ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
28.02.2013Справа №5002-20/ 4541-2012
За позовом Заступника Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України в інтересах держави в особі Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської
до Приватного підприємства "Артек-Союз"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Військової частини А 2290
про стягнення 55783,74 грн.
Суддя Куртлушаєв М.І.
П р е д с т а в н и к и :
Від позивача: не з'явився.
Від відповідача: Кордончик О.В. - представник, дов. від 21.08.2012.
Від третьої особи: не з'явився.
За участю прокурора - Рибкін О.Ю., старший прокурор Сімферопольської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, посвідчення №012222.
СУТЬ СПОРУ: Заступник Севастопольського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Кримського регіону України в інтересах держави в особі Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "Артек-Союз" на користь Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської суму заборгованості у розмірі 55783,74 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.03.2007 між Севастопольською квартирно-експлуатаційною частиною морською, Військовою частиною А1814 та Приватним підприємством "Артек-Союз" було укладено трьохсторонній договір № 244 на надання послуг з забезпечення електроенергією.
Відповідно до договору Військова частина одержує електричну енергію, а Приватне підприємство "Артек-Союз" зобов'язалось здійснювати оплату відшкодування витрат за спожиту електроенергію на підставі виставлених рахунків. Згідно умов договору, відповідачеві були виставлені рахунки на оплату за спожиту електроенергію, однак, як вбачається з тексту позовної заяви, відповідач їх не сплатив, що і стало підставою звернення прокурора до суду.
Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.12.2012 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та залучена до участі у справі третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Військова частина А 2290.
У судовому засіданні 29.01.2013 відповідач надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просить у позові відмовити у зв'язку з тим, що Окремим дорученням Міністра оборони України у 3, 4 кварталах 2011 року вирішено здійснювати оплату послуг з електропостачання за рахунок бюджетних коштів, при цьому позивач вважає договір № 244 від 01.03.2007 недійсним через відсутність спеціального дозволу (ліцензії) на постачання електричної енергії.
Суд долучив даний відзив до матеріалів справи.
Згодом представник відповідача надав суду для приєднання до матеріалів справи копію додаткової угоди, укладеної на виконання вищевказаного Окремого доручення між позивачем та третьою особою про призупинення зобов'язань щодо оплати за споживану електричну енергію з 20.10.2011 по 31.12.2011, пояснивши, що оригінал даного документу був вилучений правоохоронними органами під час виїмки.
При цьому, прокурор та представник позивача заперечували щодо приєднання вказаної копії документу, оскільки не підтвердили укладання цієї додаткової угоди.
Суд відмовив у долученні копії даного документу, оскільки представник відповідача не довів існування оригінала цього документу, факт його вилучення, а відтак й відповідність представленої копії додаткової угоди її оригіналу.
14.02.2013, до початку судового засідання, від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Військової частини А 2290 надійшла заява про розгляд позовної заяви без участі свого представника.
В судовому засіданні позивач надав клопотання про залучення до матеріалів справи наступних документів: копії Додатку № 1 до Договору про поставку електричної енергії та пояснення по справі.
Суд долучив до матеріалів справи зазначені документи.
До того ж представник позивача та прокурор надали клопотання про продовження строку розгляду справи на п'ятнадцять днів в порядку статті 69 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з необхідністю надання додаткових документів, які, на їх думку, можуть вплинути на правильне вирішення спору.
Після з'ясування певних обставин, суд задовольнив заявлене клопотання, продовживши строк розгляду справи, з тих підстав, що матеріали справи містять суперечливі дані стосовно кількості та характеру укладених між позивачем та відповідачем договорів.
28.02.2013 у судовому засіданні прокурор надав суду клопотання про приєднання до матеріалів справи клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його представника та пояснення позивача щодо відсутності у Севастопольської квартирно - експлуатаційної частина морської додаткової угоди № 14 від 20.10.2011 до договору № 381 від 01.04.2007 та допущення помилки в частині посилання на договір № 64 від 03.04.2012.
Суд долучив вказані документи до матеріалів справи.
Представники позивача та третьої особи у судове засідання не з'явилися, враховуючи їх клопотання, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності їх представників.
ВСТАНОВИВ:
15.02.2007 між Військовою частиною А1814 (правонаступником якої є Військова частина А2290 (Виконавець), Севастопольською квартирно - експлуатаційною частиною морською (Одержувач грошових коштів) та Приватним підприємством "Артек-Союз" (Замовник) було укладено договір з надання послуг по забезпеченню електроенергією (далі - Договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору Замовник доручає Виконавцю, а Виконавець приймає на себе зобов'язання надати послуги по забезпеченню електроенергією у військовому містечку Б-60 відповідно з «Об'ємом поставки електроенергії на один календарний рік» по військовій частині, згідно показників приладів обліку.
Згідно пункту 2.1 Договору плата з надання послуг відповідно до пункту 1.1 цього договору здійснюється Замовником на розрахунковий рахунок одержувача за фактично спожиту електроенергію на підставі рахунків, підписаних Одержувачем, який відновлює лімітну статтю КЕКВ-1163 «Виконавця».
Замовник здійснює оплату за наданні послуги відповідно до пункту 1.1 цього Договору протягом 5 банківських днів з дня отримання рахунку виконавця (пункт 2.2 Договору).
Пункт 3.2 договору встановлює обов'язок відповідача своєчасно та в повному обсязі виконувати умови цього договору (підпункт 3.2.1 Договору); своєчасно проводити оплату Одержувачу за спожиту електроенергію за тарифами ВАТ ЕК "Севастопольенерго" з урахуванням ПДВ (підпункт 3.2.5 договору).
Відповідно до розділу 7 договору періодом для оплати за спожиту послугу, згідно з пунктом 1.1 Договору вважається з 25 календарного числа попереднього розрахункового місяця до 1 календарного числа поточного місяця.
Згідно з пунктом 7.4 рахунок-акт за надані послуги складається Одержувачем на підставі довідки, що надається виконавцем та погоджується із замовником, про фактично спожиту електроенергію та надсилається замовнику через представника або поштою.
Відповідно до пункту 7.5 договору замовник здійснює 100% оплату за спожиту електроенергію протягом 5 календарних днів з моменту отримання рахунку.
На виконання умов укладеного між сторонами договору, відповідачу надавалися послуги із забезпечення електроенергією, про що свідчать нормативні розрахунки про спожиту електроенергію (а.с. 20-27).
Однак, Замовник припинив оплату по виставленим рахункам за отримані послуги, що призвело до утворення заборгованості за період з вересня 2011 року по квітень 2012 року у сумі 55783,74 грн. з урахуванням ПДВ.
У зв'язку з порушенням відповідачем умов договору прокурор звернувся в інтересах позивача із позовною заявою.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Дані спірні правовідносини виниклі у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором про надання послуг в частині їх своєчасної та повної оплати, регулюються положеннями глав 48, 63 Цивільного кодексу України з урахуванням загальних положень Господарського кодексу України, що регулюють виконання господарських зобов'язань.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
З матеріалів справи вбачається, що Приватному підприємству «Артек-Союз» надавались послуги на використання електроенергії та виставлялись рахунки - акти виконаних робіт для оплати (а.с. 10-17), дані яких щодо об'єму споживаної електроенергії повністю узгоджується з нормативними розрахунками (а.с. 20-27), але внаслідок несплати вартості отриманої електроенергії з вересня 2011 року по квітень 2012 року за відповідачем виникла заборгованість у сумі 55783,74 грн. з урахуванням ПДВ.
Втім, у судовому засіданні представник відповідача не заперечував, що дійсно Приватним підприємством «Артек-Союз» споживалася електрична енергія в зазначеній період у військовому містечку «Б-60».
Водночас, досліджуючи рахунки на оплату, згідно яких позивачем розрахована заборгованість за договором № 244 від 01.03.2007, судом було встановлено, що у рахунку від 19.04.2012 (а.с. 16) є посилання на інший договір - № 64 від 03.04.2012.
Однак при цьому, як зазначалося вище позивач пояснив ці обставини допущенням помилки, що на думку суду відповідає дійсності, оскільки інші дані рахунку -акту виконаних робіт № 259 від 19.04.2012 (об'єм електричної енергії) цілком узгоджуються з нормативним розрахунком, який був підписаний представником відповідача (а.с. 21).
Відповідно до статті 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В силу вимог статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
В порушення наведених вище правових норм та положень Договору, відповідачем належними доказами не доведено сплату 55783,74 грн. за спожиту електричну енергію на підставі договору № 244 від 01.03.2007 з надання послуг по забезпеченню електроенергією, що на думку суду свідчить про наявність правових підстав для стягнення з Приватного підприємства «Артек-Союз» вказаної заборгованості.
Разом з цим, суд відхиляє заперечення відповідача щодо недійсності правочину через відсутність спеціального дозволу (ліцензії) на постачання електричної енергії, виходячи з наступного.
Зміст положень вказаного Договору встановлює лише порядок відшкодування витрат за спожиту відповідачем електроенергію та не зачіпає відносини з приводу постачання електричної енергії.
При цьому, як вже зазначалося, матеріали справи не містять заперечень або будь-яких інших даних щодо невідповідності встановлених об'ємів спожитої електричної енергії відповідачем, за вказаним Договором.
Споживання електроенергії відповідачем є конклюдентною дією, яка породжує обов'язок її оплати, незалежно від оформлення таких правовідносин відповідним договором.
Щодо посилання відповідача на Окреме доручення Міністра оборони України про здійснення оплати послуг з електропостачання за рахунок бюджетних коштів (аркуш справи 51), то на думку суду, відповідач не довів допустимими та належними доказами укладення даної додаткової угоди на виконання зазначеного доручення, а відповідно й звільнення від сплати вартості споживаної електроенергії на певний період.
Також суд зазначає, що це окреме доручення, яке адресовано посадовим особам Міністерства оборони України, не може самостійно скасовувати чи змінювати договірні правовідносини між іншими особами.
Таким чином, суд вважає доводи відповідача неспроможними, а тому визнає позовні вимоги прокурора про стягнення з Приватного підприємства «Артек-Союз» заборгованості за поставлену електроенергію з урахуванням ПДВ такими, що підлягають задоволенню.
Судовий збір у сумі 1609,50 грн. відноситься на відповідача у порядку статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 28.02.2013 судом оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Повне рішення складено 05.03.2013.
Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Артек-Союз" на користь Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морської заборгованість у розмірі 55783,74грн.
3. Стягнути з Приватного підприємства "Артек-Союз" в дохід Державного бюджету України (Отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України у м. Сімферополі Автономної Республіки Крим, м. Сімферополь, вул. Павленко, 48, код ЄДРПО України 38040558, рахунок 31211206783002, відкритий за кодом класифікації доходів бюджету 22030001 в Головному управлінні Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) судовий збір у розмірі 1609,50 грн.
Видати накази після вступу рішення в законну силу.
Суддя М.І. Куртлушаєв
Судове рішення № 29739492, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 28.02.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 4541-2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: