Рішення № 29734515, 28.02.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "28" лютого 2013 р. Справа № 15/906/70/13-г

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Кравець С.Г.

при секретарі Пастощук О.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Ігнатюк Н.В. - представник за довіреністю №110 від 09.01.2013р.,

від відповідача: Вернидуб Д.В. - представник за довіреністю від 18.02.2013р.

(приймав участь в судовому засіданні 26.02.2013р.),

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Державного підприємства "Підприємство Райківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№73)" (с.Райки, Бердичівський район, Житомирська область)

до Приватної багатопрофільної фірми "Яніцький" (с.Оліївка Житомирського району)

про стягнення 15115,83 грн.

В судовому засіданні оголошувалась перерва з 26.02.2013р. до 28.02.2013р., у відповідності до ст.77 ГПК України.

Державне підприємство "Підприємство Райківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№73)" звернулось до господарського суду з позовом до Приватної багатопрофільної фірми "Яніцький" про стягнення 15115,83грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання усної домовленості відповідачу поставлено продукцію на загальну суму 32839,20грн. згідно з накладною №403 від 30.12.2011р. Відповідачем отриманий товар оплачено частково в сумі 8200,00грн. та здійснено часткове повернення товару згідно з накладною №21 від 07.06.2012р. на суму 9523,36грн. Непогашеною залишилась заборгованість відповідача в сумі 15115,83грн.

Ухвалою господарського суду від 18.01.2013р. прийнято позовну заяву Державного підприємства "Підприємство Райківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№73)" до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 07.02.2013р.

Ухвалою суду від 07.02.2013р. у зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 26.02.2013р.

В судовому засіданні 26.02.2013р. представник відповідача в порядку ст.24 ГПК України заявив клопотання про залучення Головного управління житлово-комунального господарства та енергозбереження Житомирської обласної державної адміністрації в якості співвідповідача у справі. Зазначив, що бетонні стовпи, отримані відповідачем за накладною №403 від 30.12.2011р. (за винятком повернутих на суму 9523,36грн.) були використанні при установленні огорожі для позивача - Райківської виправної колонії. Дані роботи виконані згідно умов договору №22 від 29.11.2011р. про закупівлю робіт за державні кошти, укладеного між Головним управлінням житлово-комунального господарства та енергозбереження Житомирської обласної державної адміністрації та Приватною багатопрофільною фірмою "Яніцький".

Представник позивача в судовому засіданні 26.02.2013р. пояснила, що позивач - Державне підприємство "Підприємство Райківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№73)" та Райківська виправна колонія це дві різні юридичні особи.

В судовому засіданні 26.02.2012р. оголошувалась перерва до 28.02.2013р. з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та необхідністю витребування додаткових доказів.

Після оголошеної в судовому засіданні 26.02.2013р. перерви представник позивача надав письмові пояснення №1076 від 27.02.2013р. на клопотання відповідача від 26.02.2013р. про залучення співвідповідача (а.с.73), відповідно до яких позивач заперечує проти залучення Головного управління житлово-комунального господарства та енергозбереження Житомирської обласної державної адміністрації в якості співвідповідача.

Позовні вимоги представник позивача підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та просила стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 15115,83грн. та судові витрати.

Відповідач в судове засідання 28.02.2013р. не з'явився, письмового відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином - розписка про оголошення перерви у судовому засіданні (а.с.70).

Враховуючи те, що неявка в засідання суду представника відповідача та неподання останнім письмового відзиву, не перешкоджають розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно із ст.75 ГПК України.

Щодо клопотання відповідача від 26.02.2013р. про залучення співвідповідача господарський суд враховує наступне.

Згідно ч.1 ст.24 ГПК України, господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Слід зазначити, що дана стаття встановлює механізм вирішення питання про можливість розгляду справи у випадках, коли відповідач, що зазначений позивачем у позові, не повинен відповідати за цим позовом або повинен відповідати солідарно з іншою особою, яка в позові не зазначена як відповідач.

В обґрунтування заявленого клопотання про залучення співвідповідача, Приватна багатопрофільна фірма "Яніцький" посилається на те, що товар, а саме - бетонні стовпи, які були отримані відповідачем від позивача згідно накладної №403 від 30.12.2011р., в подальшому були використані останнім при установленні металевої огорожі із сітки по залізобетонних стовпах без цоколя для потреб самого позивача.

Зазначає, що дані роботи були здійсненні відповідачем на виконання умов договору №22 про закупівлю робіт за державні кошти від 29.11.2011 року, укладеного між Головним управлінням житлово-комунального господарства та енергозбереження Житомирської обласної державної адміністрації та Приватною багатопрофільною фірмою "Яніцький". Вказує, що відповідачем були виконані роботи з реконструкції очисних споруд та зовнішніх мереж каналізації в Райківській виправній колонії №73.

Відповідач вважає, що з метою повного та всебічного дослідження всіх обставин даної справи, необхідно залучити Головне управління житлово-комунального господарства та енергозбереження Житомирської обласної державної адміністрації в якості співвідповідача у даній справі, оскільки ПБФ "Яніцький" отримала стовпи бетонні від позивача та в його ж інтересах їх і використала, а Головне управління житлово-комунального господарства та енергозбереження Житомирської обласної державної адміністрації на даний час за виконані роботи не розрахувалось.

На підтвердження зазначених обставин, відповідачем додано до матеріалів справи копію листа-вимоги №1 від 22.02.2013р. адресованого Департаменту житлово-комунального господарства Житомирської обласної державної адміністрації, копію договору №22 від 29.11.2011р. про закупівлю робіт за державні кошти, копію акту приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, копію довідки про вартість виконаних будівельних робіт за грудень 2011 року, копію акту звірки взаємних розрахунків станом на 10.07.2012р між ПБФ "Яніцький" та ГУ ЖКГ та енергозбереження ОДА.

У відповідності до п. 5 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. №01-8/344 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році", питання про достатність підстав для вчинення відповідної процесуальної дії вирішується господарським судом з урахуванням усіх обставин та матеріалів певної справи і з огляду на те, чи сприятиме залучення іншого відповідача з'ясуванню усього кола обставин, що входять до предмета доказування у справі, встановленню наявності або відсутності правопорушення, прийняттю законного та обґрунтованого рішення.

У п.1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено, що господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона.

Заміна первісного відповідача належним відповідачем допускається лише за згодою позивача, яка має бути викладена в його письмовій заяві чи зафіксована в протоколі судового засідання. Якщо ж такої згоди не надано, то господарський суд у залежності від конкретних обставин справи вчиняє одну з таких дій: 1) розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і відмовляє в позові, оскільки відповідач не є належним; 2) залучає до участі у справі з власної ініціативи іншого відповідача згідно з частиною першою статті 24 ГПК.

Стаття 24 ГПК не зобов'язує господарський суд задовольняти клопотання сторони про залучення до участі у справі іншого відповідача.

Відповідно до п.3.1 Статуту Державного підприємства "Підприємство Райківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№73)", останнє є юридичною особою. Ідентифікаційний код 08680000 (а.с.13-21).

Із наданого позивачем Положення про Райківську виправну колонію управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№73) вбачається, що Райківська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№73) є окремою юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах казначейської служби, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, інші печатки та штампи (п.15 Положення, а.с.74-77). Ідентифікаційний код Райківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№73) - 08563352 (а.с.78).

У даному випадку, саме Державне підприємство "Підприємство Райківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№73)" як позивач звернулось до господарського суду з позовом до Приватної багатопрофільної фірми "Яніцький" (відповідач) про стягнення 15115,83грн. заборгованості, яка виникла внаслідок непроведення оплати отриманого товару за накладною №403 від 30.12.2011р.

З викладеного вбачається, що Райківська виправна колонія управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області, відповідно до матеріалів справи, не являється стороною правовідносин, які виникли між відповідачем та Головним управлінням житлово-комунального господарства та енергозбереження Житомирської обласної державної адміністрації на підставі договору №22 від 29.11.2011р. про закупівлю робіт за державні кошти, при цьому, правовідносини між останніми не знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку із спірними правовідносинами між сторонами у даній справі. За таких обставин, жодних підстав для задоволення клопотання відповідача не вбачається. У клопотанні Приватної багатопрофільної фірми "Яніцький" від 26.02.2013р. про залучення співвідповідача суд відмовляє.

Заслухавши пояснення представника учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами по справі у 2011 році існували договірні зобов'язання купівлі-продажу.

Так, згідно накладної №403 від 30.12.2011р. та на підставі довіреності на отримання матеріальних цінностей №394 від 30.12.2011р. Державним підприємством "Підприємство Райківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№73)" передано, а Приватною багатопрофільною фірмою "Яніцький" прийнято товар - стовп бетонний армований L2,7 в кількості 200 шт. на загальну суму 32839,20грн. (а.с.7-8).

Разом з тим, свої зобов'язання по оплаті отриманого від позивача товару ПБФ "Яніцький" виконало лише частково, перерахувавши позивачу 8200,00грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою від 05.01.2012р. (а.с.28).

Крім цього, відповідачем було здійснено повернення товару на загальну суму 9523,36грн., про що свідчать накладні про повернення від покупця №21 від 07.06.2012р. та №459 від 08.06.2012р. (а.с.9). Непогашеним залишився борг відповідача перед позивачем в сумі 15115,83грн.

У зв'язку з неповним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті отриманого від позивача товару позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 15115,93грн. Обґрунтовуючи позовні вимоги, ДП "Підприємство Райківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№73)" посилається на положення ст.692 Цивільного кодексу України (а.с.72).

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Між сторонами виникло майново-господарське зобов'язання, в силу якого відповідач повинен оплатити товар, а позивач має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України.

За своєю правовою природою правовідносини, що склалися між сторонами є правовідносинами з купівлі-продажу товару, до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов'язання, а також положення параграфу 1, 3 глави 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як вже зазначалось, позивачем було передано відповідачу товар, який відповідачем отримано на підставі довіреності та частково оплачено.

Частинами 1 та 2 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару; покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що за загальним правилом, обов'язок покупця оплатити товар виникає після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на товар. Це правило діє, якщо спеціальними правилами або договором купівлі-продажу не встановлено інший строк оплати.

Вищий господарський суд України в інформаційному листі від 17.07.2012р. №01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права", зокрема, зазначає, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 №5002-8/481-2011).

При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 №9/252-10).

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні норми містяться в ст.193 Господарського кодексу України.

Отже, оскільки строк виконання зобов'язання по оплаті отриманого товару (стовпів бетонних) встановлений Цивільним кодексом України (ст.692 ЦК України), відповідач повинен був здійснити розрахунки за отриманий товар після прийняття товару, однак свого зобов'язання не виконав.

Матеріали справи свідчать про несвоєчасне та неповне виконання відповідачем своїх зобов'язань по оплаті отриманого від позивача товару. Згідно довідки позивача №589 від 04.02.2013р. заборгованість ПБФ "Яніцький" не змінилась і становить 15115,83грн. (а.с.27).

Вказана сума заборгованості підтверджується також підписаним між сторонами та скріпленим печатками підприємств актом звірки розрахунків (а.с.10).

На час розгляду справи відповідач оплату отриманого від позивача товару на суму 15115,83грн. не провів.

Таким чином, аналіз наведених норм права та обставин справи свідчить про обґрунтованість заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача 15115,83грн. заборгованості.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвал відповідач не подав до суду доказів в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів тощо).

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 15115,83грн. основного боргу є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 11, 509, 525, 526, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 175,193 ГК України та керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватної багатопрофільної фірми "Яніцький" (12402, Житомирська область, Житомирський район, с.Оліївка, вул.Звягельська, б.10, ідентифікаційний код 13565910) на користь Державного підприємства "Підприємство Райківської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Житомирській області (№73)" (13333, Житомирська область, Бердичівський район, с.Райки, вул.Центральна, 1, ідентифікаційний код 08680000)

- 15115,83грн. боргу,

- 1720,50грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 05.03.13

Суддя Кравець С.Г.

Віддрукувати:

1 - в справу;

2 - позивачу (рек. з пов.)

3 - відповідачу (рек. з пов.)