Постанова № 29733638, 13.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2013 р. справа № 2а/0470/11065/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Шлай А.В. Проценко О.А.

за участю секретаря судового засідання: Рязанова А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська

на постанову : Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 р. у справі № 2а/0470/11065/11

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Яран -Днєпр"

до: Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська

про: скасування податкового повідомлення - рішення- ,

Встановив:

02.09.2011 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, в якому просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 09.06.2011 року № 0001032302, № 0001042302, № 0001052302, № 0001062302.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська безпідставно дійшла висновку про нікчемність правочинів, укладених позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «БМ-Технологія» та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Клото». Позивач вказує, що ТОВ «БМ-Технологія» та ТОВ фірма «Клото» виконали свої зобовязання перед позивачем у повному обсязі у відповідності до укладених договорів, що підтверджується видатковими накладними, актами приймання, товарно-транспортними накладними, а також податковими накладними ТОВ «БМ-Технологія» та ТОВ фірма «Клото». Позивач зазначає, що на момент здійснення господарських операцій ТОВ «БМ-Технологія» та ТОВ фірма «Клото» мали статус юридичних осіб та були платниками податку на додану вартість.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 року позов задоволено частково.

Суд постановив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська форми «В4» № 0001062302 від 09.06.2011 рок та форми «В4» № 0001052302 від 09.06.2011 року.

Визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «р» Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська № 0001042302 від 09.06.2011 року в частині нарахування основного платежу по податку на додану вартість у розмірі 140942,00 гривень та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 35236,00 гривень; в іншій частині податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська № 0001042302 від 09.06.2011 року залишити без змін.

Визнати частково протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «р» Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська № 0001032302 від 09.06.2011 року в частині нарахування основного платежу по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 274661,00 гривень та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 68665,50 гривень.

Рішення суду в частині задоволених позовних вимог обґрунтовано тим, що позивач сформував показники податкового обліку з податку на прибуток та податку на додану вартість у відповідності з діючим законодавством.

Факт наявності господарських операцій, на підставі яких сформовано названі показники податкової звітності, підтверджено належними документами первинного бухгалтерського обліку.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати постанову суду в частині задоволених позовних вимог, у задоволенні позову - відмовити.

Особа, що подала апеляційну скаргу, вважає, що рішення суду винесено всупереч фактичним обставинам справи, які свідчать про безтоварність операцій, відображених позивачем у звітності як господарські операції з придбання товарів у ТОВ «БМ-Технологія» та ТОВ фірми «Клото». Зокрема, судом не прийнято до уваги, що названі контрагенти не мали трудових ресурсів, складських приміщень, виробничих потужностей та транспортних засобів для здійснення будь-якого виду діяльності.

На думку відповідача, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій по наданню податкової вигоди.

Угоди позивача з названими контрагентами відповідач вважає нікчемними.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, у яких просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Проти доводів відповідача позивач заперечує, зазначає, що реальність господарських операцій підтверджено договорами видатками накладними, податковими накладними. Транспортування товару за договором здійснювалось автомобільним транспортом на адресу місцезнаходження Покупця на підставі товарно-транспортних накладних. Весь отриманий за договором товар відповідає специфікаціям до договору. Здійснення оплати товару підтверджено платіжними дорученнями та банківськими виписками. Всі вказані документи надавались під час перевірки та є матеріалах справи.

Позивач зазначає, що порушення постачальником товару правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту та валових витрат.

У судовому засіданні представник відповідача вимоги та доводи апеляційної скарги підтримав.

Представник позивача підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі.

Заслухавши представників позивача та відповідача, дослідивши апеляційну скаргу, заперечення на неї, інші матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з такого.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується сторонами, з 18.04.2011 року по 19.05.2011 року відповідачем проведено планову виїзну документальну перевірку позивача з дотриманням вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 року по 31.12.2010 року.

За наслідками перевірки складно акт від 26.05.2011 року № 1105/236/24435116.

У вищевказаному акті відповідачем зроблено висновок про нікчемність правочинів, укладених позивачем з ТОВ «БМ-Технологія» та ТОВ фірма «Клото», а також про безтоварність операцій з означеними особами, суми за якими включено по податкової звітності позивача.

Висновок відповідача обгрунтовано наступним:

-ТОВ «БМ-Технологія» за юридичною адресою не знаходиться; за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі ТОВ «БМ-Технологія», встановлено відсутність необхідних трудових ресурсів (станом на 08.07.2009 року загальна чисельність працюючих 1 особа, станом на 30.06.2010 року 1 особа), необхідних для здійснення господарської діяльності, в частині відвантаження та перевезення товарів; у ТОВ «БМ-Технологія» відсутні матеріальні ресурси, виробнича база, складські приміщення, що унеможливлює здійснення ТОВ «БМ-Технологія» господарської діяльності; актом перевірки ТОВ «БМ-Технологія» встановлено завищення вказаним підприємством за період з 08.07.2009 року по 30.06.2010 року податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 14211137,00 гривень та податкового кредиту на 14082723,00 гривень, всі операції купівлі-продажу підприємства визнано нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача; наслідком діяльності ТОВ «БМ-Технологія» є виключно чи переважно формування податкових зобовязань та податкового кредиту на адресу контрагентів.

-ТОВ фірма «Клото» за юридичною адресою не знаходиться; за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі ТОВ фірма «Клото» встановлено відсутність необхідних трудових ресурсів (штатна чисельність працівників 1 особа), необхідних для здійснення господарської діяльності в частині відвантаження та перевезення товарів; у ТОВ фірма «Клото» відсутні матеріальні ресурси, виробнича база, складські приміщення, транспортні засоби, що унеможливлює здійснення ТОВ фірма «Клото» господарської діяльності;

Крім того, у акті перевірки зазначено, що позивач у декларації за 2010 рік мав право відобразити по рядку 05.2 декларації з податку на прибуток підприємства раніше не враховані витрати у сумі 128826,00 гривень (644129,00 гривень відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток підприємства станом на 01.01.2010 року х 20%). Позивачем же до рядку 05.2 декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік відсенено витрати у сумі 299547,00 гривень, тобто завищено показник зазначеного рядка на суму 170721,00 гривень; позивачем несвоєчасно подано податкові декларації з податку на додану вартість за квітень, червень, липень, вересень, жовтень та листопад 2010 року, у зв'язку з чим відповідачем нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1020,00 гривень; витрати на оплату послуг, наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Максима 2006» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» позивачу на підставі договорів про надання послуг по організації збуту товарів у торгівельних об'єктах, передпродажній підготовці товарів та маркетингових послуг не мають відношення до господарської діяльності позивача, а, отже, не можуть бути включені до складу валових витрат відповідного звітного періоду.

На підставі Акту від 26.05.2011 року № 1105/236/24435116 відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення рішення від 09.06.2011 року № 0001032302, № 0001042302, № 0001052302, № 0001062302.

Позивач у встановленому порядку оскаржив вищевказані податкові повідомлення- -рішення до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області.

Рішенням Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 18.08.2011 року № 24587/10/25-008 задоволено частково скаргу позивача.

Однак, у відповідності до п. 60.1.3 статті 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважаться відкликаним, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобовязання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.60.4 ст. 60 Податкового кодексу України у випадку, визначеному п.60.1.3 пункту п.60.1 ст. 60 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платників податків податкового повідомлення рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.

Відповідачем не надано суду належних доказів вручення податкових повідомлень-рішень форми «р» № 0001772302 від 25.08.2011 року та № 0001782302 від 25.08.2011 року, прийнятих за наслідками рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 18.08.2011 року № 24587/10/25-008, яким зменшено позивачу нараховану суму грошового зобовязання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.

На підставі викладеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська не надано суду належних доказів направлення позивачу нових податкових повідомлень-рішень за наслідками прийняття рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 18.08.2011 року № 24587/10/25-008, яким позивачу зменшено нараховану суму податкового зобовязання, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення не є відкликаними, а отже, є предметом розгляду в адміністративному суді.

Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Щодо завищення валових витрат на оплату послуг, наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Максима 2006» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» позивачу на підставі договорів про надання послуг по організації збуту товарів у торгівельних об'єктах, передпродажній підготовці товарів та маркетингових послуг.

Судом встановлено, що перевіркою повноти визначення валових витрат за перевіряємий період встановлено їх завищення на загальну суму 1344490,00 гривень.

В акті перевірки від 26.05.2011 року № 1105/236/24435116 відповідачем зазначено, що позивачем при реалізації кондитерської сировини покупцям, які в свою чергу реалізують продукцію у роздрібній мережі магазинів, крім укладення договору поставки товарів укладаються договори про надання послуг з організації збуту, послуг з передпродажної підготовки.

Позивачем укладено договори з Товариством з обмеженою відповідальністю «Максима 2006» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет» про надання послуг по організації збуту товарів у торгівельних об'єктах, передпродажній підготовці товарів та маркетингових послуг.

Як зазначено у акті перевірки від 26.05.2011 року № 1105/236/24435116, згідно умов договорів поставок право власності на товар переходить від продавця до покупця у момент підписання сторонами договору належним чином оформленої накладної на товар в пункті поставки. З огляду на вказані положення договорів відповідач у акті перевірки робить висновок, що витрати позивача на оплату вищезазначених послуг не мають відношення до його господарської діяльності, а отже, не можуть бути включені до складу валових витрат відповідного звітного періоду.

Крім того, відповідач у акті перевірки зазначає, що надані до перевірки акти виконаних робіт та податкові накладні, не містять повної інформації щодо отриманих послуг та будь-яких доказів щодо необхідності проведення даного виду робіт.

З зазначеним не можна погодитись, виходячи з такого.

Згідно реєстраційний даних, основним видом діяльності ТОВ «Яран-Днепр» є оптова торгівля продуктами, а отже укладання договорів про надання послуг по організації збуту товарів із супермаркетами з метою збільшення обсягів реалізації та популярізації товару є господарською діяльністю ТОВ з ІІ«Яран-Днепр». Крім того, відповідачем не враховано той факт, що в договорах з торговими мережами, окрім положень щодо переходу права власності у момент отримання товару є пункти, що дозволяються їм повертати товар і оплачувати його вартість тільки після реалізації такого товару.

Відповідачем в ході перевірки не досліджено фактичного переходу права власності на товари, стосовно яких здійснювалось надання послуг по організації збуту по зазначеними договорам з Товариством з обмеженою відповідальністю «Максима 2006» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ашан Україна Гіпермаркет».

Крім того, твердження відповідача про невідповідність наданих до перевірки актів виконаних робіт законодавчо встановленим вимогам для первинних документів є неправомірними, оскільки зазначені документи містять усі необхідні реквізити і розрахунок вартості робіт відбувається з посиланням на відповідні пункти договорів, в яких визначено порядок розрахунку такої вартості.

Вказані висновки містяться також у рішенні Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 18.08.2011 року № 24587/10/25-008, яким позивачу зменшено нараховану суму податкового зобов'язання.

Щодо порушення позивачем порядку визначення складу валових витрат у 2010 році, то суд зазначає наступне.

У відповідності до п.9 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 20.05.2010 року внесено зміни до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: пункт 6.1 статті 6 доповнено абзацом другим такого змісту: «У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону», а 22.4. наступного змісту «У 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року».

Згідно з п. 1 розділу II Прикінцевих положень Закону N 2275-VI п. 9 розділу I цього Закону (зміни до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств") набирає чинності з початку наступного звітного (податкового) періоду, за періодом, на який припадає набрання чинності цим Законом.

Оскільки Закон N 2275-VI набув чинності 16.06.2010 р. (офіційне опублікування - "Голос України", 2010, N 109, від 16.06.2010 р.), порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, визначений п. 22.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" застосовується з початку наступного звітного (податкового) періоду, тобто за підсумками 9 місяців 2010 року.

Судом на підставі рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 18.08.2011 року № 24587/10/25-008 обґрунтовано встановлено, що позивач мав право відобразити по рядку 05.2 декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік раніше не враховані витрати у сумі 128826,00 гривень (644129,00 гривень від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства станом на 01.01.2010 року х 20%). Позивачем же до рядку 05.2 декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік відселено витрати у сумі 299547,00 гривень, тобто завищено показник зазначеного рядка на суму 170721,00 гривень.

Таким чином, висновки відповідача зроблені у акті від 26.05.2011 року № 1105/236/24435116 про завищення валових витрат у сумі 245846,00 гривень є невірними і, відповідно, донарахований у ході перевірки податок на прибуток завищено на 18781,00 гривень (245846,00 гривень 170721,00 гривень) х 25%) та штрафні (фінансові) санкції з податку на прибуток на 4695,00 гривень.

Вказані обставини викладені також у рішенні Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 18.08.2011 року № 24587/10/25-008, яким зменшено зменшено позивачу нараховану суму грошового зобов'язання.

Отже, позовні вимоги в частині оскарження податкових повідомлень - рішень щодо включення названих сум є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Щодо висновків перевіряючих про відсутність реальних операцій між позивачем та ТОВ «БМ-Технологія», ТОВ фірмою «Клото» слід зазначити наступне.

Як зазначено в акті перевірки, ТОВ з ІІ «Яран- Днепр» укладено договір на поставку товарів від 09.08.09 року №0908 з ТОВ «БМ-Технологія». За період з жовтня 2008 року по квітень 2010 року згідно зазначеного договору та наданих до перевірки прибуткових накладних на загальну суму 582048,66 грн. (у т.ч. ПДВ 97008,11 грн.) та податкових накладних на загальну суму 609976Д4 грн. (у т.ч. ПДВ - 101662,69 грн.) ТОВ з II «Яран-Днєпр» було отримано від ТОВ «БМ-Технологія» товар (родзинки, мигдаль, ядро соняшника, арахіс, чорнослив, курага).

До складу валових витрат та податкового кредиту у відповідних періодах було віднесено вартість товарів у сумі 485040,55 грн. та 101662,69 грн. відповідно.

В акті документальної невиїзної перевірки ТОВ «БМ-Технологія» від 07.09.10 №5436/23- 1 36553852 з питань правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 08.07.09 по 30.06.10, складеному ДПІ у Суворовському районі м. Одеси зазначено, що при здійсненні виїзду за юридичною адресою складено акт від 15.07.10 №848/23-1 про незнаходження ТОВ «БМ-Технологія» за юридичною адресою. Згідно відповіді ВПМ від 05.08.10 №601/26-0 місцезнаходження платника податків за юридичною адресою не встановлено. Підприємство ТОВ «БМ-Технологія» з 11.08.10 знаходиться в стані « 23» (місцезнаходження не встановлено).

За результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, та даних податкової звітності встановлено відсутність необхідних трудових ресурсів (станом на 08.07.09 загальна чисельність працюючих - 1 особа, станом на 30.06.10 - 1 особа), необхідних для здійснення господарської діяльності, в частині відвантаження та перевезення товарів.

За даними податкової звітності (декларації з податку на прибуток та додаток К1 до декларацій) основні засоби у ТОВ «БМ-Технологія» відсутні, рядки 4.10 «витрати на поліпшення основних фондів» та 07 «сума амортизаційних відрахувань» декларацій з податку на прибуток підприємства прокреслені.

Слід зазначити, що згідно п.3.1.2 договору від 09.08.2009 року передбачено, що поставка товару здійснюється на складі продавця.

Однак, адреса такого складу у м. Одеса не зазначена. Більш того, у якості такої адреси зазначено місцезнаходження позивача (м. Дніпропетровськ, вул. Кірова, 103), про що позивач не міг не знати.

У видаткових накладних ТОВ «БМ-Технологія» та у товарно - транспортних накладних адреса складу постачальника також відсутня.

Як зазначено в акті перевірки, між ТОВ з II «Яран-Днєпр» та ТОВ «Клото» укладено договір на поставку товарів від 01.12.10 №113.

В грудні 2010 року згідно зазначеного договору та наданих до перевірки прибуткових та видаткових накладних було отримано від ТОВ фірма «Клото» товар (кондитерська сировина) - загальну суму 244930,50 грн. (в т.ч. ПДВ - 40821,75 грн.).

До складу валових витрат 4 кварталу 2010 року ТОВ з II «Яран-Днєпр» віднесено вартість отриманих від ТОВ фірма «Клото» товарів у сумі 204109,00 грн., до податкового кредиту у грудні 2009 року віднесено ПДВ у сумі 40821,75 грн.

За даними системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, значиться відхилення по податку на додану вартість між сумами податкових зобов'язань ТОВ фірма «Клото» та податкового кредиту ТОВ з ІІ «Яран-Днєпр» у грудні 2010 року на суму 40821,75 грн.

Як зазначено в акті документальної невиїзної перевірки ТОВ фірма «Клото» від 06.04.11 № 233/19306799, за даними податкових декларацій з податку на прибуток ТОВ фірма «Клото» виручка від реалізації товарів (робіт, послуг) за 2010 рік склала 1002,20 тис.грн.

Основні засоби у ТОВ фірма «Клото» відсутні. До податкових декларацій з податку на прибуток за 2010 рік додаток К1/1 не надавався, в рядках 4.10 «витрати на поліпшення основних фондів» і 07 «сума амортизаційних відрахувань» зазначених декларацій показники відсутні. Згідно звітності за формою 1 ДФ за IV квартал 2010 року штатна чисельність працівників - 1 особа, яка, враховуючи загальний обсяг задекларованих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг), фізично не могла здійснювати такий обсяг роботи. ТОВ фірма «Клото» не надавало до ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська розрахунки суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин, податкові декларації з орендної плати за землю, податкові розрахунки земельного податку. Під час перевірки первинні та інші документи ТОВ фірма «Клото» відсутні, товариство за адресою, вказаною в реєстраційних документах, не знаходиться.

В обгрунтвання господарських правовідносин з ТОВ фірмою «Клото» позивачем надано договір поставки №115 від 01.12.2010 року, видаткові накладні та товарно - транспортні накладні. Однак, у названих товарно - транспортних накладних пункт відвантаження не зазначено, у якості перевізника визначена фірма «Клото», у якої згідно звітності, як зазначено вище, відсутні транстпорті засоби та кількість працівників складає одну особу, що за наявності директора, який підписав угоду, виключає наявність водія.

У відповідності до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-то: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів, тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку ; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Обставини, встановлені судом щодо контрагентів позивача, дають підстави вважати, що операції з поставки товарів, на які посилається позивач, названими особами вчинені бути не могли.

Згідно ст. 9 Закону «Про бухгалтерській облік та фінансову облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для показників бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Отже, інформація на паперових носіях, оформлена у вигляді видаткових та товарно - транспортних накладних ТОВ «Клото» та ТОВ з ІІ «БМ-Технологія», що не мали відповідних ресурсів для здійснення господарських операцій, не може вважатися документом первинного бухгалтерського обліку згідно норм Закону «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до п.п.5.3.9 ст. 5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку.

Згідно п.п.7.4.5 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами).

Виходячи з викладеного, слід дійти висновку, що зменшення валових витрат та податкового кредиту з ПДВ на суми, які позивач визначає як суми за операціями з ТОВ «Клото» та ТОВ з ІІ «БМ-Технологія», здійснено податковим органом правомірно.

Зазначене вище виключає підстави для задоволення позовних вимог, заявлених стосовно податкового повідомлення - рішення від 09.06.2011 року №0001062302, а також частково спростовує суми, визнані судом першої інстанції протиправно включеними до податкових повідомлень - рішень №№0001032302, 0001042302, 0001052302.

Отже, висновки суду першої інстанції не можна визнати такими, що у повному обсязі відповідають обставинам справи.

Зазначене вище згідно п.3 ч.1 ст.202 КАС є підставою для скасування постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.11.2011 року та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. 202 КАС та виходячи з обставин справи, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати. Позов задовольнити частково. Визнати протиправними та частково скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська:

- від 09.06.2011 року № 0001032302 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 151444, 00 грн. (121155, 00 грн. основного платежу 30289,00 штрафних фінансових санкцій).

- від 09.06.2011 року № 0001052302 в частині зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість на суму 27967, 00 грн.

- від 09.06.2011 року № 0001042302 в частині визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 67416, 00 грн., (53933,00 грн. основного платежу 13483,00грн. штрафних фінансових санкцій). У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2011 року скасувати.

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та частково скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська:

- від 09.06.2011 року № 0001032302 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 151444, 00 грн. (121155, 00 грн. основного платежу 30289,00 штрафних фінансових санкцій).

- від 09.06.2011 року № 0001052302 в частині зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість на суму 27967, 00 грн.

- від 09.06.2011 року № 0001042302 в частині визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість у сумі 67416, 00 грн., (53933,00 грн. основного платежу 13483,00грн. штрафних фінансових санкцій).

У задоволені решти позовних вимог відмовити.

Присудити на користь позивача за рахунок Державного бюджету України 1 грн. 30 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: А.В. Шлай

Суддя: О.А. Проценко