Постанова № 29737272, 19.02.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 лютого 2013 р. № 2-а- 14474/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого -Судді Архіпової С.В.

при секретарі судового засідання Пенцові М.В.,

за участю: представника позивача - Тітов І.Б.,

представника відповідача - Скриннік І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "Огульчанське-Плюс" до Валківська районна державна адміністрація в Харківській області про визнання нечинним, скасування розпорядження та зобов'язання вчинити дії, ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Огульчанське - Плюс» звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом до відповідача - Валківської районної державної адміністрації Харківської області та просив, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 11.02.2012р., визнати недійсним та скасувати розпорядження голови Валківської районної державної адміністрації Харківської області № 757 від 02.11.2012р., визнати дійсним розпорядження голови Валківської районної державної адміністрації Харківської області № 581 від 10.09.2012р., зобов'язати Валківську районну державну адміністрацію Харківської області укласти договір оренди земельних ділянок не витребуваних земельних ділянок (паїв) для ведення сільськогосподарського виробництва на території Огульцівської сільської ради Валківського району Харківської області за межами населених пунктів, виділених для розроблення технічної документації в рамках розпорядження № 581 від 10.09.2012р.

В обґрунтування заявленого позову зазначив, що розпорядженням № 581 від 10.09.2012р. позивачу надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) площею 294,5092 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення, не витребуваних на території Огульцівської сільської ради Валківського району Харківської області за межами населених пунктів та зобов'язано подати на розгляд районної адміністрації розроблену та погоджену у визначеному законодавством порядку технічну документацію по встановленню меж земельної ділянки.

Оскаржуваним в даній справі розпорядженням відповідача № 757 від 02.11.2012р. скасовано розпорядження № 581 від 10.09.2012р.

Позивач вважає, що підстав для скасування розпорядження № 581 від 10.09.2012р. у відповідача не було, а ухвалене ним розпорядження № 757 від 02.11.2012р. є незаконним, необґрунтованим та таким, що порушує права та законні інтереси позивача.

В судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, виходячи з підстав, що викладені в позовній заяві. Представник відповідача проти позову заперечував, вважаючи оскаржуване в даній справі розпорядження цілком обґрунтованим та законним.

Згідно письмових заперечень відповідача, наданих до суду, він пояснив, що загальна площа не витребуваних земельних ділянок (паїв), вказаних в розпорядженні № 581 від 10.09.2012р. не є вірною, оскільки земельну ділянку № НОМЕР_1 раніше вже було витребувано власником, про що видано розпорядження відповідача від 11.02.2011р. № 43. Крім того, як вказує відповідач, позивачу було надано дозвіл на виготовлення іншої документації із землеустрою, ніж та, що передбачена Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», оскільки згідно зазначеного Закону документація із землеустрою щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) включає технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку. Таким чином оскаржуване в даній справі рішення, як вважає відповідач, прийнято ним з метою недопущення порушення вимог Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)».

Заслухавши пояснення учасників процесу та дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку про необхідність задоволення позовних вимог в даній справі частково, враховуючи наступне.

Так, судом встановлено, що згідно розпорядження відповідача № 581 від 10.09.2012р. позивачу надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) площею 294,5092 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення, не витребуваних на території Огульцівської сільської ради Валківського району Харківської області за межами населених пунктів та зобов'язано подати на розгляд районної адміністрації розроблену та погоджену у визначеному законодавством порядку технічну документацію по встановленню меж земельної ділянки.

На підставі вказаного розпорядження позивачем замовлено та підрядною організацією виконано Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для подальшого надання в оренду позивачу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок не витребуваних громадянами земельних часток (паїв) за адресою: Харківська область, Валківський район, Огульцівська сільська рада. При цьому, земельна ділянка № НОМЕР_1, щодо якої відповідач зазначає про її витребування згідно розпорядження відповідача від 11.02.2011р. № 43, визначена як не витребувана згідно Переліку, затвердженого розпорядженням відповідача від 10.09.2012р. № 581 (пункт переліку 47).

В подальшому, з посиланням на ст., ст. 6, 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», відповідачем прийнято оскаржуване в даній справі розпорядження № 757 від 20.11.2012р., згідно якого визнано таким, що втратило чинність розпорядження від 10.09.2012р. № 581.

В зв'язку з встановленими обставинами суд зазначає, що згідно ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» акти місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, актам Президента України та Кабінету Міністрів України або інтересам територіальних громад чи окремих громадян, можуть бути оскаржені до органу виконавчої влади вищого рівня або до суду.

Дія актів місцевих державних адміністрацій, які відповідно до закону є регуляторними актами, або окремих положень цих актів зупиняється у разі невиконання або неоскарження у встановленому законом порядку рішень спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань державної регуляторної політики про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики.

Розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Накази керівників структурних підрозділів місцевої державної адміністрації, що суперечать Конституції України, іншим актам законодавства, рішенням Конституційного Суду України та актам міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, можуть бути скасовані головою місцевої державної адміністрації, відповідним міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади.

Таким чином Закон не містить прямої вказівки на можливість відповідної місцевої державної адміністрації самостійно скасовувати видані нею акти з посиланням на їх незаконність або недоцільність.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що таке скасування (втрата чинності) в даній справі застосовано в зв'язку з наявним порушенням законодавства. Доводи відповідача суд сприймає таким чином, що будь-яка діяльність місцевих державних адміністрацій, у тому числі й щодо видання розпоряджень, має бути законною: здійсненою на підставі, в межах та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України ). Таким чином, на думку відповідача, у разі виявлення невідповідності чинному законодавству власного розпорядження, голова місцевої державної адміністрації, реалізуючи надане йому право щодо видання розпоряджень, зобов'язаний виправити ситуацію шляхом змінення чинного правового регулювання конкретної ситуації, а фактично - шляхом змінення розпорядження або його скасування шляхом визнання таким, що втратило чинність. Тобто, за доводами відповідача, право щодо скасування власних розпоряджень голів місцевих державних адміністрацій є похідним від права на видання таких розпоряджень таким самим чином, як і право на внесення до розпоряджень змін і доповнень.

Проте суд вважає такі доводи хибними та не вбачає у відповідача в даній справі права скасовувати розпорядження шляхом визнання таким, що втратило чинність. При цьому відповідач припускається довільного поширювального тлумачення норм Закону України «Про місцеві державні адміністрації» при невірному тлумаченні вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Зокрема, згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» на виконання Конституції України, законів України, актів Президента України, щорічного послання Президента України до Верховної Ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України, актів Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідно до закону забезпечують нормативно-правове регулювання, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники структурних підрозділів - накази.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Акти місцевих державних адміністрацій, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

Детальне тлумачення норми чинного законодавства щодо можливості скасування власних актів міститься в рішенні Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 р.№ 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), виходячи зі змісту положень якого можна дійти висновку, що ненормативні правові акти є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання.

В даній справі судом встановлено, що розпорядження № 581 від 10.09.2012р. є ненормативним правовим актом, оскільки регулює індивідуальне питання надання дозволу на розробку технічної документації визначеній особі. Крім того, воно є виконаним, оскільки на його підставі складено відповідний технічний документ, який подано на розгляд місцевої державної адміністрації з метою подальшого укладення відповідного договору оренди.

В Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Місцеві державні адміністрації є відповідальними за свою діяльність перед людиною і державою (стаття 3 Закону «Про місцеві державні адміністрації»). Таким чином місцеві державні адміністрації не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між органами державної влади і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення

Таким чином скасування розпорядження № 581 від 10.09.2012р. шляхом визнання його таким, що втратило чинність в даній справі не є можливим.

Крім того суд враховує, що при розгляді справи також не встановлено фактичних підстав для скасування розпорядження № 581 від 10.09.2012р. При цьому суд враховує відсутність з боку відповідача доказів, які вказують на фактичну невідповідність розмірів земельної ділянки, дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою якої надано позивачу. При цьому суд наголошує, що спірна земельна ділянка № НОМЕР_1 перебувала у Переліку не витребуваних земельних ділянок (а.с. 31), затвердженому Розпорядженням голови районної адміністрації від 10.09.2012р. № 581, яке в подальшому скасовано з посиланням на інші підстави, зокрема недопущення вимог законодавства, без посилання на розпорядження Валківської райдержадміністрації Харківської області від 11.02.2011р. № 43 (а.с. 33), згідно якого ділянка № НОМЕР_1 площею 6,37 га. передана у власність ОСОБА_3 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до приписів ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даній справі відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, суду не надано доказів законності та обґрунтованості оскаржуваних рішень, у той час як позивачем подано переконливі докази в обґрунтування своєї позиції, з аналізу яких судом зроблено вичерпні висновки.

В зв'язку з наведеним суд відзначає, що будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до п. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб'єкта владних повноважень на може ґрунтуватися на припущеннях.

Так, перевіривши оскаржуване в даній справі розпорядження відповідача з урахуванням наведеної норми, суд дійшов висновку, що відповідачем при його прийнятті, невірно застосовано норми чинного законодавства при неповному та неправильному встановленні всіх дійсних обставин справи, в зв'язку з чим воно підлягає скасуванню.

Разом з тим суд вважає за необхідне відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог про визнання дійсним розпорядження голови Валківської районної державної адміністрації Харківської області № 581 від 10.09.2012р., зазначаючи, що скасування судом розпорядження про визнання таким, що втратило чинність іншого розпорядження, передбачає відновлення чинності останнього та за умови непередбаченості повноважень суду при вирішенні адміністративної справи, визначених ст. 162 КАС України, прийняття постанови про визнання чинним рішення суб'єкта владних повноважень.

Так само належить відмовити в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача укласти договір оренди земельних ділянок не витребуваних земельних ділянок (паїв) для ведення сільськогосподарського виробництва на території Огульцівської сільської ради Валківського району Харківської області за межами населених пунктів, виділених для розроблення технічної документації в рамках розпорядження № 581 від 10.09.2012р.

При цьому суд керується тим, що укладення такого договору передбачає відповідну процедуру, дотримання якої є обов'язковим та передбачено законодавством. Таким чином, задовольнивши зазначені позовні вимоги, суд вийде за межі наданої компетенції, оскільки зобов'яже суб'єкта владних повноважень здійснити дії без дотримання чинного порядку.

Згідно ч. 1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись ст., ст. 160,161,162,163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати недійсним та скасувати розпорядження голови Валківської районної державної адміністрації Харківської області № 757 від 02.11.2012р.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Огульчанське - Плюс» (код ЄДРПОУ 37948175) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 48,28 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України -з дня отримання копії постанови. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено та підписано 22 лютого 2013 року.

Головуючий Суддя С.В. Архіпова