Рішення № 29741100, 28.02.2013, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 2017/54/2012

№ провадження 2/624/30/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

смт. Кегичівка28 лютого 2013 року

Кегичівський районний суд Харківської області в особі головуючого судді Криворотова С.В, при секретарі Михальчук В.В., з участю позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, представників: відповідача - ОСОБА_3, третіх осіб - ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду справу за первісним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Новий сад» про розірвання договорів купівлі продажу майнового паю та відшкодування заподіяної шкоди 24 300 грн., а також за зустрічним позовом ТОВ «Новий сад» до ОСОБА_1 про розірвання договорів купівлі продажу майнових паїв та стягнення коштів 29278,51 грн., треті особи: Мажарська сільська рада Кегичівського району Харківської області, приватно-орендне сільськогосподарське підприємство (далі - ПОСП) «Мажарка»,

В С Т А Н О В И В:

10.01.2012 року позивачем подано первісний позов до ТОВ «Новий сад» про розірвання договорів купівлі продажу майнового паю та відшкодування майнової шкоди у виді неотриманого доходу 24300 грн.

Згідно з викладеними у позовній заяві обставинами, 18.03.2008 року, 18.04.2008 року між позивачем та відповідачем укладено договори купівлі - продажу майнових паїв з розстрочкою платежу. ОСОБА_6 належали позивачу на підставі майнових сертифікатів, свідоцтва серії ХА №090246 від 06.08.2001 року, серії ХА №271020 від 28.03.2008 року, про право власності на майнові паї члена колективного сільськогосподарського підприємства вартістю 18448грн. та 5794грн., що перебувають в колективній власності КПАСП «Комінтерн», реорганізованого у ВП ТОВ «Мажарка». На підставі вказаних домовленостей, на виконання договірних обовязків, позивачем було передано відповідачу майнові сертифікати, про що свідчить акти прийому - передачі від 18.03.2008 року та 18.04.2008 року. Позивач вважає, що свої договірні зобовязання ним повністю виконано. Відповідно до умов цих договорів, позивачем у касі ТОВ «Новий сад» отримано 9224грн. за договором від 18.03.2008 року та 2897грн. за договором від 18.04.2008 року, що становить 50% вартості майнових паїв, згідно з п.2 договорів відповідач повинен був сплатити решту (50% вартості) на суму 9224грн., 2897грн. у строк до 31.12.2008р., але свого обовязку у встановлений строк, і до цього часу, не виконав і зазначені кошти не сплатив.

Позивач обґрунтовує свій позов ч.2 ст.651 ЦК України і вважає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Посилається на те, що істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. З цих підстав позивач і просить розірвати договори.

Крім того, позивач посилається на п.п. 1,3,4 ст.611 ЦК України, де вказано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Зазначає, що згідно з ч.1 ст.1166 цього Кодексу, спричинена майнова шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Вважає, що відповідачем завдана матеріальна шкода, яка, відповідно до ст.22 ЦК України, складається зі збитків, понесених внаслідок необхідності звернення до суду для розірвання договорів, повернення майнового сертифікату та захисту порушених прав в суді, а також відшкодування інших збитків, в т.ч. упущеної вигоди, просить їх відшкодувати. Також просить стягнути витрати по сплаті судового збору 234 грн.50 коп., за надання правової допомоги 2000 грн.

Позивач зазначає про свої звернення до ТОВ «Новий сад» з вимогою розірвати договори та повернути свідоцтва про право власності на майнові паї, що підтверджується копіями листів до відповідача від 14.05.2009 року, але відповіді не надано, свідоцтво не повернуте. ПОСП «Мажарка» зверталося до позивача з письмовими пропозиціями викупити майнові сертифікати за ціною 24242 грн. За таких обставин, позивача було позбавлено змоги прийняти цю пропозицію, вважає, що відповідач повинен відшкодувати цю суму як не отриманого доходу.

22.02.2012 року ТОВ «Новий сад» звернулося із зустрічним позовом до позивача про розірвання договору від 18.03.2008 та стягнення коштів 12648,05 грн. А 03.03.2012 року ТОВ «Новий сад» подано заяву про збільшення зустрічних позовних вимог до зустрічної позовної заяви, про розірвання договорів від 18.03.2008 року та 18.04.2008 року та стягнення коштів за двома договорами 16630,46грн. Зазначає, що відповідно до п.1 договорів, відповідач за зустрічним позовом продав, а позивач (ТОВ «Новий сад») купив майнові паї, які перебували в колективній власності КПАСП «Комінтерн», реорганізованого у ВП ТОВ « Мажарка». На підставі п.2 договорів продаж майнових паї вчинено в сумі 18448грн. та 5794грн. відповідно на умовах розстрочення платежу. Позивач за зустрічним позовом вбачає, що в договорах не реалізовано низку положень, які є істотними умовами даного виду договору. Він посилається на ч.1 ст.695 ЦК України, що істотною умовою договору купівлі продажу з розстроченням платежу є умова про порядок платежів, але в ньому не встановлено ні графіка платежів, ні порядку виплати коштів. Звертає увагу, що строки платежів у договорах вказано абстрактно, а їх розміри взагалі не зазначено. Тому, вбачає, що всі ці обставини свідчать про те, що згоди по всіх істотних умовах договорів досягнуто не було, а це робить договори неукладеними.

ТОВ «Новий сад» зазначає, що при укладенні договорів, продавець також не повідомив покупця про переважне право інших співвласників на купівлю права на майнові паї, і не попередив їх про бажання продати право на свої паї.

Крім цього, ТОВ «Новий сад» вважає, що продавцем, на підставі договору, одержано 50% вартості майнових паїв, але так і не виконано своїх обовязків: він не звернувся до Мажарської сільської ради із заявою про переоформлення майнових паїв на покупця. Тому, майнові паї залишився у власності відповідача, про що свідчать незмінні свідоцтва про право власності, отже, договори не було реалізовано. Винним у цьому є продавець (відповідач за зустрічним позовом), а це стало причиною невиконання ТОВ «Новий сад» своїх зобовязань. Під час укладення договорів ТОВ «Новий сад» виходив з того, що тільки за умови використання майнових паїв він зможе виплатити другу частину грошей. Вказує, що так як не було реалізовано переходу права власності на майнові паї, то і сплата другої частини грошей неможлива. Крім того, покупець запевняє, що до укладення договорів йому не було відомо про те, що майно за цими майновими сертифікатами не виділене в натурі.

Позивач за зустрічним позовом, посилаючись на ч.2 ст. 625 ЦК України вказує, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом. На підтвердження цього, надав розрахунок, згідно з яким, станом на 31.12.2011 року, за договором від 18.03.2008 року сума заборгованості становить 9224 грн.; втрати від інфляції з 31.12.2008 року до 31.12.2011 року - 2593,14 грн.; 3% річних за цей же період 830,91 грн. Загальна сума заборгованості становить 12648,05 грн., за договором від 18.04.2008 року сума заборгованості становить 2897 грн.; втрати від інфляції з 31.12.2008 року до 31.12.2011 року - 824,43 грн.; 3% річних за цей же період 260,98 грн. Загальна сума заборгованості становить 3982,41 грн.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом його вимоги підтримав повністю, викладені у позовній заяві обставини підтвердив. Крім того, пояснив, що по укладених договорах купівлі - продажу майнових паїв від 18.03.2008 року, 18.04.2008 року, які коштували 24300 грн., відповідач сплатив, а позивач отримала Ѕ частину їх вартості. Відповідач повинен був сплатити позивачу другу половину вартості майнових паїв до 31.12.2008 року, але не сплатив до цього часу. Тому він з цієї причини просить розірвати договори купівлі - продажу майнових паїв з розстрочкою платежу від 18.03.2008 року та 18.04.2008 року, укладених між позивачем та ТОВ «Новий сад». По даним договорам позивач продав фактичне право на майно, по актам приймання передачі від 18.03.2008 року та 18.04.2008 року передав свої свідоцтва про право власності на майнові паї і повністю виконав свої договірні обовязки. ТОВ «Новий сад» свої обовязки по договорах не виконало. Позивачем направлялись звернення до відповідача з вимогою розірвати договори та повернути свідоцтва про право власності на майнові паї. Але це не було виконано, тому, позивач вимушено звертається до суду, ним понесено витрати по сплаті судового збору, на правову допомогу 2000 грн.

Крім того, ПОСП «Мажарка» пропонувало позивачу продати майнові паї по вартості 24500 грн. У звязку з тим, що відповідач не виконав умови договорів і не розірвав їх, не повернув свідоцтва про право власності на майнові паї, позивачу було заподіяно майнову шкоду у виді не отриманого доходу (упущену вигоду) в сумі 24300 грн. Просить стягнути ці кошти з відповідача та розірвати договори. Також представник позивача в суді уточнив, що незважаючи, що в позові наведено розрахунок грошового зобовязання відповідача перед позивачем з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, він їх не просить стягувати.

Зустрічні вимоги представник відповідача за зустрічним позовом (він же представник позивача за первісним позовом) не визнав. Вважає, що умови договорів позивачем виконані повністю. Зазначив, що до зустрічного позову слід застосувати позовну давність, у звязку зі спливом її строку, у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ «Новий сад» просить відмовити.

Представник Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області, як третьої особи на стороні позивача, пояснив суду, що він є сільським головою. Позивач є власником свідоцтв про право власності на майнові паї, ці свідоцтва власником продано, з отриманням 50% його вартості. Другу половину, відповідно до договорів, відповідач повинен був виплатити до кінця 2008 року, але ці кошти не сплачено до цього часу. Представники ТОВ «Новий сад», коли виплатили позивачу, як і іншим, 50% вартості майнових сертифікатів, сказали, що свідоцтва про право власності на майнові паї вони залишають в Мажарській сільській раді, а через 2-3 тижні доплатять людям другу половину вартості, щоб потім переоформити свідоцтва на нового власника. Пізніше люди ходили до нього, як до сільського голови, з питаннями, коли ТОВ «Новий сад» виплатить їм другу половину вартості майнових сертифікатів. У людей на руках не було ні договорів купівлі-продажу, так як їм їх ніхто не давав, ні свідоцтв про право власності на майновий пай, які ТОВ «Новий сад» передав до сільської ради. Стверджує, що відповідач знав про те, що він купив право на майнові паї, не виділені в натурі. Перед підписанням договору, збирали власників паїв і директор ПОСП «Мажарка» говорив представникам ТОВ «Новий сад», що майно не виділене.

Представник ПОСП «Мажарка» в судовому засіданні пояснила, що в лютому 2008 року в с. Мажарка приїхали представники ТОВ «Новий сад», зібрали жителів села, проводили серед них роботу по укладенню договорів оренди землі та договорів купівлі - продажу майнових паїв. Директор ПОСП «Мажарка» на цих зборах пояснював, що майно не розпайоване і перебуває в колективній власності. На той час ПОСП «Мажарка» майнові сертифікати не купувало, почало робити це пізніше. При цьому, ПОСП весною 2008 року заплатило за куплені у власників сертифікати 50% їх вартості, а решту восени цього ж року. Зараз їх господарство продовжує купляти сертифікати. 31.12.2008 року стало відомо, що ТОВ «Новий сад» не доплатив позивачу 50% вартості за свідоцтво про право власності на майновий пай. Тоді ПОСП «Мажарка» запропонувало продати йому майновий сертифікат, але останнього у позивача не було. Майно в натурі членам їх господарства не виділялося.

Представник ТОВ «Новий сад» у судовому засіданні первісний позов про розірвання договорів купівлі продажу майнових паїв та відшкодування заподіяної шкоди не визнав. Свій зустрічний позов про розірвання цих договорів та стягнення коштів підтримав. Представник цієї особи визнав, що між даним товариством та позивачем укладено договори купівлі продажу майнових паїв з розстрочкою платежу, по якому ТОВ «Новий сад» виплатило позивачу 50% їх вартості. Зазначив, що за цими договорами у позивача виникли не лише права, але і обовязки: позивач повинен був звернутися до Мажарської сільської ради зі свідоцтвами про право власності на майнові паї, з пакетом документів, щоб ці свідоцтва були анульовані, та було видані нові свідоцтві про право власності на цій майнові пай на імя ТОВ «Новий сад». Невиплата 50% вартості майнових паїв викликана причинами, які залежать від дій позивача, а покупцем майнові паї не використовувався. Тому, позивачем повинно бути сплачено ТОВ «Новий сад» грошові кошти, які зазначені в позовній заяві.

Пояснюючи обставини зустрічного позову, представник ТОВ «Новий сад» вважає, що його подано в строк. У договорах не встановлено, коли продавець повинен звернутися до сільської ради, а вказано лише кінцевий строк виплати і зазначено, що решту суми покупець зобовязується виплатити в найближчий термін, але не пізніше 31.12.2008 року. Це не грошове визначення. ТОВ «Новий сад» не зверталося до сільської ради за переоформленням майнових паїв, так як договори це не передбачають. Зараз ТОВ «Новий сад» у майні не заінтересоване. Тому просить договори розірвати та стягнути з позивача зазначені вище кошти.

Свідок ОСОБА_7 показала, що ТОВ «Новий сад» у 2008 році орендувало у сільській раді кімнату для оформлення документів по укладенню договорів. Туди приходили люди і здавали документи. Вона особисто при укладенні присутня не була.

Свідок ОСОБА_8 показала, що у 2008 році частина громадян с. Мажарка вирішила укласти договори з ТОВ «Новий сад». Всі ці люди приходили у приміщення сільської ради, там укладати договори. Представник ТОВ «Новий сад» залишити договори у сільській раді, бо виплачена була лише частина, вони казали, що після остаточної сплати будуть переоформлені сертифікати. Документи вона не переглядали.

Заслухавши пояснення, дослідивши докази, суд доходить висновку, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що 18.03.2008 року та 18.04.2008 року між сторонами було укладено договори купівлі - продажу майнових паїв (а.с.8,12). Відповідно до даних договорів, позивачем за первісним позовом продано, а відповідачем куплено майнові паї, на підставі свідоцтв про право власності на нього (майнові сертифікати) ХА №090246, ХА №271020, які перебували в колективній власності сільськогосподарського підприємства КПАСП «Комінтерн», реорганізованого в ВП ТОВ «Мажарка», вартістю 18448 грн. та 5794 відповідно. На виконання умов договорів, відповідачем було сплачено позивачу 50% вартості паїв за договором від 18.03.2008 року 9224грн., та за договором від 18.04.2008 року 2897грн. Покупець (ТОВ «Новий сад») зобовязувався в найближчий термін, але не пізніше 31.12.2008 року, виплатити решту суми, тобто 9224грн., 2897грн., але цю умову не виконав. Відповідно до п.3 даних договорів вказано, що з моменту розірвання договору по вині продавця, останній зобовязується повернути отримані кошти та сплачує неустойку 100% отриманих коштів. Згідно з актами прийому-передачі майнових паїв від 18.03.2008р., 18.04.2008р., позивачем передано у власність ТОВ «Новий сад» свої майнові паї на підставі свідоцтв про право власності на майнові сертифікати серія ХА №090246, виданого 06.08.2001 року, серії ХА №271020, виданого 28.03.2008 року Мажарською сільською радою Кегичівського району Харківської області (6,10). Позивачем, разом з іншими жителями с. Мажарка, на адресу відповідача 08.02.2011 року направлявся лист з вимогою про виплату другої половини вартості майнових сертифікатів (16-17).

Факт несплати покупцем «Новий сад» решти 50% вартості майнових паїв, як це передбачено умовами догорів, що оспорюють, не заперечується.

На підставі ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Ст. 610 цього Кодексу передбачає, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Правові наслідки порушення зобовязання зазначені в ч.1 ст. 611 ЦК України: «у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: п.1) припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору». Зі змісту ч.1 ст. 651 ЦК вбачається, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч.2 ст.651 ЦК, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданою цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Під час судового розгляду, позивачем первісного позову доведено, що ТОВ «Новий сад» допустив істотне порушення договорів, оскільки, позивач був позбавлений права отримати обумовлені в них кошти у зазначений строк, і фактично не отримав ці кошти, на які розраховував при укладенні договорів.

Що стосується істотного порушення стороною договорів, то зазначене положення ЦК України повністю відповідає захисту права власності, яка гарантується ст.1 Першого Протоколу до Європейської Конвенції з прав людини та основних свобод, що у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства. Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини.

Так, у Рішенні Європейського Суду від 29.11.1991 року у справі «ОСОБА_6 Девелопментс ЛТД проти Ірландії» зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю. Зазначені сподівання, тобто те, на що розраховувалось позивачем за первісним позовом, відповідачем ТОВ «Новий сад» порушені.

Судом встановлено, що умови даних договорів не виконані відповідачем в тій частині, що він зобовязувався в найближчий термін, але не пізніше 31.12.2008 року виплатити позивачу решту суми, тобто, за договором від 18.03.2008 року - 9224грн., та за договором від 18.04.2008 року 2897грн.

Згідно з ч.1 ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. За вимогами ч.1ст. 691. ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1,2 ст.692 ЦК, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

З матеріалів справи вбачається, що позивач за первісним позовом, згідно з актами прийому-передачі від 18.03.2008р., 18.04.2008р., виконав покладені на нього договорами купівлі-продажу обовязки по передачі товару (а.с.9,13).

Відповідач за первісним позовом, на порушення п.2 договорів, в установлений строк не здійснив оплату 50% вартості майнових паїв.

Відповідно до ч.1 ст.12 та ст.16 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно і на власний розсуд обирає спосіб захисту свого права.

Тому, суд доходить висновку, що вимоги первісного позивача щодо розірвання договорів з тих підстав, що відповідач не виконав їх умови і не сплатив позивачу 50% вартості паїв до 31.12.2008 року, є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Підставою для цього є висновок про те, що продавцем виконано зобовязання за договорами купівлі продажу, а відповідач ТОВ «Новий сад», не виконавши їх умови, допустив істотне порушення умов договорів. Єдиною умовою виплати покупцем решти 50% вартості паю в п.2 договору визначено настання дати 31.12.2008р., з будь-якими іншими обставинами ця подія не повязується, жодного зобовязання у звязку з цим на продавця не покладалось. Подальші взаємовідносини покупця з сільською радою не можуть спростувати виконання договірних обовязків продавцем.

Розглядаючи вимогу позивача за первісним позовом про стягнення з ТОВ «Новий сад» збитків у виді не отриманого доходу, суд виходить з наступного:

Правові наслідки розірвання судом договору встановлені ст.653 ЦК України, де передбачено, що у такому разі зобовязання сторін припиняються з моменту набрання рішенням законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобовязанням до моменту розірвання, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір розірваний у звязку з його істотним порушенням однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування завданих цим збитків.

Відповідно до ч.2 ст. 22. ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Тобто, упущеною вигодою є ті втрати, яких фактично зазнала особа внаслідок порушення цивільного права та інтересу, тобто ті доходи, які особа, яка зазнала посягання, могла б отримати у випадку відсутності порушення цивільного права.

Позивач свою упущену вигоду вбачає в позбавленні можливості прийняти пропозицію ПОСП «Мажарка» та продати майнові паї по ціні його повної вартості. На підставі цього, він вважає, що відповідач ТОВ «Новий сад» повинен відшкодувати понесені збитки у виді цього не отриманого доходу.

Суд вважає, що заявлена сума є не доходом, а вартістю майнових паїв відповідно до майнових сертифікатів.

Відповідно до ч.1 ст.189 ЦК, продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю. При обчисленні розміру упущеної вигоди, позивачем не доведено достовірності (реальності) тих доходів, які ним, як потерпілою особою, передбачалось отримати.

Крім того, за загальним правилом, цивільна відповідальність за завдану майнову чи моральну шкоду настає за наявності чотирьох складових: неправомірності дій заподіювача шкоди, негативного наслідку таких дій (шкоди), причинного звязку між діями заподіювача шкоди та завданою шкодою, а також вини особи, яка завдала шкоду.

В судовому засіданні представник ТОВ «Новий сад» пояснив, що діям покупця перешкоджало те, що майнові сертифікати утримувались Мажарською сільською радою, ці відомості не спростовані.

Враховуючи сукупність наведених обставин, суд вважає, що дана вимога первісного позову про стягнення з ТОВ «Новий сад» коштів у відшкодування заподіяної майнової шкоди у виді неотриманого доходу внаслідок невиконання своїх обовязків по договорам задоволенню не підлягає.

В ч.1 ст.88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Тому, суд визнає правильним стягнути з ТОВ «Новий сад» на користь позивача за первісним позовом судовий збір 243 грн. У решті заявлених вимог щодо стягнення судового збору позов задоволенню не підлягає.

Розглядаючи вимогу первісного позову про стягнення витрат за надання правової допомоги, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Згідно з договором про надання правової допомоги від 14.12.2011р., правову допомогу у складанні первісного позову надавало приватне підприємство «Укрюрполіс», за що позивачем сплачено по квитанції 2000 грн. Проте, представником цього підприємства не надано розрахунку витраченого часу при наданні правової допомоги. Це унеможливлює проведення розрахунку суми за надання правової допомоги. В судовому засіданні повноваження на ведення справи в суді позивачем надано іншому адвокату.

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про стягнення витрат за надання правової допомоги.

Розглядаючи зустрічний позов ТОВ «Новий сад», суд звертає увагу, що він містить взаємосуперечливі твердження: представник ТОВ «Новий сад» вказує, що в договорах, які оспорюють не реалізовано низку положень, які є його істотними умовами. Всі ці обставини свідчать про те, що згоди по всіх істотних умовах договорів досягнуто не було, що в свою чергу робить договори неукладеним. Разом з тим, представник ТОВ «Новий сад» вказує, що він змушений звернутися до суду з вимогою про розірвання цих договорів та стягнення з відповідача заподіяної шкоди.

Суд не може погодитись з твердженням представника ТОВ «Новий сад», що в договорах не встановлено графіка платежів, порядку виплати коштів, строки та розміри платежу. Встановлено, що в п.2 цих договорів вказано, що продаж вчинено на суму за договором від 18.03.2008 року 18448 грн., за договором від 18.04.2008 року - 5794 грн., які продавець отримав від покупця в розмірі 50% від вартості майнового паю в сумі 9224грн. та 2897грн. відповідно, а решту суми покупець зобовязується виплатити в найближчий термін, але не пізніше 31.12.2008 року. Це вказує на наявність як конкретного розміру, так і конкретного строку виплати; домовленість щодо розстрочки платежу стосується його розподілу на дві частини: 50% - при підписанні договорів, решта (50%) у встановлений строк. Оскільки, умова щодо виплати решти вартості паїв визначена однією частиною (50%), а договори не містить вказівок про домовленість щодо її подальшого розподілу, підстав для встановлення графіку платежу, який є одноразовим, не вбачається.

У зустрічному позові ТОВ «Новий сад» також вказано, що відповідач, як продавець, не попередив його щодо прав третіх осіб на товар, та що майно не було виділене в натурі. Це не відповідає дійсності, оскільки, в п.1 договорів, що оспорюють прямо зазначено, що продавець продав, а покупець купив майнові паї, якій перебувають в колективній власності сільськогосподарського підприємства КПАСП «Комінтерн», реорганізованого в ВП ТОВ «Мажарка» с.Мажарка Кегичівського району Харківської області у відповідному розмірі від загального пайового фонду.

Також, суд не може прийняти твердження про те, що про наміри щодо продажу не попереджені інші співвласники прав на майновий фонд. Згідно з обставинами, викладеними у первісному позові, перед продажем проводилися збори співвласників, де це питання розглядалось публічно, що підтверджено поясненнями в судовому засіданні і ніким не спростовано. У звязку з цим, також взято до уваги те, що до суду з приводу порушення їх прав при укладенні договорів, що спорюють ніхто з інших співвласників прав на майновий фонд не звертався, представником ТОВ «Новий сад» не подані відомості про надання цими співвласниками повноважень на захист їх прав.

Судом розглянуто довід представника ТОВ «Новий сад» про те, що обовязок надання до Мажарської сільської ради свідоцтв про право власності на майнові паї покладено на продавця. На думку представника товариства, саме продавцем цей обовязок не виконано, і це спричинило до порушення умов договорів.

У звязку з цим, суд керується наступним: Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зі змісту договорів, що оспорюють не вбачається, що на продавця покладено обовязок надання до сільської ради свідоцтва про право власності на майнові паї. Це також не узгоджується з вимогами вищевказаних норм закону, зокрема, ст.ст. 655,692 ЦК України.

Крім цього, слід взяти до уваги таке: Згідно з п. 14 «Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02. 2001р. N 177, для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування, до сільської, селищної, або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Відмову у видачі свідоцтва можна оскаржити в судовому порядку.

Зазначеним «Порядком» прямо не названо сторону (особу), яка має звернутись до місцевої ради за переоформленням свідоцтв про право власності, повязані з цим обовязки сторін у договорах не визначені. Представник ТОВ «Новий сад» вважає, що це мав зробити продавець (позивач за первісним позовом). Розглядаючи це питання, суд виходить з наступного:

По-перше, у змісті наведеного пункту згаданого нормативного документу, де врегульовано порядок вирішення цього питання, міститься пряме посилання, що відповідні дії необхідно вчинити «для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю». У даному випадку, набувачем майнового паю, який претендував на отримання нового свідоцтва, був покупець. Таким чином, аналіз даного нормативного документу дає підстави для висновку, що обовязок звернення до сільської ради за отриманням нового свідоцтв, покладається на покупця ТОВ «Новий сад». Продавець не розглядається як субєкт такого звернення, оскільки він не набував права власності (а навпаки, його відчужував), не претендував на отримання нових свідоцтв (бо мав свої і здав їх в обумовлений сторонами спосіб), і не мав повноважень (довіреності) на отримання нових свідоцтв, яким право власності визначалось за іншою особою - покупцем. Питання про передачу продавцем свого права власності на майновий пай уже вирішене у договорі, згідно з п.1 якого, майновий пай є відчуженим: «право власності покупця наступає з моменту підписання акту прийому-передачі майнового паю на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай».

По-друге, обовязок подання до сільської ради необхідних для цього цивільно-правових угод та попередніх свідоцтв про право власності на майнові паї, передбачає наявність цих документів. Судом встановлено, що згідно з актами приймання-передачі від 18.03.2008р., 18.04.2008 року, свідоцтва (сертифікати), відразу після підписання договорів, фактично було передано покупцеві (ТОВ «Новий сад»), ця обставина підтверджується також іншими доказами, зокрема, наданими суду поясненнями. При цьому, продавець також передав покупцеві копію своєї заяви,паспорта,довідки про ідентифікаційний код, тобто, комплект документів, необхідний для переоформлення. У звязку з цим, продавець практично позбавився можливості належним чином звернутись за відповідним переоформленням. Вручивши цей сертифікат, продавець фактично передав (а покупець, прийнявши його, фактично взяв на себе) зобовязання по подальшому переоформленню права власності. У подальшому, покупець фактично приступив до виконання цього зобовязання: подав у сільську раду (залишив у ній) майновий сертифікат та документи, що також підтверджено у судовому засіданні.

Це свідчить про те, що на час укладення договорів, покупцеві ТОВ «Новий сад» було відомо, що майно знаходиться в загальному пайовому фонді іншого підприємства, і не виділене в натурі.

Враховуючи викладене суд доходить висновку, що позивачем за первісним позо мов (продавцем у договорах) виконано ті зобовязання, які в ньому передбачені. Натомість, покупцем ТОВ «Новий сад» не виконано умови договорів і допущено істотне порушення їх умов, а саме невиплата обумовлених сум у визначений строк. Тому, підстав для задоволення зустрічного позову ТОВ «Новий сад» суд не знаходить.

Посилання представника ТОВ «Новий сад» про невідповідність тексту договорів вимогам закону слід розглядати з урахуванням того, що ці документи складався самим покупцем. У звязку з цим, суд не може визнати обґрунтованими претензії з приводу змісту договорів до продавця, і вини останнього в цьому не вбачає.

Під час розгляду зустрічного позову ТОВ «Новий сад», суд, крім того, бере до уваги, що його подано 22.02.2012 року. У звязку з цим, представник позивача за первісним позовом (та представник відповідача за зустрічним) подав заяву, в якій просить застосувати позовну давність, у задоволенні зустрічного позову відмовити у повному обсязі за спливом позовної давності.

Представник ТОВ «Новий сад» в суді пояснив, що вважає зустрічний позов поданим в строк, оскільки, в договорі не зазначено, коли продавець повинен звернутися до сільської ради. В договорах встановлено кінцевий строк виплати, вказано, що решту суми покупець зобовязується виплатити в найближчий термін, але не пізніше 31.12.2008р.

При вирішенні цього питання, суд виходить з того, що на підставі ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Судом встановлено, що договори купівлі продажу майнових паїв укладено 18.03.2008 року, 18.04.2008 року і їх остаточне виконання, відповідно до п.2 цих документів, визначено як «не пізніше 31.12.2008 року». Враховуючи положення ч.1 ст.261 ЦК України, суд виходить з того, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Оскільки, невиконання умов договору у визначений в ньому строк 31.12.2008р. було очевидним, перебіг позовної давності для обох сторін починається з 01.01.2009р., закінчується - 01.01.2012р.

Тому, суд вважає встановленим, що зустрічний позов подано після спливу позовної давності.

Відповідно до ч.3,4 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Враховуючи наявність такої заяви представника позивача за первісним позовом (та представника відповідача за зустрічним), підстав для відмови у ній суд не знаходить і вважає, що вона підлягає задоволенню.

Тому, в задоволенні зустрічного позову ТОВ «Новий сад» до ОСОБА_1 про розірвання договорів купівлі продажу майнових паїв з розстрочкою платежу від 18.03.2008 року та від 18.04.2008 року з наслідками про стягнення на користь ТОВ «Новий сад» з ОСОБА_1 за договором від 18.03.2008 року 9224 грн., витрат від інфляції 2593,14 грн., 3% річних в сумі 830,91грн., за договором від 18.04.2008 року 2897 грн., витрат від інфляції 824,43 грн., 3% річних в сумі 260,98грн., та судових витрат слід відмовити і у звязку зі спливом строку позовної давності.

Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, ст.ст. 12,16,22,189,257,258,261,267, 525,610,611,638, 651,655,691,692 ЦК України суд,

В И Р І Ш И В :

Задовольнити частково первісний позов, розірвати договори купівлі продажу майнових паїв від 18.03.2008 року та від 18.04.2008 року між ОСОБА_1 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та товариством з обмеженою відповідальністю «Новий сад» (ЄДРПОУ 31440784).

Стягнути на користь ОСОБА_1 з товариства з обмеженою відповідальністю «Новий сад» судовий збір в сумі 243 (двісті сорок три) грн.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Відмовити у задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Новий сад» до ОСОБА_1 про розірвання договорів купівлі продажу майнових паїв та стягнення коштів 16630,46 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області, через Кегичівський районний суд, протягом 10 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 5 березня 2013 року.

СуддяС.В. Криворотов