Рішення № 29739635, 26.02.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.02.13 р. Справа № 5006/37/170пд/2012

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Поцелуйко Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, ідентифікаційний код 13511245

до Відповідача: ОСОБА_1, м. Маріуполь, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про: розірвання договору купівлі-продажу від 11.05.2007р.

із залученням до участі у справі у якості Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача:

? Третя особа 1 - ОСОБА_6, м. Донецьк, ідентифікаційний код НОМЕР_2

? Третя особа 2 - ОСОБА_3, м. Донецьк, ідентифікаційний код НОМЕР_3

за участю уповноважених представників :

від Позивача - Лисенко Л.М. (за довіреністю №61 від 11.07.2012р.);

від Відповідача - ОСОБА_5 (за довіреністю б/н від 11.02.2013р.);

від Третьої особи 1 - не з'явився;

від Третьої особи 2 - не з'явився.

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно ст. 77 ГПК України судове засідання відкладалось з 21.01.2013р. на 04.02.2013р., з 04.02.2013р. на 18.02.2013р., з 18.02.2013р. на 26.02.2013р.

У судовому засідання 26.02.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Донецької області із позовом до ОСОБА_1, м. Маріуполь (далі - Відповідач) про розірвання договору купівлі-продажу від 11.5.2007р.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на порушення Відповідачем умов спірного договору, а саме - незабезпечення перенесення умов щодо відповідальності за порушення приватизаційних зобов'язань до договору подальшого відчуження об'єкту приватизації.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір купівлі-продажу №2158 від 11.05.2007р., договір купівлі-продажу №8068 від 06.11.2007р., рішення Господарського суду Донецької області від 10.05.2011р. у справі №40/39пд, правоустановчі документи, нормативно обґрунтувавши вимоги посиланням на ст.ст. 526, 610, 611, 629, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст.7, 27, 30 Закону України „Про приватизацію державного майна".

На обґрунтування своєї позиції та на виконання вимог суду Позивачем надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.37-45, 52-59, 64), у тому числі:

- подані 17.01.2013р. пояснення відносно стану поточного виконання рішення Господарського суду Донецької області у справі №40/39пд;

- подані 22.02.2013р. пояснення щодо погодження подальшого відчуження об'єкту приватизації та невідображених умов про відповідальність за невиконання приватизаційних зобов'язань у договорі подальшого відчуження об'єкту приватизації.

Відповідач надав відзив на позовну заяву від 25.02.2013р. (а.с.а.с.73-76), в якому проти позовних вимог заперечив, посилаючись на отримання від Позивача згоди на укладання договору купівлі-продажу із третіми сторонами та відображені в такому договорі постприватизаційні обов'язки.

Ухвалою від 21.01.2013р. судом в порядку ст.27 Господарського процесуального кодексу України залучено у якості Третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні Відповідача - ОСОБА_6 (далі - Третя особа 1) та ОСОБА_3 (далі - Третя особа 2)

Треті особи 1, 2 процесуальними правами, передбаченими ст. 22, 27 Господарського процесуального кодексу України, без пояснення причин не скористались, своєї позиції до відома суду не довели, хоча судом своєчасно надсилались ухвали про судовий розгляд за адресою, визначеною за матеріалами справи.

У судовому засіданні 26.02.2013р. представники Позивача та Відповідача підтримали свою позицію, викладену письмово, вказуючи на відсутність будь-яких додаткових доказів на її підтвердження, та підтверджуючи на запитання суду факт невиконання рішення у справі №40/39пд станом на поточний момент.

ЗА таких обставин суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а подальше відкладання розгляду через неявку Третіх осіб і ненаданими ним своїх документів є неможливим з огляду на закінчення 27.02.2013р. процесуального строку розгляду цієї справи.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

11.05.2007р. між Позивачем (Продавець) та Відповідачем (Покупець) був укладений і нотаріально посвідчений договір №2158 купівлі-продажу об'єкта групи «Ж» - база відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_4, що знаходиться на балансі ВАТ «Микитівський деревообробний комбінат», згідно п. 1.1. якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю базу відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташовану за адресо: АДРЕСА_4, що знаходиться на балансі ВАТ «Микитівський деревообробний комбінат», а Покупець зобов'язується прийняти об'єкт приватизації, сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в договорі, та пройти реєстрацію Об'єкта приватизації у бюро технічної інвентаризації. Об'єкт приватизації на праві державної власності належить Державі в особі Верховної ради України відповідно до Свідоцтва про право власності від 22.11.2005р., виданого Ялтинською селищною радою на підставі рішення від 14.09.2005р. №129, зареєстрованого ДКП «Першотравневе бюро технічної інвентаризації», витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №9024494 від 22.11.2005р., номер запису: 72, в книзі: 1», витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно №14213128 від 12.04.2007р., реєстраційний номер 12867905, номер запису 72, в книзі :1»

Згідно п. 1.2. цього договору (далі - спірний договір) право власності на об'єкт приватизації переходить до Покупця з моменту сплати повної вартості придбаного майна, розмір якої згідно п. 2.1. договору визначений сумою 118628,67грн.

Як встановлено п. 4.3 договору, сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору.

Положеннями розділу 5 договору на Покупця покладені зобов'язання, зокрема, щодо:

- збереження профілю діяльності об'єкта;

- утримання об'єкта у належному технічному та санітарному стані;

- забезпечення благоустрою прилеглої до об'єкта території;

- відчуження об'єкту приватизації або передання його в оренду з додержанням умов, на яких він був придбаний (п.5.2).

Зазначеним розділом також встановленню, що подальше відчуження та передача в заставу Покупцем об'єкта приватизації в період чинності умов договору здійснюється за погодженням Продавця із забезпеченням переходу до нового власника всіх зобов'язань, невиконаних покупцем на моменту такого відчуження, відповідальності за їх невиконання, визначених законодавством та цим договором прав та обов'язків покупця згідно з законодавством України (п.5.5).

За п.12.2 спірного договору, у разі невиконання однією із сторін умов договору він може бути змінений або розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду або господарського суду, а об'єкт приватизації повернутий до державної власності.

На виконання грошових зобов'язань за спірним договором Відповідач згідно представлених банківських виписок (а.с.а.с.53-56) перерахував 118628,67грн. і 11.07.2007р. об'єкт приватизації за актом приймання-передачі був переданий Покупцеві. (а.с.57).

06.11.2007р. між Відповідачем (Продавець) та Третіми особами (Покупці) укладено договір купівлі-продажу №8068 (а.с.11) бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», розташованого за адресою: АДРЕСА_4 (а.с.11 т.1), згідно п. 1 Продавець продав, а Покупці купили в рівних чати снах кожний належну Продавцю на праві приватної власності базу відпочинку ІНФОРМАЦІЯ_1« в цілому, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4.

На вказаному договору вбачається наявність відмітки Позивача про погодження Відповідачеві подальшого відчуження об'єкту приватизації.

Відповідно до п.2. База відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1» належить Продавцю на підставі договору купівлі-продажу №2158 від 11.05.2007р., а згідно до п.8 у договорі подальшого відчуження об'єкту приватизації Відповідач і Треті особи відобразили наступні положення розділу 5 спірного договору відносно приватизаційних зобов'язань Покупця: зберігати профіль діяльності об'єкта; утримувати об'єкт у належному технічному та санітарному стані; забезпечувати благоустрій прилеглої до об'єкта території; відчужувати об'єкт або продавати в оренду з додержанням умов на яких він був придбаний; надавати Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Донецькій області необхідні матеріали, відомості, документи тощо про виконання умов договору та не перешкоджати Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Донецькій області у здійсненні контролю за виконанням умов цього договору; подальше відчуження та передача в заставу об'єкта здійснюються за погодженням Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області із забезпеченням переходу до нового власника всіх зобов'язань, невиконаних Покупцями на момент такого відчуження, відповідальності за їх невиконання, визначених законодавством та цим договором прав та обов'язків Покупців згідно із законодавством України.

Водночас, положення п.12.2. спірного договору про те, що у разі невиконання однією із сторін умов договору він може бути змінений або розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду або господарського суду, а об'єкт приватизації повернутий до державної власності, договір купівлі-продажу №2158 від 11.05.2007р. не містить.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 10.05.2011р. у справі №40/39пд (а.с.а.с.12-15), яке набрало законної сили 12.05.2011р. і учасниками якого були всі учасники справи №5006/37/170пд/2012, визнано договір купівлі-продажу №8068 від 06.11.2007р. недійсним та зобов'язано ОСОБА_6, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_2, та ОСОБА_3, який мешкає за адресою: АДРЕСА_3, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_3, протягом 30-денного строку, після набрання рішенням законної сили, повернути на користь ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: 87514, АДРЕСА_2, індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1, за актом прийому-передачі нерухоме майно - базу відпочинку „ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташована за адресою: АДРЕСА_4

Із змісту рішення вбачається, що воно вмотивовано встановленням судом факту недодержання сторонами при укладанні договору купівлі-продажу №8068 від 06.11.2007р. спеціальних приписів щодо переходу до нового власника всіх зобов'язань, невиконаних покупцем на момент такого відчуження і відповідальності за їх невиконання.

Як вбачається із змісту наявних матеріалів справи (а.с.а.с.37-43) та пояснень представників сторін, рішення у справі №40/39пд станом на поточний момент не виконане.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, наполягаючи на розірванні договору купівлі-продажу від 11.05.2007р.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Треті особи своєї позиції по суті спору до відома суду не довели.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у застосуванні заходів відповідальності за невиконання зобов'язань за приватизаційним договором у формі розірвання зазначеного договору.

Враховуючи об'єкт відчуження за спірним договором та характер правовідносин між учасниками договору (приватизаційні), останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Законів України «Про приватизацію державного майна», «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» та умовами договору купівлі-продажу №2158 від 11.05.2007р.

Як зазначено ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Таким чином, укладений між сторонами договір купівлі-продажу №2158 від 11.05.2007р. є належною правовою підставою для виникнення у Відповідача зобов'язань, у тому числі - пов'язаних із процедурою подальшого відчуження об'єкту приватизації.

За змістом ст. 55 Конституції України, положень ст.1 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України звернення до суду із позовом опосередковує прохання позивача вжити судом шляхом застосування відповідного способу захисту заходи з відновлення та захисту порушеного права/інтересу, а рішення суду опосередковую саме такий захист (поновлення) права позивача.

Отже, наявність захищуваного (поновлюваного) права або інтересу у Позивача є обов'язковою умовою для задоволення його позовних вимог, як спосіб досягнення мети судової діяльності, визначеної преамбулою Закону України „Про судоустрій і статус суддів" та в абз. 2 п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України „Про застосування Конституції України при здійснені правосуддя" від 01.11.1996р. №9.

Виходячи із встановленої ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України взаємообумовленості (кореспонденції) прав та обов'язків сторін правовідносин, у тому числі - пов'язаних із приватизацією майна - обов'язку Відповідача стосовно подальшого відчуження Покупцем об'єкта приватизації в період чинності умов договору здійснюється за погодженням Продавця із забезпеченням переходу до нового власника всіх зобов'язань, невиконаних покупцем на моменту такого відчуження, відповідальності за їх невиконання, визначених законодавством та цим договором прав та обов'язків покупця згідно з законодавством України, через порушення якого Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом, відповідає (обов'язку) право останнього розраховувати на належне виконання цього обов'язку і вимагати його виконання.

За висновком суду, саме означене право Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області є об'єктом судового захисту (відновлення) у розглядуваній справі шляхом (захисту/відновлення) застосування наслідків його порушення у вигляді розірвання договору та повернення об'єкту продажу до державної власності.

Обов'язок Відповідача щодо забезпечення реалізації захищуваного права Позивача - подальше відчуження Покупцем об'єкта приватизації здійснюється за погодженням Продавця із забезпеченням переходу до нового власника всіх зобов'язань, невиконаних покупцем на моменту такого відчуження, відповідальності за їх невиконання, визначених законодавством та цим договором прав та обов'язків покупця згідно з законодавством України встановлено п. 5.5. Означений обов'язок визначає міру оцінки належності у розумінні ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України виконання Покупцем свого приватизаційного обов'язку перед Продавцем, а отже - і існування факту порушення зобов'язання за змістом ст. 610 Цивільного кодексу України.

За змістом ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, Відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону України „Про приватизацію державного майна" на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки. Водночас, п. 12.2. спірного договору встановлює можливість його розірвання на вимогу сторони у разі невиконання однією із сторін умов договору.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 10.05.2011р. по справі №40/39пд, яке згідно ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України має преюдиціальне значення для розглядуваної справи, встановлено факт порушення спірного договору купівлі-продажу від 11.05.2007р., внаслідок укладання договору купівлі-продажу із Третіми особами щодо забезпечення переведення на останніх зобов'язань покупця і відповідальності за їх невиконання.

В свою чергу, як було самостійно встановлено судом в межах розглядуваної справи №5006/37/170пд/2012, договір подальшого відчуження об'єкту приватизації між Відповідачем і Третіми особами не містить положення первісного (спірного договору) відносно того, що у разі невиконання однією із сторін умов договору він може бути змінений або розірваний на вимогу іншої сторони за рішенням суду або господарського суду, а об'єкт приватизації повернутий до державної власності.

Суд наголошує, що за своєю сутністю в контексті приписів ст.ст.610, 611 Цивільного кодексу України згадане положення п. 12.2. спірного договору опосередковує спеціальний вид відповідальності за невиконання приватизаційних зобов'язань, притаманний саме приватизаційним відносинам згідно ч.ч.5, 9 ст.27 Закону України «Про приватизацію державного майна», а отже такий вид відповідальності мав бути відображений в договорі подальшого відчуження згідно приписів п.5.5. спірного договору. Дійсно, за відсутністю відповідного застереження в договорі подальшого відчуження об'єкту приватизації, такий вид відповідальності не міг бути застосований до наступного покупця лише в силу приписів законодавства, оскільки за суб'єктивним складом учасників і форми власності на колишній об'єкт приватизації при його подальшому відчуженні, наступний договір сам по собі не є договором приватизації.

Отже в силу приведених обставин, договір купівлі-продажу від 11.05.2007р. вважається порушеним Відповідачем у розумінні ст. 610 Цивільного Кодексу України, а його доводи відносно погодження подальшого відчуження до уваги не приймаються, оскільки наявність такого погодження органу приватизації є однією із умов відчуження, поряд із переведенням на наступного покупця передбаченої первісним договором відповідальності за порушення за порушення приватизаційних зобов'язань.

За таких обставин, вимоги про розірвання спірного договору підлягають задоволенню у повному обсягу, а понесені Позивачем судові витрати до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13511245) до ОСОБА_1, м. Маріуполь (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про розірвання договору купівлі-продажу від 11.05.2007р.

2. Розірвати договір купівлі-продажу від 11.05.2007р. номер за реєстром 2158 державного майна - бази відпочинку «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташована за адресою: АДРЕСА_4, укладений між ОСОБА_1, м. Маріуполь (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13511245)

3. Стягнути з ОСОБА_1, м. Маріуполь (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Донецьк (ідентифікаційний код 13511245) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073 грн.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 25.02.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.03.2013р.

Суддя Попков Д.О.