

Колегія погоджується з доводом апеляційної скарги, про те, що сума, яка була заявлена позивачем до бюджетного відшкодування являла собою від'ємне значення з податку на додану вартість, яка була фактично повністю сплачена постачальникам товарів, робіт та послуг та ця сума раніше не заявлялась позивачем до бюджетного відшкодування та була задекларована в рядку 25.2 декларації з ПДВ за травень 2010 року.

Оскільки законодавчо закріпленою підставою для бюджетного відшкодування є фактична сплата податку отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), то розрахунок суми бюджетного відшкодування за травень 2010 року у розмірі 318.678,00 грн. з урахуванням суми податкового кредиту, фактично сплаченої у попередніх періодах постачальникам товару, відповідає положенням підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пунктам 5.11, 5.12 Порядку заповнення та подання декларації з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам законності та обґрунтованості згідно ст. 159 КАС України.

З таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовані норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись ст. 202 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови.

Керуючись ст.ст. 194, 195, 196, п.3 ч.1 ст. 198, ч.1 ст. 202, ст. 207, ч.5 ст. 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансавто» задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2011 року скасувати та прийняти по справі нове рішення.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансавто» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси від 26 серпня 2010 року № 0000742350/0 про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Укртрансавто» суми бюджетного відшкодування на 318.678,00 грн.

Постанова суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення постанови у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя /підпис/ Єщенко О.В.

суддя /підпис/ Димерлій О.О.

суддя /підпис/ Зуєва Л.Є.