Рішення № 29734233, 28.02.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.02.13р. Справа № 6/5005/10309/2012

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС", м. Полтава

до Відповідача-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Lola-Invest", м. Ташкент, Узбекистан

Відповідача-2 Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 304 951, 00 доларів США (2 437 473, 34 грн. за офіційним курсом НБУ (7,933) станом на 21.11.2012р.)

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Сакун Р.С., представник, довіреність б/н від 31.10.2012р.;

від відповідача-1 - не з`явився;

від відповідача-2 - не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛЕКТРОНБУД-СЕРВІС", м. Полтава - далі по тексту - позивача до товариства з обмеженою відповідальністю "Lola-Invest", м. Ташкент, Узбекистан - далі по тексту - відповідача-1 та до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ - далі по тексту - відповідача-2 про стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача заборгованості у сумі 304 951,00 доларів США, що становить 2 437 473,34грн. за офіційним курсом НБУ на день подання позову на підставі умов довгострокового контракту поставки товару № 070901 від 07.09.11р. на загальну суму 5 000 000,00 доларів США і Додаткових угод до нього, укладених між позивачем та відповідачем-1 та на підставі договору-доручення № 220601 від 22.06.12р. на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні, укладеного між позивачем та відповідачем-2 на виконання умов контракту, відповідно до вимог ст. 692 Цивільного кодексу України.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.09.11р. між позивачем та відповідачем-1 укладено довгостроковий договір поставки товару № 070901 на загальну суму 5 000 000,00 доларів США, відповідно до п.1.1 умов якого позивач зобов'язався поставити відповідачеві-1 обумовлений вищеназваним контрактом товар, а відповідач-1 прийняти товар і оплатити його відповідно до умов контракту.

На виконання умов вищеназваного контракту, 22.06.12р. року між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір-доручення за № 220601 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні, які сторонами були обумовлені в заявці на транспортно-експедиторське обслуговування № 2206 від 22.06.12р., так і заявці на транспортно-експедиторське обслуговування № 1510 від 15.10.12р., в заявках обумовлено місце та час розвантаження товару у місці поставки, так зокрема в заявці на транспортно-експедиторське обслуговування № 2206 від 22.06.12р., датою розвантаження вказано 05.07.12р., а в заявці на транспортно-експедиторське обслуговування № 1510 від 15.1012р., дата розвантаження 25.10.12р. З наданих документів вбачається, що фактично відповідач-2 виконував функцію підрядника з надання послуг експедирування вантажів. Можливість залучення експедитором для виконання власних зобов'язань за договором транспортного експедирування інших осіб прямо передбачено положеннями ст.9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність».

Відповідач-2 не дотримався погоджених строків поставки товару відповідно до умов Додатку № 5 до Контракту товар було поставлено у місце призначення та передано відповідачу-1 з запізненням у 2 дні. Щодо поставки товару відповідачу-1 у відповідності з вимогами Додатку № 8 до Контракту, то відповідач-2 не дотримався погоджених строків поставки товару у місце призначення, товар поставлено та передано відповідачу-1, 05.11.12р., тобто із перевищенням строків поставки у десять днів, про що свідчить акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 05.11.12р, отже, відповідач-2, обов'язком якого була передача товару відповідачу-1, також є зобов'язаною стороною за даним Контрактом.

Пунктом 8 Додатку № 5 до Контракту передбачені зобов'язання відповідача-1 провести оплату шляхом прямого банківського переказу 100% вартості партії товару (загальна сума складає 175 676,00 доларів США) на протязі 30 днів з моменту поставки партії товару. Пунктом 7 Додатку № 8 до Контракту передбачені зобов'язання відповідача-1 провести оплату шляхом прямого банківського переказу 100% вартості партії товару (загальна сума складає 129 275,00 доларів США) на протязі 10 днів з моменту поставки партії товару.

Позивачем виконані зобов'язання по Контракту і Додаткам № 5 та № 8 до Контракту, що є його невід'ємною частиною, у підтвердження факту відвантаження та отримання відповідачем-1 товару (нафтового обладнання) додаються належним чином засвідчені копії міжнародної товарно-транспортної накладної (СМК) з відповідними відмітками митних органів, (супровідний лист) № І від 15.10.12р., товарно-транспортна накладна.

Умовами Контракту визначено, що строк оплати кожної партії товару ні за яких обставин не повинен перевищувати 60 днів з моменту поставки товару.

Відповідач-1 своїх контрактних зобов'язань по оплаті товару як відповідно до умов Додатку № 5 від 25.06.12р., так і № 8 від 15.10.2012р., не виконав по цей час, за одержаний товар не розрахувався, що підтверджується довідкою виданою ПРГУ «ПриватБанк» від 08.11.12р. №З.РЬ.0.0.0/23-1728.

Неодноразові переговори з відповідачем-1, з приводу оплати вартості партії товару жодних результатів не принесли, відповідач-1 покладається на невиконання власних зобов'язань допущеним порушенням позивачем строків поставки партії товару, у зв'язку з чим і виникла заборгованість відповідача-1 перед позивачем за поставлений товар, станом на день звернення до суду у сумі 304 951,00 доларів США, що на день подання позовної заяви за офіційним курсом НБУ становить 2 437 473,34грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою у якій він просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача заборгованість у сумі 304 951,00 доларів США, що становить 2 437 473,34грн. за офіційним курсом НБУ на день подання позову на підставі умов довгострокового контракту поставки товару № 070901 від 07.09.2011року на загальну суму 5 000 000,00 доларів США і Додаткових угод до нього, укладених між позивачем та відповідачем-1 та на підставі договору-доручення № 220601 від 22.06.2012року на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні, укладеного між позивачем та відповідачем-2 на виконання умов контракту, відповідно до вимог ст. 692 Цивільного кодексу України.

Відповідач-1 у судове засідання не з'явився, відзив на позов надав, у відзиві на позов позовні вимоги позивача визнає у повному обсязі і звернувся до суду з письмовим клопотанням у якому просить суд розглянути справу без його участі.

Відповідач-2 у судове засідання не з'явився, відзив на позов надав, у відзиві на позов позовні вимоги позивача не визнає у повному обсязі і звернувся до суду з письмовим клопотанням у якому просить суд розглянути справу без його участі.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи те, що відповідача-1 та відповідача-2 належним чином було повідомлено про час та місце судового засідання, що підтверджується штампом суду про відправлення відповідачеві копії ухвали суду від 30.11.12р., замовленою кореспонденцією з повідомленням про час та місце судового засідання, за адресою зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за адресою зазначеною у довідці Держкомстату, станом на день порушення провадження по справі, а відповідач-1 та відповідач-2 власноручно отримавши ухвалу суду, про що свідчить їх відзив на позов та клопотання про розгляд справи без їх участі, не скористалися наданим їм законним правом участі у судовому засіданні та неможливість присутності в судовому засіданні представників відповідача-1 та відповіла-2 документально підтверджена не була, надані позивачем матеріали справи та оригінали документів дозволяють розглянути справу по суті спору, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за відсутністю представників відповідача-1 та відповідача-2.

28.02.2013року справу було розглянуто за участю повноважного представника позивача, без участі представників відповідача-1 та відповідача-2 за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання та в копіях належним чином завірених залучених до матеріалів справи.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд -

ВСТАНОВИВ:

07.09.11р. між позивачем та відповідачем-1 було укладено довгостроковий договір поставки товару № 070901 на загальну суму 5 000 000,00 доларів США, відповідно до п.1.1 умов якого позивач зобов'язався поставити відповідачеві-1 обумовлений вищеназваним контрактом товар, а відповідач-1 прийняти товар і оплатити його відповідно до умов контракту, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання та по суті не оспорюється відповідачем-1 та відповідачем-2.

На виконання умов вищеназваного контракту, 22.06.12р. між позивачем та відповідачем-2 було укладено договір-доручення за № 220601 на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні, які сторонами були обумовлені в заявці на транспортно-експедиторське обслуговування № 2206 від 22.06.12р., так і заявці на транспортно-експедиторське обслуговування № 1510 від 15.10.12р., в заявках обумовлено місце та час розвантаження товару у місці поставки, так зокрема в заявці на транспортно-експедиторське обслуговування № 2206 від 22.06.12р., датою розвантаження вказано 05.07.12р., а в заявці на транспортно-експедиторське обслуговування № 1510 від 15.10.12р., дата розвантаження 25.10.12р. З наданих документів вбачається, що фактично відповідач-2 виконував функцію підрядника з надання послуг експедирування вантажів. Можливість залучення експедитором для виконання власних зобов'язань за договором транспортного експедирування інших осіб прямо передбачено положеннями ст.9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання та по суті не оспорюється відповідачем-1 та відповідачем-2.

Відповідач-2 не дотримався погоджених строків поставки товару відповідно до умов Додатку № 5 до Контракту товар було поставлено у місце призначення та передано відповідачу-1 з запізненням у 2 дні. Щодо поставки товару відповідачу-1 у відповідності з вимогами Додатку № 8 до Контракту, то відповідач-2 не дотримався погоджених строків поставки товару у місце призначення, товар поставлено та передано відповідачу-1, 05.11.12р., тобто із перевищенням строків поставки у десять днів, про що свідчить акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 05.11.2012 року, отже, відповідач-2, обов'язком якого була передача товару відповідачу-1, також є зобов'язаною стороною за даним Контрактом, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання та по суті не оспорюється відповідачем-1 та відповідачем-2.

Пунктом 8 Додатку № 5 до Контракту передбачені зобов'язання відповідача-1 провести оплату шляхом прямого банківського переказу 100% вартості партії товару (загальна сума складає 175 676,00 доларів США) на протязі 30 днів з моменту поставки партії товару. Пунктом 7 Додатку № 8 до Контракту передбачені зобов'язання відповідача-1 провести оплату шляхом прямого банківського переказу 100% вартості партії товару (загальна сума складає 129 275,00 доларів США) на протязі 10 днів з моменту поставки партії товару, що підтверджується матеріалами справи, оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання та по суті не оспорюється відповідачем-1 та відповідачем-2.

Позивачем виконані зобов'язання по Контракту і Додаткам № 5 та № 8 до Контракту, що є його невід'ємною частиною, у підтвердження факту відвантаження та отримання відповідачем-1 товару (нафтового обладнання) додаються належним чином засвідчені копії міжнародної товарно-транспортної накладної (СМК) з відповідними відмітками митних органів, (супровідний лист) № І від 15.10.12р., товарно-транспортна накладна.

Умовами Контракту визначено, що строк оплати кожної партії товару ні за яких обставин не повинен перевищувати 60 днів с моменту поставки товару.

Відповідач-1 своїх контрактних зобов'язань по оплаті товару як відповідно до умов Додатку № 5 від 25.06.12р., так і № 8 від 15.10.12р., не виконав по цей час, за одержаний товар не розрахувався, що підтверджується довідкою виданою ПРГУ «ПриватБанк» від 08.11.12р. №З.РЬ.0.0.0/23-1728.

Пунктом 7.8. Контракту визначено, що правом, яке застосовується до Контракту, є право України. В цьому ж пункті Контракту викладено та погоджено арбітражне застереження щодо передачі всіх спорів, що виникають з цього Контракту, на розгляд до Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України . За нормами чинного законодавства України звернення до арбітражу є правом, а не обов'язком сторони. Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України підвідомчий господарським судам спір може бути передано на вирішення третейського суду (арбітражу), отже, виходячи з умов Контракту та вимог чинного законодавства при виникненні спору, який витікає з даного Контракту, спір підлягає розгляду у судах на території України та із застосуванням законодавства України. Умовами Контракту визначено, що строк оплати кожної партії товару ні за яких обставин не повинен перевищувати 60 днів з моменту поставки товару.

Неодноразові переговори з відповідачем-1, з приводу оплати вартості партії товару жодних результатів не принесли, відповідач-1 покладається на невиконання власних зобов'язань допущеним порушенням позивачем строків поставки партії товару, у зв'язку з чим і виникла заборгованість відповідача-1 перед позивачем за поставлений товар, станом на день звернення до суду у сумі 304 951,00 доларів США, що на день подання позовної заяви за офіційним курсом НБУ становить 2 437 473,34грн., що і стало підставою для звернення позивача до суду з даною позовною заявою у якій він просить суд в примусовому порядку стягнути з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача заборгованість у сумі 304 951,00 доларів США, що становить 2 437 473,34грн. за офіційним курсом НБУ на день подання позову на підставі умов довгострокового контракту поставки товару № 070901 від 07.09.2011року на загальну суму 5 000 000,00 доларів США і Додаткових угод до нього, укладених між позивачем та відповідачем-1 та на підставі договору-доручення № 220601 від 22.06.2012року на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні, укладеного між позивачем та відповідачем-2 на виконання умов контракту, відповідно до вимог ст.692 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.15 Господарського процесуального кодексу України справи у спорах за участю кількох відповідачів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

Згідно чинного законодавства України з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (ч.2 ст. 192 , ч. 3 статті 533 Цивільного кодексу України, Декрет Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року N 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю») суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті і оскільки відповідач-1 є особа нерезидент України, валютою контракту є долар США, тому задоволення позовних вимог можливе шляхом стягнення заборгованості в іноземній валюті, а саме доларах США.

Відповідно до частини першої статті 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях.

Відповідно ст. 193 Господарського кодексу України, встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до вимог ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень ст.530 Цивільного кодексу України.

Позивачем в судовому засіданні, на підставі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, документально було доведено ті обставини, на які він посилався в позовній заяві як на підставу своїх позовних вимог.

Відповідно до вимог ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу або інших актів цивільного законодавства.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним в момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Дослідивши матеріали справи, оригінали документів наданих сторонами додатково на вимоги суду у судове засідання та заслухавши повноважного представника позивача в судовому засіданні суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача-1 та відповідача-2 на користь позивача заборгованості у сумі 304 951,00 доларів США, що становить 2 437 473,34грн. за офіційним курсом НБУ на день подання позову на підставі умов довгострокового контракту поставки товару № 070901 від 07.09.11р. на загальну суму 5 000 000,00 доларів США і Додаткових угод до нього, укладених між позивачем та відповідачем-1 та на підставі договору-доручення № 220601 від 22.06.12р. на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні, укладеного між позивачем та відповідачем-2 на виконання умов контракту, відповідно до вимог ст. 692 Цивільного кодексу України, слід визнати обґрунтованими, визнаними відповідачем-1 у відзиві на позов у повному обсязі та такими, що не суперечать як матеріалам справи так і чинному законодавству України, а отже є такими, що підлягають задоволенню частково шляхом стягненням з відповідача-1 на користь позивача заборгованості у сумі 304 951,00 доларів США, що становить 2 437 473,34грн. за офіційним курсом НБУ на день подання позову на підставі умов довгострокового контракту поставки товару № 070901 від 07.09.11р. на загальну суму 5 000 000,00 доларів США і Додаткових угод до нього, укладених між позивачем та відповідачем-1.

В позові до відповідача-2 відмовити у повному обсязі з тих підстав, що вина відповідача-2 в заборгованості відповідача-1 перед позивачем у сумі 304 951,00 доларів США, що становить 2 437 473,34грн. за офіційним курсом НБУ на день подання позову на підставі умов довгострокового контракту поставки товару № 070901 від 07.09.11р. на загальну суму 5 000 000,00 доларів США і Додаткових угод до нього, укладених між позивачем та відповідачем-1 - відсутня, а відповідно до вимог ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність тільки за наявності вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Керуючись ст.ст.4,11,15,16,525,526,692 Цивільного кодексу України, ст.ст.33,35 49,82-85,87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимог задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Lola-Invest" (Узбекистан, м. Ташкент, М. Улугбенский р-н, вул. Карасу-2, буд. 5, кв. 17; ІПН 201109552; ОКОНХ 14140) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Електронбуд-Сервіс" (36000, Україна, м. Полтава, пер. Перспективний, 12; код ЄДРПОУ 14312298) 304 951,00 долар США (триста чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят один долар США 00 центів), що становить 2 437 473,34грн. (два мільйони чотириста тридцять сім тисяч чотириста сімдесят три грн. 34 коп.) за офіційним курсом НБУ на день подання позовної заяви - основна заборгованість, видати наказ.

В позові до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ІНПП НОМЕР_1) відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко

Повне рішення складено 01.03.13р.