Постанова № 29737301, 05.03.2013, Луганський окружний адміністративний суд

8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 березня 2013 року Справа № 812/2225/13-а

12 год. 00 хв.

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді: Дибової О.А.

при секретарі судового засідання: Олейнік О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за поданням Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецькпромбуд» про стягнення податкового боргу в сумі 29279,56 грн.,

ВСТАНОВИВ:

04 березня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецькпромбуд» про стягнення податкового боргу в сумі 29279,56 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Сєвєродонецькпромбуд» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради від 29.09.1995 року №881 код 01240858 та зареєстрований як платник податків в державній податковій інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області. Позивач зазначає, що відповідач має податковий борг з орендної плати за землю згідно декларації «74 від 21.01.2013 року в сумі 29234,56 грн. та податку на додану вартість згідно декларації №9007883022 від 18.02.2013 року в сумі 45,00 грн. За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача в судовому порядку суму податкового боргу в розмірі 29279,56 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, просив розглянути справу за його відсутністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю у зв'язку з визнанням адміністративного позову повністю.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «Сєвєродонецькпромбуд» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради від 29.09.1995 року №881 що (а.с.6).

Відповідно до довідки від 25.06.2004 року №146 про взяття на облік платника податків Відкрите акціонерне товариство «Сєвєродонецькпромбуд» перебуває на обліку в якості платника податків в Державній податковій інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області з 24 березня 1997 року (а.с.9).

11 липня 1997 року Відкрите акціонерне товариство «Сєвєродонецькпромбуд» зареєстроване як платник податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість за №16609053 (а.с.10).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 20.1.28 ст. 20 Податкового кодексу України, визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства..

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 36 Податкового кодексу України передбачено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Розділом ХІІІ Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та сплатою плати за землю.

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України платниками податку (плата за землю) є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу (ст. 288 ПК України).

Згідно п.285.1 ст.285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Пунктом 286.1. статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. (п. 286.2 ст.286 Податкового кодексу України)

Відповідно до п.п. 287.1, 287.3, 287.4 ст.287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відкритим акціонерним товариством «Сєвєродонецькпромбуд» подано до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області податкову декларацію з земельного податку за 2013 рік, з самостійно визначеною сумою податку що підлягає сплаті до бюджету в загальному розмірі за рік на суму 350814,61 грн., щомісячно сума податку яка підлягає сплаті згідно зазначеної декларації становить 29234,56 грн. (а.с.16-17). Таким чином, відповідач узгодив податкове зобов'язання з земельного податку, подавши органу державної податкової служби податкову декларацію.

Судом встановлено, що внаслідок несплати відповідачем за січень 2013 року включно узгодженого податкового зобов'язання з земельного податку, за останнім виник податковий борг у розмірі 29234,56 грн.

Розділом V Податкового кодексу України врегульовані питання, пов'язані з обчисленням та платою податку на додану вартість.

Відповідно до 14.1.178. ст..14 Податкового кодексу України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді (п.14.1.179 ст.14 Податкового кодексу України).

В судовому засіданні судом встановлено, що Відкритим акціонерним товариством «Сєвєродонецькпромбуд», було самостійно узгоджено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість шляхом надання до податкової інспекції податкової декларацій, а саме:

- податкової декларації №9007883022 від 18 лютого 2013 року в якій відповідачем як платником податку самостійно визначено суму податку на додану вартість яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду в розмірі 45,00грн. (а.с.18-19) Граничний термін сплати грошового зобов'язання за зазначеною декларацією є 02 березня 2013 року.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до розрахунку суми податкового боргу платника податків, станом на час розгляду подання останнім не було погашено заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 45,00 грн. та з орендної плати за землю в розмірі 29234,56 грн. яка утворилась внаслідок самостійно узгодженого податкового зобов'язання (а.с. 13,14).

Згідно з п.п 6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181- III (норми якого були чинними на момент виникнення правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

На виконання зазначеної норми Закону №2181 Держаною податковою інспекцією в місті Сєвєродонецьку Луганської області було направлено на адресу відповідача першу податкову вимогу від 05 березня 2009 №1/119 на загальну суму 11878,16грн., яка була отримана 09 березня 2009 року уповноваженою особою, про що свідчить підпис на корінці вимоги (а.с.11) та другу податку вимогу від 09 квітня 2009 року №2/188 на загальну суму 28488,71 грн., яка була отримана14 квітня 2009 року уповноваженою особою, про що свідчить підпис зазначеної особи на корінці податкової вимоги (а.с.12). Даних про оскарження відповідачем першої та другої податкової вимоги судом на час розгляду подання не встановлено, а тому вони вважається чинними на час розгляду справи.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №30591088 від 11.03.2011 року все майно підприємства перебуває у податковій заставі (а.с.15).

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1.статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. (пункт 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 136 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач - визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 112 КАС України позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач - визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи.

У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ст. 121 КАС України, у разі визнання відповідачем адміністративного позову, суд може прийняти постанову про задоволення адміністративного позову.

Відповідачем позовні вимоги визнані повністю, про що він зазначив в письмовій заяві.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що органом державної податкової служби при зверненні до адміністративного суду з позовом про стягнення податкового боргу дотримані вимоги норм податкового законодавства, за таких обставин позовні вимоги Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецькпромбуд» про стягнення податкового боргу в сумі 29279,56 грн. визнаються обґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 71, 94, 158-163, 167, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Луганської області Державної податкової служби до Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецькпромбуд» про стягнення податкового боргу в сумі 29279,56 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Сєвєродонецькпромбуд» (93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Мєндєлєєва,1, код 01240858) суму податкового боргу:

- з орендної плати за земельні ділянки за січень 2013 року в розмірі 29234,56 грн. (двадцять дев'ять тисяч двісті тридцять чотири грн. 56 коп.) гривень на користь держави р/р 33218812700080, код платежу 13050200, банк ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ у м. Сєвєродонецьку, код 24046627;

- з податку на додану вартість за січень 2013 року в розмірі 45,00 (сорок п'ять грн. 00 коп.) гривень на користь держави - р/р 31111029700080, код платежу 14010100, банк ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, отримувач УДКСУ у м. Сєвєродонецьку, код 24046627.

У відповідності із частиною 7 статті 183-3 КАС України постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Суддя О.А. Дибова