Ухвала суду № 29748937, 19.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" лютого 2013 р. м. Київ К-40167/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Штульман І.В. (доповідач), Заїки М.М., Стародуба О.П., - провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд справи за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»в особі відокремленого підрозділу Красноармійського регіонального виробничого управління до Селидівської міжрайонної прокуратури Донецької області, за участю третьої особи -Державного підприємства «Селидіввугілля»в особі відокремленого підрозділу шахта 1/3 «Новогродівська», про визнання протиправним та нечинним припису про усунення порушень вимог Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», за касаційною скаргою директора Красноармійського регіонального виробничого управління як представника Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року, -

в с т а н о в и в :

У липні 2010 року Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу»в особі відокремленого підрозділу Красноармійського регіонального виробничого управління звернулося в суд з позовом до Селидівської міжрайонної прокуратури Донецької області про визнання протиправним та нечинним припису «Про усунення порушень вимог Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»№ 1154-вих-10 від 8 липня 2010 року.

Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що між ним та Державним підприємством «Селидіввугілля»в особі відокремленого підрозділу шахта 1/3 «Новогродівська»1 січня 2009 року укладено договір про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення № 86-Н, дію якого пролонговано на 2010 рік. В порушення умов договору споживач не в повному обсязі здійснював оплату за послуги питного водопостачання, з огляду на що, використавши закріплене в договорі право припинення подачі води з повідомленням про це споживача, позивач припинив водопостачання шахті на підставі наявної заборгованості за надані послуги. 8 липня 2010 року на адресу позивача надійшов припис Селидівського міжрайонного прокурора Донецької області № 1154-вих-10 від 8 липня 2010 року «Про усунення порушень вимог Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», яким зобов'язано негайно усунути порушення вимог положень статті 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» і поновити постачання питної води на промплощадку шахти № 3 ОП шахта 1/3 «Новогродівська»Державного підприємства «Селидіввугілля».

Позивач зазначив, що статтею 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» підприємствам питного водопостачання, яким він є, у разі внесення споживачем не в повному обсязі плати за використану питну воду дозволено обмежити його питне водопостачання до рівня екологічної броні питного водопостачання. З урахуванням того, що споживач питної води мав заборгованість за послуги водопостачання, перелік підприємств, на яких поширюється обмеження питного водопостачання до рівня екологічної броні до позивача доведений не був, вважає свої дії щодо припинення водопостачання правомірними.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2010 року, залишеною без ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, представник позивача звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2010 року і ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Судами попередніх інстанцій встановлено, і це відповідає матеріалам справи, що Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу»є юридичною особою, включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України за номером 00191678.

1 січня 2009 року між позивачем та Державним підприємством «Селидіввугілля»в особі відокремленого підрозділу шахта 1/3 «Новогродівська»укладено договір № 86-Н про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення, пунктом 6.3.3. якого передбачено, що постачальник послуг має право припинити (обмежити) подачу води з повідомленням споживача, в тому числі, у випадках порушення дисципліни здійснення оплати за надані послуги.

Згідно додаткової угоди від 31 грудня 2009 року до договору № 86-Н від 1 січня 2009 року термін його дії продовжено до 31 грудня 2010 року.

Матеріалами справи підтверджено, що Державне підприємство «Селидіввугілля»в особі відокремленого підрозділу шахта 1/3 «Новогродівська»має заборгованість перед позивачем за отримані послуги з водопостачання, у зв'язку з чим позивач неодноразово телефонограмами повідомляв третю особу про припинення водопостачання з огляду на порушення умов оплати, визначених договором про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення.

5 липня 2010 року позивачем повністю припинено постачання питної води на промплощадку шахти № 3 ОП шахта 1/3 «Новогродівська»Державного підприємства «Селидіввугілля»з урахуванням суми заборгованості, яка станом на 29 червня 2010 року складала 701266,76 грн.

У зв'язку з повним припиненням постачання питної води на промплощадку шахти № 3 ОП шахта 1/3 «Новогродівська»Державного підприємства «Селидіввугілля»представник цього підприємства 8 липня 2010 року звернувся до Селидівського міжрайонного прокуратура Донецької області із заявою про проведення перевірки законності припинення постачання питної води споживачеві.

Згідно статті 1 Закону України «Про прокуратуру»прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами і організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та приналежності, посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами.

Відповідно до статті 19 Закону України «Про прокуратуру»предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є: 1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам;

2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; 3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності. Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів -також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.

Статтею 20 вказаного Закону визначено повноваження прокурора, зокрема пунктом 4 частини 2 цієї статті встановлено, що при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право давати приписи про усунення очевидних порушень закону.

Селидівською міжрайонною прокуратурою Донецької області проведено перевірку за зверненням представника Державного підприємства «Селидіввугілля», за результатами якої відповідачем 8 липня 2010 року винесено припис № 1154-вих-10 «Про усунення порушень вимог Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», яким зобов'язано позивача усунути порушення вимог Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» і поновити подачу питної води на промплощадку шахти

№ 3 ОП шахта 1/3 «Новогродівська»Державного підприємства «Селидіввугілля»у зв'язку з порушенням позивачем вимог статті 23 вказаного Закону.

Закон України «Про питну воду та питне водопостачання»визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою.

Дія Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»поширюється на всі суб'єкти господарювання, що виробляють питну воду, забезпечують міста, інші населені пункти, окремо розташовані об'єкти питною водою шляхом централізованого питного водопостачання або за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв), інших засобів нецентралізованого водопостачання, а також на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, що здійснюють регулювання, нагляд і контроль за якістю питної води, станом джерел та систем питного водопостачання, а також споживачів питної води (стаття 2 цього Закону).

Відповідно до статті 16-1 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру через припинення питного водопостачання споживачам (крім населення) у разі несплати або внесення не в повному обсязі плати за використану ними питну воду встановлюється екологічна броня питного водопостачання. Оплата питної води, використаної в межах встановленої екологічної броні питного водопостачання, здійснюється за рахунок коштів відповідних споживачів (крім населення). Порядок обмеження та складання переліку споживачів питної води, до яких застосовується обмеження питного водопостачання до рівня екологічної броні питного водопостачання, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно абзацу 4 частини 1 статті 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»підприємства питного водопостачання мають право у разі внесення споживачем не в повному обсязі плати за використану питну воду обмежити його питне водопостачання до рівня екологічної броні питного водопостачання.

Екологічна броня питного водопостачання -мінімальний рівень використання питної води споживачами (крім населення), необхідний для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру (стаття 1 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»).

Порядком обмеження питного водопостачання до рівня екологічної броні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 року № 119, визначено механізм обмеження питного водопостачання для споживачів (крім населення), які не внесли в установлені строки або внесли не в повному обсязі плату за використану ними питну воду (далі -споживачі), до рівня екологічної броні -мінімального рівня використання питної води (далі -обмеження) з метою запобігання виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Пунктом 6 цього Порядку встановлено, що перелік споживачів, на яких поширюється обмеження, складається регіональними комісіями з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій за погодженням з територіальними органами Мінприроди та МНС. До переліку включаються споживачі, об'єкти яких відповідно до законодавства належать до категорії потенційно небезпечних об'єктів та об'єктів підвищеної небезпеки. Перелік затверджується Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями на один календарний рік і на 1 січня поточного року доводиться до підприємств питного водопостачання.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 27 листопада 2009 року виконавчим комітетом Новогродівської міської ради Донецької області направлено до Донецької обласної державної адміністрації перелік споживачів, на яких поширюється обмеження питного водопостачання до рівня екологічної броні, у місті Новогродівка, для складення узагальненого переліку таких споживачів. Серед потенційно-небезпечних об'єктів міста визначено відокремлений підрозділ шахта 1/3 «Новогродівська»Державного підприємства «Селидіввугілля». Проте на 2010 рік такий узагальнюючий перелік підприємств затверджено не було.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що відокремлений підрозділ шахта 1/3 «Новогродівська»Державного підприємства «Селидіввугілля»є об'єктом підвищеної небезпеки, на якому здійснюються роботи підвищеної небезпеки, в зв'язку з чим у позивача, з урахуванням положень статті 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», відсутнє право повного припинення постачання питної води такому споживачеві, і Селидівською міжрайонною прокуратурою Донецької області доведено правомірність винесеного 8 липня 2010 року припису № 1154-вих-10.

Відповідно до частини 3 статті 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для їх скасування чи зміни відсутні, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в :

Касаційну скаргу директора Красноармійського регіонального виробничого управління як представника Комунального підприємства «Компанія «Вода «Донбасу» -залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 6 жовтня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2010 року у справі за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу»в особі відокремленого підрозділу Красноармійського регіонального виробничого управління до Селидівської міжрайонної прокуратури Донецької області, за участю третьої

особи -Державного підприємства «Селидіввугілля»в особі відокремленого підрозділу шахта 1/3 «Новогродівська», про визнання протиправним та нечинним припису про усунення порушень вимог Закону України «Про питну воду та питне водопостачання»-залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: (підпис) Штульман І.В.

(підпис) Заїка М.М.

(підпис) Стародуб О.П.