Ухвала суду № 29743378, 12.06.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2012 р. справа № 2а-15741/09/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Олефіренко Н.А. Мельника В.В.

за участю секретаря судового засідання: Горшкова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітальний підземний ремонт свердловин»на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2011 року у справі №2а-15741/09/0470 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітальний підземний ремонт свердловин»до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Капітальний підземний ремонт свердловин»звернулось до суду з позовом до Північної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області в якому просило суд визнати недійсним та скасувати прийняте відносно нього відповідачем податкове повідомлення-рішення від 10 листопада 2009 року № 0005022301/3.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2011 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що спірна кредиторська заборгованість позивача має відноситься до складу валового доходу, тому правомірним є донарахування податковою службою податку на прибуток ТОВ «Капітальний підземний ремонт свердловин»відповідно до п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст. 5 Закон №283/97-ВР, на загальну суму 71 329,00 грн., у тому (числі за 4 квартал 2006 року в сумі 30 485 грн., за 3 квартал 2008 року в сумі 40 844,00 грн.) та нарахування штрафних фінансових санкцій в сумі 30 544,00 грн.

В апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, неправильного та неповного дослідження судом першої інстанції доказів і встановлення обставин у справі, а саме порушення строків розгляду справи, виготовлення рішення суду у повному обсязі, не застосування позовної давності, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

В судове засідання представники позивача та відповідача не прибули -про час, дату та місце апеляційного розгляду справи повідомлялися належним чином.

З огляду на приписи статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що податковим органом проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року, за результатами якої складено акт № 25/231/30231670 від 30 березня 2009 року.

На підставі зазначеного акту відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення про встановлення порушення п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в редакції від 22.05.1997 року №283/97-ВР та п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року №2181 -ІІІ, на загальну суму 101 873,00 грн., у тому за основним платежем 71 329,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями - 30 544,00 грн.

Висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що станом на завершення перевірки за період з 01.10.2005 року по 30.09.2006 року (акт від 29.01.2007 року за №8/231-3023 1670) згідно відповіді ДПІ у Київському р-ні м. Одеси ПП «Моноандр»(вих. № 1449/7/23-00-318/42 від 25.01.2007 року) статус платника є: визнання банкрутом, інформація про скасування держреєстрації ПП «Моноандр»(18.12.2006 рік) отримана Північною МДПІ від ДПІ у Київському районі м. Одеси 27.03.2009 року. Отримана інформація була використана при узагальненні матеріалів перевірки - акт перевірки від 30.03.2009 року за №25/231/30231670, так як згідно даних оборотно-сальдових відомостей по рах.63.1 станом на 01.10.2007 року та на 31.12.2008 року ТОВ «Капітальний підземний ремонт свердловин»мало кредиторську заборгованість перед ПП «Моноандр»у розмірі 66 512,34 грн.

Проведеною перевіркою відображеного показника за 4 квартал 2007 року, за 2008 рік в сумі 130 340,00 грн. встановлено заниження задекларованих ТОВ «Капітальний підземний ремонт свердловин»показників у рядку 02.3 Декларацій "Врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості" всього у сумі 155 626,00 грн., у тому числі за 4 квартал 2007 року у сумі 66 512,00 грн. та 3 кварталі 2008 року у сумі 89 114,00 грн.

Станом на 31.12.2008 року згідно оборотно-сальдової відомості по рах. 63.1 ТОВ «Капітальний підземний ремонт свердловин»має кредиторську заборгованість перед ПП «Моноандр»у розмірі 66 512,34 грн. та ТОВ ПМК «Промспецкомплект»у розмірі 89 113,91 грн. Відповідно до даних Центральної бази даних ДПА України ПП „Моноандр" ліквідовано. Стан платника - визнано банкрутом.

Згідно даних АІС ОР «Картка платника»ТОВ ПМК «Промспецкомплект»знято з обліку 26.06.2008 року за №Б24/160-08 та скасовано держреєстрацію від 14.07.2008 року за № 12241170006030828. Стан платника - ліквідовано.

Таким чином ТОВ «Капітальний підземний ремонт свердловин»має безнадійну кредиторську заборгованість на загальну суму 155 626,25грн., а саме:

по ПП «Моноандр»(ЄДРПОУ 33723373) за отримані товарно-матеріальні цінності в сумі 66 512,34 грн, (в т.ч. ПДВ 11 085,39 грн), термін виникнення якої червень 2008 року у зв'язку з ліквідацією підприємства;

по ТОВ ПМК «Промспецкомплект»(ЄДРПОУ 34681916) за отримані товарно-матеріальні цінності в сумі 89 113,91 грн. (в т.ч. ПДВ 14 852,32грн.) - термін виникнення якої липень 2008 року у зв'язку зі скасуванням держреєстрації від 14.07.2008 року.

Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що:

За договором з ПП «Моноандр»від 1.11.2005 року поставка відбулась 22 та 27 грудня 2005 року, тому строк розрахунку настав у січні 2006 року.

За договором з ТОВ ПМК «Промспецкомплект»від 13.02.2007 року поставка відбулась 28 лютого 2007 року, тому строк розрахунку за договором настав 10.03.2007 року.

ТОВ «Капітальний підземний ремонт свердловин»не розрахувався за отримані раніше товари, сума його заборгованості є безповоротною фінансовою допомогою у відповідності з п.п. 1.22.1 ст. 1 Закону України від 22.05.1997р. № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями).

Таким чином суд дійшов висновку, що заборгованість по отриманим товарам (роботам, послугам), підпадає під статус безповоротної фінансової допомоги згідно п.п 4.1.6 ст. 4 Закону України від 22.05.1997р. № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями).

Скасування податкового повідомлення-рішення від 10 листопада 2009 року № 0005022301/3, прийнятого податковим органом на підставі висновків відносно того, що спірна дебіторська заборгованість позивача має відноситься до складу валового доходу було предметом судового позову.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

В силу п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 334/94-ВР від 28.12.1994 року зі змінами та доповненнями (далі -Закону № 334/94-ВР), валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону № 334/94-ВР валовий доход включає доходи у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді.

Згідно із п.п. 1.22.1. п. 1.22 ст. 1 Закону № 334/94-ВР безповоротна фінансова допомога -це, зокрема: сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора; сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Пункт 1.25. ст. 1 Закону № 334/94-ВР заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності відносить до безнадійної заборгованості.

Отже, для віднесення сум грошових зобов'язань за отримані від постачальника товарів до "безнадійної заборгованості" мають бути наявними станом на ІІ та ІІІ квартал 2008 року виключні правові підстави, визначені 1.22.1. п. 1.22 ст.1 Закону № 334/94-ВР Зокрема, для віднесення заборгованості до "безнадійної заборгованості" необхідно, щоб така відповідала поняттю, визначеному п. 1.25 Закону № 334/94-ВР, як заборгованість, яка має будь-яку із визначених цією нормою ознак.

Відповідно статті 257 Цивільного кодексу України строк позовної давності становить три роки. Тобто цивільний кодекс передбачає можливість кредитора протягом трьох років звернутись до суду щодо примусового повернення боргу.

Однак згідно пункту 3 статті 205 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не -допускається правонаступництво за цим зобов'язанням.

Тому є вірним висновок суду першої інстанції, що оскільки за вищезазначеними договорами ТОВ «Капітальний підземний ремонт свердловин»є боржником, то посилання на ст.257 ЦК України є не обґрунтованим.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України від 22.05.1997р. № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(зі змінами та доповненнями) валовий дохід - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі так і за її межами.

Згідно з пунктом 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 року бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, які використовують грошовий вимір, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пункту 4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку - «Звіт про фінансові результати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999 року №87 доходи - це збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які приводять до зростання власного капіталу. Власний капітал - це частина в активах підприємства, яка залишається після відрахування його зобов'язань.

Суд першої інстанції правильно врахував що позивач не здійснив моніторинг кредиторської заборгованості на кінець звітного періоду 2008 року, а саме не встановив ліквідацію кредиторів і питання щодо їх правонаступництва, а в подальшому вищезазначена кредиторська заборгованість протягом 2009 року в Деклараціях з податку на прибуток підприємства та Додатку К4 до рядків 02 05.3 згідно даних податкової інспекції не відображалася.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до п.п. 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону № 334/94-ВР вищезазначена кредиторська заборгованість має відноситься до складу валового доходу, тому правомірним є донарахування податковою службою податку на прибуток ТОВ «Капітальний підземний ремонт свердловин»відповідно до п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону № 334/94-ВР, на загальну суму 71 329,00 грн., (у тому (числі за 4 квартал 2006 року сумі 30 485,00 грн., за 3 квартал 2008 року в сумі 40 844грн.) та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 30 544,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі зазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права.

В межах апеляційної скарги підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись пункту 1 частини 1 статті 198, статтями 200, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Капітальний підземний ремонт свердловин»- залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 січня 2011 року у справі №2а-15741/09/0470 -без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, а в разі складання рішення в повному обсязі відповідно до статті 160 зазначеного кодексу -з дня складання рішення в повному обсязі.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: Н.А. Олефіренко

Суддя: В.В. Мельник