Ухвала суду № 29736066, 20.02.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 122/7773/2012 Головуючий суду першої інстанції:Іщенко І.В. № провадження: 22-ц/190/749/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Кірюхіна М. А.

"20" лютого 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді: Кірюхіної М.А., Суддів:Руснак А.П., Берзіньш В.С., При секретарі:Щегловій Н.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» до ОСОБА_6 про стягнення суми заборгованості з оплати послуг,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Центрального районного суду м.Сімферополя АР Крим від 03 грудня 2012 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2012 року орендне підприємство «Кримтеплокомуненерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення суми заборгованості з оплати послуг в розмірі 10339,28 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач є споживачем послуг, які надаються позивачем, однак з жовтня 1998 року належним чином не проводить оплату послуг внаслідок чого в нього утворилась вищевказана заборгованість, яку відповідач в добровільному порядку погасити відмовляється.

Рішенням Центрального районного суду м.Сімферополя АР Крим від 03 грудня 2012 року вищевказаний позов орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_6 на користь орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго» заборгованість по оплаті послуг в розмірі 5751,09 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що воно ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, по неповно з'ясованим обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися в судове засідання, обговоривши доводи, наведені у скарзі, та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності. При цьому визнав встановленим, що відповідач, користується послугами, які надаються позивачем, проте не виконує свої зобов'язання по їх сплаті, тому з нього підлягає стягненню заборгованість у сумі 5751,09 грн., з урахуванням строку позовної давності щодо сплати послуг з теплопостачання.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають матеріалам справи і вимогам закону.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до вимог ст. 67, 68 ЖК України плата за комунальні послуги береться, крім квартирної плати, за затвердженими у встановленому порядку тарифами.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що ОП «Кримтеплокомуненерго» є централізованим постачальником теплової енергії в м.Сімферополі.

З 1997 до 2012 року відповідачеві на праві власності належала квартира АДРЕСА_1, в якій відповідач не проживав і не був зареєстрований, оскільки з 1992 року він зареєстрований у квартирі АДРЕСА_2.

Незважаючи на те, що за твердженням відповідача він в цій квартирі не проживав, а тому не користувався послугами, які надаються ОП «Кримтеплокомуненерго», це не позбавляє його обов'язку сплачувати надані послуги. Проте оплату з 01 жовтня 1998 року по березень 2011 року відповідач належним чином не здійснював у зв'язку з чим в нього утворилась заборгованість, яка до цього часу не оплачена. Документів, які б свідчили про ненадання або неотримання комунальних послуг відповідачем не надано.

Заборгованість відповідача за комунальні послуги з урахуванням строку позовної давності становить 5751,09 грн.

Матеріали справи не містять даних про те, що відповідач звертався до позивача з претензіями з приводу неякісного надання комунальних послуг, а також з вимогами про проведення перерахунку розміру оплати за вказані послуги у зв'язку з їх ненаданням, або наданням не в повному обсязі. Також відповідач не звертався до позивача з приводу розірвання договору та не вимагав відключення теплопостачання у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмови від зобов'язання не допускається.

Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення (далі - ЦО) та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж ЦО та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж ЦО та постачання гарячої води забороняється.

Такі ж положення було встановлено і в п.34, 36 Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 1997 року №1497, чинних на момент самовільного відімкнення відповідача від теплопостачання.

Установивши, що відповідач здійснив відключення теплопостачання у квартирі без дотримання встановленого для цього порядку, всупереч положенням ст. 525 ЦК України та наведеного Порядку, колегія суддів не вбачає підстав для звільнення його від оплати наданих послуг, від використання яких відповідач відмовився з порушенням наведених норм закону.

Зважаючи на наведене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо ігнорування судом його права на відімкнення від теплопостачання, оскільки у встановлений законом спосіб він цього питання не вирішував.

Доводи апеляційної скарги відповідача щодо відсутності укладеного договору колегія суддів до уваги не приймає, оскільки свобода договору, закріплена у ст. ст. 6, 627 ЦК України, яка полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, при виборі контрагентів та при погодженні умов договору, не є безмежною.

У тих випадках, коли актом цивільного законодавства передбачена обов'язковість положень цього акту для сторін договору, сторони не вправі відступити від їх положень (ч. 3 ст. 6 ЦК України).

Так, ст. ст. 19, 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачають обов'язок споживача житлово-комунальних послуг укласти письмовий договір з виконавцем послуг на основі типового договору.

Також колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо не визначення адреси квартири, до якої надавалися послуги з теплопостачання, оскільки з наданого позивачем особистого рахунку №66-480055 вбачається, що послуги надавалися до квартири АДРЕСА_1, власником якої за період стягнення заборгованості був відповідач, що ним визнано при апеляційному перегляді справи.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального або неправильне застосування норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303,304, 307, 308, 314, 315, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Центрального районного суду м.Сімферополя АР Крим від 03 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді: