Постанова № 29739254, 04.03.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.3

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 березня 2013 року Справа № 812/2204/13-а

15 год. 35 хв.

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря - Северіної А.С.,

представника заявника - Іванова А.О. (довіреність від 10.07.2012 № 5087/7/10-018),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби до Державного підприємства «Донбасантрацит» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків,

ВСТАНОВИВ:

01.03.2013 до Державна податкова інспекція у м. Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби звернулась до суду із поданням до Державного підприємства «Донбасантрацит» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, накладеного рішенням ДПІ у м. Красному Лучі від 28.02.2013 № 1/19.

В обґрунтування подання заявник посилається, що станом на 01.02.2013 податковий борг ДП «Донбасантрацит» становить 12330,7 тис. грн. Податковим керуючим було проведено опис майна у податкову заставу на загальну суму 29240,9 тис. грн., про що складено відповідні акти опису.

27.02.2013 начальником ДПІ у м. Красному Лучі було підписано повідомлення про проведення податковим керуючим перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі на ДП «Донбасантрацит». Підприємство було попереджено про те, що 28.02.2013 буде проведено перевірку стану збереження майна, яке перебуває в податковій заставі.

Податковими керуючими ДПІ у м. Красному Лучі 28.02.2013 було здійснено вихід на підприємство ДП «Донбасантрацит» за адресою: Луганська область, м. Красний Луч, вул. Косіора, буд. 10, з метою проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, але представники платника податків з невідомих причин не допустили податкових керуючих до здійснення перевірки та не подали документи, необхідні для її проведення, про що було складено акт відмови платника податків від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває в податковій заставі, від 28.02.2013 № 1/19.

Відповідно до п.п. 94.2.6 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не допускає податкового керуючого до проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, до майна такого платника може бути застосовано арешт.

На підставі викладеного начальником ДПІ у м. Красний Луч 28.02.2012 було прийнято рішення № 1/19 про застосування арешту майна платника податків ДП «Донбасантрацит».

Заявник просить суд підтвердити обґрунтованість арешту майна платника податків накладеного рішенням ДПІ у м. Красному Лучі від 28.02.2013 № 1/19 про застосування адміністративного арешту майна платника податків ДП «Донбасантрацит».

У судовому засіданні представник заявника підтримав подання та надав пояснення, аналогічні викладеному в поданні.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду подання був повідомлений належним чином, про причини неприбуття суду не повідомив, заперечень проти подання не надав.

Вислухавши пояснення представника заявника, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ДП «Донбасантрацит» зареєстровано в якості юридичної особи Виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради Луганської області 30.04.2004 (арк. справи 4).

Майно відповідача було передано в податкову заставу, що підтверджується актом опису майна від 30.05.2011 та витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (арк. справи 32-34).

28.02.2013 начальником ДПІ у м. Красному Лучі винесено повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, № 1, згідно з яким ДП «Донбасантрацит» повідомляється про проведення перевірки стану збереження майна, описаного відповідно до акту від 30.05.2011 № 21/24 (арк. справи 29).

Податковим керуючим ДПІ у м. Красному Лучі 28.02.2013 було здійснено вихід на підприємство ДП «Донбасантрацит» за адресою: Луганська область, м. Красний Луч, вул. Косіора, буд. 10, з метою проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, але відповідач не допустив податкового керуючого до здійснення перевірки та не надав документи, необхідні для її проведення, про що було складено акт відмови платника податків від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває в податковій заставі, від 28.02.2013 № 1/19 (арк. справи 28).

На підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 28.02.2013 начальником ДПІ у м. Красному Лучі було прийнято рішення від 28.02.2013 № 1 про застосування адміністративного арешту майна платника податків, згідно з яким застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків - ДП «Донбасантрацит», що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: Луганська область, м. Красний Луч, вул. Косіора, 10 (арк. справи 31).

При вирішенні заявлених вимог суд керується наступним.

Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 16.1.13 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України до обов'язків платників податків належить допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Наказом Міністерства фінансів України від 07.12.2012 № 1298, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.12.2012 за № 2202/22514, затверджено Положення про проведення перевірок стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (далі - Положення № 1298).

Відповідно до пунктів 2.1 та 2.2 Положення № 1298 перевірка стану збереження майна платника податків проводиться у разі поширення на майно платника податків права податкової застави. Право на проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, надано органам державної податкової служби України в особі податкового керуючого.

Для проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, оформлюється повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 2.5 Положення № 1298).

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 Положення № 1298 про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, податковий керуючий попередньо повідомляє такого платника податків.

Безпосередньо при проведенні перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, податковий керуючий пред'являє платнику податків такі документи: службове посвідчення працівника органу державної податкової служби; копію наказу органу державної податкової служби про призначення податковим керуючим такого платника податків; повідомлення про проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, підписане керівником органу державної податкової служби та зареєстроване у такому органі державної податкової служби.

Відповідно до пункту 3.8 Положення № 1298 у разі недотримання податковим керуючим вимог, передбачених цим Положенням, платник податків може не допустити податкового керуючого до проведення перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, а також повідомити про факт порушення керівника відповідного органу державної податкової служби або оскаржити дії податкового керуючого відповідно до чинного законодавства.

Статтею 94 Податкового кодексу України визначено поняття, умови та порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до підпункту 94.2.1 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі.

У відповідності до пунктів 94.3, 94.4, 94.10 Податкового кодексу України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті. Арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону. Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного органу державної податкової служби на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником органу державної податкової служби, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення. Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі, зокрема, подання таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02.02.2011 року № 149/11/13-11, перевірка обґрунтованості накладення адміністративного арешту передбачає встановлення судом наявності підстав для застосування адміністративного арешту, визначених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України. Предметом перевірки є відповідність рішення керівника податкового органу (його заступника) про накладення адміністративного арешту на майно платника податків умовам, за яких таке рішення може бути ухвалено.

Судом установлено, що при проведенні перевірки стану збереження майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі, податковим органом було дотримано правила, встановлені Податковим кодексом України та Положенням № 1298, рішення від 28.02.2013 № 1 про застосування адміністративного арешту майна платника податків прийнято податковим органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом. Натомість відповідачем не доведено правомірності своїх дій щодо недопущення податкового керуючого до проведення перевірки стану збереження майна, що перебуває в податковій заставі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість винесення заявником рішення від 28.02.2013 № 1 про застосування адміністративного арешту майна відповідача, тому подання підлягає задоволенню.

Питання про розподіл судових витрат судом не вирішується, оскільки заявник у встановленому законом порядку звільнений від сплати судового збору, а його стягнення з відповідача в даному випадку не передбачено.

Керуючись статтями 158-163, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби до Державного підприємства «Донбасантрацит» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків задовольнити.

Підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна платника податків Державного підприємства «Донбасантрацит» (ідентифікаційний код 32446546), застосованого рішенням Державної податкової інспекції у м. Красному Лучі Луганської області Державної податкової служби від 28.02.2013 № 1.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено 05 березня 2013 року.

Суддя І.О. Свергун