Постанова № 29745150, 05.03.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2013 року № 2а-16758/12/2670

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул.Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВІКОМ"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень № 0004681502 від 16.05.2012 та №0004691502 від 16.05.2012,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕВІКОМ" звернулося до суду з позовом про визнання нечинними, протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 16 травня 2012 року № 0004681502 та № 0004691502.

Ухвалою суду від 11 грудня 2012 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог.

В судове засідання 14 лютого 2013 року представники сторін не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Пункт перший статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи неявку представників сторін в судове засідання 14 лютого 2013 року, суд прийшов до висновку про розгляд справи у письмовому провадженні та на основі наявних матеріалів справи.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Конституцію України, Податковий кодекс України та зазначає, що висновки акта камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість від 16 травня 2012 року № 433/15-2 про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕВІКОМ" термінів сплати грошових зобов'язань до бюджету є необґрунтованими та безпідставними, а податкові повідомлення-рішення від 16 травня 2012 року № 0004681502 та № 0004691502 незаконними.

Представник відповідача заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Податкового кодексу України та зазначив, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби правомірно винесені оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕВІКОМ" порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких грунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕВІКОМ" є юридичною особою та перебуває на обліку як платник податків в Державній податковій інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби.

16 травня 2012 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на підставі пунктів 1, 3 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75, пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України проведена камеральна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВІКОМ" з питань своєчасності сплати податку на додану вартість.

За результатами проведеної перевірки Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби складено акт від 16 травня 2012 року № 433/15-2, яким встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕВІКОМ" термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України.

В акті зазначено, що ТОВ "ДЕВІКОМ" податковий борг в розмірі 154542 грн. (згідно податкового повідомлення-рішення від 6 травня 2011 року № 0000480701) сплачено із затримкою на 130 днів, податковий борг в розмірі 8305 грн. (згідно податкового повідомлення-рішення від 6 травня 2011 року № 0000480701) сплачено із затримкою на 99 днів, податковий борг в розмірі 4997 грн. (згідно податкового повідомлення-рішення від 6 травня 2011 року № 0000480701) сплачено із затримкою на 66 дні, податковий борг в розмірі 340 грн. (згідно податкового повідомлення-рішення від 6 травня 2011 року № 0000480701) сплачений із затримкою на 57 днів, податковий борг в розмірі 4997 грн. (згідно уточнюючого розрахунку від 29 вересня 2011 року № 9008168007) сплачено із затримкою на 61 день, податковий борг в розмірі 295 грн. (згідно декларації від 18 серпня 2011 року № 9006837868) сплачений із затримкою на 35 днів, податковий борг в розмірі 8010 грн. (згідно уточнюючого розрахунку від 29 вересня 2011 року № 9008168007) сплачено із затримкою на 30 днів, податковий борг в розмірі 84092 грн. (згідно уточнюючого розрахунку від 1 вересня 2010 року № 9000098576) сплачений із затримкою на 15 днів, податковий борг в розмірі 40237,30 грн. (згідно уточнюючого розрахунку від 27 січня 2011 року № 9000098350) сплачено із затримкою на 15 днів, податковий борг в розмірі 41393,80 грн. (згідно податкового повідомлення-рішення від 6 квітня 2011 року № 000289303) сплачено із затримкою на 4 дні.

На підставі складеного акту перевірки 16 травня 2012 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби винесені податкове повідомлення-рішення № 0004681502, яким на Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕВІКОМ" на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 13, 99, 66, 57, 61, 35 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 173476 грн. накладено штраф в розмірі 34695,20 грн. за платежем: податок на додану вартість, код платежу: 14010100 та податкове повідомлення-рішення № 0004691502, яким на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 30, 15, 15, 4 календарних днів сплати суми грошового зобов'язання в розмірі 173733,10 грн. накладено штраф в розмірі 17373,31 грн. за платежем: податок на додану вартість, код платежу: 14010100.

Не погоджуючись з винесеними Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової служби України від 23 листопада 2012 року № 5969/0/61-12/10-2215 про результати розгляду скарги залишено без змін податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 16 травня 2012 року № 0004681502 та № 0004691502 та рішення Державної податкової служби у м. Києві від 19 вересня 2012 року № 5850/10/12-414, прийняте за результатом розгляду первинної скарги, а скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВІКОМ" - без задоволення.

Відносно висновків відповідача, викладених в акті перевірки, щодо порушення позивачем строків сплати грошового зобов'язання, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 січня 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕВІКОМ" подано до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2011 року, якими виправлялася помилка за вересень 2010 року (реєстраційні номери 9000098350, 9000098576), згідно яких платник податків самостійно зменшив суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів на 168184 грн.

За результатами проведеної камеральної перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва складено акт від 7 квітня 2011 року № 36/07-01, яким встановлено факт завищення Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕВІКОМ" суми, що підлягає до бюджетного відшкодування шляхом зарахування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів. В акті зазначено, що підприємству відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 168184 грн., задекларованого платником в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2010 року.

На підставі складеного акту 6 травня 2011 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення № 0000480701, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ДЕВІКОМ" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 168184 грн.

18 серпня 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕВІКОМ" подано до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2011 року (реєстраційний номер 9006837868), згідно якої платник податку самостійно визначив суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 8305 грн.

29 вересня 2011 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕВІКОМ" подано до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2011 року, яким виправлялася помилка за вересень 2010 року (реєстраційний номер 9008168007), згідно якого платник податків самостійно збільшив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах на суму 168184 грн.

23 березня 2011 року Державною податковою інспекцією у Печерському районі м.Києва за результатами проведеної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВІКОМ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року складено акт № 277/23-3/24596836, яким встановлено порушення ТОВ "ДЕВІКОМ":

1. підпункту 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті занижено податок на додану вартість за січень 2008 року на загальну суму 85600 грн.;

2. підпункту "е" 6.3.3 пункту 6.3 статті 6, підпункту 17.2 "а" пункту 17.2 статті 17 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого допущено порушення вимог податкового законодавства щодо правильності утримання та своєчасності перерахування податку з доходів фізичних осіб до бюджету на загальну суму 1033 грн., у тому числі по періодах: 2008 рік - 77 грн., 2009 рік - 499 грн., 2010 рік - 457 грн.

На підставі складеного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва 6 квітня 2011 року винесено податкове повідомлення-рішення № 0002892303, яким збільшено Товариству з обмеженою відповідальністю "ДЕВІКОМ" суму грошового зобов'язання в розмірі 107000 грн., а саме: за основним платежем - 85600 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 21400 грн. за платежем: податок на додану вартість, код платежу: 14010100.

Як встановлено під час розгляду справи, Державна податкова інспекція у Печерському районі м. Києва прийшла до висновку про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕВІКОМ" термінів сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість протягом строків, визначених пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, виходячи з наступного.

27 січня 2011 року позивачем були надані два однакові уточнюючі розрахунки за вересень 2010 року № 90000985766, № 9000098350, згідно з якими товариство неправомірно задекларувало зменшення бюджетного відшкодування на загальну суму 168184 грн., оскільки по декларації за вересень 2010 року (№ 9004442888 від 19 жовтня 2010 року) не було заявлено бюджетне відшкодування, а тому подання уточнюючих розрахунків призвело до виникнення податкового боргу в КОР на суму 124329,32 грн.

11 лютого 2011 року позивачем був поданий уточнюючий розрахунок за вересень 2010 року № 9000252059, згідно якого збільшено бюджетне відшкодування на суму 168184 грн., в результаті чого недоїмка була усунута, але в картці особового рахунку ПДВ в автоматизованому режимі була нарахована штрафна санкція в розмірі 12432,93 грн. (10% від суми недоїмки).

22 травня 2011 року по картці особового рахунку з ПДВ виникає недоїмка в сумі 118972,82 грн. на підставі зменшення суми бюджетного відшкодування платника згідно податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва від 6 травня 2011 року № 000480702 (форма "В1") на суму 168184 грн. по уточнюючому розрахунку № 9000252059 від 11 лютого 2011 року.

В подальшому сплата згідно наданих декларації № 9005107520 від 21 липня 2011 року, № 9006837868 від 18 серпня 2011 року та виписаного податкового повідомлення-рішення (форма "Р") № 0005641502 від 31 березня 2011 року на суму 340 грн. враховувалась в погашення існуючої недоїмки.

29 вересня 2011 року підприємством надано уточнюючий розрахунок №9008168007 за 1 вересня 2010 року, яким повністю погашено недоїмку. При цьому, по картці особового рахунку платника ПДВ в автоматичному режимі були розраховані штрафні санкції 10% та 20% із затримкою сплати зобов'язань від 4 до 130 календарних днів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Застосування за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), не передбачених цим Кодексом та іншими законами України, не дозволяється.

Статтею 116 Податкового кодексу України у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення.

За одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

Як встановлено під час розгляду справи, до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції на підставі статті 126 Податкового кодексу України.

Так, згідно статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Разом з тим, суд звертає увагу, що під час розгляду справи встановлено, що позивачем не було порушено терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на додану вартість, а штрафні санкції донараховані позивачу за період від дати подання уточнюючого розрахунку, в якому позивач не вірно визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, до дати подання уточнюючого розрахунку, яким позивач уточнив суму, що підлягає бюджетному відшкодування за вересень 2010 року.

При цьому, відповідальність платника податку у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, передбачена статтею 123 Податкового кодексу України.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями позивачу не було донараховано суму податкового зобов'язання, не було зменшено суму бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість, а тому, відповідно, й підстав для застосування до позивача штрафних санкцій, не було.

За таких обставин, суд приходить до висновку про безпідставність висновків Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби про порушення ТОВ "ДЕВІКОМ" граничних строків сплати сум грошового зобов'язання з податку на додану вартість, згідно податкового повідомлення-рішення форми "В1" від 6 травня 2011 року № 0000480701, уточнюючого розрахунку від 29 вересня 2011 року № 9008168007, декларації від 18 серпня 2011 року № 9006837868, уточнюючого розрахунку від 1 вересня 2010 року № 9000098576 та уточнюючого розрахунку від 27 січня 2011 року № 9000098350.

Відносно викладених в акті перевірки від 16 травня 2012 року № 433/15-2 висновків щодо порушення позивачем строків сплати узгодженої суми грошового зобов'язання згідно податкового повідомлення-рішення від 6 квітня 2011 року № 000289303, суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, податкове повідомлення-рішення від 6 квітня 2011 року № 000289303 директор ТОВ "ДЕВІКОМ" отримав особисто, що підтверджується підписом директора на корінці податкового-повідомлення-рішення.

Вказане податкове повідомлення-рішення позивачем не оскаржено, в зв'язку з чим донарахована сума грошового зобов'язання в розмірі 107000 грн. є узгодженою.

Доказів зворотнього суду не пред'явлено.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно акту камеральної перевірки, податковий борг в розмірі 41393,80 грн., згідно податкового повідомлення-рішення від 6 квітня 2011 року № 000289303, сплачений товариством із затримкою на 4 дні.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про правомірність застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій за порушення терміну сплати узгодженого грошового зобов'язання в розмірі 10% від суми сплаченого податкового зобов'язання із затримкою, що складає 413,94 грн.

Згідно статті 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, доказів правомірності, законності та обґрунтованості застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 34695,20 грн., згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 16 травня 2012 року № 0004681502, та застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 16959,37 грн., згідно оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 16 травня 2012 року № 0004691502, суду не надано.

Разом з тим, суд зазначає, що при розмежуванні способів захисту порушеного права особи (визнання акта протиправним або скасування відповідного акта суб'єкта владних повноважень) необхідно враховувати наступне.

Визнання акта суб'єкта владних повноважень протиправним як способу захисту порушеного права позивача застосовується у тих випадках, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акту.

Скасування ж акту суб'єкта владних повноважень означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням. За змістом статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час прийняття рішення про скасування незаконного рішення суб'єкта владних повноважень має право визначити, з якого моменту відповідне рішення втрачає чинність.

Суд визначає, що рішення суб'єкта владних повноважень є скасованими з моменту набрання постановою законної сили, тобто лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти, оскільки інакше буде заподіяно значно більшої шкоди суб'єктам правовідносин порівняно з відвернутою.

З урахуванням викладеного застосування різних способів захисту порушеного права позивача - визнання спірного акта протиправним або скасування такого акта - повинно відбуватися з урахуванням конкретних обставин справи в кожному окремому випадку.

При цьому, як зазначено в Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 27 липня 2010 року № 1145/11/13-10, судам слід виходити з того, що вимога про визнання акта владного органу недійсним, незаконним, неправомірним тощо є різними словесними вираженнями одного і того самого способу захисту порушеного права позивача, а саме визнання акта протиправним.

Таким чином, враховуючи, що позивач обрав спосіб захисту свого порушеного права шляхом звернення до суду з позовом про визнання рішень суб'єкта владних повноважень нечинними, протиправними та скасування, суд приходить до висновку про скасування податкових повідомлень-рішень від 16 травня 2012 року № 0004681502 та від 16 травня 2012 року № 0004691502 в частині застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 16959,37 грн.

З огляду на встановлене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 98, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВІКОМ" задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 16 травня 2012 року №0004681502.

3. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби від 16 травня 2012 року №0004691502 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВІКОМ" штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 16959 (шістнадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 37 коп.

4. В решті позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя М.А.Бояринцева