№ 20/451
04.12.06
За позовом Державного підприємства «Агентство з
реструктуризації заборгованості
підприємств
агропромислового комплексу»
До Державної акціонерної компанії «Хліб
України»
Третя особа, яка не заявляє
самостійних вимог на предмет
спору на стороні відповідача 1.
Приватне сільськогосподарське підприємство «Плешкані»
2.
Черкаське обласне дочірнє підприємство ДАК «Хліб
України»
Про стягнення 57 065,97грн.
Суддя
Палій В.В.
Секретар Молочна Н.С.
Представники:
Від позивача Бєгунова К.В.- предст.
(дов. від 23.01.2006р.)
Від відповідача Стегній Л.М.- предст. (дов. від
06.10.2006р.)
Від третіх осіб не з'явились
Обставини справи:
Позивач звернувся до суду з позовом
до Державної акціонерної компанії «Хліб України», треті особи, які не заявляють
самостійних вимог на предмет спору на
стороні відповідача Приватне сільськогосподарське підприємство «Плешкані»,
Черкаське обласне дочірнє підприємство ДАК «Хліб України»про стягнення 57
065,97грн. боргу, який переданий позивачу за розподільчим балансом.
Позовні вимоги мотивовані
наступним. Відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України від
15.05.2003 №690 між сторонами по справі був підписаний розподільчий баланс
станом на 31.07.2003 та акт передачі-приймання дебіторської заборгованості до
розподільчого балансу, відповідно до яких до позивача перейшло право вимоги до
дебіторів відповідача за розрахунками з оплати матеріально-технічних ресурсів,
поставлених відповідно до постанови КМУ від 24.01.1998 №77, в т.ч. право вимоги
до СГПП «Дружба»на суму 30944,71грн. У процесі роботи по стягненню
заборгованості позивачем встановлено, що третьою особою здійснено розрахунок на
користь Волинського обласного дочірнього підприємства ДАК «Хліб України», який
на той час був повіреним відповідача та діяв по договору доручення від імені і
за рахунок відповідача. Позивач вважає, що передана відповідачем вимога є
недійсною і відповідач повинен нести відповідальність на підставі ст.519
Цивільного кодексу України.
Відповідач у судовому засіданні
23.08.2006р. відзиву на позов не надав.
22.08.2006р. судом одержано
клопотання від відповідача про відкладення розгляду справи, у зв'язку з пізнім
одержанням відповідачем ухвали суду від 10.08.2006р. та у зв'язку з
необхідністю підготувати відзив на позовну заяву.
У судовому засіданні 23.08.2006р.
клопотання судом задоволено.
У зв'язку з наведеним та у зв'язку
з неявкою у судове засідання представників третіх осіб, розгляд справи
23.08.2006р. відкладено.
У судовому засіданні 02.10.2006р.
представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, у якому просить суд
у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
02.10.2006р. у судовому засіданні
оголошено перерву.
У судовому засіданні 09.10.2006р.
представники сторін подали суду спільне клопотання про продовження строку
вирішення спору.
Клопотання судом задоволено.
З метою витребування додаткових
доказі по справі, розгляд справи 09.10.2006р. відкладено.
З метою витребування додаткових
доказів по справі, розгляд справи 24.10.2006р. відкладено.
У судовому засіданні 06.11.2006р.
представник третьої особи-1 надав суду докази сплати на рахунок Черкаського
обласного дочірнього підприємства ДАК «Хліб України»62065,97грн. Призначення
платежу: згідно рішення суду №305/3860 від 10.02.2003р. заборгованість за
мінеральні добрива відповідно до Постанови №977 від 03.09.1997р.
З метою одержання копії рішення
Господарського суду Черкаської області по справі №305/3860, договору доручення,
яке підтверджує факт того, що Черкаське ОДП ДАК «Хліб України»у 2003році було
повіреним відповідача та копії довідки про включення до ЄДРПОУ Черкаського ОДП
ДАК «Хліб України», суд направив запит до Господарського суду Черкаської
області. У зв'язку з наведеним, розгляд справи 06.11.2006р. відкладено.
16.11.2006р. судом одержано
відповідь на запит суду від Господарського суду Черкаської області, до якого
додано копію рішення Господарського суду Черкаської області по справі
№305/3860; копія договору доручення №4057 від 03.07.2001р.; копія довідки про включення до ЄДРПОУ Черкаського
ОДП ДАК «Хліб України».
Відповідач проти позовних вимог
заперечив повністю з підстав, викладених у письмових поясненнях. Зокрема,
відповідач зазначає, що згідно з п.3 постанови Кабінету Міністрів України від
15.05.03р. №690 відповідач повинен був забезпечити передачу позивачу не
погашені за бюджетними позичками зобов'язання, тобто передбачалась передача
позивачеві абсолютно всієї заборгованості без виключень. Також відповідач
вказує, що передача заборгованості виникла в рамках адміністративних
правовідносин, а не в процесі здійснення фінансово-господарської діяльності, а
тому посилання позивача на відповідальність в порядку ст.519 Цивільного кодексу
України є безпідставними. Щодо зміненого предмету позову, то відповідач
зазначає, що позивачем не доведено нанесених йому збитків та не надано доказів
наведеного.
Представник третьої особи-2 у
судове засідання не з'явився, письмових пояснень по суті спору не надав.
У судовому засіданні 27.11.2006р.
оголошено перерву, з метою виготовлення повного тексту рішення по справі.
Дослідивши матеріали справи,
заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи-1, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до постанови Кабінету
Міністрів України від 15.05.2003 №690 “Про утворення державного підприємства
“Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового
комплексу” було утворене ДП “Агентство з реструктуризації заборгованості
підприємств агропромислового комплексу” (далі за текстом - позивач) шляхом
виділення із складу ДАК “Хліб України” (далі за текстом -відповідач) філії
“Агентство з реструктуризації підприємств агропромислового комплексу” та
віднесено його до сфери управління Міністерства аграрної політики.
Відповідно до п.3. даної постанови
відповідачу доручено забезпечити передачу позивачу не погашених перед оптовими
постачальниками матеріально-технічних ресурсів зобов'язань, що виникли
внаслідок невиконання сільськогосподарськими товаровиробниками своїх
зобов'язань перед ДАК “Хліб України” відповідно до постанов Кабінету Міністрів
України від 03.09.1997 №977 та від 24.01.1998 №77 (за їх згодою), а також
забезпечити передачу позивачу права вимоги до дебіторів ДАК “Хліб України” за
розрахунками з оплати матеріально-технічних ресурсів, поставлених відповідно до
постанов Кабінету Міністрів України від 03.09.1997 №977, від 24.01.1998 №77,
від 24.01.1998 №83, від 25.08.1998 №1338.
Відповідно до п.3.1 Статуту ДП
“Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового
комплексу” позивач є правонаступником майнових прав та обов'язків
реорганізованої ДАК “Хліб України” у відповідності з розподільчим актом
(балансом).
Згідно п.3.1. вказаного статуту
підприємство утворено з метою організації роботи по поверненню боргів
підприємств агропромислового комплексу перед державою та їх реструктуризації, а
також організації проведення розрахунків між підприємствами та отримання
прибутку.
31 липня 2003 року між позивачем та
відповідачем був складений та підписаний Акт передачі-приймання дебіторської
заборгованості до розподільчого балансу між ДАК “Хліб України” та ДП “Агентство
з реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу” на
виконання постанови КМУ від 15.05.2003 №690 “Про утворення державного
підприємства “Агентство з реструктуризації заборгованості підприємств
агропромислового комплексу”.
Відповідно до зазначеного Акту
відповідач передав, а позивач прийняв відповідно розподільчого балансу
дебіторську заборгованість, що виникла у зв'язку з виконанням постанови
Кабінету Міністрів України від 03.09.1997 №977 на суму 90325,00грн. згідно з
реєстрами (додатки №1, №2), вся заборгованість не підтверджена необхідною
первинною документацією.
Відповідно до п. 3486 додатку №1 до
акту передачі-приймання дебіторської заборгованості від 31.07.2003 позивач
прийняв від відповідача дебіторську заборгованість ПСП «Плешкані»на суму
67065,97грн. та відповідно право вимоги до ПСП «Плешкані»на вказану суму.
Як стверджує позивач, у процесі
роботи по стягненню заборгованості позивачем встановлено, що третьою особою-1
здійснено розрахунок на користь Черкаського обласного дочірнього підприємства
ДАК «Хліб України», який на той час був повіреним відповідача та діяв по
договору доручення від імені і за рахунок відповідача. Позивач вважає, що
передана відповідачем вимога є недійсною і відповідач повинен нести
відповідальність на підставі ст.519 Цивільного кодексу України.
13.06.2006 позивач пред'явив
відповідачу вимогу №922 про сплату боргу на суму 57065,97грн., в якій позивач
послався на положення ст.530 Цивільного кодексу України та зобов'язання ДАК
“Хліб” в семиденний строк сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та
3% річних за весь час прострочення, оскільки позивачу було передано недійсну
вимогу.
Дослідивши матеріали справи, суд
дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 57065,97грн.
боргу, який переданий позивачу за розподільчим балансом, підлягає задоволенню з
огляду на наступне.
Відповідно до п.4 Прикінцевих та
Перехідних положень Цивільного кодексу України, який набрав чинності з
01.01.2004, цей кодекс застосовується до цивільних відносин, що виникли після
набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання
чинності Цивільним кодексу України, положення цього кодексу застосовуються до
тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним
чинності.
Згідно з п.10 Прикінцевих та
Перехідних положень Цивільного кодексу України правила Цивільного кодексу
України про відповідальність за порушення договору застосовуються в тих
випадках, коли відповідні порушення були допущені після набрання чинності цим
кодексом, крім випадків, коли в договорах, укладених до 1 січня 2004 року, була
встановлена інша відповідальність за такі порушення.
Як вбачається з матеріалів справи,
між сторонами виникли відносини на підставі постанови Кабінету Міністрів
України від 15.05.2003 №690 “Про утворення державного підприємства “Агентство з
реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу”, тому,
на думку суду, до таких спірних відносин мають застосовуватися положення
Цивільного кодексу Української РСР (далі -ЦК УРСР).
Посилання позивача на положення
глави 47 ЦК України в тому числі на статтю 519 ЦК України, яка визначає
відповідальність первісного кредитора у зобов'язанні, є необґрунтованим,
враховуючи наступне.
Відповідно до ст.151 ЦК УРСР в силу
зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язаний вчинити на користь іншої особи
(кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші
та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від
боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з договору або інших
підстав, зазначених у статті 4 ЦК УРСР.
Відповідно до ст.4 ЦК УРСР цивільні
права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством, а також з
дій громадян і організацій, які хоча і не передбачені законом, але в силу
загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують цивільні права і
обов'язки. Відповідно до ч.2 цієї статті цивільні права і обов'язки виникають з
угод; з адміністративних актів; в результаті відкриття, винаходів,
раціоналізаторських пропозицій, створення творів науки, літератури і мистецтва;
внаслідок заподіянні шкоди іншій особі, а так само в наслідок придбання або
збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав; внаслідок
інших дій громадян і організацій; внаслідок подій, з якими закон пов'язує
настання цивільно-правових наслідків.
Відповідно до змісту ст.41 ЦК УРСР
угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення,
зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.
Уступка вимоги кредитором іншій
особі згідно зі ст.197 ЦК УРСР допускається, якщо вона не суперечить закону чи
договору або коли вимога не пов'язана з особою кредитора. До набувача вимоги
переходять права, що забезпечують виконання зобов'язання.
Згідно зі ст.202 ЦК УРСР уступка
вимоги і перевід боргу, основані на угоді, укладеній у письмовій формі, повинні
бути вчинені в простій письмовій формі.
Таким чином, перевід боргу та
уступка вимоги вчиняються у письмовій формі шляхом укладання відповідної угоди
(правочину).
З матеріалів справи вбачається, що
зобов'язання, які виникли між сторонами по справі, є такими, що засновані на
адміністративному акті, а саме на постанові Кабінету Міністрів України від
15.05.2003 №690 “Про утворення державного підприємства “Агентство з
реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу”.
Державне підприємство “Агентство з
реструктуризації заборгованості підприємств агропромислового комплексу” було створено шляхом реорганізації ДАК
"Хліб України". Підприємство є правонаступником майнових прав та
обов'язків реорганізованої ДАК "Хліб України" у відповідності з розподільчим
актом (балансом), що підтверджується Статутом позивача.
Відповідно до постанови Кабінету
Міністрів України від 15.05.2003 №690 у відповідача виникло зобов'язання щодо
передачі, а у позивача -щодо прийняття дебіторської заборгованості та права вимоги
до СГПП «Дружба», які, як підтверджується матеріалами справи, сторони виконали
повністю.
Таким чином, саме на підставі
адміністративного акту (постанови Кабінету Міністрів України від 15.05.2003
№690) відповідач втратив право вимоги до дебіторів за розрахунками з оплати
матеріально-технічних ресурсів, поставлених сільськогосподарським виробникам
компанією відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 03.09.1997
№977, від 24.01.1998 №77, а позивач набув ці майнові права та обов'язки.
Заміна кредитора в зобов'язані,
передбачена ст.197 Цивільного кодексу УРСР, це -уступка кредитором своїх прав
вимоги за зобов'язанням іншій особі. Для цієї уступки вимоги необхідною є угода
між старим та новим кредитором.
Між позивачем та відповідачем не
був укладений договір про уступку вимоги, тому посилання позивача на положення
цивільного законодавства, що регулюють уступку вимоги та відповідальність
первісного кредитора у зобов'язанні є такими, що не заслуговують уваги.
Суд вважає за необхідне зазначити,
що позивач одержав право вимоги внаслідок правонаступництва, а не в результаті
передачі йому права вимоги за правочином. При цьому, реорганізація і
правонаступництво відбулось в результаті прийняття відповідного рішення КМУ.
Щодо вимоги позивача про сплату
суми боргу, яку було надіслано відповідачеві, суд вважає необхідним зазначити
наступне.
Пунктом 2 Акту передачі-приймання
розподільчого балансу від 31.07.2003 передбачено, що ДАК “Хліб України” зобов'язана
перерахувати на користь позивача лише ті грошові кошти, які були отримані як
часткова або повна оплата боржниками дебіторської заборгованості, яку й було
передано позивачеві за цим розподільчим балансом.
Позивачем не надано суду доказів
того, що дебіторська заборгованість в розмірі 57065,97грн. була перерахована (частково або повністю)
боржником саме на користь ДАК “Хліб України”. Проте, позивач зазначає, що така
заборгованість була перерахована боржником на користь Черкаського обласного
дочірнього підприємства ДАК «Хліб України», яке діяло як повірений відповідача.
На запит суду до Господарського суду Черкаської області судом одержано копію
договору доручення №4057 від 03.07.2001р., відповідно до умов якого повірений
(Черкаське ОДП ДАК «Хліб України») зобов'язується від імені і за рахунок
довірителя (ДАК «Хліб України») здійснювати наступні юридичні дії:
- провести необхідні узгоджені з
довірителем дії щодо витребування грошових коштів, товарної продукції, іншого
майна, у дебіторів (боржників) Довірителя згідно з переліком, який є невід'ємною частиною цього договору;
- довіритель виплачує повіреному
винагороду в розмірі 25% від суми фактично
витребуваних і
переданих довірителю грошових коштів, товарної продукції і
майна;
- сторони узгоджують
списки дебіторів (боржників), види та ціни за товарну продукцію, що
повертається за зобов'язанням, її асортимент, порядок розрахунків, списки
дочірніх підприємств довірителя та інших фізичних осіб, які були сторонами за
договором з довірителем, строки та порядок розрахунків, порядок узгодження
спірних питань. Ці документи є невід'ємною частиною договору і при їх
відсутності даних договір вважається таким, що не вступив в законну силу.
У переліку підприємств-боржників по
Черкаській області, який є додатком до договору доручення №4057 зазначений боржник Плешківське, правонаступником якого є
ПСП «Плешкані». Таким чином, позивачем належним чином доведено, що Черкаське
обласне дочірнє підприємство ДАК «Хліб України»діяло в інтересах та від імені
відповідача стосовно витребування заборгованості у ПСП «Плешкані». Крім того, у
матеріалах справи №20/451 містяться докази сплати боржником на рахунок
Черкаського обласного дочірнього підприємства ДАК «Хліб України»62065,97грн.
Призначення платежу: згідно рішення суду №05/3860 від 10.02.2003р.
заборгованість за мінеральні добрива відповідно до Постанови №977 від
03.09.1997р.
Що ж стосується рішення суду по
справі №05/3860, то копія зазначено рішення міститься у матеріалах справи
№20/451. Відповідно до даного рішення позов прокурора Черкаського області в
інтересах держави в особі Черкаського обласного дочірнього підприємства ДАК
«Хліб України»до Приватного сільськогосподарського підприємства «Плешкані»про
стягнення 67065,97грн. заборгованості за поставлені мінеральні добрива у
відповідності із постановою КМУ №977 від 03.09.1997року задоволено повністю.
Таким чином, на виконання зазначеного рішення суду боржником було перераховано
на користь Черкаського обласного
дочірнього підприємства ДАК «Хліб України»грошові кошти у сумі 62065,97грн. У
матеріалах справи відсутні докази того, що Черкаським дочірні підприємством не
були одержані перераховані кошти. У той же час дії щодо витребування грошових
коштів від боржників були вчинені Черкаським дочірні підприємством на підставі
договору доручення №4057 від 03.07.2001року, яке діяло від імені і за рахунок
ДАК «Хліб України». Як вбачається із п. 2.1 договору доручення повірений, тобто
Черкаське обласне дочірнє підприємство ДАК «Хліб України»взяло на себе зобов'язання
негайно (в триденний термін) передати довірителю, тобто відповідачу по справі,
все отримане в зв'язку з виконанням доручення або за його
розпорядженням-дочірнім підприємствам довірителя чи іншим юридичним особам.
Відповідач не надав суду докази того, що кошти у сумі 62065,97грн. не були
передані повіреним відповідачу у відповідності до п. 2.1 Договору.
Враховуючи вищевикладене, суд
визнає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85
Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державної акціонерної
компанії «Хліб України»(м. Київ, вул. Саксаганського, 1, р/р 26007052701924 у
Печерській філії «Приватбанку»м. Київ, МФО 300711, код 20047943) на користь
Державного підприємства «Агентство з реструктуризації заборгованості
підприємств агропромислового комплексу»(м. Київ, вул. Саксаганського, 1, р/р
26003031262531 в Старокиївському відділенні Київської міської філії АКБ
«Укрсоцбанк», МФО 322012, код 32491316), 57065,97грн. основного боргу,
570,66грн.-державного мита, 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення може бути оскаржено в
апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.
Суддя
В.В. Палій
Часті запитання
Який тип судового документу № 297435 ?
Документ № 297435 це Рішення
Яка дата ухвалення судового документу № 297435 ?
Дата ухвалення - 04.12.2006
Яка форма судочинства по судовому документу № 297435 ?
Форма судочинства - Господарське
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 297435 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Інформація про судове рішення № 297435, Господарський суд м. Києва
Судове рішення № 297435, Господарський суд м. Києва було прийнято 04.12.2006.
Форма судочинства - Господарське,
форма рішення - Рішення.
На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Судове рішення № 297435 відноситься до справи № 20/451
Це рішення відноситься до справи № 20/451. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша платформа дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
