Рішення № 29740006, 05.03.2013, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 року Справа № 925/75/13-г

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Скиби Г.М., при секретарі судового засідання Кенкеч О.С., у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом товариства з додатковою відповідальністю «Завод Метиз», Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, 99

до приватного підприємства «Алчер-Бокс», юридична адреса: Черкаська область, Черкаський район, с. Будище, вул. Шевченка, 35, (фактична адреса: м. Черкаси, пр-т Хіміків, 66)

про стягнення 37 358,64 грн. заборгованості та санкцій,

за участю представників сторін:

від позивача: участі не брав;

від відповідача: участі не брав.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Завод Метиз» звернулось в господарський суд Черкаської області з позовом до приватного підприємства «Алчер-Бокс» про стягнення заборгованості за поставлений картон згідно договору від 14.05.2012р. №161/Р в розмірі 37 358,64 грн., в тому числі 35647,44 грн. основного боргу, 1711,20 грн. пені, 3564,74 грн. штрафу та відшкодування судових витрат.

У судовому засіданні 26.02.2013р. представник позивача Щапова О.А. вимоги підтримала та надала суду первинні документи по передачі товару відповідачу. Подано заяву про збільшення розміру пені за 168 днів прострочення до 2395,68 грн. відповідно до положень ст. 22 ГПК України. Заяву прийнято до розгляду.

Відповідач вимоги не заперечив. Повноважного представника в засідання суду не направив. Витребувані доказі не подав. Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, про що свідчать його листи про відкладення розгляду справи.

Інших доказів сторонами не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до повного задоволення.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Між сторонами виникли та існують договірні відносини оплатної поставки товару на підставі письмового строкового оплатного двостороннього консенсуального договору. Сторони за договором є суб'єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено свідоцтвами про державну реєстрацію (а.с. 13, 53).

Стосовно Відповідача порушено провадження про банкрутство. Судом досліджено ухвали господарського суду Черкаської області від 03.08.2012р. та від 30.10.2012р. у справі №05/5026/1089/2012. Відповідач визнаний банкротом. Реєстр поточних кредиторів не затверджено. Перешкод у суду для розгляду даного спору в світлі положень ст. 12 ГПК України немає.

Позивач є поточним кредитором у зобов'язанні відповідача провести розрахунок за поставлене останньому майно на підставі договору поставки.

За правовою природою договір №161/Р від 14.05.2012р. є договором поставки і відповідає вимогам статті 712 ЦК України, якою передбачено, що до договору поставки товару застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Відносини купівлі-продажу урегульовані Главою 54 ЦК України, відповідно до положень якої за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві) та отримати розрахунок, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка є різновидом відносин купівлі-продажу.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір від 14.05.2012р. №161/Р не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку.

Продавець зобов'язаний передати партію товару в строк, обумовлений сторонами. Позивач на підставі заявки відповідача від 22.08.2012р. (а.с. 10) поставив Відповідачу 28.08.2012р. гофрокартон Т-3 на загальну суму 35647,44 грн. (з ПДВ), що підтверджується накладною на відпуск товару №01955 від 28.08.2012р. (а.с. 8), довіреністю №Дов-000100 від 28.08.2012р. з реквізитами відповідача (а.с. 9), товарно-транспортних накладних (а.с. 29 зворот, 30) та податкових накладних (а.с. 51-52), та не оспорюється сторонами. Претензій щодо кількості, якості та специфікації отриманої продукції не заявлено. На момент звернення з позовом відповідач не розрахувався. Суд враховує, що на момент прийняття рішення жодних первинних та належних доказів належного та повного розрахунку за отриманий товар (картон), в розумінні вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, відповідач суду не подав.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк сплати за отриманий товар, який визначений п. 3.2 договору №161/Р - протягом 14 днів з моменту відвантаження товару.

Суд враховує відсутність претензій відповідача стосовно неналежної поставки картону, недопоставки картону чи іншого невиконання умов спірного договору.

Суд також враховує, що Відповідач свої зобов'язання в частині належної та повної оплати за вже отриманий та використаний товар (гофрокартон) належним чином не виконав.

Суд враховує підписання сторонами акту звірки заборгованості станом на 01.11.2012р., згідно якого відповідач заборгував 35639,55 грн. Цю ж суму вимагає позивач і в своїй претензії від 18.10.2012р. (а.с. 11, 12). Позивачем враховано часткову переплату з попередньої партії постачання (а.с. 49).

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 35639,55 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до п. 4.3 договору від 14.05.2012р. №161/Р та положень ст.ст. 546, 549-552 ЦК України позивач нараховує відповідачу 10% штрафу від суми боргу, що за твердженням позивача складає 3563,95 грн. - з мотивів прострочення боргу більше 20 днів. Представник позивача вимоги підтримує.

Відповідач вимоги не заперечив.

Суд враховує обґрунтування позивача та вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача про стягнення штрафу в сумі 3563,95 грн. (10% від суми боргу 35639,55 грн., (а.с. 12, 49).

Позивачем на підставі п. 4.2 договору №161/Р нараховано відповідачу 2395,68 пені за 168 днів прострочення в межах скороченого строку позовної давності. Договір про забезпечення виконання зобов'язання у виді пені укладено в письмовому виді відповідно до норм ЦК України (ст. 546). Вимоги обґрунтовані. Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон». Належить стягнути на користь позивача 2395,68 грн. пені з урахуванням суми боргу 35639,55 грн.

Заяв від відповідача про зменшення суми штрафних санкцій не надходило.

Суд вважає, що позивач використав належний спосіб захисту свого порушеного права, передбачений положеннями ст.ст. 15-16 ЦК України.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати належить покласти на відповідача та стягнути на користь позивача 1720,50 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Алчер-Бокс», с. Будище Черкаського району, вул. Шевченка, 35, код ЄДРПОУ 36782285, рахунок №26007000093488 в АТ «Ересте Банк», м. Черкаси, МФО 38009

на користь товариства з додатковою відповідальністю «Завод Метиз», Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Широка, 99, код ЄДРПОУ 02969248, рахунок №26008000087033 в ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023

35639,55 грн. заборгованості, 2395,68 грн. пені, 3563,95 грн. штрафу, 1720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 05.03.2013р.

Суддя Г.М. Скиба