Ухвала суду № 29748793, 25.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2013 року м. Київ К-52578/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Моторного О.А. -головуючого,

Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва

на постанову Господарського суду міста Києва від 05.09.2008

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2009

у справі №32/333

за позовом Державного підприємства Міністерства оборони України "Укрвійськбуд"

до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду міста Києва від 05.09.2008, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2009, позов задоволено частково: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва № 56-26-7-24308300-1259 від 29.01.2005 в частині виявленого завищення бюджетного відшкодування з ДДВ за вересень 2002 року на суму 3161,00 грн., за жовтень 2002 року на суму 60088,00 грн., за червень 2003 року на суму 90774,00 грн., за серпень 2003 року на суму 74,00 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства позивача по взаємовідносинах з Головним Квартирно-експлуатаційним Управлінням ЗС України за період 2002 рік - березень 2004 року, складений акт перевірки № 1621/24308300 від 27.01.2005, на підставі якого прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 56-26-7-24308300-1259 від 29.01.2005 про завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за вересень 2002 року на суму 3161,00 грн., за жовтень 2002 року на суму 60088,00 грн., за лютий 2003 року на суму 59220,00 грн., за червень 2003 року на суму 90774,00 грн., за серпень 2003 року на суму 74,00 грн.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що правомірність формування податкового кредиту за вересень 2002 року в сумі 3161,00 грн. та за жовтень 2002 в сумі 60088,87 грн. підтверджується висновком судово-бухгалтерської експертизи КНДІСЕ № 800 від 28.10.2005 та постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2006 по справі №29/233, яка залишена в цій частині без змін постановою Вищого адміністративного суду України від 14.02.2007. Також, підставою для часткового задоволення позову було те, що виявлені відповідачем завищення позивачем сум бюджетного відшкодування з ПДВ у червні 2003 на суму 90774,00 грн. та у серпні 2003 року на суму 74,00 грн. були спростовані постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2006, яка залишена без змін в цій частині постановою Вищого адміністративного України від 14.02.2007.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з наведеними вище висновками судів, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що по справі № 29/233 предметом спору є визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Подільському районі м. Києва № 57-26-7-24308300-1260 від 29.01.2005, яким ДП МО України «Укрвійськбуд»донараховані податкові зобов'язання по ПДВ та, яке прийняте на підставі того ж акту перевірки (№ 1621/24308300 від 27.01.2005), що і спірне податкове повідомлення-рішення по даній справі.

Так, постановою Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2006 по справі №29/233 надано оцінку правомірності висновків акта перевірки № 1621/24308300 від 27.01.2005. В частині висновків, що мають значення для вирішення даної справи, постанова Київського апеляційного господарського суду від 16.08.2006 залишена без змін постановою Вищого адміністративного суду України від 14.02.2007.

Вказаним рішенням встановлено, що в акті перевірки № 1621/24308300 від 27.01.2005 не вірно вказано позивачу на неправомірність віднесення ним до податкового кредиту сум з ПДВ за вересень 2002 року та жовтень 2002 року. Також, колегія суддів касаційної інстанції погодилася з висновком Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України № 800 від 28.10.2005, згідно якого завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за червень 2003 року документально не підтверджуються.

Щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2003 року, колегією суддів слід зазначити наступне.

Згідно акта перевірки № 1621/24308300 від 27.01.2005, підставою завищення позивачем у серпні 2003 року бюджетного відшкодування на суму 74,00 грн. було те, що позивачем не відображено в книзі продажу товарів (робіт, послуг) факту виникнення податкових зобов'язань з ПДВ. Позивач у своїх письмових пояснень вказує на те, що податковий кредит на вказану суму виник на підставі податкової накладної № 0731/21 від 31.07. 2003, яка обліковувалася у липні 2003 року, а не в серпні 2003 року. Висновок ДПІ у Подільському районі м. Києва про те, що позивачем не відображено зменшення зобов'язань у книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) пояснюється тим, що податковим органом не було досліджено вказану книгу за липень 2003 року.

Як було вірно встановлено судом апеляційної інстанції, зазначені пояснення позивача підтверджуються пп. 1.1.2 акта перевірки № 1621/24308300 від 27.01.2005, згідно якого перевірка книг придбання, продажу товарів (робіт, послуг) проводилася вибірковим методом.

За наведених обставин, доводи, зазначені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва - відхилити.

Постанову Господарського суду міста Києва від 05.09.2008 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.10.2009 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль