Ухвала суду № 29748487, 26.02.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 року Справа № 29845/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Онишкевича Т.В., Клюби В.В.

за участю секретаря судового засідання Саламаха О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 липня 2010 року у справі за позовом Приватного підприємства «Універсам» до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У червні 2010 року позивач - Приватне підприємство «Універсам» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Городоцькому районі Хмельницької області, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0002051521/0 від 20.07.2009 року про визначення податкового зобов'язання по орендній платі за землю в розмірі 48596,01 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на відсутність правових підстав для застосування до товариства штрафних санкцій, оскільки товариство сплатило орендну плату за землю у встановлений законом період. Однак, відповідачем здійснено самостійне зарахування платежів, спрямованих платником податку в рахунок погашення поточних податкових зобов'язань, у рахунок сплати податкового боргу за інший період. Вважає, що податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків. Самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Судом першої інстанції замінено Державну податкову інспекцію у Городоцькому районі Хмельницької області її правонаступником - Городоцькою міжрайонною державною податковою інспекцією Хмельницької області.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 13 липня 2010 року позов задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Городоцькому районі від 20.07.2009 року № 0002051521/0 про визначення податкового зобов'язання в розмірі 48596,01 грн.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7. статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що суми податкового зобов'язання по орендній платі за землю за березень, квітень, травень 2009 року є сплаченими ПП «Універсам» у день реєстрації банківською установою платіжного документу із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань. А тому податкове повідомлення-рішення від 20.07.2009 року № 0002051521/0 підлягає скасуванню, оскільки підстави для застосування штрафних санкцій відсутні.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Городоцька міжрайонна державна податкова інспекція Хмельницької області оскаржила її, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 липня 2010 року та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову ПП «Універсам» відмовити.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт вказує на те, що згідно пп.17.1.7 Закону України №2181-ІІІ від 21.12.2000 р., у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати у згодженої суми податкового зобов'язання, у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Отже враховуючи дану норму закону та враховуючи несвоєчасність сплати самостійно визначеної до сплати суми по орендній платі за землю ПП «Універсам» ДПІ у Городоцькому районі було нараховано штрафні санкції в розмірі 50% за сплату суми боргу в розмірі 97191,98 грн сплаченої з затримкою 182 дні.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що за результатами перевірки позивача з питання своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань відповідачем складено акт перевірки № 929/15/30089507 від 09.07.2009 року, на підставі якого податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002051521/0 від 20.07.2009 року про застосування штрафних санкцій у розмірі 48596,01 грн. за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов'язання по орендній платі за землю.

В силу п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Апеляційний суд зазначає, що згідно матеріалів справи позивач орендну плату за землю за період березень-травень 2009 року сплачував шляхом безготівкового перерахування коштів, при цьому у платіжному дорученні № 663 від 06.07.2009 року на суму 100000 грн. 00 коп. визначив призначення платежу «орендна плата за березень, квітень, травень 2009 року». Платіжне доручення виконане банківською установою в день його отримання, про що свідчить відповідна відмітка Волинського ГРУ ПАТ КБ «Приватбанк» про проведення платежу.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року (з наступними змінами та доповненнями) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата. Згідно із статтею 5 цього ж Закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар. Як передбачено статтею 13 цього ж Закону, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно із статтею 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Статтею 17 цього ж Закону передбачено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України «Про Національний банк України» Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Суд першої інстанції обрав вірну позицію, що за змістом п.1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року№ 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 25.03.2004 року за № 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.5 зазначеної Інструкції Реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Таким чином, право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що Законом № 2181-ІІІ визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

У разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7. статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

За таких обставин, самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що суми податкового зобов'язання по орендній платі за землю за березень, квітень, травень 2009 року є сплаченими ПП «Універсам» у день реєстрації банківською установою платіжного документу із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань, а тому податкове повідомлення-рішення від 20.07.2009 року № 0002051521/0 підлягає скасуванню, оскільки підстави для застосування штрафних санкцій відсутні.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 13 липня 2010 року у справі № 2а-1669/10/0370 за позовом Приватного підприємства «Універсам» до Городоцької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий суддя Я.С. Попко

Судді Т.В. Онишкевич

В.В. Клюба

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 27.02.2013 року.