Ухвала суду № 29742016, 18.02.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-16081/11/0170/6

18.02.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Цикуренка А.С.,

суддів Мунтян О.І. ,

Іщенко Г.М.

секретар судового засідання Бражникова Ю.В.

за участю сторін:

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Міндальна роща" - Долгополова Наталя Анатоліївна, довіреність б/н від 01.02.13

представник позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Міндальна роща" - Куткова Наталя Михайлівна, довіреність б/н від 04.01.13

представник відповідача, Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

розглянувши матеріали справи № 2а-16081/11/0170/6 за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 13.09.12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Міндальна роща" (В.Хромих, 21-А, м. Алушта, Автономна Республіка Крим,98500)

до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби (вул. Леніна, 22а, м. Алушта, Автономна Республіка Крим,98500)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.09.12 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міндальна роща" до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим від 04.10.2011 року № 0000472304.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міндальна роща" судовий збір у розмірі 28,23 грн. та суму витрат на проведення судової експертизи у розмірі 9501,00 грн.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.09.12 та прийняти нове рішення по справі.

Представники позивача у судовому засіданні про апеляційної скарги заперечували та просили залишити постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.09.2012 року без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з'явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності його представника.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи. На думку відповідача сума від'ємного значення у розмірі 137463 грн., не правомірно заявлена платником податків до бюджетного відшкодування за березень 2011 року. Також відповідач не згоден з висновками проведеної по справі судово-економічної експертизи, оскільки експертом не проведено у повному обсязі дослідження фактів утворення дебіторської та кредиторської заборгованості підприємства (сальдо) на початок та кінець місяця.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Міндальна роща" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Алушта АР Крим від 04.10.2011 р. № 0000472304.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

З 14.06.2011р. по 25.06.2011р. відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2011 року у розмірі 139652 грн. (декларація з ПДВ за березень 2011року від 20.04.2011 року), заявленої до відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ попередніх податкових періодів: січні 2011 року та лютий 2011 року.

За результатами проведення вказаної перевірки 05.07.2011р. складений Акт №7882304/31395454. З висновків якого вбачається, що позивачем порушено п.п. 200.1, 200.3, 200.4 статті 200 ПК України, а саме: завищено заявлену суму бюджетного відшкодування в розмірі 137463 грн. по звітному періоду у якому виникла сума від'ємного значення - лютий 2011 року, що відображено у додатку 2 декларації з ПДВ за березень 2011р.) на суму137463 грн.; порушено порядок заповнення та подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41 п.п. - 4.6.3., 4.6.4, 4.6.5., а саме: у додатку 2 до декларації з ПДВ за березень 2011 року в стр. 1гр.2 «звітний період, у якому виникла сума» вказано січень 2011 року, що не є попереднім періодом для розрахунку бюджетного відшкодування за березень 2011 року, у зв'язку з чим заявлена сума бюджетного відшкодування за березень 2011 року підлягає зменшенню на 2189 гривень.

На підставі зазначеного Акту перевірки відповідачем 15.07.2011р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0000392304.

Позивачем оскаржено зазначене податкове повідомлення-рішення до ДПА в АР Крим. Рішенням про результати розгляду первинної скарги від 22.09.2011р. вих. № 3565/10/25-023 ДПА в АР Крим, зокрема скасувала вищезазначене податкове повідомлення-рішення в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 2189,00 грн. У зв'язку з чим, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000472304 від 04.10.2011р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування на 137463 грн., у тому числі 137463 грн. - сума завищення та 1 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штраф). Рішенням ДПС України від 0512.2011р., залишила без змін податкове повідомлення-рішення № 0000472304 з урахуванням рішення ДПА в АР Крим від 22.09.2011р.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за березень 2011 року позивачем задекларовані наступні показники: залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - рядок 21 складає 140854 грн.; сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню рядок 23 декларації - 139652 грн., при цьому у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів у рядку 23 (23.2) декларації задекларовано 139652грн., а залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у рядку 24 декларації - 1202 грн.

За даними перевірки від 05.07.2011р. відповідачем встановлено завищення показників рядку 23 декларації з ПДВ за березень 2011 року на суму 139652 грн., (що в подальшому зменшена згідно Рішення ДПА в АР Крим від 22.09.2011р. вих. № 3565/10/25-023 до 137463 грн.), у зв'язку з відсутністю актів виконаних робіт.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. (п.п.14.1.39 ст. 14 ПКУ)

Відповідноп. б) п.п. 185.1 ПКУ об'єктом оподаткування є операції платників податку зокрема з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПКУ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що встановлено п.п. 14.1.179 ст.14 ПКУ.

У відповідності до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПКУ податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту згідно п. 198.1 ст. 198 ПКУ виникає у разі здійснення операцій в т.ч. з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2. ст. 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно п. 198.3. ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку в т.ч. з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПКУ встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 201.8 ст. ПКУ право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п. 201.1 ст. ПКУ платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. (п.п.201.6 ст. 201 ПКУ)

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Податкова накладна згідно п. 201.7 ПКУ виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Наказом ДПА України від 21.12.2010р. №969, встановлено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі та якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість (п.2). Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж зазначена у пункті 2 цього Порядку (п. 5). Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку (п. 6.2).

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПКУ податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до положень ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, що повинні мати такі обов'язкові реквізити.

Статтею 200 Податкового кодексу України визначений порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктами 200.2 та 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг (п. 200.4 Податкового кодексу України).

Отже, платнику податку на додану вартість надане право на здійснення бюджетного відшкодування у тій частині, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченого отримувачем товарів у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), а не сумі податкового кредиту попереднього податкового періоду, сплаченого в такому податкового періоді.

Судом досліджена податкова декларація з податку на додану вартість позивача за березень 2011 року (т.1 а.с.79-80) та встановлено, що позивачем задекларовані наступні показники: залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду у рядку 22 декларації складає 140854 грн.; сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню рядок 23 декларації - 139652 грн., при цьому у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів у рядку 23 (23.2) декларації задекларовано 139652грн., а залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у рядку 24 декларації - 1202 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем помилково віднесені до бюджетного відшкодування суми податку, які задекларовані позивачем як залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації).

Усього сума ПДВ, яка не була віднесена до бюджетного відшкодування - 1201,74 грн., що дорівнює колонці 5 додатка 2 до декларації за березень 2011року, бо відсутня оплата.

Бюджетному відшкодуванню підлягає не сума податкового кредиту попереднього звітного податкового періоду, а сума від'ємного значення, визначена відповідно до вимог цього Кодексу. (ст. 200 ПК України)

Пунктом 200.4 ст. 200 Податкового кодексу передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом а) 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг.

Отже, для визначення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню обумовлено лише одне обмеження: така сума має дорівнювати сплаті ПДВ постачальникам товарів (послуг) у попередніх податкових періодах незалежно від того, в яких періодах фактично були отримані товари.

Також судова колегія звертає увагу, що дослідженням первинних документів при проведенні по справі судово-економічної експертизи, не було відмічено порушень правомірності віднесення сум до податкового кредиту попередніх податкових періодів.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 10.10.2011р.

Правомірність позиції ТОВ «Міндальна Роща» підтверджує методика розрахунку показників додатка 2 до податкової декларації з ПДВ "Довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів (т.1 а.с.82), що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду" (далі - Довідка) затверджена ДПА України, лист від 06.08.2008р. № 15844/7/16-1117.

Згідно п.2.Методиці визначено Порядок відображення сум в кол. 4 додатка 2 до декларації з податку на додану вартість: «Сума податку, фактично сплачена у попередніх податкових періодах, яка була включена до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів або не погашала податкові зобов'язання наступних звітних періодів та залишилась при цьому в сумі від'ємного значення звітного періоду, може відображатися в колонці 4 Довідки. Підсумкове значення колонки 4 переноситься до рядка 2 додатка 3 до податкової декларації з ПДВ "Розрахунок суми бюджетного відшкодування».

Фактично сплачену суму частини залишку від'ємного значення для кожного із податкових періодів у якому виникла сума, що призвела до формування такого залишку (з урахуванням того, що в основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип: проведення грошових розрахунків з постачальниками за придбані товари (послуги), а якщо постачальник - нерезидент, то з бюджетом (в частині ПДВ) за умови сплати податку і оформлення ВМД в одному звітному періоді) визначаємо наступним чином.

Для кожного з періодів, визначених в кол. 2 Довідки:

1) станом на початок звітного періоду (Додаток 2 до декларації якого перевіряється) з'ясовуємо обсяг грошових розрахунків з постачальниками товарів (послуг), а при імпортуванні товарів - з бюджетом, по сумах, що включені до податкового кредиту такого періоду;

2) якщо розрахунки проведені в повному обсязі вважаємо, що залишок від'ємного значення (ЗВЗ) фактично сплачений: значення колонки 4 дорівнюватиме значенню колонки 3 (за умови, що розрахунки проведені в грошовій формі);

Згідно даним податкової декларації за березень 2011 року - підсумок колонці 4 додатка 2 до зазначеної декларації з ПДВ дорівнює - 139652 грн., ця сума була відображена, згідно методиці, у рядку 2 додатка 3 до податкової декларації.

З урахуванням чого, висновок відповідача щодо завищення позивачем суми бюджетного відшкодування на 23537 грн., у зв'язку із відсутністю актів виконаних робіт, є необґрунтованим та безпідставним, у зв'язку з чим є безпідставним нарахування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 грн.

Сумуючи наведене, а також враховуючи висновок експерта №52/12 від 10.08.2012 року вбачається, що висновки ДПІ в м. Алушта АР Крим, за актом перевірки від 05.07.2011 року №788/2304/3139545 про завищення заявленої суми бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2011 року на суму 137463 грн. первинними бухгалтерськими та податковими документами ТОВ «Міндальна роща» не підтверджені.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Висновок суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Алушта АР Крим від 04.10.2011 року № 0000472304 не є таким, що прийнято на підставі та відповідно до норм діючого законодавства, є законним і обґрунтованим.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін. У ст. 200 КАС України наведені підстави для залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

У зв'язку з чим колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 13.09.12 по справі № 2а-16081/11/0170/6 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 лютого 2013 р.

Головуючий суддя підпис А.С. Цикуренко

Судді підпис О.І. Мунтян

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя А.С. Цикуренко