Рішення № 29745724, 26.08.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 19/17

26.08.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс»

До до Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-Імпекс»

Про стягнення заборгованості 152 699,20 грн

Суддя Шаптала Є.Ю.

Представники:

від позивача не з»явився

від відповідача не з»явився

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс»звернулося до суду з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Буд-Імпекс" про стягнення заборгованості за надані послуги у розмірі 120 900,86 грн., інфляційні втрати в сумі 25 389,00 грн, 3% річних в сумі 6 409,35 грн, а всього 152 699,21 грн, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору про надання транспортних послуг № 522/2009-140ТУ від 18.08.2009 р..

Ухвалою суду від 28.07.11 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 19/17 та призначено розгляд справи на 08.08.11 р.

Представники сторін в судове засідання 08.08.11 р. не з'явились, вимог ухвали суду не виконали, про час та місце розгляду справи був повідомлені належним чином, про причини нез’явлення суд не повідомили.

Ухвалою суду від 08.08.2011р. розгляд справи відкладено на 26.08.2011р., в зв'язку з нез'явленням в судове засідання представників сторін та неподанням витребуваних доказів, зобов'язано сторін виконати вимоги ухвали суду від 28.07.2011 р. про порушення провадження у справі № 19/17.

Представники сторін в судове засідання 26.08.2011 р. повторно не з’явились, вимоги ухвал суду від 28.07.2011 та 08.08.2011 р. не виконали, про час та місце розгляду справи був повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 19/17 від 28.07.2011р. та 08.08.2011 р. були направлені відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві (03146, м.Київ, вул. Качалова, 5-В).

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 19/17 від 28.07.2011р. та 08.08.2011 р. були направлені позивачу за адресою, вказаною у позовній заяві (87500, м. Маріуполь, пр.. Леніна, 68А, яка відповідає адресі місцезнаходження позивача згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серія ААБ № 313932.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена сторонам належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності сторін в судовому засіданні 08.08.2011 р. та 26.08.2011р. від останніх до суду не надходило.

Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.

За таких обставин суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 26.08.2011 р. та за відсутністю представників сторін, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 26.08.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.09.2009 року між ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс»(Виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Діальянс»(Замовник) був укладений договір про надання транспортних послуг № 522/2009-140ТУ.

Згідно п. 1.1 Договору Виконавець надає Замовнику транспортні послуги по перевезенню вантажів у вигляді виділення йому, згідно заявок, машин та механізмів, а Замовник зобов’язується прийняти вказані послуги та оплатити їх.

Відповідно до п. 1.2 Договору ціна договору визначається як сума вартості всіх послуг наданих Виконавцем Замовнику в рамках цього договору.

Як вбачається з акту приймання-передачі наданих послуг № ТУ-0000547 від 30.09.2009 р. ТОВ «ПБП «Азовінтекс»виконало обов’язки за договором щодо виконання робіт\послуг Товариством з обмеженою відповідальністю «Діальянс»на загальну суму 120 900,00 грн, в тому числі ПДВ.

Згідно п. 4.3 Договору про надання транспортних послуг № 522/2009-140ТУ розрахунки за надані послуги здійснюються за фактично надані послуги шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Виконавця, протягом п’яти банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт (наданих послуг).

ТОВ «Діальянс»всупереч договору не розрахувалось за надані послуги перед Виконавцем.

07.04.2010 року між ТОВ «Діальянс», ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс»та ТОВ «Буд-Імпекс»був укладений договір про переведення боргу.

З п. 1.1 зазначеного Договору вбачається, що Первісний боржник переводить свій борг на Нового боржника –ТОВ «Буд-Імпекс», внаслідок чого Новий боржник, заміняє Первісного боржника як зобов’язану сторону у Договорі № 522/2009-140 ТУ від 18.09.2009 року, укладеного між Первісним боржником і Кредитором.

Отже, відповідно до умов договору про переведення боргу від 07.04.2010 року ТОВ «Буд-Імпекс»взяло на себе зобов’язання щодо виконання умов договору 522/2009-140 ТУ від 18.09.2009 року, та виплати заборгованості в сумі 120 900,00 грн.

У встановлений строк ТОВ «Буд-Імпекс»розрахунок з ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс»не здійснив.

17.06.2011 р. ТОВ «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс»надіслало ТОВ «Буд-Імпекс»претензію за вих. № 522/695-06 від 14.06.2011 р. з проханням погасити заборгованість за договором в сумі 120 900,00 грн.

Відповідач в добровільному порядку заборгованість не погасив, відповіді щодо надісланої позивачем претензії не надав.

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договорів між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст.. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов’язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором ( ст.. 903 ЦК України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.. 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України божник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу у урахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача суми основного боргу з урахуванням індексу інфляції в розмірі 146 289,86 грн., 3% річних –6 409,35 грн., а всього в сумі 152 699,21 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 58, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Буд-імпекс»(03146, м. Київ, вул.. Качалова, 5-в, код ЄДРПОУ 25267106, р\р 26064300101 в АКБ «Форум»м. Київ, МФО 322948, ІПН 252671026064) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельне підприємство «Азовінтекс»(87500, м. Маріуполь, пр.. Леніна, 68-а, код ЄДРПОУ 24155428, р\р 26007900179029 в Маріупольській філії ПУМБ, МФО 335742, ФПН 241554205818) заборгованість за надані послуги з урахуванням індексу інфляції в сумі 146 289 (сто сорок шість тисяч двісті вісімдесят дев»ять) грн. 86 коп, 3 % річних в сумі 6 409 (шість тисяч чотириста дев»ять) грн. 35 коп., 1 530 (одна тисяча п’ятсот тридцять) грн. 00 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Є.Ю. Шаптала

Дата складання повного рішення: 31.08.11 р.