Ухвала суду № 29748591, 27.02.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2013 року Справа № 9104/79288/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Рибачука А.І.,

суддів - Клюби В.В., Носа С.П.,

з участю секретаря - Драбчук М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Приватного підприємства «Стегарт» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.02.2012 року по справі № 2а-8412/11/1370 за позовом Приватного підприємства «Стегарт» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Стегарт» (далі - ПП «Стегарт») звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова (далі - ДПІ у Сихівському районі м. Львова), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 18.07.2011 року № 0001882321, № 0001892321.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 09.02.2012 року відмовлено в задоволенні вказаного позову.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позов.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує посиланням на помилковість висновку суду першої інстанції про відсутність у ПП «Стегарт» належним чином оформлених первинних документів, які б давали право враховувати їх при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість.

Представник апелянта в судове засідання не з'явився, хоча апелянта належним чином було повідомлено про дату, час та місце апеляційного розгляду, що відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи у його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти вимог апеляційної скарги, посилаючись на те, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, просила відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ДПІ у Сихівському районі м. Львова було проведено перевірку ПП «Стегарт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 26.02.2010 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 26.02.2010 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено акт від 04.07.2011 року № 2703/23-209/36992050.

Вказаний акт перевірки містить висновки про порушення ПП «Стегарт» вимог п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5, п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на суму 220251.00 грн., вимог п.1.3, п.1.7, п. 1.8 ст. 1, п.п.7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7, п.1.4, п.п. 3.1.1 п.3.1 ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1 та п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 279832.00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова прийнято два податкові повідомлення - рішення від 18.07.2011 року, а саме: № 0001882321, яким ПП «Стегарт» збільшено суму грошового зобов'язання за податком на прибуток приватних підприємств на суму 275314.00 грн., з яких за основним платежем на суму 220251.00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 55063.00 грн. та № 0001892321, яким ПП «Стегарт» збільшено суму грошового зобов'язання за податком на додану вартість на суму 349790.00 грн., з яких за основним платежем на суму 279832.00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 69958.00 грн.

Також судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що виписані зазначеними вище контрагентами ПП «Стегарт» видаткові накладні на поставлений ними товар не відповідають вимогам, встановленим до первинних документів ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що укладені між ПП «Стегарт» та його контрагентами ПП «Будспецмонтаж», ПП «Західпромторг» та ТзОВ «Львівський спеціалізований комбінат № 2» договори купівлі-продажу від ПП «Стегарт» підписані невідомою особою, що виписана ПП «МКМ-Сервіс» податкова накладна не скріплена печаткою ПП «МКМ-Сервіс», що від імені ТзОВ «Віктор і Ко» первинні документи підписані невідомою особою.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції щодо придбання ПП «Стегарт» товарів в контрагентів ПП «Будспецмонтаж», ТзОВ «Львівський спеціалізований комбінат № 2», ПП «Західпромторг», ТзОВ «Укрдрім», ПП «Екоенергобуд», ТзОВ «Віктор і Ко» та ПП «МКМ-Сервіс» реально не відбувались, а відповідно ПП «Стегарт» неправомірно сформувало валові витрати та податковий кредит з врахуванням господарських операцій з вказаними контрагентами, що в свою чергу свідчить про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Спірні правовідносини мали місце в період 2010 - 2011 років, а відповідно врегульовані нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України.

Аналіз норм Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (п.п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5), Закону України «Про податок на додану вартість» (п.1.3, п. 1.7, п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7), Податкового кодексу України (п.185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 201.8, п. 201.10 ст. 201) дає підстави для висновку, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Тобто, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Наявні у ПП «Стегарт» первинні документи не дають підстав для висновку, що вони складені належним чином, а відповідно відображені в них господарські операції не могли бути враховані при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість.

Враховуючи викладене суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду - без змін.

Керуючись статтями 160, 195, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Стегарт» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 09.02.2012 року по справі № 2а-8412/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а у випадку складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складання ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

ГОЛОВУЮЧИЙ: А.І. РИБАЧУК

СУДДІ В.В. КЛЮБА

С.П. НОС