Ухвала суду № 29748848, 25.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2013 року м. Київ К-43603/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Моторного О.А. -головуючого,

Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.05.2008

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2009

по справі № 9/408 (22-а-24734/08)

за позовом Комунального підприємства "Київдорсервіс"

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва

про визнання нечинним рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2008, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2009, позов задоволено: визнано нечинним податкове рішення форми "С" № 0002012304\0 від 21.05.2007 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем виїзної планової документальної перевірки позивача щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2004 по 31.12.2006, складений Акт № 3536/23-04/32955518 від 10.05.2007, в якому встановлено порушення позивачем п.п. 2.6 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, а саме: у липні 2005 року не оприбутковано готівку в касі на суму 6 271,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки, податковою інспекцією винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.05.2007 № 0002012304/0, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 31 355,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 1 статті 238 Господарського кодексу України, за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Статтею 250 Господарського кодексу України встановлені строки застосування адміністративно-господарських санкцій. Зокрема, зазначено, що адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як було вірно встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, спірне рішення відповідачем було прийнято в межах повноважень, однак з порушенням строку давності для застосування фінансових санкцій, оскільки неоприбуткування готівкової виручки відбулося у липні 2005 року, акт перевірки № 3536/23-04/32955518 від 10.05.2007, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000012304/0 від 21.05.2007. Таким чином, 10.05.2007 є днем виявлення порушень, які вчинені у липні 2005 року, тобто після спливу річного терміну з дня порушення, що протирічить вимогам статті 250 Господарського кодексу України.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами попередніх інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва - відхилити.

Постанову Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.05.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль