Рішення № 29741040, 28.02.2013, Кегичівський районний суд Харківської області

Кегичівський районний суд Харківської області

Справа № 2017/19/2012

№ провадження 2/624/24/13

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

смт. Кегичівка28 лютого 2013 року

Кегичівський районний суд Харківської області в особі головуючого судді Криворотова С.В, при секретарі Михальчук В.В., з участю позивача ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, представників: відповідача - ОСОБА_3, третіх осіб - ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду справу за первісним позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Новий сад» про розірвання договору купівлі продажу майнового паю та відшкодування заподіяної шкоди 32100 грн., а також за зустрічним позовом ТОВ «Новий сад» до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі продажу майнового паю та стягнення коштів 21972 грн. 29 коп., треті особи: Мажарська сільська рада Кегичівського району Харківської області, приватно орендне сільськогосподарське підприємство (далі ПОСП) «Мажарка»,

В С Т А Н О В И В:

06.01.2012 року позивачем подано первісний позов до ТОВ «Новий сад» про розірвання договору купівлі продажу майнового паю та відшкодування майнової шкоди у виді неотриманого доходу 32100 грн.

Згідно з викладеними у позовній заяві обставинами, 18.03.2008 року між позивачем та відповідачем укладено договір купівлі - продажу майнового паю з розстрочкою платежу. ОСОБА_6 належав позивачу на підставі майнового сертифікату, свідоцтво серії ХА №090187 від 31.07.2001 року, про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства вартістю 32048 гривень, що перебуває в колективній власності КПАСП «Комінтерн», реорганізованого у ВП ТОВ «Мажарка». На підставі вказаних домовленостей, на виконання договірних обовязків, позивачем було передано відповідачу майновий сертифікат, про що свідчить акт прийому - передачі від 18.03.2008 року. Позивач вважає, що свої договірні зобовязання ним повністю виконано. Відповідно до умов цього договору, позивачем у касі ТОВ «Новий сад» отримано 16024 грн., що становить 50% вартості майнового паю, згідно з п.2 договору відповідач повинен був сплатити решту (50% вартості) на суму 16024 грн. у строк до 31.12.2008р., але свого обовязку у встановлений строк, і до цього часу, не виконав і зазначені кошти не сплатив.

Позивач обґрунтовує свій позов ч.2 ст.651 ЦК України і вважає, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Посилається на те, що істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. З цих підстав позивач і просить розірвати договір.

Крім того, позивач посилається на п.п. 1,3,4 ст.611 ЦК України, де вказано, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Зазначає, що згідно з ч.1 ст.1166 цього Кодексу, спричинена майнова шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Вважає, що відповідачем завдана матеріальна шкода, яка, відповідно до ст.22 ЦК України, складається зі збитків, понесених внаслідок необхідності звернення до суду для розірвання договору, повернення майнового сертифікату та захисту порушених прав в суді, а також відшкодування інших збитків, в т.ч. упущеної вигоди, просить їх відшкодувати. Також просить стягнути витрати по сплаті судового збору 321 грн., за надання правової допомоги 2000 грн.

Позивач зазначає про своє звернення до ТОВ «Новий сад» з вимогою розірвати договір та повернути свідоцтво про право власності на майновий пай, що підтверджується копією листа до відповідача від 14.07.2009 року, але відповіді не надано, свідоцтво не повернуте. ПОСП «Мажарка» зверталося до позивача з письмовими пропозиціями викупити майновий сертифікат за ціною 32100 грн. За таких обставин, позивача було позбавлено змоги прийняти цю пропозицію, вважає, що відповідач повинен відшкодувати цю суму як не отриманого доходу.

03.03.2012 року ТОВ «Новий сад» звернулося із зустрічним позовом до позивача про розірвання цього ж договору та стягнення коштів 21972 грн.29 коп. Зазначає, що відповідно до п.1 договору, відповідач за зустрічним позовом продав, а позивач (ТОВ «Новий сад») купив майновий пай, який перебуває в колективній власності КПАСП «Комінтерн», реорганізованого у ВП ТОВ « Мажарка». На підставі п.2 договору продаж майнового паю вчинено в сумі 32048 грн. на умовах розстрочення платежу. Позивач за зустрічним позовом вбачає, що в договорі не реалізовано низку положень, які є істотними умовами даного виду договору. Він посилається на ч.1 ст.695 ЦК України, що істотною умовою договору купівлі продажу з розстроченням платежу є умова про порядок платежів, але в ньому не встановлено ні графіка платежів, ні порядку виплати коштів. Звертає увагу, що строки платежів у договорі вказано абстрактно, а їх розміри взагалі не зазначено. Тому, вбачає, що всі ці обставини свідчать про те, що згоди по всіх істотних умовах договору досягнуто не було, а це робить договір неукладеним.

ТОВ «Новий сад» зазначає, що при укладенні договору, продавець також не повідомив покупця про переважне право інших співвласників на купівлю права на майновий пай, і не попередив їх про бажання продати право на свій пай.

Крім цього, ТОВ «Новий сад» вважає, що продавцем, на підставі договору, одержано 50% вартості майнового паю, але так і не виконано своїх обовязків: він не звернувся до Мажарської сільської ради із заявою про переоформлення майнового паю на покупця. Тому, майновий пай залишився у власності відповідача, про що свідчить незмінене свідоцтво про право власності, отже, договір не було реалізовано. Винним у цьому є продавець (відповідач за зустрічним позовом), а це стало причиною невиконання ТОВ «Новий сад» своїх зобовязань. Під час укладення договору ТОВ «Новий сад» виходив з того, що тільки за умови використання майнового паю він зможе виплатити другу частину грошей. Вказує, що так як не було реалізовано переходу права власності на майновий пай, то і сплата другої частини грошей неможлива. Крім того, покупець запевняє, що до укладення договору йому не було відомо про те, що майно за цим майновим сертифікатом не виділене в натурі.

Позивач за зустрічним позовом, посилаючись на ч.2 ст. 625 ЦК України вказує, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом. На підтвердження цього, надав розрахунок, згідно з яким, станом на 31.12.2011 року, сума заборгованості становить 16024 грн..; втрати від інфляції з 31.12.2008 року до 31.12.2011 року - 4504,82 грн.; 3% річних за цей же період 1443,47 грн. Загальна сума заборгованості становить 21972,29 грн.

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом його вимоги підтримав повністю, викладені у позовній заяві обставини підтвердив. Крім того, пояснив, що по укладеному договору купівлі - продажу майнового паю від 18.03.2008 року, який коштував 32100 грн., відповідач сплатив, а позивач отримала Ѕ частину його вартості. Відповідач повинен був сплатити позивачу другу половину вартості майнового паю до 31.12.2008 року, але не сплатив до цього часу. 16024грн. не виплачено, ТОВ «Новий сад» ухиляється від виконання зобовязання за договором. Тому він з цієї причини просить розірвати договір купівлі - продажу майнового паю з розстрочкою платежу від 18.03 2008 року, укладеного між позивачем та ТОВ «Новий сад». По даному договору позивач продав фактичне право на майно, по акту приймання передачі від 18.03.2008 року передав своє свідоцтво про право власності на майновий пай і повністю виконав свої договірні обовязки. ТОВ «Новий сад» свої обовязки по договору не виконало. Позивачем направлялись звернення до відповідача з вимогою розірвати договір та повернути свідоцтво про право власності на майновий пай. Але це не було виконано, тому, позивач вимушено звертається до суду, ним понесено витрати по сплаті судового збору 321грн., на правову допомогу 2000 грн.

Крім того, ПОСП «Мажарка» пропонувало позивачу продати майновий пай по вартості 32100 грн. У звязку з тим, що відповідач не виконав умови договору і не розірвав його, не повернув свідоцтво про право власності на майновий пай, позивачу було заподіяно майнову шкоду у виді не отриманого доходу (упущену вигоду) в сумі 32100 грн.. Просить стягнути ці кошти з відповідача та розірвати договір. Також представник позивача в суді уточнив, що незважаючи, що в позові наведено розрахунок грошового зобовязання відповідача перед позивачем з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, він їх не просить стягувати.

Зустрічні вимоги представник відповідача за зустрічним позовом (він же представник позивача за первісним позовом) не визнав. Вважає, що умови договору його довірителем виконані повністю. Заявив, що до зустрічного позову слід застосувати позовну давність, у задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ «Новий сад» просить відмовити.

Представник Мажарської сільської ради Кегичівського району Харківської області, як третьої особи на стороні позивача, пояснив суду, що він є сільським головою. Позивач є власником свідоцтва про право власності на майновий пай, це свідоцтво власником продано 18.03 2008 року, з отриманням 50% його вартості. Другу половину, відповідно до договору, відповідач повинен був виплатити до кінця 2008 року, але ці кошти не сплачено до цього часу. Представники ТОВ «Новий сад», коли виплатили позивачу, як і іншим, 50% вартості майнового сертифікату, сказали, що свідоцтво про право власності на майновий пай вони залишають в Мажарській сільській раді, а через 2-3 тижні доплатять людям другу половину вартості, щоб потім переоформити свідоцтво на нового власника. Пізніше люди ходили до нього, як до сільського голови, з питаннями, коли ТОВ «Новий сад» виплатить їм другу половину вартості майнового сертифікату. У людей на руках не було ні договорів купівлі-продажу, так як їм їх ніхто не давав, ні свідоцтв про право власності на майновий пай, які ТОВ «Новий сад» передав до сільської ради. Стверджує, що відповідач знав про те, що він купив право на майновий пай, не виділений в натурі. Перед підписанням договору, збирали власників паїв і директор ПОСП «Мажарка» говорив представникам ТОВ «Новий сад», що майно не виділене.

Представник ПОСП «Мажарка» в судовому засіданні пояснила, що в лютому 2008 року в с. Мажарка приїхали представники ТОВ «Новий сад», зібрали жителів села, проводили серед них роботу по укладенню договорів оренди землі та договорів купівлі - продажу майнових паїв. Директор ПОСП «Мажарка» на цих зборах пояснював, що майно не розпайоване і перебуває в колективній власності. На той час ПОСП «Мажарка» майнові сертифікати не купувало, почало робити це пізніше. При цьому, ПОСП «Мажарка» весною 2008 року заплатило за куплені у власників сертифікати 50% їх вартості, а решту восени цього ж року. Зараз їх господарство продовжує купляти сертифікати. 31.12.2008 року стало відомо, що ТОВ «Новий сад» не доплатив позивачу 50% вартості за свідоцтво про право власності на майновий пай. Тоді ПОСП «Мажарка» запропонувало продати йому майновий сертифікат, але останнього у позивача не було. Майно в натурі членам їх господарства не виділялося.

Представник ТОВ «Новий сад» у судовому засіданні первісний позов про розірвання договору купівлі продажу майнового паю та відшкодування заподіяної шкоди не визнав. Свій зустрічний позов про розірвання цього договору та стягнення коштів підтримав. Представник цієї особи визнав, що між даним товариством та позивачем укладено договір купівлі продажу майнового паю з розстрочкою платежу, по якому ТОВ «Новий сад» виплатило позивачу 50% його вартості. Зазначив, що за цим договором у позивача виникли не лише права, але і обовязки: позивач повинен був звернутися до Мажарської сільської ради зі свідоцтвом про право власності на майновий пай, з пакетом документів, щоб це свідоцтво було анульоване, та було видане нове свідоцтво про право власності на цей майновий пай на імя ТОВ «Новий сад». Невиплата 50% вартості майнового паю викликана причинами, які залежать від дій позивача, а покупцем майновий пай не використовувався. Тому, позивачем повинно бути сплачено ТОВ «Новий сад» грошові кошти, які ними були сплачені з індексацією, витрати від інфляції та 3% річних.

Пояснюючи обставини зустрічного позову, представник ТОВ «Новий сад» вважає, що його подано в строк. У договорі не встановлено, коли продавець повинен звернутися до сільської ради, а вказано лише кінцевий строк виплати і зазначено, що решту суми покупець зобовязується виплатити в найближчий термін, але не пізніше 31.12.2008 року. Це не грошове визначення. ТОВ «Новий сад» не зверталося до сільської ради за переоформленням майнового паю, так як договір це не передбачає. Зараз ТОВ «Новий сад» у майні не заінтересоване. Тому просить договір розірвати та стягнути з позивача зазначені вище кошти.

Свідок ОСОБА_7 показала, що у 2008 році приїхали представники ТОВ «Новий сад», попросили надати в сільській раді кімнату в оренду. Туди приходили люди, укладали договори оренди землі та майна, отримували в ТОВ «Новий сад» гроші, здавали акти чи сертифікати на землю і копії паспорта, коду, де вони поділись, вона не знає.

Свідок ОСОБА_8 показала, що з ТОВ «Новий сад» укладалися договори в приміщенні сільської ради. Власники паїв особисто приходили і укладали договори. З ТОВ «Новий сад» були юрист, представники з бухгалтерії, люди передавали копії кодів і паспортів, сертифікати в оригіналі. Після укладення договорів всі документи залишались у сільській раді. Вона бачила позивача, але сам як він підписував не бачила.

Свідок ОСОБА_9 показала, що на той час працювала секретарем Мажарської сільської ради. ТОВ «Новий сад» орендував у сільській раді кімнату, там проходило укладання договорів. Позивач був серед людей, при укладенні договорів були працівники ТОВ «Новий сад», керівник. Договори укладались декілька днів. Всі документи залишились у сільській раді, під розписку їх ніхто не приймав. Залишала документи економіст ТОВ «Новий сад» для того, щоб переписати майнові сертифікати на нового власника, вона сказала, що 50% вартості майнового сертифікату будуть виплачувати поступово. Особисто до свідка ніхто не звертався з проханням видати договори та сертифікати.

Заслухавши пояснення, дослідивши докази, суд доходить висновку, що первісний позов підлягає частковому задоволенню, а зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Встановлено, що 18.03.2008 року між сторонами було укладено договір купівлі - продажу майнового паю (а.с.6). Відповідно до даного договору, позивачем за первісним позовом продано, а відповідачем куплено майновий пай, на підставі свідоцтва про право власності на нього (майновий сертифікат) ХА №090187, який перебував в колективній власності сільськогосподарського підприємства КПАСП «Комінтерн», реорганізованого в ВП ТОВ «Мажарка», вартістю 32048 грн. На виконання умов договору, відповідачем було сплачено позивачу 50% вартості паю 16024 грн. Покупець (ТОВ «Новий сад») зобовязувався в найближчий термін, але не пізніше 31.12.2008 року, виплатити решту суми, тобто 16024 грн., але цю умову не виконав. Відповідно до п.3 даного договору вказано, що з моменту розірвання договору по вині продавця, останній зобовязується повернути отримані кошти та сплачує неустойку 100% отриманих коштів. Згідно з актом прийому-передачі майнового паю від 18.03.2008р., позивачем передано у власність ТОВ «Новий сад» свій майновий пай на підставі свідоцтва про право власності на майновий сертифікат серія ХА №090187, виданого 31.07.2001року Мажарською сільською радою Кегичівського району Харківської області (а.с.4). Позивачем, разом з іншими жителями с. Мажарка, на адресу відповідача 08.02.2011 року направлявся лист з вимогою про виплату другої половини вартості майнового сертифікату (а.с.9).

Факт несплати покупцем «Новий сад» решти 50% вартості майнового паю, як це передбачено умовами оспореного договору, не заперечується.

На підставі ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Ст. 610 цього Кодексу передбачає, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Правові наслідки порушення зобовязання зазначені в ч.1 ст. 611 ЦК України: «у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: п.1) припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору». Зі змісту ч.1 ст. 651 ЦК вбачається, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з ч.2 ст.651 ЦК, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданою цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Під час судового розгляду, позивачем первісного позову доведено, що ТОВ «Новий сад» допустив істотне порушення договору, оскільки, позивач був позбавлений права отримати обумовлені в ньому кошти у зазначений строк, і фактично не отримав ці кошти, на які розраховував при укладенні договору.

Що стосується істотного порушення стороною договору, то зазначене положення ЦК України повністю відповідає захисту права власності, яка гарантується ст.1 Першого Протоколу до Європейської Конвенції з прав людини та основних свобод, що у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства. Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини.

Так, у Рішенні Європейського Суду від 29.11.1991 року у справі «ОСОБА_6 Девелопментс ЛТД проти Ірландії» зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю. Зазначені сподівання, тобто те, на що розраховувалось позивачем за первісним позовом, відповідачем ТОВ «Новий сад» порушені.

Судом встановлено, що умови даного договору не виконані відповідачем в тій частині, що він зобовязувався в найближчий термін, але не пізніше 31.12.2008 року виплатити позивачу решту суми, тобто, 16024 грн.

Згідно з ч.1 ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. За вимогами ч.1ст. 691. ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Відповідно до ч.1,2 ст.692 ЦК, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

З матеріалів справи вбачається, позивач за первісним позовом, згідно з актом прийому-передачі від 18.03.2008р., виконав покладені на нього договором купівлі-продажу обовязки по передачі товару (а.с.7).

Відповідач за первісним позовом, на порушення п.2 договору, в установлений строк не здійснив оплату 50% вартості майнового паю.

Відповідно до ч.1 ст.12 та ст.16 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно і на власний розсуд обирає спосіб захисту свого права.

Тому, суд доходить висновку, що вимоги первісного позивача щодо розірвання договору з тих підстав, що відповідач не виконав його умови і не сплатив позивачу 50% вартості паю до 31.12.2008 року, є обґрунтованими і підлягають задоволенню. Підставою для цього є висновок про те, що продавцем свої зобовязання виконано, а відповідач ТОВ «Новий сад», не виконавши умови договору, допустив істотне порушення його умов. Єдиною умовою виплати покупцем решти 50% вартості паю в п.2 договору визначено настання дати 31.12.2008р., з будь-якими іншими обставинами ця подія не повязується, жодного зобовязання у звязку з цим на продавця не покладалось. Подальші взаємовідносини покупця з сільською радою не можуть спростувати виконання договірних обовязків продавцем.

Розглядаючи вимогу позивача за первісним позовом про стягнення з ТОВ «Новий сад» збитків у виді не отриманого доходу, суд виходить з наступного:

Правові наслідки розірвання судом договору встановлені ст.653 ЦК України, де передбачено, що у такому разі зобовязання сторін припиняються з моменту набрання рішенням законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобовязанням до моменту розірвання, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір розірваний у звязку з його істотним порушенням однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування завданих цим збитків.

Відповідно до ч.2 ст. 22. ЦК України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Тобто, упущеною вигодою є ті втрати, яких фактично зазнала особа внаслідок порушення цивільного права та інтересу, тобто ті доходи, які особа, яка зазнала посягання, могла б отримати у випадку відсутності порушення цивільного права.

Позивач свою упущену вигоду вбачає в позбавленні можливості прийняти пропозицію ПОСП «Мажарка» та продати майновий пай по ціні його повної вартості (а.с.11). На підставі цього, позивач вважає, що відповідач ТОВ «Новий сад» повинен відшкодувати понесені збитки у виді цього не отриманого доходу.

Суд вважає, що заявлена сума є не доходом, а вартістю майнового паю відповідно до майнового сертифікату.

Відповідно до ч.1 ст.189 ЦК, продукцією, плодами та доходами є все те, що виробляється, добувається, одержується з речі або приноситься річчю. При обчисленні розміру упущеної вигоди, позивачем не доведено достовірності (реальності) тих доходів, які ним, як потерпілою особою, передбачалось отримати.

Крім того, за загальним правилом, цивільна відповідальність за завдану майнову чи моральну шкоду настає за наявності чотирьох складових: неправомірності дій заподіювача шкоди, негативного наслідку таких дій (шкоди), причинного звязку між діями заподіювача шкоди та завданою шкодою, а також вини особи, яка завдала шкоду.

В судовому засіданні представник ТОВ «Новий сад» пояснив, що діям покупця перешкоджало те, що майновий сертифікат утримувався Мажарською сільською радою, ці відомості не спростовані.

Враховуючи сукупність наведених обставин, суд вважає, що дана вимога первісного позову про стягнення з ТОВ «Новий сад» коштів у відшкодування заподіяної майнової шкоди у виді неотриманого доходу внаслідок невиконання своїх обовязків по договору задоволенню не підлягає.

В ч.1 ст.88 ЦПК України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Тому, суд визнає правильним стягнути з ТОВ «Новий сад» на користь позивача за первісним позовом судовий збір 321 грн. У решті заявлених вимог щодо стягнення судового збору позов задоволенню не підлягає.

Розглядаючи вимогу первісного позову про стягнення витрат за надання правової допомоги, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40% встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Згідно з договором про надання правової допомоги від 14.12.2011р., правову допомогу у складанні первісного позову надавало приватне підприємство «Укрюрполіс», за що позивачем сплачено по квитанції 2000 грн. Проте, представником цього підприємства не надано розрахунку витраченого часу при наданні правової допомоги. Це унеможливлює проведення розрахунку суми за надання правової допомоги. В судовому засіданні повноваження на ведення справи в суді позивачем надано іншому адвокату.

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про стягнення витрат за надання правової допомоги.

Розглядаючи зустрічний позов ТОВ «Новий сад», суд звертає увагу, що він містить взаємосуперечливі твердження: представник ТОВ «Новий сад» вказує, що в оспореному договорі не реалізовано низку положень, які є його істотними умовами. Всі ці обставини свідчать про те, що згоди по всіх істотних умовах договору досягнуто не було, що в свою чергу робить договір неукладеним. Разом з тим, представник ТОВ «Новий сад» вказує, що він змушений звернутися до суду з вимогою про розірвання цього договору та стягнення з відповідача заподіяної шкоди.

Суд не може погодитись з твердженням представника ТОВ «Новий сад», що в договорі не встановлено графіку платежів, порядку виплати коштів, строки та розміри платежу. Встановлено, що в п.2 цього договору вказано, що продаж вчинено на суму 32048 грн., які продавець отримав від покупця в розмірі 50% від вартості майнового паю в сумі 16024 грн., а решту суми покупець зобовязується виплатити в найближчий термін, але не пізніше 31.12.2008 року. Це вказує на наявність як конкретного розміру, так і конкретного строку виплати; домовленість щодо розстрочки платежу стосується його розподілу на дві частини: 50% - при підписанні договору, решта (50%) у встановлений строк. Оскільки, умова щодо виплати решти вартості паю визначена однією частиною (50%), а договір не містить вказівок про домовленість щодо її подальшого розподілу, підстав для встановлення графіку одноразового платежу не вбачається.

У зустрічному позові ТОВ «Новий сад» також вказано, що відповідач, як продавець, не попередив його щодо прав третіх осіб на товар, та що майно не було виділене в натурі. Це не відповідає дійсності, оскільки, в п.1 оспореного договору прямо зазначено, що продавець продав, а покупець купив майновий пай, який перебуває в колективній власності сільськогосподарського підприємства КПАСП «Комінтерн», реорганізованого в ВП ТОВ «Мажарка» с.Мажарка Кегичівського району Харківської області у відповідному розмірі від загального пайового фонду.

Також, суд не може прийняти твердження про те, що про наміри щодо продажу не попереджені інші співвласники прав на майновий фонд. Згідно з обставинами, викладеними у первісному позові, перед продажем проводилися збори співвласників, де це питання розглядалось публічно, що підтверджено поясненнями в судовому засіданні і ніким не спростовано. У звязку з цим, також взято до уваги те, що до суду з приводу порушення їх прав при укладенні оспореного договору ніхто з інших співвласників прав на майновий фонд не звертався, представником ТОВ «Новий сад» не подані відомості про надання цими співвласниками повноважень на захист їх прав.

Судом розглянуто довід представника ТОВ «Новий сад» про те, що обовязок надання до Мажарської сільської ради свідоцтва про право власності на майновий пай покладено на продавця. На думку представника товариства, саме продавцем цей обовязок не виконано, і це спричинило до порушення умов договору.

У звязку з цим, суд керується наступним: Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зі змісту оспореного договору не вбачається, що на продавця покладено обовязок надання до сільської ради документів, в т.ч. свідоцтва про право власності на майновий пай. Це також не узгоджується з вимогами вищевказаних норм закону, зокрема, ст.ст. 655,692 ЦК України.

Крім цього, слід взяти до уваги таке: Згідно з п. 14 «Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02. 2001р. N 177, для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування, до сільської, селищної, або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Відмову у видачі свідоцтва можна оскаржити в судовому порядку.

Зазначеним «Порядком» прямо не названо сторону (особу), яка має звернутись до місцевої ради за переоформленням свідоцтва про право власності, повязані з цим обовязки сторін у договорі не визначені. Представник ТОВ «Новий сад» вважає, що це мав зробити продавець (позивач за первісним позовом). Розглядаючи це питання, суд виходить з наступного:

По-перше, у змісті наведеного пункту згаданого нормативного документу, де врегульовано порядок вирішення цього питання, міститься пряме посилання, що відповідні дії необхідно вчинити «для отримання нового свідоцтва». У даному випадку, набувачем майнового паю, який претендував на отримання нового свідоцтва, був покупець. Таким чином, аналіз даного нормативного документу дає підстави для висновку, що обовязок звернення до сільської ради за отриманням нового свідоцтва, покладається на покупця ТОВ «Новий сад». Продавець не розглядається як субєкт такого звернення, оскільки він не набував права власності (а навпаки, його відчужував), не претендував на отримання нового свідоцтва (бо мав своє і здав його в обумовлений сторонами спосіб), і не мав повноважень (довіреності) від покупця на отримання нового свідоцтва, яким право власності визначалось за іншою особою - покупцем. Питання про передачу продавцем свого права власності на майновий пай уже вирішене у договорі, згідно з п.1 якого, майновий пай є відчуженим: «право власності покупця наступає з моменту підписання акту прийому-передачі майнового паю на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай».

По-друге, обовязок подання до сільської ради необхідних для цього цивільно-правової угоди та попереднього свідоцтва про право власності на майновий пай, передбачає наявність цих документів. Судом встановлено, що згідно з актом приймання-передачі від 18.03.2008р., свідоцтво (сертифікат), відразу після підписання договору, фактично було передано покупцеві (ТОВ «Новий сад»), ця обставина підтверджується також іншими доказами, зокрема, наданими суду поясненнями. При цьому, продавець також передав покупцеві копію своєї заяви,паспорта,довідки про ідентифікаційний код, тобто, комплект документів, необхідний для переоформлення. У звязку з цим, продавець практично позбавився можливості належним чином звернутись за відповідним переоформленням. Вручивши цей сертифікат, продавець фактично передав (а покупець, прийнявши його, фактично взяв на себе) зобовязання по подальшому переоформленню права власності. У подальшому, покупець фактично приступив до виконання цього зобовязання: подав у сільську раду (залишив у ній) майновий сертифікат та документи, що також підтверджено у судовому засіданні.

Це свідчить про те, що на час укладення договору, покупцеві ТОВ «Новий сад» було відомо, що майно знаходиться в загальному пайовому фонді іншого підприємства, і не виділене в натурі.

Враховуючи викладене суд доходить висновку, що позивачем за первісним позовом (продавцем у договорі) виконано ті зобовязання, які в ньому передбачені. Натомість, покупцем ТОВ «Новий сад» не виконано умови договору і допущено істотне порушення його умов, а саме невиплата обумовленої суми у визначений строк. Тому, підстав для задоволення зустрічного позову ТОВ «Новий сад» суд не знаходить.

Посилання представника ТОВ «Новий сад» про невідповідність тексту договору вимогам закону слід розглядати з урахуванням того, що цей документ складався самим покупцем. У звязку з цим, суд не може визнати обґрунтованими претензії з приводу змісту договору до продавця, і вини останнього в цьому не вбачає.

Під час розгляду зустрічного позову ТОВ «Новий сад», суд, крім того, бере до уваги, що його подано 03.03.2012 року. У звязку з цим, представник позивача за первісним позовом (та представник відповідача за зустрічним) подав заяву, в якій просить застосувати позовну давність, у задоволенні зустрічного позову відмовити у повному обсязі за спливом позовної давності.

Представник ТОВ «Новий сад» в суді пояснив, що вважає зустрічний позов поданим в строк, оскільки, в договорі не зазначено, коли продавець повинен звернутися до сільської ради. В договорі встановлено кінцевий строк виплати, вказано, що решту суми покупець зобовязується виплатити в найближчий термін, але не пізніше 31.12.2008р.

При вирішенні цього питання, суд виходить з того, що на підставі ст.257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Судом встановлено, що договір купівлі продажу майнового паю укладено 18.03.2008 року, і його остаточне виконання, відповідно до п.2 цього документу, визначено як «не пізніше 31.12.2008 року». Враховуючи положення ч.1 ст.261 ЦК України, суд виходить з того, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Оскільки, невиконання умов договору у визначений в ньому строк 31.12.2008р. було очевидним, перебіг позовної давності для обох сторін починається з 01.01.2009р., закінчується - 01.01.2012р.

Тому, суд вважає встановленим, що зустрічний позов подано після спливу позовної давності.

Відповідно до ч.3,4 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Враховуючи наявність такої заяви представника позивача за первісним позовом (та представника відповідача за зустрічним), підстав для відмови у ній суд не знаходить і вважає, що вона підлягає задоволенню.

Тому, в задоволенні зустрічного позову ТОВ «Новий сад» до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі продажу майнового паю з розстрочкою платежу від 18.03.2008 року з наслідками про стягнення на користь ТОВ «Новий сад» з ОСОБА_116024 грн., витрат від інфляції 4504,82 грн., 3% річних в сумі 1443,47грн., та судових витрат слід відмовити і у звязку зі спливом строку позовної давності.

Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215,218 ЦПК України, ст.ст. 12,16,22,189,257,258,261,267, 525,610,611,638, 651,655,691,692 ЦК України суд,

В И Р І Ш И В :

Задовольнити частково первісний позов, розірвати договір купівлі продажу майнового паю від 18.03.2008 року між ОСОБА_1 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та товариством з обмеженою відповідальністю «Новий сад» (ЄДРПОУ 31440784).

Стягнути на користь ОСОБА_1 з товариства з обмеженою відповідальністю «Новий сад» судовий збір в сумі 321 (триста двадцять одну) грн.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Відмовити у задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Новий сад» до ОСОБА_1 про розірвання договору купівлі продажу майнового паю та стягнення коштів 21972 грн. 29 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області, через Кегичівський районний суд, протягом 10 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 5 березня 2013 року.

СуддяС.В. Криворотов