Постанова № 29745689, 26.02.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

26 лютого 2013 року Справа № 812/932/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Дибової О.А.

при секретарі: Олейнік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 21.12.2012 № 13 та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

23 січня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 21.12.2012 № 13 та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

25 грудня 2012 року на адресу ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» надійшла податкова вимога Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби від 21.12.2012р. №13, яка зареєстрована позивачем під вх. №01-32/1/1084.

В Оскаржуваній податковій вимозі повідомляється про існування у позивача станом на 21.12.2012р. суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями, яка становить 114 881,71грн. і вимагається термінова сплата названого податкового боргу. Сума податкового боргу складається з сум пені 1062,43грн., 113 125,80грн. і 693,48грн., нарахованих на суми узгоджених грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств, з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та з надходжень від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях, відповідно.

Також Оскаржувана податкова вимога містить попередження про виникнення з 11.12.2012р. права податкової застави.

Позивач вважає, що оскаржувана податкова вимога є протиправною і піддягає скасуванню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПКУ у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За абз. 1 п. 59.3. названої статті ПКУ податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Згідно з пп. 14.1.162 п. 14.1. ст. 14 ПКУ пенею є сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

За змістом п. 129.1. ст. 129 ПКУ пеня нараховується після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

За п. 129.3. названої статті ПКУ нарахування пені закінчується:

у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань;

у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків;

у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);

при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

За змістом п. 46.1. ст. 46 ПКУ підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов'язання є податкова декларація, документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом

У відповідності до п. 49.1. ст. 49 ПКУ податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Як вбачається з актів звірки розрахунків платника податків з бюджетом за період з 01.01.2012 по 01.11.2012, складених позивачем і відповідачем, у позивача відсутня заборгованість зі сплати пені та податків, зазначених Оскаржуваній податковій вимозі, при цьому за двома податками існує переплата.

У період з кінцевої дати, зазначеної в Актах звірки, і до дати виникнення податкової застави 11.12.2012, позивач мав задекларувати з числа податків, зазначених у Оскаржуваній податковій вимозі: ПДВ за жовтень протягом 20 календарних днів листопада 2012р. і сплатити його у період з 21.11.2012 по 30.11.2012, податки на прибуток і за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях обидва за третій квартал у період з 01.10.2012 по 09.11.2012 і сплатити їх у період з 10.11.2012 по 19.11.2012.

Позивач подав податкові декларації і сплатив податкові зобов'язання у встановлені строки і в повному обсязі, а отже не було підстав для виникнення у позивача заборгованості з грошових зобов'язань. Як наслідок нарахування відповідачем пені на неіснуючий податковий борг (прострочені грошові зобов'язання) є безпідставним і протиправним.

Зміст Оскаржуваної податкової вимоги не дає змоги встановити на які податкові зобов'язання та за який конкретний період нарахована пеня, кількість днів заниження або затримки сплати податкового зобов'язання, що в свою чергу позбавляє позивача можливості здійснити перевірку обґрунтованості та правильності її нарахування відповідачем, у зв'язку з чим позивач просив: визнати протиправними дії відповідача з нарахування позивачу пені в сумі 114 881,71грн. за податковою вимогою від 21.12.2012р. №13; визнати протиправними дії відповідача щодо внесення до зворотного боку облікових карток позивача зобов'язань по сплаті пені з податку на прибуток у розмірі 3 396,43грн., з ПДВ у розмірі 125 432,09грн., з податку від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях у розмірі 695,33грн. і з земельного податку в розмірі 7,55грн.; зобов'язати відповідача відновити в облікових картках позивача переплату з податку на прибуток на суму 2 334,00грн., з ПДВ на суму 12 306,29грн., з податку від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях на суму 1,85грн. і з земельного податку на суму 7,55грн.; визнати протиправними дії відповідача щодо погашення пені в сумі 114 881,71 грн. за податковою вимогою від 21.12.2012р. №13 за рахунок сплачених позивачем коштів у якості поточних податкових платежів; зобов'язати відповідача зарахувати сплачені позивачем і віднесені відповідачем на погашення сум пені 1062,43грн. з податку на прибуток приватних підприємств, 113 125,80грн. з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) і 693,48грн. з надходжень від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях, в рахунок переплати за цими податками; визнати протиправною і скасувати податкову вимогу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби від 21.12.2012р. №13 та суму податкового боргу.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просив адміністративний позов задовольнити повністю.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні адміністративного позову, надав суду заперечення на адміністративний позов, яке обґрунтував наступним.

Податковим органом було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Луганськ енергетичне об'єднання» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.09 по 31.12.10 , за результатами якої складено акт від 10.06.11 № 396/17-0/31443937.

За результатами перевірки були винесені податкові повідомлення - рішення від 20.06.11 № 0002168012 на суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість - 968526,52 (за основним платежем - 774821,00 грн., штрафні санкції - 193705,25 грн.), № 0002188012 на суму грошового зобов'язання з податку на прибуток - 31745,00 грн. (за основним платежем - 25396,00 грн., штрафні санкції - 6349,00 грн.), № 0002178012 на суму грошового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища - 6661,91 грн. (за основним платежем - 5329,53 грн., штрафні санкції - 1332,38), № 0002198012 на суму грошового зобов'язання з земельного податку - 334,18 грн. (за основним платежем - 267,34 грн., штрафні санкції - 66,84 грн.).

Таким чином, податковим органом за результатами вищезазначеної перевірки відповідно до податкового законодавства було нараховано пеню ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання».

Порядок та підставі нарахування пені визначені статтею 129 Податкового кодексу України та Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.12.10 № 953.

Відповідно до підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Станом на 21.12.12 в картках особових рахунків АІС «Облік податків та платежів» ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» мало несплачені суми податкового боргу (пені) з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1062,43 грн., з податку на додану вартість у сумі 113125,80 грн., з надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях у сумі 693,48 грн.

Ст. 3.1 розділу III Наказу Міністерства фінансів України від 24.10.12 № 1113 визначає, що податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних облікової інформаційної системи органів державної податкової служби.

Форму податкової вимоги затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.10.12 № 1113, зазначена форма містить відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Таким чином податкова вимога була сформована та направлена правомірно. Станом на 01.01.13 підприємство погасило всю суму податкового боргу та відповідно до п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкова вимога вважається відкликана.

Тому відповідач вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими та адміністративний позов не підлягає задоволенню повністю.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог з огляду на таке.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків.

Відповідно до п.9 ч.1 ст. 3 КАС України, відповідачем є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.7 ч.1 ст. 3 КАС України).

Згідно статті 20 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків); під час проведення виїзних перевірок отримувати у платників податків (представників платників податків) копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності)), що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу; проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вимагати виготовлення і надання копій первинних документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою), які свідчать про порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та отримувати їх у платників податків у порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом під час судового розгляду справи, Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» зареєстровано Виконавчим комітетом Луганської міської ради 02.04.2001. Відповідно до довідки АА № 716663 з ЄДРПОУ позивач є юридичною особою (а.с. 14).

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, що відповідачем проводилась виїзна планова перевірка ТОВ «ЛЕО», за результатами якої СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську складено акт від 10.06.2011 № 396/08-25/31443937 «Про результати виїзної планової перевірки ТОВ «ЛЕО» код за ЄДРПОУ 31443937 з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2009 по 31.12.2010» (а.с. 213 - 246)

На підставі акта перевірки від 10.06.2011 № 396/08-25/31443937 винесені податкові повідомлення - рішення від 20.06.11 № 0002168012 на суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість - 968526,52 (за основним платежем - 774821,00 грн., штрафні санкції - 193705,25 грн.), № 0002188012 на суму грошового зобов'язання з податку на прибуток - 31745,00 грн. (за основним платежем - 25396,00 грн., штрафні санкції - 6349,00 грн.), № 0002178012 на суму грошового зобов'язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища - 6661,91 грн. (за основним платежем - 5329,53 грн., штрафні санкції - 1332,38), № 0002198012 на суму грошового зобов'язання з земельного податку - 334,18 грн. (за основним платежем - 267,34 грн., штрафні санкції - 66,84 грн.) (а.с. 124 - 127)

Оригінали документів були оглянути в судовому засіданні та співпадають з копіями документів, наявних в матеріалах справи.

В судовому засіданні позивач зазначив, що дійсно за результатами перевірки податковим органом складено акт перевірки від 10.06.2011 № 396/08-25/31443937 та винесені податкові повідомлення - рішення від 20.06.2011 № 0002198012, № 0002178012, 0002168012, 0002188012.

Підставою для винесення податкових повідомлень рішень від 20.06.2011 № 0002198012, № 0002178012, 0002168012, 0002188012 є виявлення під час перевірки порушень ТОВ «ЛЕО» податкового законодавства.

Позивача в судовому засіданні не заперечував суми боргу, зазначені в податкових повідомленнях - рішеннях від 20.06.2011 № 0002198012, № 0002178012, 0002168012, 0002188012 та зазначив, що податкових борг за податковими повідомленнями - рішеннями ТОВ «ЛЕО» був сплачений.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

До набрання чинності Податковим Кодексом України діяв Закон України «Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 04.12.2000 № 2181.

Проте, у зв'язку з тим, що дії які стали підставою виникнення податкового боргу були вчинені як до набрання чинності Податковим Кодексом України так і після, суд приходить до висновку, що в даному випадку слід застосовувати як норми Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Закону України «Про податок на додану вартість» так і норми Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.

Згідно ст. ст. 10, 11 зазначеного Закону до компетенції державних податкових інспекцій віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків.

Відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) у бюджет або бюджетне відшкодування, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду й сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно п. п. 7.7.3 п. 7.3 ст. 7 Закону у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

В судовому засіданні сторонами не заперечувалась та не оскаржувалась правомірність винесення податкових повідомлень - рішень від 20.06.2011 № 0002198012, № 0002178012, 0002168012, 0002188012.

Позивачем оскаржується правомірність податкового органу на нарахування пені, винесення податкової вимоги від 21.12.2012 № 13 та внесення до облікових карток платника податків зобов'язання по сплаті пені по податку на прибуток, податку від розміщення відходів у спеціально відведених місцях та з земельного податку.

З матеріалів справи вбачається та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, що позивач оплатив штрафні (фінансові) санкції, нараховані відповідачем відповідно до податкових повідомлень - рішень від 20.06.2011 № 0002198012, № 0002178012, 0002168012, 0002188012, що підтверджено зворотнім боком облікової картки платника (а.с. 128 -186)

З акту від 14.12.2012 за період з 01.01.2012 по 14.12.2012 вбачається наявність у позивача пені з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 6084,43 грн., з яких 3396,43 грн. позивач не визнає (а.с. 20)

З акту від 14.12.2012 за період з 01.01.2012 по 14.12.2012 вбачається наявність у позивача пені з податку на додану вартість в сумі 211292,49 грн., з яких 125432,09 грн. позивач не визнає (а.с. 21)

З акту від 14.12.2012 за період з 01.01.2012 по 14.12.2012 вбачається наявність у позивача пені з податку на розміщення відходів в сумі 695,33 грн., з яких 695,33 грн. позивач не визнає (а.с. 22)

З акту від 14.12.2012 за період з 01.01.2012 по 14.12.2012 вбачається наявність у позивача пені з земельного податку в сумі 7,55 грн., з яких 7,55 грн. позивач не визнає (а.с. 23)

Згідно податкової вимоги від 21.12.2012 № 132 позивач зобов'язаний сплати пеню з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 1062,43 грн., з податку на додану вартість в сумі 113125,80 грн., податку на розміщення відходів в сумі 693,48 грн., з земельного податку борг відсутній. (а.с. 15)

З зворотного боку облікової карти за 2012 рік з податку на додану вартість вбачається, що 10.12.2012 позивачу нараховано пеню в розмірі 125432,09 грн., загальна сума пені за 2012 рік - 211292,49 грн. (а.с. 161- 171)

З зворотного боку облікової карти за 2012 рік з податку на прибуток вбачається, що в 10.12.2012 позивачу нараховано пеню в розмірі 3396,43 грн., загальна сума пені за 2012 рік - 6084,43 грн. (а.с. 172- 176)

З зворотного боку облікової карти за 2012 рік з земельного податку вбачається, що в 10.12.2012 позивачу нараховано пеню в розмірі 7,55 грн., загальна сума пені за 2012 рік - 7,55 грн. (а.с. 173- 182)

З зворотного боку облікової карти за 2012 рік з податку на розміщення відходів вбачається, що в 10.12.2012 позивачу нараховано пеню в розмірі 695,33 грн., загальна сума пені за 2012 рік - 695,33 грн. (а.с. 183- 186)

З розрахунку пені з земельного податку вбачається, що звітний (податковий) період, за який виявлено заниження - грудень 2012 року, граничний день сплати - 11.03.2011, дата закінчення нарахування пені - 29.06.2011, сума заниження податкового зобов'язання - 267,00 грн., кількість календарних днів заниження податкового зобов'язання - 111 днів, сума нарахованої пені - 7,55 грн. (а.с. 209)

З розрахунку пені з податку на прибуток вбачається, що звітний (податковий) період, за який виявлено заниження - 3 кв. 2009, 3 кв. 2010 роки, граничний день сплати - 19.11.2009, 19.11.2010, відповідно, дата закінчення нарахування пені - 29.06.2011, 29.06.2011, відповідно, сума заниження податкового зобов'язання - 13822,00 грн. та 11574,00 грн., відповідно, кількість календарних днів заниження податкового зобов'язання - 588 днів та 223 днів, відповідно, сума нарахованої пені - 2738,80 грн. та 657,63 грн., відповідно (а.с. 211). Загальна сума пені з податку на прибуток згідно розрахунку становить - 3396,43 грн.

З розрахунку пені з податку на розміщення відходів вбачається, що звітний (податковий) період, за який виявлено заниження - 4 кв. 2009, 3 кв. 2010 роки, граничний день сплати - 19.02.2010, 19.11.2010, відповідно, дата закінчення нарахування пені - 29.06.2011, сума заниження податкового зобов'язання - 3558,00 грн. та 1771,00 грн., відповідно, кількість календарних днів заниження податкового зобов'язання - 4968 днів та 223 днів, відповідно, сума нарахованої пені - 594,70 грн. та 100,63 грн., відповідно (а.с. 212). Загальна сума пені з податку на розміщення відходів згідно розрахунку становить - 695,33 грн.

З розрахунку пені з податку на додану вартість вбачається, що звітний (податковий) період, за який виявлено заниження - жовтень 2009 року, листопад 2009 року, грудень 2009 року, грудень 2010 року, граничний день сплати - 30.11.2009, 30.12.2009, 30.01.2010, 30.01.2011, відповідно, дата закінчення нарахування пені - 29.06.2011, сума заниження податкового зобов'язання - 166667,00 грн. та 400000,00 грн., 83332,00 грн., 124822,00 грн. відповідно, кількість календарних днів заниження податкового зобов'язання - 577 днів, 547 днів, 516 днів, 151 день, відповідно, сума нарахованої пені - 32406,91 грн., 73732,60 грн., 14490,18 грн. та 4802,40 грн., відповідно (а.с. 210). Загальна сума пені з податку на розміщення відходів згідно розрахунку становить - 125432,09 грн.

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За абз. 1 п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1. ст. 14 ПК України грошовим зобов'язанням платника податків є сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.156. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковим зобов'язанням є сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з пп. 14.1.162 п. 14.1. ст. 14 ПК України пенею є сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

За змістом п. 129.1. ст. 129 ПК України пеня нараховується:

після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного ПК України;

б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із ПК України;

у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/ або судового оскарження);

у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.

За приписами п. 129.3 ст. 139 ПК України нарахування пені закінчується:

у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань;

у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов'язань відповідного бюджету перед таким платником податків;

у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);

при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

Відповідно до п. 129.4 ст.129 Податкового кодексу України пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 ст.129, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження .

Відповідно до п.129.5 ст.129 Податкового кодексу України зазначений розмір пені застосовується щодо всіх видів податків, зборів та інших грошових зобов'язань, крім пені, яка нараховується за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

За змістом п. 46.1. ст. 46 ПК України підставою для нарахування та/або сплати податкового зобов'язання є податкова декларація, документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених ПКУ) контролюючому органу у строки, встановлені законом.

За приписами п. 57.1. ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого ПК України для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених ПК України.

В судовому засіданні встановлено та вбачається з матеріалів справи, що підставою для нарахування пені з земельного податку, податку на прибуток підприємств, з податку на розміщення відходів, з податку на додану вартість стали порушення, виявленні під час перевірки ТОВ «ЛЕО» та винесені СДПІ по роботі з ВПП податкові повідомлення - рішення від 20.06.2011 № 0002198012, 0002178012, 0002168012, 0002188012, які позивач не оспорював та визнав суми боргу, зазначені в них.

Сторони в судовому засіданні зазначили, що суми, податкового боргу ТОВ «ЛЕО», зазначені в податкових повідомлення - рішення від 20.06.2011 № 0002198012, № 0002178012, 0002168012, 0002188012 позивачем були сплачені в повному обсязі,що підтверджено зворотнім боком облікової карти по кожному виду податку окремо.

Вирішуючи справу в межах позовних вимог, суд виходив з наступного.

Згідно п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з п. 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте, відповідно до підпункту 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, нарахування пені розпочинається у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Факт заниження податкового зобов'язання був встановлений під час перевірки, зазначений відповідачем в акті перевірки від 10.06.2011 № 396, у зв'язку з чим і були винесені податковим органом податкові повідомлення - рішення від 20.06.2011 № 0002198012, № 0002178012, 0002168012, 0002188012, які позивач визнав та сплатив.

Закінчується нарахування пені у день зарахування коштів на відповідний рахунок Державного казначейства України та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань (підпункт 129.3.1. пункту 129.3 статті 129 Податкового кодексу України).

В податкових повідомленнях-рішеннях, форма яких затверджена Наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 985, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 30.12.2010р. № 1440/18735 зазначено, що у разі виявлення органом державної податкової служби заниження податкового зобов'язання, на суму такого зобов'язання , нарахованого у цьому податковому повідомленні-рішенні, та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження) у день настання строку погашення цього податкового зобов'язання буде здійснено нарахування пені.

Порядок нарахування та погашення пені визначено Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою наказом ДПА України від 17.12.2010 № 953, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2010 № 1350/18645 .

У Додатку № 2 до вищезазначеної Інструкції наведений приклад нарахування пені у разі виявлення заниження податкового зобов'язання.

З аналізу положень ст. 129 Податкового кодексу України з урахуванням прикладу, наведеного у Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, вбачається, що підставою для нарахування пені є не прострочення сплати визначеного податковим органом у податковому повідомленні-рішенні грошового зобов'язання, а сам факт несвоєчасної сплати заниженого податкового зобов'язання.

При цьому, таке заниження може бути встановлено як платником податку самостійно, так і податковим органом внаслідок проведених перевірок. Нарахування пені відбувається за весь період заниження та закінчується строком сплати заниженого грошового зобов'язання.

Таким чином, судом встановлено, підтверджено матеріалами справи та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні, що ТОВ «ЛЕО» порушило вимоги податкового законодавства, встановлені під час перевірки та відображені в акті перевірки від 10.06.2011 № 396/08-2/31443937, які призвели до винесення податкових повідомлень - рішень.

Саме тому податковий орган нарахував пеню ТОВ «ЛЕО», як це вимагають положення ПК України, за весь період заниження до строку сплати заниженого грошового зобов'язання. Підставою для нарахування пені є не прострочення сплати визначеного податковим органом у податковому повідомленні-рішенні грошового зобов'язання, а сам факт несвоєчасної сплати заниженого податкового зобов'язання, встановлений СДПІ по роботі з ВПП під час перевірки.

Пеня була нарахована позивачу під час дії Податкового Кодексу України, тому саме це законодавство було застосовано податковим органом для нарахування підприємству позивача пені за порушення податкового законодавства.

Крім того у додатку 2 до Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби наведено додаток 2 до інструкції «Приклад нарахування пені у разі виявлення заниження податкового зобов'язання», в якому нарахування пені здійснено за період заниження податкового зобов'язання з 19.11.2010р. по 10.02.2011р. податкове повідомлення - рішення від 01.02.2011р.

Отже, законодавець зазначеним прикладом чітко передбачив нарахування пені за порушення платником податків за період до вступу Податкового кодексу України при виявлені зазначеного порушення та проведенні перевірки в момент дії та на підставі Податкового кодексу України.

Таким чином, нарахування пені відповідачем правомірно здійснено у відповідності до діючого законодавства, яке діяло саме на час нарахування пені.

Тому, Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби правомірно нараховано пеню за весь період заниження.

Щодо направлення податкової вимоги від 21.12.12 № 13 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби суд зазначив наступне.

Статтею 58 Податкового кодексу України передбачено винесення податкового повідомлення-рішення, а саме підстави, зміст, порядок його надсилання.

Відповідно до п. 58.2 ст. 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Отже, зазначена норма права не передбачає нарахування пені податковим повідомленням-рішенням, тобто нарахування пені здійснюється без винесення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.1 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Сторонами не заперечувалось, що на адресу ТОВ «ЛЕО» була надіслана податкова вимога від 21.12.2012 № 13, яку позивач отримав.

Станом на 21.12.12 в картках особових рахунків АІС «Облік податків та платежів» ТОВ «Луганське енергетичне об'єднання» мало несплачені суми податкового боргу (пені) з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1062,43 грн., з податку на додану вартість у сумі 113125,80 грн., з надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях у сумі 693,48 грн.

Ст. 3.1 розділу III Наказу Міністерства фінансів України від 24.10.12 № 1113 визначає, що податкові вимоги формуються автоматично на підставі даних облікової інформаційної системи органів державної податкової служби.

Форму податкової вимоги затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.10.12 № 1113, зазначена форма містить відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Таким чином податкова вимога була сформована та направлена правомірно.

Також в судовому засіданні встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що станом на 01.01.13 підприємством погашено всю суму податкового боргу та відповідно до п. 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України податкова вимога вважається відкликаною.

Тобто, фактично позивач просить визнати незаконною та скасувати податкову вимогу від 21.12.2012 № 13, яка є відкликаною, у зв'язку з повною сплатою пені, зазначеної в ній.

Щодо позивної вимоги в частині визнання незаконними дій щодо погашення пені та внесення даних в облікові картки, суд зазначає, що вчинення дій суб'єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи. Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії - постанова, рішення, податкове - повідомлення рішення. Саме вони мають вплив на його права та інтереси.

Також суд зазначає, що у зв'язку з правомірним нарахуванням відповідачем пені, у останнього були усі підстави для внесення відповідних даних в облікову картку ТОВ «ЛЕО» та зарахування сум сплати в рахунок погашення боргу по пені.

Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної особи прав (чи інтересів).

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав діями відповідача, а обраний позивачем спосіб захисту в цій частині не відповідає об'єкту порушеного права.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є необґрунтованими, тому адміністративний позов не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо позовних вимог, в частині зобов'язання відповідача відновити в облікових картках переплату з податків та зарахування сплаченої пені в рахунок переплат, суд зазначає, що податковий орган на підставі зарахованих сум та нарахованих сум податкового боргу вносить данні в облікові картки. У зв'язку з тим, що відповідач правомірно нарахував ТОВ «ЛЕО» пеню з податкового боргу, у СДПІ по роботі з ВПП відсутні підстави для відновлення даних в облікових картках та зарахування сплаченої пені в рахунок переплат.

У зв'язку з тим, що судом встановлено, що позивач згоден з сумами боргу, зазначеним в податкових повідомленнях - рішеннях, відповідач правомірно нарахував пеню за весь період заниження до строку сплати заниженого грошового зобов'язання, так як підставою для нарахування пені є не прострочення сплати визначеного податковим органом у податковому повідомленні-рішенні грошового зобов'язання, сам факт несвоєчасної сплати заниженого податкового зобов'язання, встановлений СДПІ по роботі з ВПП під час перевірки, відповідачем не заперечувався, а податкова вимога від 21.12.2012 №13 є відкликаною, у зв'язку з повною сплатою позивачем пені, зазначеної в ній, позовні вимоги є необґрунтованими, а адміністративний позов таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до частини третьої статті 159 КАС обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

Оскільки в задоволені позовних вимог ТОВ «ЛЕО» було відмовлено, судом питання про стягнення судових витрат не вирішується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську Державної податкової служби про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 21.12.2012 № 13 та зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено та підписано 04 березня 2013 року.

Суддя О.А. Дибова