Постанова № 29749445, 28.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"28" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/6278/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого: судді -доповідача Бим М.Є.

суддів: Харченка В.В., Чалого С.Я.

при секретарі: Тімановській О.М.

за участю представників:

Міністерства економічного розвитку і торгівлі України -Харабари Т.І.

ДПС України -Столярця С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційними скаргами Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Державної податкової адміністрації України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2011 року у справі №2а/0570/13978/2011 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Українські промислові ресурси»до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа -Державна податкова адміністрація України, про скасування наказу від 27.05.2011 №461 в частині застосування до позивача спеціальної санкції -індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності,

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2011 року ТОВ «Українські промислові ресурси»звернулось до суду з позовом до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, третя особа - Державна податкова адміністрація України (на даний час ДПС України), про скасування наказу від 27.05.2011 №461 в частині застосування до ТОВ «Українські промислові ресурси»спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2011 року, позов задоволено.

У касаційних скаргах відповідач та третя особа просять скасувати зазначені судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів доходить висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з таких підстав.

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що оскаржуваний наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 27.05.2011 №461 в частині застосування до ТОВ «Українські промислові ресурси»спеціальної санкції - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності, прийнятий відповідачем необґрунтовано, оскільки в процесі прийняття рішення суб'єктом владних повноважень були допущені порушення Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність».

Однак, з такими висновками судів попередніх станцій погодитись не можна з огляду на нижченаведене.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

За приписами ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судами встановлено, що Державною податковою інспекцією у Будьоннівському районі м. Донецька проведена перевірка ТОВ «Українські промислові ресурси» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 по 30.09.2010, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 30.09.2010, за результатами якої складений акт від 02.03.2011 №164/23-211/30415558, у якому зазначено, що загальна сума простроченої дебіторської заборгованості, станом на 01.04.2011 становить 247,9 тис. дол. США.

Державною податковою адміністрацією України на адресу Міністерства економіки України надіслане подання від 26.04.2011 №5067/5/22-6016 щодо застосування до позивача спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.

Наказом Міністерства економіки України від 27.05.2011 №461 до ТОВ «Українські промислові ресурси»застосовано спеціальну санкцію - індивідуальний режим ліцензування зовнішньоекономічної діяльності за порушення ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» при виконанні зовнішньоекономічних контрактів від 14.11.2006 №03/07, укладеного з ТОВ «Пилигрим», від 25.12.2007 №10/08, укладеного з АТ «Укркер Косметик», від 08.12.2005 №05/06, укладеного з ІП «Криницын Сергей Владимирович».

Статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" встановлено, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Статтею 35 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" встановлено, що суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності несуть відповідальність у видах та формах, передбачених статтями 33 і 37 цього Закону, іншими законами України та/або зовнішньоекономічними договорами (контрактами).

Статтею 36 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" визначено, що порядок притягнення до відповідальності, здійснення відповідальності та звільнення від відповідальності визначається процесуальними законами України.

Згідно ч.1 ст..37 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" за порушення цього або пов'язаних з ним законів України до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності можуть бути застосовані такі спеціальні санкції:

накладення штрафів у випадках несвоєчасного виконання або невиконання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності та іноземними суб'єктами господарської діяльності своїх обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними положеннями законів України та/або рішеннями судових органів України;

застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та іноземних суб'єктів господарської діяльності індивідуального режиму ліцензування у випадках порушення такими суб'єктами цього Закону та/або пов'язаних з ним законів України, що встановлюють певні заборони, обмеження або порядок здійснення зовнішньоекономічних операцій;

тимчасове зупинення зовнішньоекономічної діяльності у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, проведення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Частинами 2,3 цієї статті передбачено, що санкції, зазначені у цій статті, застосовуються центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики за поданням органів державної податкової та контрольно-ревізійної служб, митних, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та Національного банку України або за рішенням суду. Санкції, зазначені у цій статті, можуть бути застосовані до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Подання щодо застосування санкцій повинно містити такі дані: найменування та реквізити суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності (для іноземних суб'єктів господарювання - мовою країни їхнього місцезнаходження), відомості про зміст порушення з посиланням на конкретні положення законодавства України, вид спеціальної санкції, яку пропонується застосувати, найменування та реквізити контрагента, при виконанні контракту з яким порушено законодавство, іншу доцільну інформацію.

Таким чином, отримавши подання ДПА встановленої форми у Міністерства не було підстав для його не розгляду чи відхилення.

Не можна залишити поза увагою і те, що наявність заборгованості підтверджується листом Пролетарської філії «Головного управління ПАО Промінвестбанк в Донецькій області» від 19.09.2011 №07-39/1043.

У зв'язку з цим слід зазначити, що за приписами пункту 2.3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою правління НБУ від 24.03.1999 №136, банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.

Згідно п.2.6 Інструкції банк знімає з контролю експортну операцію, якщо взаємні зобов'язання за експортним договором частково або повністю не виконані та відбувається часткове або повне повернення резиденту продукції, що була поставлена ним нерезиденту за цим договором, на підставі ВМД (типу IM-40 "Імпорт", IM-41 "Реімпорт", IM-75 "Відмова на користь держави", IM-76 "Знищення або руйнування") і за наявності інформації про цю операцію у реєстрі ВМД, а також за умови виконання вимог пункту 2.3 цього розділу щодо решти продукції. За відсутності інформації про зазначену операцію в реєстрі ВМД додатковою підставою для зняття експортної операції резидента з контролю може бути письмове повідомлення митного органу, засвідчене підписом його керівника (заступника керівника), а також засвідчена в порядку, установленому Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 N 574 (зі змінами), копія зазначеної ВМД, що отримані на письмовий запит цього резидента.

Отже, приймаючи спірний наказ Міністерство діяло в межах своїх повноважень, не порушуючи прав та законних інтересів позивача.

Оскільки судами попередніх інстанцій обставини справи встановлені, але неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, то зазначена обставина відповідно до ст.229 КАС України є підставою для скасування постановлених у справі судових рішень та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційні скарги Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Державної податкової адміністрації України - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2011 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 1 грудня 2011 року -скасувати та ухвалити у справі №2а/0570/13978/2011 нове рішення, яким відмовити товариству з обмеженою відповідальністю «Українські промислові ресурси»в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, що встановлені статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: