Рішення № 29739607, 05.03.2013, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 року справа № 919/37/13-г

За позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго»

(95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, будинок 74/6, ідентифікаційний код 00131400)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

про стягнення 130396,72 грн.,

Суддя О.С. Погребняк

За участю представників:

Позивач (ПАТ "ДТЕК Крименерго") - Шереметьєва Л.О., довіреність №687-Д від 26.12.2012;

Відповідач (ФОП ОСОБА_1.) - не з'явився.

Суть спору:

ПАТ «ДТЕК Крименерго» звернулося до господарського суду міста Севастополя з позовом до ФОП ОСОБА_1 про стягнення 130396,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача умов договору №3745 від 15.04.2010 про поставку електричної енергії (арк.с. 13-16) в частині належної та своєчасної оплати вартості активної електроенергії, а також дотримання договірних величин споживання електричною енергією.

Ухвалою від 09.01.2013 позовну заяву прийнято до розгляду судом.

У ході розгляду справи позивач надав заяву про усунення описки, що була допущена ним при складенні позовної заяви, вказавши, що загальна сума позовних вимог складає 130396,72 грн. (вх. 1746/13 від 26.02.2013).

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України Позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Отже, уточнення суми позовних вимог є процесуальним правом позивача, тому суд прийняв цю заяву до розгляду.

У судове засідання 05.03.2013 відповідач не з'явився, явку уповноважених представників не забезпечив, про час та місце розгляду справи повідомлений за адресою, яка визначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (АДРЕСА_1), про причини нез'явлення не сповістив.

Згідно з пунктом 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Суд звертає увагу на той факт, що поштова кореспонденція відповідача, яка направлялась судом адресу, визначену в Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців поверталась відправнику з відміткою пошти про неможливість вручення у зв'язку з тим, що адресат за вказаною адресою не проживає.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а нез'явлення представника відповідача не перешкоджає вирішенню спору, суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявними в справі матеріалами, в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач у судовому засіданні 05.03.2013 виклав зміст позовних вимог, просив позов задовольнити з підстав, вказаних в ньому.

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Розглянувши матеріали справі, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши в сукупності представлені докази, суд

ВСТАНОВИВ:

15.04.2010 між ВАТ «Крименерго» (постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (споживач) укладений договір № 3745 про поставку електричної енергії (договір, арк.с. 13-16), дія якого була продовжена відповідно до умов пункту 9.6. договору.

Розділом 1 вказаного договору встановлено, що постачальник продає споживачу електричну енергію для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, що зазначена у додатках №6 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін» до Договору, а споживач, в свою чергу, оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору.

Відповідно до пунктів 2.3.2, 2.3.3, 2.3.4 Договору споживач зобов'язався дотримуватися режимів споживання електричною енергією, відповідно до розділу 5 Договору та режиму робіт електроустановок відповідно до додатку 9 «Данні про дозволену потужність та кількість годин використання токоприймачів споживача»; оплачувати постачальнику вартість електричної енергії та інші нарахування відповідно до умов додатку №4 «Порядок розрахунків»; здійснювати оплату перетоків реактивної електричної енергії між електромережами постачальника та електроустановками споживача відповідно до додатку №5 «Порядок розрахунків за перетоки реактивної електричної енергії».

Відповідно до п. 3.1.1, 3.1.4 постачальник має право отримувати від споживача плату за електричну енергію, що постачається за роздрібними тарифами, розрахованими відповідно до умов та правил здійснення підприємницької діяльності по поставці електричної енергії за врегульованим тарифом та інші платежі, обумовлені Договором; вимагати відшкодування збитків, нанесених постачальнику в результаті порушення споживачем умов Договору.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору за внесення платежів, передбачених п. 2.3.3-2.3.4 Договору з порушенням строків, встановлених додатком №4 «Порядок розрахунків» споживач зобов'язаний оплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати. Сума пені підлягає на поточний рахунок постачальника на підставі пред'явленого рахунку;

За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, яка визначена відповідно до вимог розділу 5 Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірний величини потужності стягується зі споживача з приєднаною потужністю 150 кВтч та більш та середньомісячним обсягом фактичного споживання електричної енергії 50 тис. кВтч та більш (4.2.2 Договору).

Відповідно до п. 4.2.3 Договору Споживач сплачує постачальнику вартість електроенергії, яка розрахована виходячи з приєднаної потужності токоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до методики визнання обсягу та вартості електричної енергії, не врахованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, яка затверджена постановою НКРЕ від 04.05.2006 №562 та зареєстрована у Мінюсті України 04.07.2006 №782/12656 (надалі -Методика) за тарифами, що діяли у період споживання електроенергії у випадку таких дії споживача:

- самовільне вчення змін до схем обліку електроенергії;

- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб із засобів обліку;

- споживання електроенергії поза засобів обліку;

- інших умов, визначених Методикою.

За змістом п.5.1 Договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік споживач не пізніше 15 листопада поточного року надає постачальнику відомість про розміри очікуваного споживання електричної енергії для оформлення додатку №1 «Обсяги поставки електричної енергії споживачу та субспоживачам» до Договору. У випадку непредставлення споживачем вказаних даних у встановлений строк розмір очікуваного споживання встановлюється постачальником на рівні фактичних показників відповідних періодів поточного року.

Відповідно до п. 5.2 Договору договірні величини споживання електричної енергії визначаються на рівні, заявленому споживачем відповідно до п. 5.1 Договору. Узгоджені обсязі споживання електричної енергії оформлюються Додатком до Договору як договірні величини.

Визначення фактичної активної завантаженості споживача виконуються постачальником у відповідності до методики, яка затверджена Приказом від 19.05.2003 №241 Міністерства палива та енергетики України (п. 5.5 Договору).

Згідно з п. 9.1 Договору додатки до Договору, а саме, №№1, 2, 3.1, 4, п. 6, 7, 9 та інші (зокрема узгоджені сторонами графіки погашення заборгованості, акт екологічної, аварійної та технологічної броні (за наявністю), а також письмові повідомлення про установлення договірних величин споживання електричної енергії та потужності є невід'ємними частинами договору.

Відповідно до п. 9.6 Договір набирає сили з дати його підписання та укладається на строк до 31.12.2010, а в частині розрахунків - до повного їх виконання. Якщо за місяць до закінчення строку дії Договору однією з сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляді його умов.

Таким чином суд дійшов висновку, що означений договір діє і на теперішній час.

Позивач свої зобов'язання перед відповідачем виконав, поставивши йому електричну енергію, рахунки за спожиту активну електроенергію виставляв своєчасно, що підтверджено матеріалами справи, означені рахунки були отримані відповідачем, однак, оплата за рахунками належним чином відповідачем проведена не була, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем створилася заборгованість за спожиту з 21.11.2011 по 21.03.2012 електроенергію у розмірі 69803,28 грн.

Додатком №1 до Договору про поставку електроенергії №3745 від 15.04.2010 встановлені договірні величини споживання електричної енергії споживача на 2011 рік.

Однак, споживачем порушувались договірні величини споживання електричної енергії за розрахунковий період, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, а саме актами про перевищення договірних величин споживання електричної енергії за розрахунковий період з 22.08.2011 по 21.09.2011 на 724 кВтч, (арк.с. 28), за період з 22.11.2011 по 21.12.2011 на 64364 кВтч (арк.с. 34), за період з 22.12.2011 по 21.01.2012 на 38 кВтч (арк.с. 38).

Наявність заборгованості відповідача по оплаті за спожиту активну електричну енергію за період з 21.11.2011 по 21.03.2012 у розмірі 69803,28 грн, а також те, що відповідачем перевищено обсяг фактично спожитої електроенергії над обсягом, узгодженим сторонами у договорі і стало підставою для звернення позивача до господарського суду з даним позовом.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Спірні правовідносини виникли з приводу виконання договору про постачання електричної енергії, у зв'язку з чим підлягають регулюванню Законом України "Про електроенергетику", Порядком постачання електричної енергії споживачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 (у відповідних редакціях) та Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою НКРЕ від 31.07.1996 N 28 (у відповідних редакціях) (далі - Правила).

Відповідно до статті 26 Закону України "Про електроенергетику" (надалі - Закон) споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Відповідно до пункту 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами по справі було укладено договір про постачання електричної енергії.

Відповідно до пункту 10.2.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про електроенергетику» споживач енергії зобов'язаний додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною енергією.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Так, відповідно до п. 2 Додатку №4 до Договору про поставку електричної енергії №3745 від 15.04.2010 споживач до 20 числа поточного періоду здійснює платіж на наступних розрахунковий період у сумі вартості 100% заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії. Означений платіж здійснюється виключно по виставленому постачальником рахунку, розрахованому на підстав заявленого (очікуваного) обсягу споживання електричної енергії та тарифу поточного місяця. В день представлення акта постачальник надає споживачу рахунок вартості фактично спожитої електроенергії. У випадку неповної передплати за минулий розрахунковий період різниця між сумою передплати та вартістю фактично спожитої електроенергії повинна бути сплачена протягом 5 робочих днів з дати отримання рахунку (арк.с. 21).

Судом встановлено, що відповідач порушив умови договору стосовно належної та своєчасної оплати спожитої активної електроенергії в розмірі 69803,28 грн. за період з 21 листопада 2011 року по 21 березня 2012 року, відповідно до розрахунку позивача (арк.с. 24).

Враховуючи, що докази погашення суми заборгованості відповідачем на день прийняття рішення не надані, суд визнає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості з активної електроенергії в розмірі 69803,28 грн. такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем зобов'язань за Договором Позивач просить стягнути пеню в розмірі 2651,08 грн.

В силу частині другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 610, частини третьої статті 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 549 ЦК України пеня визначена як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 4.2.1 Договору за внесення платежів, передбачених п. 2.3.3-2.3.4 Договору з порушенням строків, встановлених додатком №4 «Порядок розрахунків» споживач зобов'язаний оплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Судом перевірений розрахунок пені, складений Позивачем, встановлено, що він здійснений за формулою: Пеня = Сума боргу (грн.) х Подвійна облікова ставка НБУ (%) х Кількість днів прострочення / Кількість днів в році (365) / 100, з урахуванням вимог частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, умов Договору щодо строків здійснення платежів.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення пені в сумі 2651,08 грн. є правомірними та підлягаючими задоволенню.

Також, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 394,48 грн. інфляційних втрат та 513,11 грн. 3% річних.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши, розрахунки інфляційних втрат та 3 % річних, які надані Позивачем, в тому числі, відповідності правилам, наведеним у рекомендаційному листі Верхового Суду України № 62-97р від 03.04.1997, суд дійшов висновку, що стягненню підлягають інфляційні втрати та 3% річних в заявленому позивачем розмірі .

Пунктом 7 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.1999 № 441 (з наступними змінами і доповненнями) встановлено, що місцеві енергопостачальні організації до початку наступного року в обумовлені договорами про постачання електричної енергії терміни узгоджують з усіма споживачами, крім населення, обсяги очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік за місяцями (кварталами). Узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлюються додатком до договору як договірні величини. У разі потреби місцеві енергопостачальні організації можуть вимагати від споживача надання обґрунтування очікуваних обсягів електроспоживання.

Узгоджені обсяги споживання електричної енергії оформлюються додатком до договору як договірні величини.

Пунктом 4.1 Правил встановлено, що постачання електричної енергії всім споживачам здійснюється відповідно до режимів, передбачених договорами.

Пропозиції споживача щодо необхідного йому обсягу електричної енергії та строків постачання є пріоритетними для оформлення договірних величин споживання електричної енергії за наявності виробничих можливостей у постачальника електричної енергії. Розмір очікуваного споживання електричної енергії визначається та вказується для кожної площадки вимірювання. Узгоджені сторонами обсяги очікуваного споживання електричної енергії та заявлені величини споживання електричної потужності оформлюються додатком до договору як договірні величини (положення пункту 4.2 Правил).

Згідно з положеннями пункту 4.4 Правил споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії. За результатами розгляду споживачу надсилається повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтована відмова здійснення коригування. Повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин обсягу споживання та електричної потужності є невід'ємною частиною договору.

Частиною шостою статті 26 Закону передбачено, що споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, яка визначена відповідно до вимог розділу 5 Договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин. При цьому плата за перевищення договірний величини потужності стягується зі споживача з приєднаною потужністю 150 кВтч та більш та середньомісячним обсягом фактичного споживання електричної енергії 50 тис. кВтч та більш (4.2.2 Договору).

Судом встановлено, що сторонами узгоджені обсяги поставки електроенергії та потужності на 2011 рік (Додаток 1 до Договору, арк..с. 17).

У зв'язку з тим, що споживачем у встановлений договором строк не було надано договірних величин споживання електричної енергії на 2012 рік, договірні величини на 2012 рік встановлені на рівні фактичних показників відповідних періодів 2011 року.

Судом встановлено, а матеріалами справи підтверджується перевищення договірних величин споживання електричної енергії за розрахунковий період з 22.08.2011 по 21.09.2011 на 724 кВтч, (арк.с. 28), за період з 22.11.2011 по 21.12.2011 на 64364 кВтч (арк.с. 34), за період з 22.12.2011 по 21.01.2012 на 38 кВтч.(арк.с. 38). Суми перевищення обсягу електричної енергії за розрахунком позивача склали, відповідно 604,97 грн., 56395,74 грн., 34,06 грн, а всього 57034,77 грн. за розрахунками позивача, враховуючи вимоги статті 26 Закону (арк.с. 27).

У зв'язку із споживанням електричної енергії понад договірних величин Позивачем виставлялися відповідачеві рахунки-накладні на оплату спожитої понад встановлені Договором обсяги електричної енергії, які не були оплачені відповідачем.

Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у розмірі 57034,77 грн., тоді як відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на наведене, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у розмірі 57034,77 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Таким чином стягненню з відповідача підлягає сума основного боргу за спожиту активну електроенергію у сумі 69803,28 грн, суму пені за активну електроенергію - 2651,08 грн., інфляційні витрати - 394,48 грн., 3% річних - 513,11 грн., сума у розмірі 57034,77 грн. за перевищення договірної величини споживання електричної енергії., а всього 130396,72 грн.

Витрати Позивача по сплаті судового збору відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на Відповідача.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2 Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, будинок 74/6, ідентифікаційний код 00131400, на р/р 26031301617847 в філії КРУ АТ «Ощадбанк», МФО 324805) заборгованість за спожиту активну електроенергію в сумі 69803,28 грн (шістдесят дев'ять тисяч вісімсот три грн. 28 коп.) та сума, нарахована за перевищення обсягу договірної величини споживання у розмірі 57034,77 грн. (п'ятдесят сім тисяч тридцять чотири грн. 77 коп.).

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Крименерго» (95034, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Київська, будинок 74/6, ідентифікаційний код 00131400, на р/р 26009300617847 в філії КРУ АТ «Ощадбанк», МФО 324805) інфляційні витрати за активну електроенергію у розмірі 394,48 грн. (триста дев'яносто чотири грн. 48 коп.), 3% річних за активну електроенергію у розмірі 513,11 грн. (п'ятсот тринадцять грн. 11 коп.), пеню за активну електроенергію у розмірі 2651,08 грн. (дві тисячі шістсот п'ятдесят одна грн. 08 коп.), а також суму судового збору у розмірі 2607,92 грн. (дві тисячі шістсот сім грн. 92 коп.)

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.03.2013

Суддя підпис О.С. Погребняк