Ухвала суду № 29748856, 25.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2013 року м. Київ К-50608/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2008

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2009

у справі № 7/250

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дослідно-експериментальний завод № 20 цивільної авіації»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2008, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2009, задоволено позовні вимоги про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва від 27.07.2007 № 0003502302/0, від 12.10.2007 № 0003502302/1, від 25.12.2007 № 0003502302/2 та від 12.03.2008 № 0003502302/3.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем виїзної позапланової перевірки позивача з питань взаємовідносин з ТОВ «Меланта»за період з 01.05.2004 по 31.08.2004, складено Акт перевірки від 19.07.2007 № 8608/23-02/01128498, в якому встановлено порушення вимог пп. 7.2.4 п. 7.4 та пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»; п. 2, п. 6.2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої наказом ДПА України від 30.05.1997, в результаті чого зменшено податок на додану вартість, що підлягав відшкодуванню на суму у розмірі 12 000,00 грн. за серпень 2004 року.

На підставі Акта перевірки від 19.07.2007 № 8608/23-02/01128498, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.07.2007 № 0003502302/0, від 12.10.2007 № 0003502302/1, від 25.12.2007 № 0003502302/2 та від 12.03.2008 № 0003502302/3, якими позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 18 000,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та ТОВ «Меланта»був укладений договір від 30.06.2004 № 80074 про поставку ізоляторів (ІСП-825) ВИДЖ 686111.001 кількості 50 тис. нгг. На загальну суму 72000,00 грн. в тому числі ПДВ 20% - 12 000,00 грн. Позивач отримав товар 16.08.2004 за накладною № 46 від вказаної дати та здійснив оплату платіжним дорученням від 23.07.2004 № 1185 у сумі 72 000,00 грн., у тому числі ПДВ 12 000,00 грн.

Відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість», ТОВ «Меланта»в момент виникнення податкових зобов'язань видало позивачу податкову накладну № 46 на суму 72 000,00 грн. , у тому числі ПДВ 12 000,00 грн.

При встановленні порушень, визначених актом перевірки, відповідач посилався на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31.03.2005 у справі № 2-10420/2005 за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Меланта»про визнання недійсними установчих та первинних документів, яким позов задоволено.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 24.09.2007 зазначене судове рішення скасовано, а справу повернуто на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 21.12.2007 позов ОСОБА_2 залишено без розгляду. Ухвала набрала законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 Цивільно-процесуального кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сторони та треті особи, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти у суді ту саму позовну вимогу з тих самих підстав, а також оспорювати в іншому процесі встановлені судом факти і правовідносини.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про безпідставність посилань відповідача на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31.03.2005 у справі № 2-10420/2005 при прийнятті ним спірних податкових повідомлень-рішень.

Крім того, матеріали справи свідчать, що ТОВ «Меланта»в період з червня по серпень 2004 року, під час здійснення поставки за договором № 80074 від 30.06.2004 значилось у реєстрі платників податку на додану вартість та мало відповідне свідоцтво.

Тобто, ТОВ «Меланта»правомірно було видано позивачеві податкову накладну № 46 від 23.07.2004, а позивач, в свою чергу, правомірно задекларував суму податкового кредиту у розмірі 12 000,00 грн. у серпні 2004 року.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва - відхилити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.06.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.10.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль